Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Марія Дем'янюк
2017.12.15
15:31
***
Все буде так як завжди:
Місяць,зорі, небо...
Тільки без тебе!
Улюблений святковий торт,
Солодкі апельсини,
І Дід Морз радіє без упину...
Тільки без тебе!!
На склі вікна сніжинки паперові,
Місяць,зорі, небо...
Тільки без тебе!
Улюблений святковий торт,
Солодкі апельсини,
І Дід Морз радіє без упину...
Тільки без тебе!!
На склі вікна сніжинки паперові,
Світлана Майя Залізняк
2017.12.15
14:57
Те, що глибше...
Призабула, що таке любов...
Падають каркаси, град, колоси.
О жаго моя, ти де? Агов...
Так весталка храму, що в облозі,
Відчиняє двері всім вітрам.
Там за планом будуть каруселі.
Надрукую фото в Instagram...
І пошлю ідилію за Делі.
Падають каркаси, град, колоси.
О жаго моя, ти де? Агов...
Так весталка храму, що в облозі,
Відчиняє двері всім вітрам.
Там за планом будуть каруселі.
Надрукую фото в Instagram...
І пошлю ідилію за Делі.
Іван Потьомкін
2017.12.15
14:55
Серый комок в предутреннем тумане
Почти всех, кто в это время – начало седьмого – отправляется на работу или подработки, я знаю в лицо.
Вот человек десять румынских рабочих. Все как один курят. Чтобы не попасть в их дымовую завесу, стараюсь подойти к автобусной остановке не прямо, а в об
Петро Скоропис
2017.12.15
12:51
З Іосіфа Бродського. Розвиваючи Платона
Я би волив жить, Фортунатус, в полісі, де ріка
висовувалась би з-під мосту, що із рукава – рука,
і щоб вона впадала в затоку, у всі п’ять пальців,
як Шопен, що нікому не показував кулака.
І щоб там була Опера, і щоб в ній ветеран-
тенор в арії М
висовувалась би з-під мосту, що із рукава – рука,
і щоб вона впадала в затоку, у всі п’ять пальців,
як Шопен, що нікому не показував кулака.
І щоб там була Опера, і щоб в ній ветеран-
тенор в арії М
Ігор Шоха
2017.12.15
11:24
Біле з чорними ознаками
За обрії білого світу
поволеньки котиться віз
до осені нашого літа,
до гаю, у коло беріз.
Було у нас біле і чорне –
сніги, заметілі, рілля,
де іноді доля пригорне,
поволеньки котиться віз
до осені нашого літа,
до гаю, у коло беріз.
Було у нас біле і чорне –
сніги, заметілі, рілля,
де іноді доля пригорне,
Любов Бенедишин
2017.12.15
09:46
Без назви
В долині зла, як на долоні,
Пасе війна залізних коней…
Кривавий схід. Пекельні кола.
Небес журба високочола:
Під жовто-синьою габою –
Герої зрадженої Трої.
Пасе війна залізних коней…
Кривавий схід. Пекельні кола.
Небес журба високочола:
Під жовто-синьою габою –
Герої зрадженої Трої.
Олександр Бобошко Заколотний
2017.12.15
08:55
Світоглядні рубаї
Аскетів не люблять. Панують черевані.
(Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
Купюрами смітять направо, наліво… тощо –
і їм віддають серця жінки чарівні.
2
(Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
Купюрами смітять направо, наліво… тощо –
і їм віддають серця жінки чарівні.
2
Ігор Шоха
2017.12.14
22:42
На лоні благоденствія
Життя минає, мов кіно,
як течія в ріці.
Але живемо все одно,
коли спускаємось на дно
при самому кінці.
***
Коли описую ясу,
як течія в ріці.
Але живемо все одно,
коли спускаємось на дно
при самому кінці.
***
Коли описую ясу,
Іван Потьомкін
2017.12.14
18:18
Щастя жити з молодою
«Тиждень вже минає – дружини немає.
Як без жінки жити? Слід її провчити».
На другому тижні жінка входить в хату,
А старий давай-но лайкою стрічати.
Тільки заікнувся, з ким вона гуляла,
Жінка - за качалку, а старий - під лавку.
Жінка - за лопату, ст
Як без жінки жити? Слід її провчити».
На другому тижні жінка входить в хату,
А старий давай-но лайкою стрічати.
Тільки заікнувся, з ким вона гуляла,
Жінка - за качалку, а старий - під лавку.
Жінка - за лопату, ст
Олександр Сушко
2017.12.14
15:34
Гуртом
Аж під хмари злітають орли,
Еверестом здираються шерпи.
Чумаки! Розпрягайте воли!
Будем сало із бульбою жерти!
Після пляшки - у космос гуртом.
Після другої - висохне море.
Нам пороблено. Взято в полон.
Еверестом здираються шерпи.
Чумаки! Розпрягайте воли!
Будем сало із бульбою жерти!
Після пляшки - у космос гуртом.
Після другої - висохне море.
Нам пороблено. Взято в полон.
Лариса Пугачук
2017.12.14
14:24
Мелодія
з марева пухнастої ніжності
висотати радість тонку
згорнути в клубочок щастя
і з нього вив'язувати тепло
вагітність любов'ю
простір заповнює тихо
висотати радість тонку
згорнути в клубочок щастя
і з нього вив'язувати тепло
вагітність любов'ю
простір заповнює тихо
Сергій Гупало
2017.12.14
11:03
* * *
Йди за мною у дощ, органічний, як доторки уст
І логічний опісля єднально-інтимних історій.
А не можеш – чекай: я з тобою іще розберусь,
Віднайду почуття, що і досі відверті, прозорі.
Гострота символічна дощу електронно тече.
Розуміємо: близькості т
І логічний опісля єднально-інтимних історій.
А не можеш – чекай: я з тобою іще розберусь,
Віднайду почуття, що і досі відверті, прозорі.
Гострота символічна дощу електронно тече.
Розуміємо: близькості т
Микола Соболь
2017.12.14
06:18
Пацифістський триптих
Світлина – радісне дитинство.
Мене ще не торкнувся гріх.
Ні меркантильності, ні втіх,
Ані підлоти, ані свинства.
Все чітко визначене днями –
Там у «чомучках» я тону
І на мої оті, – чому?
Мене ще не торкнувся гріх.
Ні меркантильності, ні втіх,
Ані підлоти, ані свинства.
Все чітко визначене днями –
Там у «чомучках» я тону
І на мої оті, – чому?
Володимир Бойко
2017.12.13
23:26
* * *
А потім не буде нічого
І вічна простелеться путь.
Тоді заволаєш до Бога,
Та буде вже пізно.
Мабуть.
І вічна простелеться путь.
Тоді заволаєш до Бога,
Та буде вже пізно.
Мабуть.
Олександр Козинець
2017.12.13
19:59
Близькість
Дві жінки вростають одна в одну теплом.
Між ними – мовчання, злегка помітні блиски.
Між ними, насправді, усе вже давно відбулось.
Та це не важливо. Між ними – близькість.
Вона визрівала з їхніх різних світів,
Ніжних доторків, що й непомітні ніком
Між ними – мовчання, злегка помітні блиски.
Між ними, насправді, усе вже давно відбулось.
Та це не важливо. Між ними – близькість.
Вона визрівала з їхніх різних світів,
Ніжних доторків, що й непомітні ніком
Олександр Козинець
2017.12.13
19:57
***
Якщо вже про зміни – залишилось кілька дій.
Прокидається рано весна, вітрами кличе.
Допоки зі снів виринає майбутнє з минулих подій,
Мій внутрішній всесвіт цілує твоє обличчя.
Ранок у місті доповнює сіра легка імла.
В телефоні й мережі – сповіщення,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Прокидається рано весна, вітрами кличе.
Допоки зі снів виринає майбутнє з минулих подій,
Мій внутрішній всесвіт цілує твоє обличчя.
Ранок у місті доповнює сіра легка імла.
В телефоні й мережі – сповіщення,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Влад Войтич
2017.12.12
Сокор Сокор
2017.12.07
Валентин Коллар
2017.12.06
Анна Львова
2017.12.05
Ілейко Василь Муххабі
2017.12.02
Сергій Волинський
2017.11.23
Ярина Боярська
2017.11.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення