Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Серго Сокольник
2017.11.18
01:28
Крім тебе... ( 16+ )
Я не хочу нікого, крім тебе...
Не хочу нікого...
Двох світів поєднання потреби
Ця ланка зв"язкова,
Що ти нею для мене дарунком
З"явилася ночі,
Тим вологим п"янким поцілунком,
Не хочу нікого...
Двох світів поєднання потреби
Ця ланка зв"язкова,
Що ти нею для мене дарунком
З"явилася ночі,
Тим вологим п"янким поцілунком,
Маркіяна Рай
2017.11.18
00:34
Напиши мені серед злих доріг на шляху своїм...
Напиши мені серед злих доріг на шляху своїм.
Як зоря зорю засоромить вщент - не дивуйся їм -
При слабім вогні у сирих домах, і під свист вітрів
Напиши мені багажем життя, густотою брів.
Проминули нам небеса ясні і рясні дощі,
Відпустились нам і нав
Як зоря зорю засоромить вщент - не дивуйся їм -
При слабім вогні у сирих домах, і під свист вітрів
Напиши мені багажем життя, густотою брів.
Проминули нам небеса ясні і рясні дощі,
Відпустились нам і нав
Маркіяна Рай
2017.11.18
00:32
Сирість така, коханий, стратитись можна
Сирість така, коханий, стратитись можна.
Густо лягли тумани - правда безбожна.
Чи простягнеш ми руку в ріках молочних?
Вірно, - я дожидала днів тих святочних.
Дихати нам, коханий, видано, треба -
Кажуть, святі вділили грішникам неба.
Сирість така,
Густо лягли тумани - правда безбожна.
Чи простягнеш ми руку в ріках молочних?
Вірно, - я дожидала днів тих святочних.
Дихати нам, коханий, видано, треба -
Кажуть, святі вділили грішникам неба.
Сирість така,
Микола Дудар
2017.11.17
21:10
Знову Ти у провесні
Знову Ти у провесні
Милосердних ваб
Пізнаю, для повісті:
Море. Берег. Трап...
І музИки зіграні
Поміж нот - глагол
А моїм, розгніваним,
Забивають гол…
Милосердних ваб
Пізнаю, для повісті:
Море. Берег. Трап...
І музИки зіграні
Поміж нот - глагол
А моїм, розгніваним,
Забивають гол…
Олександр Сушко
2017.11.17
18:14
Подружжя
То що, миритись будем, чоловіче?
На часі розкопилити губу.
Не сердься, краще сядь до мене ближче,
Зніми сорочку файну, голубу.
Ну, ляпнула макітрою по носі,
Бо ти мене старою обізвав.
А серденько ридає навіть досі,
На часі розкопилити губу.
Не сердься, краще сядь до мене ближче,
Зніми сорочку файну, голубу.
Ну, ляпнула макітрою по носі,
Бо ти мене старою обізвав.
А серденько ридає навіть досі,
Домінік Арфіст
2017.11.17
18:02
драбина Якова
всі однакові… все однаково…
я до Тебе не дотягнусь…
нахились драбиною Якова
до розпечених моїх вуст…
я боротимусь і благатиму
як у прірву: благослови!
і матерії кожним атомом:
забери мене з мурашви!
я до Тебе не дотягнусь…
нахились драбиною Якова
до розпечених моїх вуст…
я боротимусь і благатиму
як у прірву: благослови!
і матерії кожним атомом:
забери мене з мурашви!
Іван Потьомкін
2017.11.17
14:40
Не спромігся глянуть в завтра
Всевишньому і задарма злодія не треба:
Їх удосталь зібралося і на сьомім небі.
Тож послав Бог козакові щасливу нагоду,
Як уникнути кінця прадавньому роду.
Невідь відки узялася вся у шатах білих,
Наче просто зійшла з неба Пречиста Марія.
Простягує ст
Їх удосталь зібралося і на сьомім небі.
Тож послав Бог козакові щасливу нагоду,
Як уникнути кінця прадавньому роду.
Невідь відки узялася вся у шатах білих,
Наче просто зійшла з неба Пречиста Марія.
Простягує ст
Лесь Українець
2017.11.17
13:52
***
Ниви золотокосі,
Врожаї багаті,
Чому в полі до осені
Гниєте нежаті?
Сади плодовиті,
Де ваш вид розкішний?
Чом поникли сумовиті
Врожаї багаті,
Чому в полі до осені
Гниєте нежаті?
Сади плодовиті,
Де ваш вид розкішний?
Чом поникли сумовиті
Світлана Ткаченко
2017.11.17
11:24
Ще не вмерла…
Такая осень, что пинают мётлы,
Кого – наверх, а прочих – под уклон…
Подножный чернолесный липкий мотлох
Стирает все расцветки каблуков.
Такая серь в глазах натур мышачих,
Бегущих с палуб, кучно и востро,
И небо отравительно мышьячит,
Кого – наверх, а прочих – под уклон…
Подножный чернолесный липкий мотлох
Стирает все расцветки каблуков.
Такая серь в глазах натур мышачих,
Бегущих с палуб, кучно и востро,
И небо отравительно мышьячит,
Маркіяна Рай
2017.11.17
00:34
В світлі чужих очей
Ніч закрила мене під замки, як багаті, пишні хороми,
Вберегти обіцяючи від чужих обіцянок і звичаїв.
Що ж накоїли ми, малі, легковірні, та все несвідомі,
Зі своїми великими правдами!
...
Осквернити святині ніхто не хотів би навмисне,
Та, забувши й в
Вберегти обіцяючи від чужих обіцянок і звичаїв.
Що ж накоїли ми, малі, легковірні, та все несвідомі,
Зі своїми великими правдами!
...
Осквернити святині ніхто не хотів би навмисне,
Та, забувши й в
Ігор Шоха
2017.11.16
22:34
Зближення на відстані
На цьому світі є куди іти,
аби не сумувати за тобою.
У нас ще одинакові світи
весною, літом, осінню, зимою.
Якої не чекаємо пори,
а на осонні не перегоріли
осінні веселкові кольори:
аби не сумувати за тобою.
У нас ще одинакові світи
весною, літом, осінню, зимою.
Якої не чекаємо пори,
а на осонні не перегоріли
осінні веселкові кольори:
Микола Дудар
2017.11.16
21:15
( М. Белуччі )
Обожнюю цю бестію
Загорнену в блават
Яка в думках се вештає
І цвиркає «віват»
Мої стежини втомлені
Очікувань томи
Збираю ЇЇ промені
І спробуй зупини…
Загорнену в блават
Яка в думках се вештає
І цвиркає «віват»
Мої стежини втомлені
Очікувань томи
Збираю ЇЇ промені
І спробуй зупини…
Світлана Ткаченко
2017.11.16
14:48
Щастя
Щастя – це жити, хоча б недовго
В країну бажань осідлавши хвилю,
В буденній роботі та видноколах,
Пірнаючи в світське та дикий вирій.
Щастя – якщо таланило вижить,
Лишившись на теренах ріднокраїх,
Нехай би кричати, мов дикий крижень,
В країну бажань осідлавши хвилю,
В буденній роботі та видноколах,
Пірнаючи в світське та дикий вирій.
Щастя – якщо таланило вижить,
Лишившись на теренах ріднокраїх,
Нехай би кричати, мов дикий крижень,
Микола Дудар
2017.11.16
13:39
***
День прожитий з горем пополам
ось ковтнути б тістечко пісочне?!..
рідше й рідше ти буваєш там
де веселка мружилася в очі
де сміялись з радощів взахлип…
волочились вештались за буслом
де старенький немічний Пилип
матюкавсь за чаркою по-руські
ось ковтнути б тістечко пісочне?!..
рідше й рідше ти буваєш там
де веселка мружилася в очі
де сміялись з радощів взахлип…
волочились вештались за буслом
де старенький немічний Пилип
матюкавсь за чаркою по-руські
Ніна Виноградська
2017.11.16
11:36
Щорічні переміни
Всьому радію – хлібу, солі,
Врожаю краю золотого,
Озимині у чистім полі
І хаті маминій за рогом.
Куди лечу з доріг далеких,
Де серце падає до хвіртки.
Де на стовпі гніздо лелеки,
Врожаю краю золотого,
Озимині у чистім полі
І хаті маминій за рогом.
Куди лечу з доріг далеких,
Де серце падає до хвіртки.
Де на стовпі гніздо лелеки,
Олександр Сушко
2017.11.16
08:11
Лайка
Над хвилями кигичуть чайки,
А в голові сумні думки.
Чому жінки не люблять лайки,
А прутньоносці - навпаки?
Белькочуть суржиком івани,
А через слово - матючок.
Брудні словесні океани
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А в голові сумні думки.
Чому жінки не люблять лайки,
А прутньоносці - навпаки?
Белькочуть суржиком івани,
А через слово - матючок.
Брудні словесні океани
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11
Світлана Штатська
2017.11.11
Мрець Тривіаліст
2017.11.09
Амадаре Наті
2017.11.07
Віктор Ставицький
2017.11.06
Анна Романюк
2017.11.04
Ярослав Ярік
2017.11.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення