ГОРНУТИСЯ – Академічний тлумачний словник української мови

Вхід [/person/login] · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) в означеннях Тлумачення , значення слова « горнутися »: ГОРНУТИСЯ , горнуся, горнешся, недок. 1. Те саме, що пригортатися 1. Мелашка, як горлиця, горнулась до Лавріна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 313) ; Все тісніше горнучись одне до одного, ішли [Вустя і Леонід] кудись навмання (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 238) ; * Образно. З темного моря білява хвилечка До побережного каменя горнеться (Леся Українка, I, 1951, 149) ; // перен. Відчувати потяг до кого-, чого-небудь; прагнути чогось. — Росте й горнеться [Сава] кудись... Та не до доброго й не до нас (Ольга Кобилянська, II, 1956, 21) ; Середульший [син] горнеться до пісні, скрипку дістав, по нотах вчиться грати (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 28) ; // перен. Прагнути до зближення з ким-небудь. Горнувся він чогось до мене і я його вподобав: такий говіркий, про все розпитує, про все хоче знати (Степан Васильченко, I, 1959, 251) ; Як і кожний великий народ, весь час ти [український народе] горнувся до тих народів, які обстоюють конкретну істину і справедливість (Павло Тичина, III, 1957, 158) ; * Образно. Тільки тим недобра [земля] , що не горнешся до бідного (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16) . 2. у що, діал. Закутуватися. Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 101) . 3. діал. Скручуватися. Пелюсточки, ледве пробившись на світ, горнулися в дудочки (Олекса Десняк, I, 1955, 311) . Словник української мови: в 11 томах . — Том 2, 1971 . — Стор. 134. Коментарі (0) Про сайт · Покажчик · Навмання · Помилка · API · © 2017, Webmezha