Тека з паперами - Україна модерна

[http://stfalcon.github.io/euromaidan/] Журнал присвячено історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть. Заснований у 1996 році, часопис видається українською мовою з англомовними резюме один раз на рік. Від 2007 року «Україна Модерна» виходить у форматі тематичних випусків. Головна Про часопис Свіжий номер Для авторів Наступні томи Архів журналу Де придбати? Редакція Книги на рецензію Тека з паперами | Друк | Статті, дослідження, фрагменти праць Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади Людмила Бабенко Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних вірувань і практик з повсякденного життя українців. Якими були завдання і способи антирелігійної пропаганди? В чому полягали антирелігійні заходи, хто і як їх здійснював? Як реагувало населення на агітаційно-пропагандистські та репресивні форми втілення атеїстичної політики? Чи вдалося більшовикам перетворити українців на безбожників? Про усе це йдеться у статті. читати... «Діти – радість країни соціалізму, що будується»: товари для дітей в радянській Україні Ірина Скубій Більшовицька влада дбала про дітей, та робила це у свій специфічний спосіб. Увага до світу дитинства обумовлювалася пріоритетним значенням, яке надавалося вихованню молоді в комуністичному дусі. Одяг та іграшки ставали засобом ідеологічної інтервенції у світ дитинства, наповнювали його політичним змістом. Мілітаризація суспільства впродовж другої половини 1930-х років вплинула на зміни в асортименті дитячих товарів, який був покликаний виховувати будівників та захисників радянської держави. Дитина ставала не лише споживачем товарів, але й ідеології. У цій статті йдеться про матеріальне забезпечення дітей в радянській Україні в 1920-30-ті роки на основі аналізу документів органів забезпечення дитячих закладів, періодики, тогочасних фотографій дітей та дитячих товарів. читати... Норми, картки, грядки, спеціалізована торгівля: продовольче забезпечення киян після звільнення столиці УРСР від нацистів Оксана Овсіюк 6 листопада 1943 р. завершився період нацистської окупації Києва. Місто розпочало повільне повернення до мирного існування, яке позначилося майже щоденною боротьбою більшості киян за виживання. В цей час задоволення базових людських потреб у їжі, прихистку, найнеобхідніших речах набуває особливої гостроти. Проте найважливішим клопотом для більшості населення міста стає щоденний пошук хліба насущного. Постійна потреба добування харчових продуктів багато в чому визначала ритм життя киян. Найціннішою річчю для мешканця міста в той час стає хлібна та продуктова картка. Але чи міг гарантований державою продуктовий набір задовольнити потреби людей у їжі? Як відбувався процес отримання продуктів за картками? Чи існувала можливість позакарткового забезпечення? Про все це читайте нижче. читати... «Я не плакала від страху – я вила в цьому пеклі, це було справжнісіньке пекло!»: усні історії про трагедію Бабиного Яру Гелінада Грінченко Трагедія Бабиного Яру залишається одним з найкривавіших злочинів Голокосту. Особисті свідчення про те, що сталося, розказані звичайними киянами - очевидцями масових розстрілів 29-30 вересня і тих, хто дивом врятувалися - розкривають унікальність особистого досвіду й індивідуальні спроби його осмислення, суб’єктивні почуття і оцінки пережитого, роздуми над власною долею і долею цілого народу. Чи/що було відомо про переслідування євреїв у нацистській Німеччині до війни? Чого очікували кияни від окупантів? Як трактували сумнозвісний наказ про збір євреїв 29 вересня? Що пережили люди, які вирвалися з лабет смерті? І що нам може дати перехід від політичної до моральної парадигми розгляду минулого? Голоси свідків та уцілілих лунають у статті Гелінади Грінченко. читати... Довга дорога до Києва: паломництво у ХІХ столітті Христина Воробець З кінця XVIII ст. до початку XX ст. проща до Києва мала особливе значення для православного люду цілої Російської Імперії. Віряни свідомо наважувались на подорож і ретельно готувалися до неї. Для більшості прочан ця дорога була довгою і тривалою, сповненою чималих труднощів пішою мандрівкою. Хто були ці люди і що спонукало їх до паломництва? Що чекало прочан дорогою до святині і на місці прощі? Що робило Київ та Києво-Печерську лавру таким особливим місцем? Як сформувалося і чому закріпилося уявлення про Київ як російський Єрусалим? Про ці та інші аспекти прочанства до Києва у розвідці Христини Воробець. читати... Незрозуміла війна: рецензії на книги і конференції про Першу світову Ярослав Грицак Рефлексуючи над низкою знакових книг та доповідей з історії Першої світової війни, Ярослав Грицак насвітлює запропоновані дослідниками свіжі і продуктивні ідеї в оцінці її причин та