info 18.07.2014
Вже у 2018 році використовувати сонячну енергію для великих міст стане економічно вигідно. У 2040 році більше половини енергії вироблятимуть там же, де і використовуватимуть. Тож централізовані паливні теплоелектростанції невдовзі відімруть.
Минулого тижня вперше в історії ціна на електрику в австралійському штаті Квінсленд впала нижче нуля – це коли виробник готовий доплатити користувачу, радше ніж припинити роботу. Це сталося посередині дня – опівдні.
Кілька днів поспіль ціна (зазвичай це $40-50 за мегават/годину) крутилася довкола позначки «нуль». Це сталося через нову, величезну і потужну електростанцію – скромні сонячні батареї на даху майже кожного будинку в штаті.
Ціна енергії падала нижче нуля й раніше. Але таке траплялося лише вночі, коли люди сплять, попит падає, а теплоелектростанції, які палять вугілля, не хочуть призупиняти роботу. Тому вони платять великим споживачам, щоб ті допомогли.
Однак у полудень – це нечувано. Денні ціни мають відображати підвищений попит, коли люди не сплять, офісні центри та заводи – працюють. В цей час станції, які працюють на корисних копалинах, звикли заробляти найбільше.
Втім, масове встановлення сонячних панелей на дахах перевернуло цю схему з ніг на голову. Зараз лише в штаті Квінсленд 350 000 будинків мають батарей загальною потужністю в 1100 мегават (3400 мегават на 1,2 мільйонах будинків по всій Австралії). Вони виробляють найбільше енергії саме посеред дня, коли сонце світить найсильніше. Вплив сонячних батарей настільки значний, а падіння ціни настільки критичне, що торік австралійські теплоелектростанції майже нічого не заробили. І навряд чи зароблять цьогоріч. А державний виробник «Stanwell» відкрито звинуватив у цьому сонячні панелі на дахах.
Тонні Еббот, прем’єр-міністр, полюбляє говорити, що Австралія – земля дешевої енергії. І наполовину це правда. Закинути тонну вугілля, розжарити бойлер, отримати пар, розігнати турбіну й виробити електрику – справді не надто дорого. Проблема для австралійського споживача (і виборця) у вартості доставки цих електронів до його оселі – через розподільчі мережі, з усіма витратами та податками.
Саме ці витрати і спонукають родини встановлювати сонячні батареї такими темпами, що, за прогнозами і урядових, і приватних аналітиків, за наступне десятиліття кількість панелей зросте в шість разів. Люди витратять на це 30 мільярдів доларів.
На минулому тижні незалежний оператор енергетичного ринку Західної Австралії спрогнозував: 75% таунхаусів (малоквартирних будинків у містах) та 90% комерційних будівель регіону до 2023-2024 матимуть сонячні панелі на дахах.
І саме через це традиційні виробники енергії, її розподілювачі та продавці хочуть сповільнити розвиток сонячної енергетики.
Коливання загальної ціни на електрику рідко позначаються на рахунках споживачів. Однак уявімо, що вугілля раптом стало безплатним, а ціна енергії, яку з нього виробляють, впала до нуля. Чи зможе це зупинити сонячну енергетику?
Відповідь – ні. Адже тільки розподільча система та продавці-посередники додають до ціни кожної кіловат-години 19 центів. А сонячна енергія коштує 12-18 центів за кіловат-годину, залежно від того, скільки сонця в регіоні. І ця вартість невдовзі впаде до 10 центів за кіловат-годину і навіть нижче.
Звичайно, вугілля ніколи не стане безкоштовним. А швидкий розвиток сонячної енергетики – так званадемократизація енергії – це найбільший виклик централізованим системам виробництва з часів їхньої появи більше сотні років тому.
Оператори електромереж у Квінсленді, розуміючи, що попит на сонячні батареї на дахах величезний, дозволяють людям необмежено їх встановлювати. Умова лише одна – не експортувати невикористану енергію назад до мережі. Та нікому й на гадку це не спаде – навіщо? Все одно багато на ній не заробиш. Людей і компанії заохочують встановлювати акумулятори, які накопичуватимуть надлишкову енергію.
Наступний етап для таких будинків, звичайно ж, – повністю від’єднатися від загальної електромережі. Зараз це має сенс для віддалених містечок і хуторів, адже доправити енергію – коштує дорого. Але справжнім кошмаром для теплоелектростанцій стане той момент, коли це стане вигідно у великих містах. За прогнозами інвестиційного банку UBS, це станеться вже в 2018. До 2040 більше половини енергії вироблятимуть і зберігатимуть самі споживачі. І, якщо наявні мережі не адаптуються до цієї ситуації, 40% споживачів просто від’єднаються.
І якщо оператори електромереж і продавці електрики теоретично зможуть якось пристосуватися (найняти менеджерів від енергетики, фахівців телекомунікаційної галузі, спеціалістів з Google та Apple), то як це зроблять централізовані теплоелектростанції – незрозуміло. За енергетичної демократії навіть безплатне вугілля не має цінності.
Автор: Джилс Паркінсон для The Guardian
Джерело: Страйк
- Press room