This version of the page http://maysterni.com/userrubrics.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-11-07. The original page over time could change.
Вхід - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Адель Станіславська
2017.11.07 09:35
Здавалось...
Здавалось, вже ся болість відболіла.
Постерлися зашоркані сліди...
Та осінь стелить знов тумани біло,
і гусне повня маревом блідим.
Помежи ночі - сну не відшукати,
між вігольгости хапаю дрижаки...
Чого тобі, невитравний мій кате -
моя тривого, тя

Олена Балера
2017.11.07 00:14
Amoretti. Сонет XLV (переклад з Едмунда Спенсера)
У дзеркалі, що чисте, мов кришталь,
Небесній вроді не збагнеш ціни,
Її я всім своїм єством всотав,
Мене її найвища суть повнить.
Таїться в серці променем ясним
Очам невидне сяяння оте:
Ідея чиста – образ неземний
Безсмертним дотиком в мені цвіте.

Вікторія Лимарівна
2017.11.06 22:47
Ніч і ранок
Якось раптово застала нас ніч.
Ковдрою хмари - не видно узбіч.
Темно довкола - наш погляд блукає,
Зіроньку ясну у небі шукає!

Де ж та стежина, втрачена нами?!
Острах чомусь повіяв з вітрами.
Місяця теж не побачиш на небі-

Нінель Новікова
2017.11.06 22:23
Скрипки Кременчуга
Чистой магией печали
Струны скрипок зазвучали.
Что за музыка, о Боже!
Шла мурашками по коже,
В сердце, в душу проникая –
Неземная, колдовская…
Девять женщин, словно скрипки,
В платьях-деках, без улыбки.

Ігор Герасименко
2017.11.06 21:18
Ясенопад
Вирує та шумить ясенопад,
злотавих барв дає дощу в наливку.
Таке яскраве, як Яценюка
падіння з політичного олімпу,
вже двірника це дійство не ляка.


10.2017

Олександр Сушко
2017.11.06 19:51
На все життя
Обідець на пальчику. Хлопчик упіймався.
Отже, не дізнається про мої гріхи.
На медок, що спереду, бевзі дуже ласі,
В мужиків закоханих зірвані дахи.

Байстрюча у череві. На коні попона.
Я уже не покритка, увійшла в права.
Чоловічок тулиться до жарко

Олександр Сушко
2017.11.06 19:16
Біда
Кохаєш? То кохай і не бурчи.
Хотіла щастя? Ось воно - під боком.
Утомлене вляглося на спочин,
Склепило після сварки п'яне око.

Не відривала погляд від мотні,
По тілу розливалися гормони.
Коханий рай писав на полотні,

Петро Скоропис
2017.11.06 16:29
З Іосіфа Бродського
Вона зодягає панчохи, і настає осінь;
капроном дощ прошиває брук.
І чимдуж асфальт не в собі од дзьовбань,
то довша юбка і гостріш каблук.

Тепер тільки двом колонам біліти гоже
спіднім. І голий портик заріс. Зі всіх
точок зору, добігло ще одне Б

Маркіяна Рай
2017.11.06 00:41
Попід вікнами плаче, крається, проситься в дім...
Попід вікнами плаче, крається, проситься в дім
Одинокість чужа, зневірена і змарніла.
В зашкарублому серці заздрість до неї біла:
Одинокість одна, а життів має, певне, сім.

Ох, живуча яка - ні морози, ні дощ, ні сніг,
Не втоптали її у землю, не сте

Микола Дудар
2017.11.06 00:10
***
… гукайте там, де сонце й бджоли
Де все цвіте, де все живе -
І я озвусь на сильну долю
Якщо вас вимучило вже…
Я вийду тінню прохолоди
З роялем, хай без коліщат
Бува ж нікому не зашкодить
Медовий мій липневий чат?…

Вікторія Лимарівна
2017.11.05 23:57
Постать осені
Осені "постать"-сум носить в очах.
Скроні ось-ось побіліли.
Важкість відчутна в плечах і ногах -
Коси нести їй несила.

Вітер ламає,жбурляє,несе –
Листя знеможене рветься.
Дощ невблаганний затопить усе.

Домінік Арфіст
2017.11.05 22:03
море сниться мені...
море сниться мені... і торкається ніг...
диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...
і ми там не одні і літа не одні
пророкують цикади в траві
і наш дім на горі височіє як ріг
і чорніє вночі Чатир-даг
де солодкий інжир ще лежить по дворі
і солодка джерельна вода

Ігор Шоха
2017.11.05 22:03
Пегасопасам
Ой у поета перепони –
усе, чого не може.
У кожного свої шаблони
«прокрустової ложі».

***
Як пейзажі осені багаті
на сюжети у негожі дні,

Ігор Шоха
2017.11.05 20:59
Жалобний листопад
Осінній вечір тліє-догорає.
За обріями гаснуть небеса.
Зоря упала. І по небокраю
неначе покотилася сльоза.

Дерева голі як птахи без пір'я.
Одні дуби із осінню – на ти.
Ночами перечитують подвір'я

Іван Потьомкін
2017.11.05 20:30
Життя й пісня
Чи варта пісня
бодай одного життя людського?
Варта.
Життя, якщо воно не тління -
ватра.
Якщо воно не жарти,
варте
бодай одної пісні.

Нінель Новікова
2017.11.05 20:29
Після бурі...
Затих вітрище –
Потріпане листячко
Відпочиває…

2017
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Анна Романюк
2017.11.04

Ярослав Ярік
2017.11.04

Аня Романюк
2017.10.31

Ендер Лід
2017.10.31

Надя Семена
2017.10.31

Вадим Юний
2017.10.28

сад Пахомова Таня Творчий
2017.10.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід
Для входу в систему ви повинні надати Ім’я зареєстрованого користувача системи та правильний пароль.
Користувач: 
Пароль: