This version of the page http://maysterni.com/contact2.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-10-31. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Кисельов
2017.10.31 01:48
Пісня українців (переспів "Пісні німців")
Україна наша рідна
В цілім світі над усе!
Українець гордо й гідно
Синьо-жовтий стяг несе!
Гей, від Сяну аж до Дону,
Від Полісся ген по Крим
Дружно станемо в колони,
Щоб здолати «третій Рим»!

Маркіяна Рай
2017.10.31 01:02
Котилося сонце
Котилося сонце руслами
Усіх чотирьох стихій.
Страхи, громовицями згуслими,
Стихіям псували стрій.
...

Прийдеш, як дитя до матері,
З очима, що повні сліз.

Олександр Сушко
2017.10.30 20:41
Не вдома
Легко у небо зозуля шугнула -
Висидить славка блакитне яйце.
Дзьоб роззявлятиме дар Вельзевула,
Цвінькати буде "матусі" в лице.

Суне у пельку харчі байстрючаті,
Власні ж не бачать мошви і жуків.
Місця сестричкам немає у хаті,

Лариса Пугачук
2017.10.30 18:22
Пролітаючи повз
пролітаючи повз
притягнутися і обгорнути
невловимим танком
на блаженну безвимірну мить
розплести віртуозно
невмисне сотворені пута
і життям що насниться
сплативши негадане мито

Іван Потьомкін
2017.10.30 17:40
Дід Микита й Кіт
Як задумав дід Микита
Із кота зробить бандита:
Пенсія ж – як кіт наплакав,
На смерк дивиться і хата.
А пристане кіт у шайку,
Підуть справи на поправку.
Зустріча дід по дорозі
Миколая-мафіозі.

Олександр Сушко
2017.10.30 17:05
Проблема
Не п'ю горілки. В цьому вся біда.
А кум - п'яниця, море по коліна.
У мене всі поези - сум, сльота.
То, може, поковтати бренді, вина?

Знайомець є. Веселий товстячок.
Нетлінки пише тільки під сивуху.
Для мене ж вірш - екзамен чи урок.

Віта Парфенович
2017.10.30 15:52
ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ
Ніколи не знаєш, чим обернеться тобі випадкова зустріч. Другу добу я згадую його очі, посмішку, руки, потилицю, щирий і ніжний, відкритий погляд. Останнім потягом мало хто їде. Зараз темніє рано, тим паче в дощ не надто сподіваєшся на нові знайомства.

Ігор Шоха
2017.10.30 14:31
Мовою України
– Найлегше опустити крила
і не печалитися тим,
що є одна нечиста сила,
яка руйнує отчий дім.

Дивитися на пожарище,
яке роздмухали гуртом
і думати що це не ближче,

Наталка Янушевич
2017.10.30 13:29
як самотність
Це як впасти останнім горіхом на втомлений жовтень
І лежати, лежати і мерзнути сильно під вечір.
Між космічних вітрів не спромігся, напевно, би жоден
Наспівати солодко-сумні нерозгадані речі.
Так чекати на тишу, чекати, мов сонця у холод
Та вдягати ї

Серго Сокольник
2017.10.30 13:27
Я, Сонце, Хайям і думки... Маленька поема
крізь розірвані хмари
Сонце світлом зійшло,
Бюст Хайяма Омара
Увінчавши чоло...
....................................
-щось на серці... Та годі!
З ким би випити як?..
Сонце, ти у нагоді.

Вітер Ночі
2017.10.30 12:08
Останній подих...
Останній подих губиться в налитих бажанням і млостю грудях.
Таємнича посмішка, блукаючи, тане куточками жадібних вуст,
ховається під повіками втраченого "Я".
Ще трохи, ще...
Хвилею рве коліна, лікті, напружену і безсилу спину.
Що пізнаєш між пол

Марія Дем'янюк
2017.10.30 11:50
Якби вернутися в те літо
Якби вернутися в те літо...
Аби вернулися літа...
І знову бачу: йде у полі
моя матуся молода.
Така весела, говірка,
Милуються нею тополі...
А я сміюся своїй долі,
В долоні мамина рука...

Шон Маклех
2017.10.30 02:39
Довершено: Місто Старих Образ
Місто старих образ – босоногих жебрачок,
Місто лункої бруківки, черевиків, чобіт і туфель,
Місто в якому кожен провулок звучить барабаном:
Місто старих образ – божевільних прочан.

Місто, яке ніколи не мало дерев і парків,
Місто, в якому замість тра

Ярослав Чорногуз
2017.10.30 00:08
Дощ
Так сіється осіння мряка
Аж брижі озером ідуть.
Немовби хтось із переляку
Шугнув у водну каламуть.

І розійшлись навколо хвилі…
Та це триває тільки мить.
Немов скорившись Божій силі,

Маркіяна Рай
2017.10.29 23:55
Пурпурово
Нас не видно
Ні тепер
Ні опісля
Не лунатиме пісня ця
Нас бувало багато
Не там
Я мережилась
Поміж мені чужих

Маркіяна Рай
2017.10.29 23:50
Весняному!
Подув так звично, з заходу. - Привіт!
Ввесь світ розбурхав? Як воно, без мене?
Тебе ждучи проснувся первоцвіт,
І небо сталось провісним, черлене
Завогняніло, сонцем полонене,
Й пташки замовкли, стримавши політ.

Не бачились, здається, сотню літ.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Вадим Литвинець
2017.10.28

сад Пахомова Таня Творчий
2017.10.25

Ірина Борисюк
2017.10.22

Дмитро Ігорович Бугера Скорпіо
2017.10.15

Македонський Бицюк
2017.10.13

Вячеслав Даниленко
2017.10.13

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл