Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Адель Станіславська
2017.10.31
09:53
Оте що не чули досі
у нас залишилось
не так вже й багато часу
на ці поцілунки
на доторки і обійми
цього ми не знали
і не розуміли зразу
спочатку було і ніяк
і тепло' і війни...
не так вже й багато часу
на ці поцілунки
на доторки і обійми
цього ми не знали
і не розуміли зразу
спочатку було і ніяк
і тепло' і війни...
Адель Станіславська
2017.10.31
09:50
Божевільна
Дозволь собі бути слабкою.
Не силуйся надаремне -
не знайдеш у тім споко'ю...
Так тягнеш - в очах аж темно.
Пощо тобі се? Гай, досить
об "стіни" та головою...
Шалена уперта, осене,
що ще не зайшлась зимою...
Не силуйся надаремне -
не знайдеш у тім споко'ю...
Так тягнеш - в очах аж темно.
Пощо тобі се? Гай, досить
об "стіни" та головою...
Шалена уперта, осене,
що ще не зайшлась зимою...
Богдан Манюк
2017.10.31
08:40
З циклу "Карпатські бранзолєти"
Ворогують між горами чулими
і вростають у сонце далекими
не розказане літо лелекою
і розхвалене літо зозулею.
Панні осені брехні ті, колами,
віднайти б у зозулинім голосі,
а вона – у гніздо, що на колесі,
жовтим листом будити немовлене.
і вростають у сонце далекими
не розказане літо лелекою
і розхвалене літо зозулею.
Панні осені брехні ті, колами,
віднайти б у зозулинім голосі,
а вона – у гніздо, що на колесі,
жовтим листом будити немовлене.
Юрій Кисельов
2017.10.31
01:48
Пісня українців (переспів "Пісні німців")
Україна наша рідна
В цілім світі над усе!
Українець гордо й гідно
Синьо-жовтий стяг несе!
Гей, від Сяну аж до Дону,
Від Полісся ген по Крим
Дружно станемо в колони,
Щоб здолати «третій Рим»!
В цілім світі над усе!
Українець гордо й гідно
Синьо-жовтий стяг несе!
Гей, від Сяну аж до Дону,
Від Полісся ген по Крим
Дружно станемо в колони,
Щоб здолати «третій Рим»!
Маркіяна Рай
2017.10.31
01:02
Котилося сонце
Котилося сонце руслами
Усіх чотирьох стихій.
Страхи, громовицями згуслими,
Стихіям псували стрій.
...
Прийдеш, як дитя до матері,
З очима, що повні сліз.
Усіх чотирьох стихій.
Страхи, громовицями згуслими,
Стихіям псували стрій.
...
Прийдеш, як дитя до матері,
З очима, що повні сліз.
Олександр Сушко
2017.10.30
20:41
Не вдома
Легко у небо зозуля шугнула -
Висидить славка блакитне яйце.
Дзьоб роззявлятиме дар Вельзевула,
Цвінькати буде "матусі" в лице.
Суне у пельку харчі байстрючаті,
Власні ж не бачать мошви і жуків.
Місця сестричкам немає у хаті,
Висидить славка блакитне яйце.
Дзьоб роззявлятиме дар Вельзевула,
Цвінькати буде "матусі" в лице.
Суне у пельку харчі байстрючаті,
Власні ж не бачать мошви і жуків.
Місця сестричкам немає у хаті,
Лариса Пугачук
2017.10.30
18:22
Пролітаючи повз
пролітаючи повз
притягнутися і обгорнути
невловимим танком
на блаженну безвимірну мить
розплести віртуозно
невмисне сотворені пута
і життям що насниться
сплативши негадане мито
притягнутися і обгорнути
невловимим танком
на блаженну безвимірну мить
розплести віртуозно
невмисне сотворені пута
і життям що насниться
сплативши негадане мито
Іван Потьомкін
2017.10.30
17:40
Дід Микита й Кіт
Як задумав дід Микита
Із кота зробить бандита:
Пенсія ж – як кіт наплакав,
На смерк дивиться і хата.
А пристане кіт у шайку,
Підуть справи на поправку.
Зустріча дід по дорозі
Миколая-мафіозі.
Із кота зробить бандита:
Пенсія ж – як кіт наплакав,
На смерк дивиться і хата.
А пристане кіт у шайку,
Підуть справи на поправку.
Зустріча дід по дорозі
Миколая-мафіозі.
Олександр Сушко
2017.10.30
17:05
Проблема
Не п'ю горілки. В цьому вся біда.
А кум - п'яниця, море по коліна.
У мене всі поези - сум, сльота.
То, може, поковтати бренді, вина?
Знайомець є. Веселий товстячок.
Нетлінки пише тільки під сивуху.
Для мене ж вірш - екзамен чи урок.
А кум - п'яниця, море по коліна.
У мене всі поези - сум, сльота.
То, може, поковтати бренді, вина?
Знайомець є. Веселий товстячок.
Нетлінки пише тільки під сивуху.
Для мене ж вірш - екзамен чи урок.
Віта Парфенович
2017.10.30
15:52
ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ
Ніколи не знаєш, чим обернеться тобі випадкова зустріч.
Другу добу я згадую його очі, посмішку, руки, потилицю, щирий і ніжний, відкритий погляд.
Останнім потягом мало хто їде. Зараз темніє рано, тим паче в дощ не надто сподіваєшся на нові знайомства.
Ігор Шоха
2017.10.30
14:31
Мовою України
– Найлегше опустити крила
і не печалитися тим,
що є одна нечиста сила,
яка руйнує отчий дім.
Дивитися на пожарище,
яке роздмухали гуртом
і думати що це не ближче,
і не печалитися тим,
що є одна нечиста сила,
яка руйнує отчий дім.
Дивитися на пожарище,
яке роздмухали гуртом
і думати що це не ближче,
Наталка Янушевич
2017.10.30
13:29
як самотність
Це як впасти останнім горіхом на втомлений жовтень
І лежати, лежати і мерзнути сильно під вечір.
Між космічних вітрів не спромігся, напевно, би жоден
Наспівати солодко-сумні нерозгадані речі.
Так чекати на тишу, чекати, мов сонця у холод
Та вдягати ї
І лежати, лежати і мерзнути сильно під вечір.
Між космічних вітрів не спромігся, напевно, би жоден
Наспівати солодко-сумні нерозгадані речі.
Так чекати на тишу, чекати, мов сонця у холод
Та вдягати ї
Серго Сокольник
2017.10.30
13:27
Я, Сонце, Хайям і думки... Маленька поема
крізь розірвані хмари
Сонце світлом зійшло,
Бюст Хайяма Омара
Увінчавши чоло...
....................................
-щось на серці... Та годі!
З ким би випити як?..
Сонце, ти у нагоді.
Сонце світлом зійшло,
Бюст Хайяма Омара
Увінчавши чоло...
....................................
-щось на серці... Та годі!
З ким би випити як?..
Сонце, ти у нагоді.
Вітер Ночі
2017.10.30
12:08
Останній подих...
Останній подих губиться в налитих бажанням і млостю грудях.
Таємнича посмішка, блукаючи, тане куточками жадібних вуст,
ховається під повіками втраченого "Я".
Ще трохи, ще...
Хвилею рве коліна, лікті, напружену і безсилу спину.
Що пізнаєш між пол
Таємнича посмішка, блукаючи, тане куточками жадібних вуст,
ховається під повіками втраченого "Я".
Ще трохи, ще...
Хвилею рве коліна, лікті, напружену і безсилу спину.
Що пізнаєш між пол
Марія Дем'янюк
2017.10.30
11:50
Якби вернутися в те літо
Якби вернутися в те літо...
Аби вернулися літа...
І знову бачу: йде у полі
моя матуся молода.
Така весела, говірка,
Милуються нею тополі...
А я сміюся своїй долі,
В долоні мамина рука...
Аби вернулися літа...
І знову бачу: йде у полі
моя матуся молода.
Така весела, говірка,
Милуються нею тополі...
А я сміюся своїй долі,
В долоні мамина рука...
Шон Маклех
2017.10.30
02:39
Довершено: Місто Старих Образ
Місто старих образ – босоногих жебрачок,
Місто лункої бруківки, черевиків, чобіт і туфель,
Місто в якому кожен провулок звучить барабаном:
Місто старих образ – божевільних прочан.
Місто, яке ніколи не мало дерев і парків,
Місто, в якому замість тра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Місто лункої бруківки, черевиків, чобіт і туфель,
Місто в якому кожен провулок звучить барабаном:
Місто старих образ – божевільних прочан.
Місто, яке ніколи не мало дерев і парків,
Місто, в якому замість тра
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Вадим Литвинець
2017.10.28
сад Пахомова Таня Творчий
2017.10.25
Ірина Борисюк
2017.10.22
Дмитро Ігорович Бугера Скорпіо
2017.10.15
Македонський Бицюк
2017.10.13
Вячеслав Даниленко
2017.10.13
Вікторія Лимарівна
2017.10.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
| Дата | |
|---|---|
| Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Загалом
Рейтинги
| • Пояснення | • Оцінюваність авторів | • Динаміка регіонів |
| • Редактори | • Рейтингові голосування | • Літугрупування |
Народний
|
"Майстерень"
|
1 2 3 4 5 ... 25
Редактори