ПОБИТИ – Академічний тлумачний словник української мови

Вхід [/person/login] · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) в означеннях Тлумачення , значення слова « побити »: ПОБИТИ , б'ю, б'єш, док. , перех. 1. з прийм. в ( у ), об , по . Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось. Покінчивши з усім [їстівним], Важкий [прізвище] обома руками витер масні губи, а потім об скатертину руки, побив злегенька себе по животі й переможно зауважив: — От тепер наївся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 264) . 2. кого. Завдати ударів кому-небудь; вибити. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччю спить, Все випада-таки Рябка притьмом побить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 55) ; Я .. впізнав голос отамана рибальської ватаги, якого ми побили за Полю (Юрій Яновський, II, 1958, 163) ; Він [перекладач] закричав, що якщо зараз не буде встановлено порядок, то пан комендант накаже своїм солдатам всіх гумовики палицями побити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 410) ; // перен. Піддати гострій критиці, викрити кого-, що-небудь. [Дремлюга:] Я всю область тягну на своїх плечах, а ваш попередник, Іван Іванович, все промови виголошував. А що вийшло? Мене побили, а він у Москві на курсах (Олександр Корнійчук, II, 1955, 294) . 3. Позбавити життя, вбити всіх або багатьох. І зо зла палицю хапає [Мірошник]... Шпурнув — та й всіх курей побив (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 14) ; // Знищити, пошкодити рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо). Все було йому [Грицькові] якось лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох, то град ниву побив (Борис Грінченко, II, 1963, 345) ; Висохлі маслини — Побив мороз... (Максим Рильський, III, 1961, 250) ; // безос. Градом хліб побило (Андрій Головко, II, 1957, 514) ; // перен. Довести до відчаю, пригнітити. Наймита побило горе та нужда. ♦ Побити до ноги — те саме, що Вибити до ноги (див. вибивати ). Дуже люті у нас вороги, Як зустрінуть — поб'ють до ноги (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 115) ; Побити на макуху див. макуха . 4. Розбити, розколоти на шматки. — Одчини, бо вікна поб'ю! — репетував Кайдаш і лупив у двері ногою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 270) ; Нас із мамою вигнали [тато] з хати, побили весь посуд, всі горшки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 250) . 5. Пошкодити ударами, поштовхами і т. ін. На нозі у нього був розірваний черевик, і він до крові побив об брук пальці (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 179) ; І я пішов. Об скелі груди порвав, побив... (Володимир Сосюра, I, 1957, 318) ; Чумаченко ставав нещадним, коли виявляв, що якась рота зазнала марних втрат людьми.. — Шофер машину поб'є, та й то його судять. А це ж люди. Люди, розумієш? (Олесь Гончар, III, 1958, 282) ; // Стоптати, зносити (взуття). Аж черевики побив, спотикаючись на пеньки (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 31) ; [Журавель:] Наш Панько за дорогу геть чисто побив підметки (Іван Микитенко, I, 1957, 483) ; // Проїсти тканину, одяг і т. ін. (про міль). Прибіг додому.. Штани — посічені, немов міль побила. «Значить, сіллю стрельнув, чортів крамар!..» догадався я (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 98) ; // Укрити заглибинами шкіру обличчя (про віспу). 6. Завдати поразки супротивникові; перемогти. Шотландці! Згадуєте час, Як кров лив з вами Уаллас, Як Брюс водив до бою вас? Знов кличу разом всіх іти: Або побить, або лягти! (Павло Грабовський, I, 1959, 488) ; Стояли на смерть більшовицькі бійці — І силу побили звірину (Максим Рильський, Мости, 1948, 113) ; // Перевершити в чому-небудь; перемогти в труді, змаганні, грі. — Пан Олесь тебе поб'є, — обізвалася нараз Маня до брата, коли ми врешті станули наново коло столика з шахівницею.. — Його позиція ліпша, як твоя (Ольга Кобилянська, III, 1956, 38) . Побити рекорд — перемогти в змаганні. Уперта боротьба за першість розгорілась на гарбузах.. Рекорд побив здоровенний дядько Ананій (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 41) . 7. карт. Покрити карту. Побити десятку. 8. діал. Прикрасити. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив (Павло Чубинський, II, 1878, 191) . 9. діал. Оббити. Побити дах залізом. ♦ Побий мене [святий] хрест (грім, боже і т. ін. ) ; Хай (нехай) мене [святий] хрест (грім і т. ін. ) поб'є ; Побила б мене свята земля , заст. — те саме, що Грім би мене побив (див. грім ). — Побий мене хрест, ото в'юни так пахнуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 96) ; Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, Я складу йому пісні (Володимир Самійленко, I, 1958, 240) ; — Та нехай мене святий хрест поб'є, коли я що вкрав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28) ; — Хай мене грім поб'є, коли брешу... (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 39) ; — Та я вас і пальцем не торкну, побила б мене свята земля, коли брешу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48) ; Побий (побила б) тебе (його, її, їх і т. ін. ) лиха [та нещаслива] година (сила божа, морока, нужда і т. ін. ) ; Побий тебе (його, її, їх і т. ін. ) [святий] хрест ; Хай (нехай) тебе (його, її, їх і т. ін. ) бог (лиха година) поб'є ; Бодай тебе (його, її, їх і т. ін. ) злидні побили (лиха [та нещаслива] година побила, господь побив і т. ін. ) , заст. — те саме, що Грім би тебе (його, її, їх) побив (див. грім ). Йване мій, Іване, Друже мій коханий, Побий тебе сила божа На наглій дорозі (Тарас Шевченко, II, 1963, 153) ; А побила б всіх панів лихая година! (Українські народні думи.., 1955, 171) ; — Хай його поб'є лиха година! Хіба я наймалася на таку роботу? (Панас Мирний, III, 1954, 148) ; — Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний, I, 1949, 322) ; Побила мене (тебе, їх і т. ін. ) лиха (та нещаслива) година , заст. — спіткало когось лихо, нещастя. Всі люди радіють, весело.. зустрічають велике свято. Тільки її [Олену] одну побила лиха година (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83) ; Побити поклони , заст. — низько, до землі вклонитись. Молоді стали, побили поклони, поцілували образ (Нечуй-Левицький, III, 1956, 56) . Словник української мови: в 11 томах . — Том 6, 1975 . — Стор. 612. Коментарі (0) Про сайт · Покажчик · Навмання · Помилка · API · © 2017, Webmezha