Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сергій Гупало
2017.11.24
17:03
Радість Сергій Гупала
Нещодавно у відомому столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла книга поезій Сергія Гупала «Моя несподівана радість», у якій – вірші різнопланового звучання, з неповторним відчуттям, осмисленням нашої епохи. Автор не цурається і вічних питань –
Ірина Вовк
2017.11.24
16:56
Акростих із квіткою орхідеї
З-надою
Л-еліяно
А-роматом
Т-ендітних
О-рхідей
У-поваю
С-миренно
Ти – моє
Л-еліяно
А-роматом
Т-ендітних
О-рхідей
У-поваю
С-миренно
Ти – моє
Олександр Сушко
2017.11.24
16:18
Торжище
Мудрій гаптує слова філігрань,
Вельон фігурний оглядають гави.
Торжник у дулю загибає длань -
Товар дурний, безглуздий, нецікавий.
От порося - це мрія, жагота!
П'ятак із хроном люблять небожата!
А книгописця борода руда
Вельон фігурний оглядають гави.
Торжник у дулю загибає длань -
Товар дурний, безглуздий, нецікавий.
От порося - це мрія, жагота!
П'ятак із хроном люблять небожата!
А книгописця борода руда
Маркіяна Рай
2017.11.24
14:25
Досить холодних поглядів
Досить холодних поглядів! Помахів скутих рук
Промахи досить впевнені - подумки і навпаки.
Досить сердечно плачуться серцю серця - стук-стук.
Смішно біжать по осені слізні її струмки.
Дощиком - крап-крап - крапає збиране із зіниць
Щось неозвучено-зб
Промахи досить впевнені - подумки і навпаки.
Досить сердечно плачуться серцю серця - стук-стук.
Смішно біжать по осені слізні її струмки.
Дощиком - крап-крап - крапає збиране із зіниць
Щось неозвучено-зб
Анна Віталія Палій
2017.11.24
13:46
Синектична алітерація
Авари авторитетно
аварію авторизують.
Багато було білого –
близнами бачиться.
Відчаль і відчуй,
відчинеться
аварію авторизують.
Багато було білого –
близнами бачиться.
Відчаль і відчуй,
відчинеться
Анна Віталія Палій
2017.11.24
13:43
, , ,
Печалі в очі – сонний вітровій,
А затишок – хіба за виднокругом.
У чорно-білі клавіші (не вір!)
Вдихнув Господь не голос – білу тугу
На тлі земнім усіх людських надій.
Пробудне сонце зійде серед ночі.
А нині в очі – сильний вітровій,
Ув очі.
А затишок – хіба за виднокругом.
У чорно-білі клавіші (не вір!)
Вдихнув Господь не голос – білу тугу
На тлі земнім усіх людських надій.
Пробудне сонце зійде серед ночі.
А нині в очі – сильний вітровій,
Ув очі.
Світлана Майя Залізняк
2017.11.24
12:51
Радіопередача
За цим посиланням моя сторінка на фейсбуці, там діючий лінк на запис радіопередачі.
Українське радіо. Канал "Культура". "Вночі темно".
Прозвучала 24 листопада опівночі.
Українське радіо. Канал "Культура". "Вночі темно".
Прозвучала 24 листопада опівночі.
Світлана Мельничук
2017.11.24
11:57
Це я...
Це я.
Не помилка
і не здалося.
В місцях розривів
все так-сяк зрослося.
Хай доля викидала
"па" химерні,
ми не здалися,
Не помилка
і не здалося.
В місцях розривів
все так-сяк зрослося.
Хай доля викидала
"па" химерні,
ми не здалися,
Домінік Арфіст
2017.11.24
11:12
дідусь
білявий чуб і посмішка іскриста…
взір на бігу зупиненого фавна…
нервові руки юного арфіста –
це їхній дотик обпікає здавна…
кого ці руки ніжно обнімали?
кого ці очі пристрастю палили?
в ріку криваву люті і опали
стекли по краплі юні твої сили…
взір на бігу зупиненого фавна…
нервові руки юного арфіста –
це їхній дотик обпікає здавна…
кого ці руки ніжно обнімали?
кого ці очі пристрастю палили?
в ріку криваву люті і опали
стекли по краплі юні твої сили…
Ігор Шоха
2017.11.24
11:04
Не освоєні простори
Романтика вітрила напинає
у гавані, лагуни і порти.
Але нічого марно не минає
у світі марноти і суєти.
Не заживають чиряки на тілі.
Війна, аероплани, кораблі
і катафалки на автомобілі
у гавані, лагуни і порти.
Але нічого марно не минає
у світі марноти і суєти.
Не заживають чиряки на тілі.
Війна, аероплани, кораблі
і катафалки на автомобілі
Наталка Янушевич
2017.11.23
23:12
Листопад
Цей місяць по шию вгрузає в ночі,
Його світанки - як немічний хворий,
Бліді, худі, сірі.
Його смак - у вогкості туманів
чи прілого горіхового листя.
Його подих - тоненький промінь,
Старий спогад про життя,
В якому було літо, прянощі та зорі.
Його світанки - як немічний хворий,
Бліді, худі, сірі.
Його смак - у вогкості туманів
чи прілого горіхового листя.
Його подих - тоненький промінь,
Старий спогад про життя,
В якому було літо, прянощі та зорі.
Ярослав Чорногуз
2017.11.23
20:45
Вечірнє видіння
Мій саде чарівний, красою оповитий,
Ген місяць молодий сміється угорі.
Минає знову день і тіні сумовиті
Повзуть поміж трави о тихій цій порі.
Терасами - дерева яблуневі,
Вечірньої зорі рожевий п`ють нектар,
Неонова ріка виблискує сталево,
Ген місяць молодий сміється угорі.
Минає знову день і тіні сумовиті
Повзуть поміж трави о тихій цій порі.
Терасами - дерева яблуневі,
Вечірньої зорі рожевий п`ють нектар,
Неонова ріка виблискує сталево,
Микола Дудар
2017.11.23
20:43
П'ять "О"...
Приперлась з вечора Ослаба
Особно всілась на диван
Слизька, холодна, наче жаба
Ні, скорше як Персидський Хан
Бо погляд в неї Острободний
Охиза в тім, що дім - Слова
Що тут цінують лиш Свободу -
Офіри ж частка замала…
Особно всілась на диван
Слизька, холодна, наче жаба
Ні, скорше як Персидський Хан
Бо погляд в неї Острободний
Охиза в тім, що дім - Слова
Що тут цінують лиш Свободу -
Офіри ж частка замала…
Вікторія Лимарівна
2017.11.23
16:15
Свята Варвара
Грудень - місяць незвичайний,
Свят багато надзвичайних,
А сьогодні - день Варвари,
Ранок гарний, навіть хмари
Зникли десь вони з вітрами,
Ну,а ми йдемо до храму.
Святість її світла, гідна!
Свят багато надзвичайних,
А сьогодні - день Варвари,
Ранок гарний, навіть хмари
Зникли десь вони з вітрами,
Ну,а ми йдемо до храму.
Святість її світла, гідна!
Маркіяна Рай
2017.11.23
14:44
А у неї бувало...
А у неї, бувало, стіни стискались в жмут.
І примкнути би в кут, та у жмуті кутів нема.
І по стелі - мара, а із комина – кучми смут,
А за стінами - запорошує мить зима.
І зірчасто кололо небо у висоті,
Мов глузуючи, вимагало гучних бажань.
А у неї
І примкнути би в кут, та у жмуті кутів нема.
І по стелі - мара, а із комина – кучми смут,
А за стінами - запорошує мить зима.
І зірчасто кололо небо у висоті,
Мов глузуючи, вимагало гучних бажань.
А у неї
Вікторія Торон
2017.11.23
12:25
Не знаю
Де ти мандруєш? Де ти пропала?
-- На роздоріжжях у хмарі буденності:
глянеш додолу – котяться чвалом
дні і години, відблиски, темності.
Їх поганяє турбота-німотниця,
лине життя , мов чуже, перебіжками,
сліпо іде по руках – не соромиться,
хтось незн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...-- На роздоріжжях у хмарі буденності:
глянеш додолу – котяться чвалом
дні і години, відблиски, темності.
Їх поганяє турбота-німотниця,
лине життя , мов чуже, перебіжками,
сліпо іде по руках – не соромиться,
хтось незн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Сергій Волинський
2017.11.23
Ярина Боярська
2017.11.22
Юлія Вільна
2017.11.21
Бор Александр Нильс
2017.11.19
Макс Личко
2017.11.18
Олександр Подвишенний
2017.11.16
Вячеслав Кондратюк
2017.11.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід