Думки вголос - Україна модерна

[http://stfalcon.github.io/euromaidan/] Журнал присвячено історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть. Заснований у 1996 році, часопис видається українською мовою з англомовними резюме один раз на рік. Від 2007 року «Україна Модерна» виходить у форматі тематичних випусків. Головна Про часопис Свіжий номер Для авторів Наступні томи Архів журналу Де придбати? Редакція Книги на рецензію Думки вголос | Друк | Персональні блоги: роздуми про актуальне, дискусії, полеміка Прокляття Східної Європи: “Східно-Західна вулиця. Пісня добра і зла” // Владислава Москалець Ви знаєте хто вигадав терміни “злочини проти людяності”, “геноцид” і “Голокост”? Це все були вихідці зі Східної Європи, а біографія авторів перших двох термінів пов’язана зі Львовом – хоча це й досить гірка честь для міста. Перформанс “Східно-Західна вулиця. Пісня добра і зла” поставлений за книжкою лондонського юриста і письменника Філіпа Сендса не присвячений Львову безпосередньо. Але саме через це місто, як через призму, переломлюються долі його героїв – юриста Герша Лаутерпахта, що запропонував термін “злочини проти людяності”, правника Рафаеля Лемкіна, який запропонував термін “геноцид” і генерал-губернатора окупованої Польщі Ганса Франка. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сусідство контрастів у прифронтовому місті. Нариси з Авдіївки // Михайло Мартиненко 15-22 жовтня цього року мені вдалось потрапити в місто Авдіївку у складі групи волонтерів «Будуємо Україну разом», яка приводила в порядок пошкоджені в результаті війни будинки. Це місто отримало сумну славу в Україні та світі, як місто, яке, знаходячись на передовій, найчастіше зазнає артилерійських обстрілів зі сторони російських окупантів. Щодня його назва з'являється в новинах. Але що ми реально знаємо про це місто? В цих нарисах я хотів би поділитись враженнями, які залишились під час перебування в Авдіївці. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 5: Початки Русі // Михайло Гаухман В історичному курсі «Нової імперської історії Північної Евразії» оригінально представлена історія Київської Русі – «Роуської землі», за термінологією авторів. Вони показали, як з компромісу учасників торгівлі з мусульманським Сходом постала понадетнічна композитна держава, в якій горішній щабель утворювали руси – варязькі князі та дружинники, а долішній – місцеве слов’янське і фінське населення. Однак редактори «Ab Imperio» опрацювали знайомий зі шкільної лави наратив генеалогічної історії Рюриковичів. Натомість у сучасній історіографії відійшли від «літописоцентризму». Тож пропоную власні історіографічні узагальнення та концептуальні міркування щодо давньоруської історії IX–X століть. Врахування історіографічного доробку дозволить збагатити «Нову імперську історію Північної Евразії». читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 4: Хозарські загадки // Михайло Гаухман В історичному курсі «Нова імперська історія Північної Евразії» державами-революціонерами постають Хозарський каганат і Волзька Булгарія. Хозарія вийшла за межі «степової політики», зробившись «гібридною» державою в межах різних реґіонів на трансреґіональному Волго-Балтійському торговельному шляху. А Волзька Булгарія перетворилася на «повноцінну» державу осілих землеробів, які сповідували іслам. Поєднання осілости та монотеїзму ущільнювало соціяльні зв’язки і робило населенням здатним до політичної мобілізації. Однак український історик, говорячи про Хозарський каганат, не може пройти повз невисвітлені в історичному курсі загадки історії – проблеми сучасної історіографії, які викликають до життя «ревізіоністські» концепції: питання владарювання хозарів у Києві та юдаїзації хозарів. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 3: Степова перспектива // Михайло Гаухман Історичний курс «Нової імперської історії Північної Евразії» здебільшого зосереджений на Східній Европі – Північно-Західній Евразії. Однак існували інші центри «імперіялізація» евразійського простору. Перманентна «імперська ситуація» супроводжувала історію Великого Евразійського степу. Степові імперії творилися великими завойовниками, але утримувалися завдяки торговельним шляхам – Великому шовковому шляху та іншим караванним і річковим шляхам. Прикладами воєнно-транзитних евразійських імперій були Тюркський (згодом – Західний Тюркський) каганат і Золота Орда в часи свого розквіту. Саме Тюркський каганат – через торговельну активність согдійських купців – поширив свою владу на Причорноморські та Приазовські степи. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 2. // Михайло Гаухман Продовжуючи оглядати історичний курс «Нова імперська історія Північної Евразії» від журналу «Ab Imperio», задаюся питанням: «Як іще можна писати історію великих просторів?». Приклади інших версій «великого історіописання» надає українська інтелектуальна традиція та сучасні історіографічні дискусії – від Михайла Грушевського й Омеляна Пріцака до наших сучасників. Що є «альфою і омегою» історичного процесу? Чи може народ-нація бути віссю історичного процесу, а територія сучасної держави – його рамками? Українські концепції та дискусії показують, з яких позицій можливо і неможливо писати історію українського простору, а тим самим – дозволяють наголосити на теоретичних особливостях «Нової імперської історії Північної Евразії». читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 1: Стиль історіописання та «імперська ситуація» // Михайло Гаухман Улітку 2017 року побачило світ двотомне видання історичного курсу «Нова імперська історія Північної Евразії» від авторитетного російського журналу «Ab Imperio». До того глави історичного курсу були опубліковані в окремих номерах квартальника протягом 2014–2016 років. Представляю увазі читачів початок огляду нового видання. В першій частині розглядаю стиль історичного курсу та засадниче для нього поняття «імперської ситуації». Стиль історіописання «Нової імперської історії Північної Евразії» характеризую чотирма ознаками: 1. Блоки переважають наративи; 2. Значення переважають описи; 3. Структури переважають аґентів; 4. Влада переважає спільноти. Показую, що замість теорії імперії автори вдаються до «імперської ситуації», яка потребує політичної самоорганізації різних спільнот на відносно розлогому просторі. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки В будинку кольору гарячого піску // Олена Петренко В архівному залі Центрального бюро управління юстиції земель щодо розслідувань нацистських злочинів в Людвігсбурзі гортаю акти у справі розстрілу паціентів Херсонської психіатричної лікарні восени 1941 року. В 1960-х роках тут працювали близько 120 суддів, прокурорів та криміналістів. Загалом було активовано запити на близько 106 тисяч осіб, з яких тільки 6700 були засуджені. У тому мінімальному числі справ, які дійшли до суду, звинувачені часто перетворювались на свідків та причетних, а самі вироки виявлялись м’якими та театрально-номінальними. Не знайшлось відповідальних і за трагедію у Херсонській лікарні читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Академія і олігархи: нотатки з конференцї // Владислава Москалець Суть вдалої конференції не лише в тому, щоб зібрати розумних людей з гучними іменами у цікавому місті, але щоб створити можливість для дискусії і розмови. Конференція “Friends or Foes of Transformation? Economic Elites in Ukraine from Historical and Comparative Perspective” здебільшого була присвячена сучасним процесам, а саме формуванню груп олігархів у незалежній Україні, їхньому впливові на політику і владу та саморепрезентації.Чи усвідомлюють економічні еліти свою важливу роль у суспільстві і чи готові вони використовувати свій вплив не лише для підтримки кола своїх прихильників? читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Михайло Матусовський: «донбаська» і «єврейська» теми у творчости поета // Михайло Гаухман Російський поет Михайло Матусовський (1915–1990) народився та виріс у Луганську. Він написав багато пісень, які стали шлягерами пізньорадянського часу. Найбільш відома його пісня – «Подмосковные вечера». У молоді роки Михайло написав епічну поему про луганських більшовиків 1918 року. Пізніше, здобувши загальнорадянську популярність, Матусовський не забував про малу батьківщину, прославляючи працю робітників і шахтарів, героїзм «молодогвардійців», а також писав вірші на єврейську тему. Пропоную свій огляд віршів поета, присвячених Донбасу, власному єврейству та громадському антисемітизму часів Перебудови. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Політеїзм чи монотеїзм? Роль релігії в історії людства за Ювалом Харарі // Данило Судин Минулого року видавництво "Клуб сімейного дозвілля" видало український переклад бестселера New York Times "Людини розумної" історика Ювала Ноя Харарі. Загальний огляд самої книги та основних її огріхів я зробив у своєму відеоблозі, а тому зараз зупинюся на одному з аспектів, який є доволі принциповим - ролі релігії в розвитку людства. Мої міркування будуть стосуватися як визначення релігії, яке пропонує Ювал Харарі, так і протиставлення монотеїзму політеїзмові, а також наголос на негативних наслідках монотеїзму, які робить автор у своєму тексті. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Жіночі долі: сюжети та персонажі двох неорієнтальних романів // Михайло Гаухман Трагічні події та злиденні роки ХХ століття найважчим тягарем лягли на жіночі плечі. Жінки були відповідальні за ремесло виживання, коли не було нормального харчування, теплого одягу, життєвих перспектив, зате був нестримний, неначе тваринний інстинкт, потяг вижити. І не тільки вижити, а й кохати та працювати – жити! Жіночі долі в середині ХХ століття перебувають у центрі двох сучасних романів – бестселера російсько-татарської письменниці Ґузель Яхіної «Зулейха відкриває очі» та роману-епопеї башкирської письменниці Тансулпан Гаріпової «Бурьононька» («Бөйрәкәй»). Сюжети та персонажи двох романів представляю у новому тексті. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Несвоєчасні герої: два башкирських партизана поза радянськими канонами пам’яті // Михайло Гаухман Представляю читачам етюд про надзвичайно цікаві долі, книжки та фільми про ці долі двох різних партизан із Башкортостану – Праведника народів світу Ніколая Кісєльова і диверсанта на прізвисько «Чорний генерал» Даяна Мурзіна. Їх поєднують дві речі – народження в Башкортостані та відсутність у канонах пам’яті про Війну. Бойовий шлях двох партизанів опинився поза радянським каноном, в якому не було місце рятівникам євреїв і засекреченим диверсантам. Хай це послужить уроком для нас у питаннях творення сучасної української пам’яті та віддачі належного вшанування сучасникам Війни. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Дві революції Павла Тичини. Ч. 4. Фаустівський вибір Григорія Сковороди // Михайло Гаухман Павло Тичина продовжував працювати над образом Григорія Сковороди після публікації перших глав поеми-симфонії «Сковорода» у 1923 році. В нових, неопублікованих главах Сковорода мав зробити насправді фаустівський вибір: з мандрівного філософа перетворитися на мандрівного революціонера і перевести в діяльне життя споглядальну просвітницьку філософію. Якими були «фаустівські сцени» Тичининого Сковороди і чи зробився філософ революціонером? І яке значення мала для поета робота над симфонією в епоху «великого перелому» та вимушеного написання ідеологічно вивершених віршів? читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Бабин Яр в офіційній політиці пам’яті сучасної України // Владислав Гриневич Відзначення 50-х роковин трагедії Бабиного Яру у 1991 р. набувало особливого значення: визнання єврейської складової трагедії вересня 1941 р. мало продемонструвати, що часи ганебного її замовчування назавжди відходять у минуле, та засвідчити прихильність новітньої України до демократичних і гуманістичних цінностей, які тривалий час нехтувалися в СРСР. Політика пам'яті незалежної Української держави стане у фокусі чергового допису Автора. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Проблематичний мартиролог: жертви ОУН(м) у Бабиному Яру // Андрій Усач 21 лютого 1992 р. в Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест. У 2006 р. Фундацією ім. О. Ольжича біля нього вмонтовано також три плити, напис на центральній із яких запевняє, що впродовж 1941-1943 рр. в окупованому Києві було вбито 621 члена ОУН(м) і саме Бабин Яр «став їм братською могилою». Натомість на бічних плитах перераховано лише 62 загиблих (далі для зручності називатиму це «списком 62-ох»), імена яких ідентифікував тогочасний директор Фундації ім. О. Ольжича Сергій Кот. Попри періодичні акти вандалізму, пам’ятний хрест із тими ж написами зберігся до цього часу. Як виглядає, жодних подальших досліджень із доповнення та уточнення «списку 62-х» не проводилось. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Паломництва хасидів – історія про вічне повернення // Владислава Москалець Світ белзьких хасидів зруйнували як мінімум двічі. Під час І Світової війни російські війська спалили двір цадика, але в 1922 році його заново відбудували. І в часи Голокосту, коли белзькому цадику і чудотворцеві лише чудо допомогло врятуватися. Громади його послідовників сформувалися з тих, хто встиг врятуватися перед війною – і тепер їхні центри не Франфуркт чи Волинь, а Єрусалим, Лондон, Нью-Йорк. Вони збудували великі красиві синагоги в своїх містах, але Белз – забутий і малознаний в Україні залишився для них духовним центром, де поховані святі цадики і до якого варто вертатися. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Дві революції Павла Тичини. Ч. 3. Григорій Сковорода – український революціонер // Михайло Гаухман Постать Григорія Сковороди явилась у поезії Павла Тичини революційного часу, відбившись сяючою тінню на сторінках новаторської книжки «Замісць сонетів і октав». Тоді ж поет розпочав працювати над поемою про Сковороду-революціонера, який порвав із надто шляхетним життям мандрівного філософа. Тичинин Сковорода виявився суголосним своїй добі. На початку 1920-х років стався сплеск наукового та громадського інтересу до постаті й творів мандрівного філософа. Під впливом марксизму Сковорода поставав прогресивним мислителем-народолюбцем. Однак один із «сковородинознавців» – Віктор Петров – пішов іншим шляхом: не переносив Сковороду в сьогодення, а сам переносився своїм дослідницьким поглядом в епоху мандрівного філософа. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Бабин Яр в епоху неосталінізму і до розвалу СССР // Владислав Гриневич Період «застою» відзначився згортанням критики сталінізму та посиленням репресій проти незгодних. Наступ влади на єврейський національний рух провадився в кількох напрямах: у контексті «літакової справи» (1970–1971) тривали репресії і арешти активістів, найбільш «одіозних» витискали за межі СССР; з іншого боку, чинилися перешкоди для виїзду євреїв до Ізраїлю на тлі активного залякування потенційних емігрантів арештами, погромами, виключенням з інститутів, позбавленням роботи тощо; нарешті повсюдно велася широкомасштабна й активна пропагандистська війна проти «міжнародного сіонізму». Про це у черговому дописі Автора. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Дві революції Павла Тичини. Ч. 2. Українська революція та Григорій Сковорода // Михайло Гаухман Чому новаторська книжка Павла Тичина «Замісць сонетів і октав» була присвячена Григорію Сковороді? Чому мандрівний філософ зробився духовним сучасником революційного поета? Що Павло Тичина міг знати про навчителя життя із XVIII століття? І як його революційну поезію оцінювали два його сучасники? На поставлені питання прагну відповісти в другій частині свого есею. У цій частині розглядаю праці Дмитра Багалія і Владіміра Ерна про «Сковородіяну» та самого Сковороду, Тичинину книжку «Замісць сонетів і октав» - насамперед як історичне джерело, на сторінки якої лягла тендітна тінь мандрівного філософа. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Чорні соняшники. Ліло Батія та її сімейна історія // Олена Петренко Сива жінка гортає альбом. Це не сімейні фотографії з усміхненими обличчями у відпустках та дітьми. Здебільшого це вирізки з газет, фотокопії з архівів, дрібні нотатки. Все, що сивій жінці вдалося знайти за останні роки про її батька. На момент його смерті у 1996 р. вона знала, що батька судили і виправдали за участь в розстрілі 30-ти радянських «остарбайтерів» в Бургхольцькому лісі, поблизу Вупперталю. Розбираючи його архів, вона відчула потребу з'ясувати правду. Результати пошуків розкрили темні сторони батькового минулого... читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Дві революції Павла Тичини. Ч. 1. Золоте свято Української революції // Михайло Гаухман На 100-річчя з початку Української революції з пам’яті виринає поезія Павла Тичини. В ній оспіване золоте свято початку Революції. Чи можуть його вірші – насамперед хрестоматійний «Золотий гомін» – бути історичним джерелом? І чим особлива «мова поета» і робота поетичної уяви щодо «уявлень-над-подіями»? А з продовженням Революції – у віршах Тичини являється постать Григорія Сковороди. Йому поет присвятив книжку «Замісць сонетів і октав». Чому мандрівний філософ став сучасником революційного поета? Спробую з’ясувати це через поетичну паралель з Борісом Пастернаком, який присвятив книжку «Сестра моя – життя. Літо 1917 року» Міхаілу Лєрмонтову. Далі буде. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки За Збручем: відгук про книгу Данила Кравця «Західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну» // Олег Гринчук Як західноукраїнська інтелігенція уявляла радянську Україну? Як саме процеси, що відбувалися у УСРР/УРСР, впливали на політичні проекти західноукраїнських політиків? Які події збільшували кількість симпатиків радянської України, а які навпаки - породжували численну кількість негативних відгуків й реакції? На ці питання шукав відповіді Данило Кравець - автор монографії "За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.)" читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Після Сталіна: Бабин Яр як символ пам’яті та боротьби за свободу і гідність // Владислав Гриневич Перше десятиліття після смерті Сталіна увійшло в історію як «доба відлиги». А проте, сподіваних радикальних змін на краще так і не відбулося, адже чинна в СССР система влади залишалася незмінною. Повною мірою це стосувалося «єврейського питання»: сталінський відверто-агресивний антисемітизм заступила політика завуальованого державного антисемітизму. Як і за сталінських часів, масові вбивства євреїв у вересні 1941 р. лише за те, що вони були євреями, замовчувалися й заперечувалися розмитою формулою «вбивство мирних совєтських громадян». читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Солдати, дібуки і кошерне вино: якою може бути єврейська історія? // Владислава Москалець Курс про співіснування євреїв та українців мав шанси стати лікбезом з основних прогалин в єврейській історії та культурі, але став чимось більшим. В курсі професора Петровського-Штерна, зріз тем і доступ до джерел дозволив побачити наскільки складними є євреї та їхні стосунки з навколишнім світом, і як можна досліджувати перетини цієї історії. Чому єврейський купець Бер Біркенталь куштує некошерне вино? Як може єврей з Чернігова викладати руську мову в Лондоні? Де єврейські солдати брали кошерну їжу в Російській армії ХІХ ст.? Чому жінка з Острога була одержима дібуком? читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки «І тоді брати з Москви і брати-жиди приходили і оббирали братів українців до нитки»: Олена Теліга, Бабин Яр та євреї // Юрій Радченко 25 лютого 2017 року в Бабиному Яру було відкрито пам’ятник українській поетесі, активістці ОУН (м) Олені Телізі. За інформацією українських ЗМІ, загальна сума, витрачена на цей монумент складала 8 млн. гривень. На заході київський міський голова Віталій Кличко заявив: «Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну» . читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Між “залізним перснем“ та ”залізним обручем”: “магічні" артефакти влади у "політичних" наративах М. Грушевського // Володимир Ващенко Джон Р.Р. Толкін був одним з багатьох, хто відчув силу панування у сучасній культурі та політиці давніх “магічних” артефактів-архетипів, що примушують говорити від свого імені інших – у тому числі й європейських науковців-інтелектуалів. Одним з них виступав Михайло Грушевський, внесок якого у розгортання фабули навколо магічного персня ворожої, й звідси – інфернальної політичної влади у ХХ ст., залишився поза увагою дослідників. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Повернення євреїв на київські попелища. Доба державного антисемітизму // Владислав Гриневич На формування єврейської пам’яті щодо Бабиного Яру впливали різні чинники – історичні, політичні, емоційно-психологічні. Передусім це були шок і біль через утрату рідних. Але також і обурення діями радянської влади – замовчуванням єврейської складової трагедії, забороною євреям публічно висловлювати свою скорботу. Водночас трагедія Бабиного Яру як символ спонукала людей до життя, яке попри все мало продовжуватися. Про "заборонену" пам'ять злочинів у Бабиному Яру у перші післявоєнні роки читайте у новому дописі Автора. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Бабин Яр. Трагедія євреїв: від напів- до повного замовчування // Владислав Гриневич Злочин масштабу Бабиного Яру було неможливо приховати. Звістки про цю трагедію як масове вбивство євреїв одразу просочилися за лінію фронту – передусім, від пересічних людей, яким вдалося виїхати з окупованого Києва. Про замовчувану пам'ять страшних вчинків часу Другої світової війни у Бабиному Яру, традицію пам'ятати і забувати, вмотивовану політичною кон'юктурою радянської влади, та про родинну пам'ять поколінь ділитиметься Автор у своєму новому дописі. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Знову про «сучих дітей» або Моя відповідь Володимиру Старику. Частина друга. // Юрій Радченко Старик критикує мене і за використання іншого джерела. Мова йде про лист написаний однією з провідних діячок ОУН (м) Марти Зибачинської до Андрія Мельника, написаний 2 листопада 1948 року у Мюнхені. В своєму повідомлені голові ПУН, вона дуже негативно характеризувала колишнього командира БК Петра Войновського. В контексті розстрілів євреїв у Бабиному Яру, лист Зибачинської проливає світло на участь членів БК у цих злочинах. Вона пише, що прибула зі своїм чоловіком до Києва «в жовтні» 1941 року до Києва. Там вона вже зустріла членів БК, які були налаштовані проти неї Войновським: читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Про хрести та мітинги або Харків по-львівськи // Олексій Мусієздов Якось давно одна моя приятелька-львів’янка описувала типову неділю у Львові таким чином: «зранку до церкви, потім – на мітинг». Для мене в цьому була неабияка специфіка, оскільки для Харкова (принаймні як я тоді відчував) цілком типовою була майже повна відсутність будь-якої релігійності та досить низький рівень громадської активності. До того ж пізніше мої респонденти в інтерв’ю так само Харків й описували. Натомість останнім часом складається досить стійке враження, що саме ці виміри міського життя у Харкові стають все більш подібними до «львівських». читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Романтика Владіміра Маяковского: літературознавчі роздуми над біографією поета // Михайло Гаухман Почнімо весну з поетів і поезії! Пропоную етюд про творення Владіміром Маяковскім образу Поета вулиці та революції. Цим текстом відповідаю та сперечаюся з новою біографією поета, написаною відомим російським поетом, прозаїком та істориком літератури Дмітрієм Биковим. Біограф виходить з позиції обожнення Поезії, функціями якої є поети. Із цього погляду випливає, що Маяковскій був беззмістовним поетом. Натомість я певен, що позиція Маяковского була протилежною: обожнення Поета, для якого функція – поезія. Власна особа поета, як утілення образу Поета, і його звернення до по-революційному широкої авдиторії становили зміст поезії Маяковского. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Знову про «сучих дітей» або Моя відповідь Володимиру Старику. Частина перша. // Юрій Радченко У січні газета «Хадашот» опублікувала інтерв’ю, в якому я на основі нових документів висунув декілька гіпотез щодо (не)участі одного з підрозділів ОУН (м) – Буковинського куреня (далі БК) у переслідуванні і вбивствах євреїв в Києві. Через деякий час в тій самій газеті була опублікована думка директора Українського народного дому в Чернівцях (далі УНД), члена Проводу ОУН (мельниківського напрямку), Володимира Старика. Мій опонент відомий, як автор апологетичної книжки про БК, у співавторстві з Андрієм Дудою, «Буковинський курінь 1918-1941-1944. В боях за українську державність». В.Старик звинуватив мене у «фальсифікації» та хибній інтерпретації джерел. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки Ви чиї будете? Найгірший час бути українцем в Канаді // Устина Стефанчук Проект “Наші” – це спроба створення серії відеоісторій про минуле і сучасне життя українців в Канаді. Хто такі українські емігранти? Який внесок українців у світові процеси вчора і сьогодні? І головне: як не згубити власний український голос у цьому всесвітньому хорі голосів? Незалежна ініціативна група мандрує теренами Канади, показуючи та розказуючи про знакові сторінки історії канадських українців. Одна з найбільш трагічних – часи Першої світової війни. Тоді уряд Канади оголосив вихідців зі Східної Європи “союзниками ворога”. Колишні галицькі українці зазнали значних переслідувань. Тисячі опинилися в таборах для інтернованих, де потерпали від голоду і виснажливої праці. Про ці часи свіже відео проекту “Наші”. читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки П'ятдесят років діаспорної листівки // Устина Стефанчук Довгі роки на звороті шафи, якою було відділене ліжко від цілої кімнати, в мене висіла ціла колекція карток та поштівок. Я годинами лежала в ліжку і вивчала всі деталі кожної. Те, що мене найбільше вражало – це їхня вигадливість та химерність. Який простір для уяви! Коли картки, і сама шафа, і навіть те помешкання стали вже історією, одну з них — мою улюблену, з колядниками в кожушках — мама ще якийсь час носила в поляресі. А тоді й це залишилося лише в моїй пам’яті. Кілька тижнів тому мені до рук потрапила збірка українських діаспорних карток, переважно різдвяних та великодніх... читати... Усі статті цього автора / цієї авторки | Усі автори / авторки 1 2 3 4 5 6 >> Остання Свiжий номер 23/2016: Перша світова: українська перспектива Всі номери журналу Замовити журнали КАБІНЕТ ІСТОРИКА Робочий стіл Тека з паперами Думки вголос (Де)монтаж пам'яті Життєписи історії Нотатки Книжкова полиця Бібліотека Відеотека Шафка з документами Календар подій Можливості розвитку Урок історії Робочий стіл Мистецький перформанс "Східно-західна вулиця. Пісня добра і зла" Львів, 11 листопада 2017 Лекція Ярослава-Ігоря Балана “Ріа Клайман: забутий канадський свідок Голодомору 1932-1933” Київ, 17 жовтня 2017 Презентація фотовиставки “Емігрантки” та публічна дискусія Київ, 29 вересня 2017 Семінар за участі Олі Гнатюк "Світло в темряві: історія порятунку групи львівських євреїв та її інтерпретації" Львів, 20 вересня 2017 Весь робочий стіл Книжкова полиця Олександр Гриценко. Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати. – К.: «К.І.С.», 2017. – 1136 с. Всі книжки на полиці Можливості розвитку Davis Center Fellows Program Deadline - 10 January 2018 Call for Proposals “Monument Culture: International Perspectives on the Future of Monuments in a Changing World” Deadline - 17 December 2017 Call for Proposals “History Didactics and Public History. Commonalities, Differences, and Perspectives” Deadline - 15 January 2018 Wayne Vucinich Fellowship Deadline - 10 January 2018 Всі можливості розвитку Календар подій Workshop “Imaginary Borderlands: ‘Othering’ and ‘Domestic Others’ on Post-Soviet Frontiers” Deadline - 20 February 2018 Conference “The Intimate Life of Power” Deadline - 15 January 2018 Conference “Migrant Narratives and the City” Deadline - 15 December 2017 Colloquium “Storying Our Pasts: Historical Narratives and Representation” Deadline - 21 January 2018 Усі події в календарі Нас підтримують: Меценат сайту "Україна Модерна" - Віктор Рибчук, генеральний директор клініки "Оберіг" Підтримка сайту відбувається у рамках Програми дослідження сучасної історії України ім. Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта) при співучасті Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського Католицького Університету Знайдіть нас у Facebook Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) facebook.com - uamoderna Будь ласка, надішліть нам запит дружби! Останні матеріали: Workshop “Imaginary Borderlands: ‘Othering’ and ‘Domestic Others’ on Post-Soviet Frontiers” Conference “The Intimate Life of Power” Conference “Migrant Narratives and the City” Colloquium “Storying Our Pasts: Historical Narratives and Representation” Congress “Modernity; Frontiers and revolutions” Тімоті Снайдер: «Предмет мого дослідження був абсолютно непрактичний, але цікавий. Я тоді не думав про власну кар’єру» Прокляття Східної Європи: “Східно-Західна вулиця. Пісня добра і зла” Найбільше читають: Головна Календар подій Тека з паперами Жінки Європи у Першій світовій війні (1914-1918 р.): конспект лекції Франсуази Тебо Можливості розвитку Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді (із книги «Жіноче тіло у традиційній культурі українців») © "Україна Модерна", 2011-2016 Використання матеріалів дозволено тільки за згодою авторів і редакції Посилання на "Україну Модерну" обов'язкове 14950 просмотров