Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Олександр Сушко
2017.12.18
18:20
Таки потрібно
Буває, затинається актор,
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Але від щастя вмерти - перебор:
Зізнався у коханні - врізав дуба.
Закрижанів життєвий океан,
Вдягнули трупа в похоронні шати.
Лежить сумирно сивий дідуган -
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Але від щастя вмерти - перебор:
Зізнався у коханні - врізав дуба.
Закрижанів життєвий океан,
Вдягнули трупа в похоронні шати.
Лежить сумирно сивий дідуган -
Ірина Вовк
2017.12.18
17:20
"Дзідзя, або "Сказати світу..." (фрагменти)
«НАДІЯ ВМИРАЄ ОСТАННЬОЮ…»
Друга неврологія на Топольній. Реанімація. Одинадцята ранку. Мама після реанімаційної ночі при тямі, час від часу поринає у підсвідомість. Коли ми з Романом увійшли, сестра оптимістично показала нам пальцем «люкс» у напрямку м
Ігор Шоха
2017.12.18
13:01
Те саме іншими словами
У леплезорії – всі у безпеці.
Всі одинакові і не кусають.
І одноногому легко живеться –
ловко на чобота мешти міняють.
Гілля й гілля викорінює вітер.
Дрова самотньо збираєш у лісі.
Біля криниці ні впасти, ні сісти.
Всі одинакові і не кусають.
І одноногому легко живеться –
ловко на чобота мешти міняють.
Гілля й гілля викорінює вітер.
Дрова самотньо збираєш у лісі.
Біля криниці ні впасти, ні сісти.
Світлана Майя Залізняк
2017.12.18
12:44
Дзен. Дзинь...
Обставини життя повільно роблять асом.
Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
А там віншує Гена напівтверезий Васю -
Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".
У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
А там віншує Гена напівтверезий Васю -
Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".
У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
Лесь Українець
2017.12.18
11:47
***
Ой не хоче, любі друзі,
Душа моя много,
Для самого - хліба кусень
І більше нічого.
Для матусі - здоров'я
А решта прибуде;
Я вмію боротися
Душа моя много,
Для самого - хліба кусень
І більше нічого.
Для матусі - здоров'я
А решта прибуде;
Я вмію боротися
Ігор Шоха
2017.12.18
11:24
Безвихідь
Наша пам'ять війну і горе
не вміщає у голові.
Негативу емоцій – море,
позитиву… А їх – аж дві:
у сусіди корова хвора
подихає і
...селяві.
не вміщає у голові.
Негативу емоцій – море,
позитиву… А їх – аж дві:
у сусіди корова хвора
подихає і
...селяві.
Ірина Вовк
2017.12.18
10:38
"Миколая: Мамі на мирні сни..."
Якби на квітоньки – та не морозами,
На змерзлі вітоньки – та з неба грозами,
Не мліла б душенька від болю лютого,
Від болю лютого, у кригу скутого.
Баскими конями та й дивомостами
Саньми різдвяними стежками простими –
У заметіленьку та й до родинон
На змерзлі вітоньки – та з неба грозами,
Не мліла б душенька від болю лютого,
Від болю лютого, у кригу скутого.
Баскими конями та й дивомостами
Саньми різдвяними стежками простими –
У заметіленьку та й до родинон
Софія Кримовська
2017.12.18
10:14
***
Ти був моїм до кінчиків думок,
ти був моїм так довго, аж до серпня.
Спекотний час медовим був, аж терпнув.
Минулося... Лиш пам'яті пилок
розноситься чи протягом, чи вітром...
Ти був моїм. Як з цього літа вийти?
ти був моїм так довго, аж до серпня.
Спекотний час медовим був, аж терпнув.
Минулося... Лиш пам'яті пилок
розноситься чи протягом, чи вітром...
Ти був моїм. Як з цього літа вийти?
Олександр Сушко
2017.12.17
17:37
Живий!
Вставай, лебідко! Годі спати!
У ковбиках уже бурчить!
Неситий дуже. Бога ради
Розклепли око хоч на мить!
Щоночі я - гарячий мачо,
Удень працюю, аж худий.
А ти - зманіжена, ледача,
У ковбиках уже бурчить!
Неситий дуже. Бога ради
Розклепли око хоч на мить!
Щоночі я - гарячий мачо,
Удень працюю, аж худий.
А ти - зманіжена, ледача,
Олександр Сушко
2017.12.17
16:46
Великодушність
Я - простий, просолений моряк.
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Кажуть, у жінок усе не так,
Почуття глибокі, наче прірва.
Корабель штормисько підганя,
Палубою пролітають хвилі.
А у ліжку тішиться жона,
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Кажуть, у жінок усе не так,
Почуття глибокі, наче прірва.
Корабель штормисько підганя,
Палубою пролітають хвилі.
А у ліжку тішиться жона,
Світлана Майя Залізняк
2017.12.17
16:27
Що ви несли...
Пасіонарій - завжди в небезпеці.
Крутяться шавки, хапають за п'яти.
Ловко живеться повсюд солопеці.
Нащо звичайне-осідле міняти?
Тхняве нахабство гілки вкорінило,
Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
Де ті криниці: поповнити сили?
Крутяться шавки, хапають за п'яти.
Ловко живеться повсюд солопеці.
Нащо звичайне-осідле міняти?
Тхняве нахабство гілки вкорінило,
Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
Де ті криниці: поповнити сили?
Іван Потьомкін
2017.12.17
10:56
"Коня кують, а жаба підіймає ногу" (з добірки "Народ скаже - як зав'яже")
«Звідки взялась вона така»»
«Дивиться на всіх з погордою...»
«Не співає в нашім хорі...»
«Що ж дивного? Забули її батька?»
«Того, що луснув? Але від чого?»
«Пообіцяв, що, коли схоче, стане таким, як віл».
«Ви тільки гляньте, що витворя наша горд
«Дивиться на всіх з погордою...»
«Не співає в нашім хорі...»
«Що ж дивного? Забули її батька?»
«Того, що луснув? Але від чого?»
«Пообіцяв, що, коли схоче, стане таким, як віл».
«Ви тільки гляньте, що витворя наша горд
Володимир Бойко
2017.12.17
01:04
* * *
Відчуття печалі і свободи,
Стогін муз на кладовищі мрій
І тяжке тавро прокляття роду –
Все змішав життєвий буревій.
Запливають кров'ю небокраї,
Всі шляхи ведуть на манівці.
В грішнім світі спокою немає –
Стогін муз на кладовищі мрій
І тяжке тавро прокляття роду –
Все змішав життєвий буревій.
Запливають кров'ю небокраї,
Всі шляхи ведуть на манівці.
В грішнім світі спокою немає –
Серго Сокольник
2017.12.16
23:41
Ми збираєм друзки...
Ми збираєм друзки від карафи кохання,
Що її аж по вінця собі налили.
Наостан залюбки налили "по останній"
І розбили минуле. Були?.. Не були?..
Пам"ятаєш, шалено сприймали отрути
Виноградовий хміль... Він, солодкий, мов ти,
Так серця лоскотав...
Що її аж по вінця собі налили.
Наостан залюбки налили "по останній"
І розбили минуле. Були?.. Не були?..
Пам"ятаєш, шалено сприймали отрути
Виноградовий хміль... Він, солодкий, мов ти,
Так серця лоскотав...
Олександр Сушко
2017.12.16
21:00
Нема людини
Що краще: косовиця в полі,
Чи телевізор і софа?
Труди фізичні - це мозолі,
А сите черево - лафа.
Коли ще був стрибучим шкетом
Щодня - гульня, дівки, синці.
А нині у руках планшети,
Чи телевізор і софа?
Труди фізичні - це мозолі,
А сите черево - лафа.
Коли ще був стрибучим шкетом
Щодня - гульня, дівки, синці.
А нині у руках планшети,
Сергій Гупало
2017.12.16
17:24
* * *
Радію римам і тобі
На тихій вулиці.
Слова минулої журби
До мене туляться.
Як не було, а ти – така
Реальна. Світу цім
Доречний сенс, що, мов ріка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На тихій вулиці.
Слова минулої журби
До мене туляться.
Як не було, а ти – така
Реальна. Світу цім
Доречний сенс, що, мов ріка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Федір Трох
2017.12.17
Влад Войтич
2017.12.12
Сокор Сокор
2017.12.07
Валентин Коллар
2017.12.06
Анна Львова
2017.12.05
Ілейко Василь Муххабі
2017.12.02
Сергій Волинський
2017.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори
| Дата | |
|---|---|
| Майстерень Редакція : "Анотація: Виринаючи з глибин прачасовості, поезія Мойсея Фішбейна сягає позанебесної височіні. Долаючи земне тяжіння, слов..." |
2017.03.06 |
Загалом
Автори
Усі А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж З
І Ї Й
К Л
М Н
О
П Р С Т
У
Ф Х
Ц
Ч
Ш Щ Ю
Я
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?