Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ніна Виноградська
2017.12.18
22:03
Мисливці
Ату! Ату! З рушницею в руці
Нас гонить влада до смертей, до прірви.
Розставили червоні прапорці,
Минаючи поля, дороги, вирви.
Усе для них! Народу біг стрімкий
З країни утікаючи, із дому,
Їх не спиняє, бо робітники
Нас гонить влада до смертей, до прірви.
Розставили червоні прапорці,
Минаючи поля, дороги, вирви.
Усе для них! Народу біг стрімкий
З країни утікаючи, із дому,
Їх не спиняє, бо робітники
Ніна Виноградська
2017.12.18
22:02
Біла ворона
Посеред зради, підлості і бруду,
Продажності людців, нещирих сліз,
Я чорною вороною не буду,
Хоч упаду, так білою, униз.
Тому мені не солодко, а гірко,
Від болю за отруєний народ.
Бо я, його дитина, доня, гілка,
Продажності людців, нещирих сліз,
Я чорною вороною не буду,
Хоч упаду, так білою, униз.
Тому мені не солодко, а гірко,
Від болю за отруєний народ.
Бо я, його дитина, доня, гілка,
Сергій Гупало
2017.12.18
20:55
Метелик
На гільзу гарячу метелик сідає, та сісти не може –
Попечені крильця і лапки. До крапочки звузився простір.
Метелик архіритуально торкається мушки і ложа,
Страждання-біду накликає даремно, приречено, просто.
А хто це стріляє? Метелик не знає і знати
Попечені крильця і лапки. До крапочки звузився простір.
Метелик архіритуально торкається мушки і ложа,
Страждання-біду накликає даремно, приречено, просто.
А хто це стріляє? Метелик не знає і знати
Нінель Новікова
2017.12.18
20:03
Світла згаслої зірки - продовження
ЗУСТРІЧ З КОХАННЯМ
А зараз Михайло, вже дорослий хлопець, студент філологічного факультету Полтавського педагогічного інституту, замріяно дивився з вікна вагону на пропливаючі зелені краєвиди, що змінюються, наче кадри кольорової кінострічки.
Приміськ
Олександр Сушко
2017.12.18
18:20
Таки потрібно
Буває, затинається актор,
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Але від щастя вмерти - перебор:
Зізнався у коханні - врізав дуба.
Закрижанів життєвий океан,
Вдягнули трупа в похоронні шати.
Лежить сумирно сивий дідуган -
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Але від щастя вмерти - перебор:
Зізнався у коханні - врізав дуба.
Закрижанів життєвий океан,
Вдягнули трупа в похоронні шати.
Лежить сумирно сивий дідуган -
Ірина Вовк
2017.12.18
17:20
"Дзідзя, або "Сказати світу..." (фрагменти)
«НАДІЯ ВМИРАЄ ОСТАННЬОЮ…»
Друга неврологія на Топольній. Реанімація. Одинадцята ранку. Мама після реанімаційної ночі при тямі, час від часу поринає у підсвідомість. Коли ми з Романом увійшли, сестра оптимістично показала нам пальцем «люкс» у напрямку м
Ігор Шоха
2017.12.18
13:01
Те саме іншими словами
У леплезорії – всі у безпеці.
Всі одинакові і не кусають.
І одноногому легко живеться –
ловко на чобота мешти міняють.
Гілля й гілля викорінює вітер.
Дрова самотньо збираєш у лісі.
Біля криниці ні впасти, ні сісти.
Всі одинакові і не кусають.
І одноногому легко живеться –
ловко на чобота мешти міняють.
Гілля й гілля викорінює вітер.
Дрова самотньо збираєш у лісі.
Біля криниці ні впасти, ні сісти.
Світлана Майя Залізняк
2017.12.18
12:44
Дзен. Дзинь...
Обставини життя повільно роблять асом.
Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
А там віншує Гена напівтверезий Васю -
Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".
У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
А там віншує Гена напівтверезий Васю -
Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".
У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
Лесь Українець
2017.12.18
11:47
***
Ой не хоче, любі друзі,
Душа моя много,
Для самого - хліба кусень
І більше нічого.
Для матусі - здоров'я
А решта прибуде;
Я вмію боротися
Душа моя много,
Для самого - хліба кусень
І більше нічого.
Для матусі - здоров'я
А решта прибуде;
Я вмію боротися
Ігор Шоха
2017.12.18
11:24
Безвихідь
Наша пам'ять війну і горе
не вміщає у голові.
Негативу емоцій – море,
позитиву… А їх – аж дві:
у сусіди корова хвора
подихає і
...селяві.
не вміщає у голові.
Негативу емоцій – море,
позитиву… А їх – аж дві:
у сусіди корова хвора
подихає і
...селяві.
Ірина Вовк
2017.12.18
10:38
"Миколая: Мамі на мирні сни..."
Якби на квітоньки – та не морозами,
На змерзлі вітоньки – та з неба грозами,
Не мліла б душенька від болю лютого,
Від болю лютого, у кригу скутого.
Баскими конями та й дивомостами
Саньми різдвяними стежками простими –
У заметіленьку та й до родинон
На змерзлі вітоньки – та з неба грозами,
Не мліла б душенька від болю лютого,
Від болю лютого, у кригу скутого.
Баскими конями та й дивомостами
Саньми різдвяними стежками простими –
У заметіленьку та й до родинон
Софія Кримовська
2017.12.18
10:14
***
Ти був моїм до кінчиків думок,
ти був моїм так довго, аж до серпня.
Спекотний час медовим був, аж терпнув.
Минулося... Лиш пам'яті пилок
розноситься чи протягом, чи вітром...
Ти був моїм. Як з цього літа вийти?
ти був моїм так довго, аж до серпня.
Спекотний час медовим був, аж терпнув.
Минулося... Лиш пам'яті пилок
розноситься чи протягом, чи вітром...
Ти був моїм. Як з цього літа вийти?
Олександр Сушко
2017.12.17
17:37
Живий!
Вставай, лебідко! Годі спати!
У ковбиках уже бурчить!
Неситий дуже. Бога ради
Розклепли око хоч на мить!
Щоночі я - гарячий мачо,
Удень працюю, аж худий.
А ти - зманіжена, ледача,
У ковбиках уже бурчить!
Неситий дуже. Бога ради
Розклепли око хоч на мить!
Щоночі я - гарячий мачо,
Удень працюю, аж худий.
А ти - зманіжена, ледача,
Олександр Сушко
2017.12.17
16:46
Великодушність
Я - простий, просолений моряк.
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Кажуть, у жінок усе не так,
Почуття глибокі, наче прірва.
Корабель штормисько підганя,
Палубою пролітають хвилі.
А у ліжку тішиться жона,
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Кажуть, у жінок усе не так,
Почуття глибокі, наче прірва.
Корабель штормисько підганя,
Палубою пролітають хвилі.
А у ліжку тішиться жона,
Світлана Майя Залізняк
2017.12.17
16:27
Що ви несли...
Пасіонарій - завжди в небезпеці.
Крутяться шавки, хапають за п'яти.
Ловко живеться повсюд солопеці.
Нащо звичайне-осідле міняти?
Тхняве нахабство гілки вкорінило,
Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
Де ті криниці: поповнити сили?
Крутяться шавки, хапають за п'яти.
Ловко живеться повсюд солопеці.
Нащо звичайне-осідле міняти?
Тхняве нахабство гілки вкорінило,
Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
Де ті криниці: поповнити сили?
Іван Потьомкін
2017.12.17
10:56
"Коня кують, а жаба підіймає ногу" (з добірки "Народ скаже - як зав'яже")
«Звідки взялась вона така»»
«Дивиться на всіх з погордою...»
«Не співає в нашім хорі...»
«Що ж дивного? Забули її батька?»
«Того, що луснув? Але від чого?»
«Пообіцяв, що, коли схоче, стане таким, як віл».
«Ви тільки гляньте, що витворя наша горд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«Дивиться на всіх з погордою...»
«Не співає в нашім хорі...»
«Що ж дивного? Забули її батька?»
«Того, що луснув? Але від чого?»
«Пообіцяв, що, коли схоче, стане таким, як віл».
«Ви тільки гляньте, що витворя наша горд
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Федір Трох
2017.12.17
Влад Войтич
2017.12.12
Сокор Сокор
2017.12.07
Валентин Коллар
2017.12.06
Анна Львова
2017.12.05
Ілейко Василь Муххабі
2017.12.02
Сергій Волинський
2017.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
| Дата | |
|---|---|
| Чорзор Дмитро: "Донецький султан Прийди на майдан Туди,де стоять прості люди Й скажи усім нам!!! ЩО ТИ Є БАРАН Народний баран України, ..." |
2013.12.16 |
Загалом
Статистичні індикатори
Основні • Статистичні дані діяльності “Поетичних Майстерень”
Рейтинги: • Літ. угрупувань • Авторів • Територіальних осередків
Тематичні рейтинги авторів-учасників
Автори та твори • Читацькі уподобання
Редакторські уподобання
Таблиця 6
| Найбільше творів з оцінкою не нижче | “Любитель Поезії” | R2 | R1 | R |
| 4: | Заверуха Ірина (108) | Лазірко Юрій (141) | Осадко Ганна (118) | Липа Юрій (21) |
| 4.5: | Заверуха Ірина (108) | Лазірко Юрій (141) | Осадко Ганна (118) | Липа Юрій (21) |
| 5: | Заверуха Ірина (107) | Лазірко Юрій (141) | Осадко Ганна (118) | Липа Юрій (21) |
| 5.25: | Білінська Ірина (70) | Лазірко Юрій (122) | Осадко Ганна (118) | Бродський Йосиф (17) |
| 5.5: | Маньєрист Галантний (37) | Лазірко Юрій (110) | Осадко Ганна (109) | Бродський Йосиф (17) |
| 6: | Савранська Ванда (5) | Лазірко Юрій (32) | Фішбейн Мойсей (33) | Липа Юрій (14) |
| 6.5: | -- | Таран Людмила (2) | Фішбейн Мойсей (3) | Липа Юрій (5) |
| 7: | -- | Таран Людмила (2) | Фішбейн Мойсей (2) | Стус Василь (4) |
Таблиця 7
| Твори, з найбільшою кількістю редакторських коментарів |
| П’ятниця, 13 (98) |
| Психологічні проблеми авторів (94) |
| ПАНТЕОН НЕДОНАРОДЖЕНИХ РЯДКІВ (78) |
| Українська пісня - саме те, що треба! (78) |
| і це минеться (71) |
| Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло» (66) |
| 113° за Фаренгейтом (Фантасмагорія) (66) |
| Акція - Лабораторія драматургії сучасної України (65) |
| Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект (63) |
| Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої) (62) |