наслідків, та вказує на очевидні вади, помилкові тези та свідомі маніпуляції, зумовлені політичними поглядами наукоців. Автор показує еврістичний потенціал ширшого погляду на війну, генезу якої варто шукати у стрімких процесах модернізації та конфлікті поміж імперіалізмом та націоналізмом початку ХХ ст., а також акцентує важливість хронологічного розширення меж Першої світової війни, яка спричинилася і до міжвоєнних процесів у Європі і фактично призвела до Другої світової та подальших геополітичних змін. Автор простежує, як певні концепції, підходи і теорії циркулюють і трансформуються у різних текстах. читати... Таємнича муза львівського Моцарта: візуальна реконструкція приватної біографії Мар’яна Левицька Незабаром у Львові відбудеться непересічна музична подія – фестиваль LvivMozArt, присвячена творчості Моцарта-сина. Та що нам відомо про особисте життя митця? В долі Франца Ксавера Моцарта музика і кохання поєдналися особою однієї жінки. Якою була Йозефіна Марія де Кастільйоні, яка причарувала світське товариство Львова і підкорила серце австрійця? Пошуки портрета легендарної Йозефіни перетворилися в детективно-наукову історію із несподіваним фіналом. Стосунки Йозефіни і Франца-Ксавера Моцарта, відображені у малярських джерелах, на тлі музично-мистецького життя Львова першої третини ХІХ ст., стали предметом цієї розвідки. читати... «Батяр» від А до Я (антек – махабунда – яндрус). «Предки» та льокальні різновиди субкультури (до 1939) Володимир Окаринський Батяр, батяри — в масових уявленнях — невідмінний атрибут Львова, його «візитівка». Цей образ щиро плекають (і самі в нього вірять) самі львів'яни. Однак, так було не завжди: ще сто чи вісімдесят років тому мешканці галицьких міст і навколишнього простору знали багато різних «батярств», і не лише під цією назвою. Як деруни можуть бути тертими пляцками, або тертюхами, так і батяри були і яндрусами, антками або махабундами — в Коломиї, Перемишлі, Львові, Станиславові чи Тернополі. Нижче автор поведе балак про батярів, їхніх предків та їх льокальні різновиди. Це спроба побачити більш адекватне місце цього феномена в соціокультурній панорамі Галичини другої половини ХІХ — першої половини ХХ століть. читати... Картографія і хронологія столичного сінематографа: київське кіно першої половини ХХ ст. Оксана Овсіюк На зламі століть кінематограф впевнено завойовув міський простір, відвідини кінопоказів стали популярною формою дозвілля і в Києві. За перші півстоліття культура кіно зазнала значної еволюції. Епізодичні покази туманних картинок у непристосованих приміщеннях поступово змінилися на демонстрацію повнометражних стрічок у комфортних стаціонарних кінозалах. Одні кінотеатри виникали і довгий час зберігали репутацію, інші з’являлися і зникали, майже не залишаючи по собі згадок. Одні заклади тривалий час приймали відвідувачів у тому ж приміщенні, змінюючи лише назви, інші, зберігаючи назви, міняли адреси. Залежно від політичних обставин, змінювалися й репертуар, і уподобання публіки. Якими були столичні кінотеатри першої половини ХХ ст., які фільми та за яких умов там демонстрували і в чому бачили завдання кіноматографа власники кінозалів та влада. читати... Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві Остап Середа Заснування російського оперного театру в Києві у 1867 р. звично вважали наслідком боротьби київської громадськості за утвердження російської музики замість італійської. А що, коли подивитися на його історію крізь призму російської імперської політики на прикордонні і росту Києва як східноєвропейської метрополії? Влада взаємодіяла з різними сегментами міського суспільства: публіка прагнула урізноманітнити театральне життя, імперський центр підтримував російську трупу як чинник подолання польських впливів… Результат компромісу – формально «російська» оперна трупа, яка ставила італійську оперу та французьку оперету. У статті театр показано як майданчик боротьби і взаємодії різних культурних, політичних і національних проектів у місті. читати... “Непотрібні люди”: знищення пацієнтів Ігренської психіатричної лікарні у 1941–43 роках Гелінада Грінченко, Альберт Венгер В межах нацистської ідеології психічнохворі люди вважалися не вартими життя. Фізичне знищення пацієнтів психіатричних лікарень на окупованих теренах СРСР – один з недосліджених злочинів нацизму. Що відомо про такі страти? Скільки було жертв? Хто і яким чином був причетний до цих злочинів? Як реагував на такі події медперсонал лічниць? Як склалися долі лікарів і працівників психіатричних клінік у повоєнний час? Дана розвідка – це перша спроба реконструкції одного конкретного випадку розстрілів нацистами пацієнтів Ігренської психіатричної лікарні окупованого Дніпропетровська від осені 1941 до початку 1943 року. читати... Жіночий підступ, чоловіча влада, родинні маєтки: подружні вбивства у середовищі волинської шляхти Наталя Старченко Вважається, убивство дружиною чоловіка в ранньомодерний час вивільняло її з-під тотальної влади, давало змогу - хай через злочин - з’явитися у публічному просторі у ролі суб’єкта. Розглянемо низку історій про волинських шляхтянок, звинувачених у вбивстві своїх чоловіків на межі XVI-XVII ст., щоб з’ясувати: хто їх звинувачував і чому; як описували такі злочини та чи помітна в них гендерна специфіка з огляду на стать обвинуваченої/го; як виглядав судовий процес та його дійові особи. І ширше: чи була дружина в шляхетській родині покірною, безправною та безсловесною? І які ресурси (матеріальні та символічні) дозволяли перерозподіляти владу у подружжі читати... “Монстр-процес”: харківська справа “Спілки Визволення України” 1930 р. у громадсько-політичній думці Галичини Данило Кравець У 1930 р. у Харкові – столиці радянської України – розпочався великий судовий процес над “антирадянською організацією” – так званою “Спілкою Визволення України”, що був фактично спрямований проти української національно-свідомої інтелігенції. Як західні українці трактували доленосні події, що відбувалися за Збручем? Які були джерела формування публічної опінії? Що було відомо галичанам і волинянам про життя в радянській Україні? Про реакцію на цю подію українських політичних партій, культурно-освітніх організацій, окремих діячів та регіональної преси в Галичині йдеться у цій статті. читати... Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів Яна Примаченко Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових тем та змістів, свого власного національного обличчя. В яких умовах народжувався український кінематограф? Про що сперечалися в українських кіноколах? Чого прагнула влада і прості глядачі? Як складалися відносини молодого українського кіно з колишньою метрополією? читати... На світанку жіночої освіти в Україні: шляхи навчання та праці перших студенток Катерина Кобченко Доступ жінок до вищої освіти був однією з перших вимог у боротьбі за жіночі права в межах феміністського руху. На підросійській Україні «освітній похід» жінок був чи не єдиною легальною сферою жіночого активізму й набув широкого розмаху. Якими шляхами жінки реалізовували свої освітні прагнення на межі ХІХ-ХХ ст.? Які мотиви спонукали жінок до навчання? Які труднощі їм довелося долати, доки вони досягли офіційного визнання рівних з чоловіками прав на освіту, наукову працю і кар’єру? Імена та здобутки перших науковок, їхні докторські дипломи ставали тоді своєрідними «знаменами» жіночого руху, переконливими свідченнями інтелектуального потенціалу жіноцтва й важливими віхами у справі досягнення жінками рівних прав. читати... Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940-50-і) Оксана Кісь У добу сталінізму десятки тисяч українок опинилися у таборах та в’язницях за звинуваченнями у політичних злочинах. Та що насправді нам відомо про те, як жили ці жінки у неволі – роками, часом - десятиліттями? Що допомагало їм виживати у нелюдських умовах ГУЛАГу? У цій статті розглядаємо релігійне життя українських жінок-політв’язнів (їхні повсякденні релігійні практики, імпровізовані богослуження, підготовка і відзначення головних християнських свят) не лише для того, щоб реконструювати цю сторону життя невільниць, але й спробувати осягнути роль віри, молитви, християнських атрибутів та ритуалів для збереження психічного здоров’я, стійкості духу та самого виживання у таборах та в’язницях ГУЛАГу. читати... Мистецтво і благодійність: розвиток нових соціальних практик у Львові на межі ХVІІІ-ХІХ ст. Мар’яна Левицька У ХІХ ст. у містах виникав і формувався харитативний рух нового зразка - як усвідомлення загальної суспільної відповідальності за долю сиріт, убогих, калік. Це знаходило втілення в громадських та приватних благодійних проектах, інституціях та ініціативах. Вивчення художнього ринку Львова на зламі ХVІІІ-ХІХ ст. розкриває історію благодійних мистецьких виставок, які стали однією з важливих форм фінансової підтримки харитативних проектів. Стаття показує внесок митців та меценатів в благодійні ініціативи, а також залучення ширших верств міщан у заходи з опіки над нужденними. читати... Кампанія по боротьбі з торгівлею жінками в Австрії перед Першою світовою війною Юрген Наутц Перша хвиля глобалізації та міграції, що була продуктом індустріалізації від другої половини ХІХ ст., принесла феномен «торгівлі білими рабами». Торговці полювали головно за жінками і дівчатами в найбідніших регіонах Габсбурзької монархії, зокрема - в Галичині. Скоро ця проблема постала на політичному порядку денному, передусім завдяки зусиллям ініціатив громадянського суспільства. Стратегії протидії торгівлі жінками залучали урядові структури, і таки досягли успіху в Австрії та поза нею. Ця стаття показує співпрацю між державою та громадянським сектором в Австрії на прикладі діяльності «Австрійської ліги захисту молодих жінок та дітей». читати... Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х Андрій Ферт Київ 1979 року: понад тисяча осіб стежить за 30 релігійними громадами міста, професори на службах з магнітофонами вишукують антирадянщину у проповідях, в будинках і на заводах працюють групи для боротьби з релігією… А що коли частково це відбувається лише на папері? А що як «контролери релігії» – це прості вчительки, яким на додачу до шкілного тижня, «докинули» ще й місію «ослабити вплив церковників» у неділю, і, звісно ж, безкоштовно, «у порядку партійної дисципліни»? читати... Окрім політики: естетичне в українському рідновірстві Марія Лесів Українське рідновірство є альтернативним явищем, яке в часи соціально-політичних криз дає надію на краще майбутнє нації, наголошуючи на її могутньому потенціалі, закоріненому в минулому. Відходячи від політичних вимірів цього явища і зосередвшись на голосах представників різних течій рідновірства (Рідна українська національна віра; Об'єднання рідновірів України та Родове вогнище рідної православної віри), авторка прагне показати їх інтерпретації естетичних вимірів сучасного язичництва і того, яких смислів (сакральних, світоглядних, соціальних, політичних) набуває традиційний одяг і мистецтво у культурі рідновірів. читати... 1 2 3 4 5 6 >> Остання Свiжий номер 23/2016: Перша світова: українська перспектива Всі номери журналу Замовити журнали КАБІНЕТ ІСТОРИКА Робочий стіл Тека з паперами Думки вголос (Де)монтаж пам'яті Життєписи історії Нотатки Книжкова полиця Бібліотека Відеотека Шафка з документами Календар подій Можливості розвитку Урок історії Робочий стіл Мистецький перформанс "Східно-західна вулиця. Пісня добра і зла" Львів, 11 листопада 2017 Лекція Ярослава-Ігоря Балана “Ріа Клайман: забутий канадський свідок Голодомору 1932-1933” Київ, 17 жовтня 2017 Презентація фотовиставки “Емігрантки” та публічна дискусія Київ, 29 вересня 2017 Семінар за участі Олі Гнатюк "Світло в темряві: історія порятунку групи львівських євреїв та її інтерпретації" Львів, 20 вересня 2017 Весь робочий стіл Книжкова полиця Олександр Гриценко. Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати. – К.: «К.І.С.», 2017. – 1136 с. Всі книжки на полиці Можливості розвитку Davis Center Fellows Program Deadline - 10 January 2018 Call for Proposals “Monument Culture: International Perspectives on the Future of Monuments in a Changing World” Deadline - 17 December 2017 Call for Proposals “History Didactics and Public History. Commonalities, Differences, and Perspectives” Deadline - 15 January 2018 Wayne Vucinich Fellowship Deadline - 10 January 2018 Всі можливості розвитку Календар подій Workshop “Imaginary Borderlands: ‘Othering’ and ‘Domestic Others’ on Post-Soviet Frontiers” Deadline - 20 February 2018 Conference “The Intimate Life of Power” Deadline - 15 January 2018 Conference “Migrant Narratives and the City” Deadline - 15 December 2017 Colloquium “Storying Our Pasts: Historical Narratives and Representation” Deadline - 21 January 2018 Усі події в календарі Нас підтримують: Меценат сайту "Україна Модерна" - Віктор Рибчук, генеральний директор клініки "Оберіг" Підтримка сайту відбувається у рамках Програми дослідження сучасної історії України ім. Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта) при співучасті Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського Католицького Університету Знайдіть нас у Facebook Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) facebook.com - uamoderna Будь ласка, надішліть нам запит дружби! Останні матеріали: Workshop “Imaginary Borderlands: ‘Othering’ and ‘Domestic Others’ on Post-Soviet Frontiers” Conference “The Intimate Life of Power” Conference “Migrant Narratives and the City” Colloquium “Storying Our Pasts: Historical Narratives and Representation” Congress “Modernity; Frontiers and revolutions” Тімоті Снайдер: «Предмет мого дослідження був абсолютно непрактичний, але цікавий. Я тоді не думав про власну кар’єру» Прокляття Східної Європи: “Східно-Західна вулиця. Пісня добра і зла” Найбільше читають: Головна Календар подій Тека з паперами Жінки Європи у Першій світовій війні (1914-1918 р.): конспект лекції Франсуази Тебо Можливості розвитку Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді (із книги «Жіноче тіло у традиційній культурі українців») © "Україна Модерна", 2011-2016 Використання матеріалів дозволено тільки за згодою авторів і редакції Посилання на "Україну Модерну" обов'язкове 26904 просмотров