Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Серго Сокольник
2017.10.27
22:38
Розстели мені постіль...
Розстели мені постіль кохана.
Розстели.
Розвели наші долі тумани,
Розвели...
Цим туманам сліпа недові-
ра ім"я,
Їм, поганим, любов не потріб-
Розстели.
Розвели наші долі тумани,
Розвели...
Цим туманам сліпа недові-
ра ім"я,
Їм, поганим, любов не потріб-
Ярослав Чорногуз
2017.10.27
20:48
І затишок спустився із небес
Ще осені тримається краса,
Стоять дерева тихо в супокої.
Пречиста хмара пухом нависа,
І повен сад печалі золотої.
Її вітрець насіяв і втомивсь,
І за горою десь приліг спочити,
Утихомирив злагіднілу вись,
Стоять дерева тихо в супокої.
Пречиста хмара пухом нависа,
І повен сад печалі золотої.
Її вітрець насіяв і втомивсь,
І за горою десь приліг спочити,
Утихомирив злагіднілу вись,
Олексій Кацай
2017.10.27
18:42
Дон Кіхот
Коло світла..
Танок…
Болеро…
Й зореліт, схожий чимсь на наваху…
Вже достигло до звуків ядро
круговерті Чумацького Шляху.
Поряд брили,
Танок…
Болеро…
Й зореліт, схожий чимсь на наваху…
Вже достигло до звуків ядро
круговерті Чумацького Шляху.
Поряд брили,
Ді Чубай
2017.10.27
18:19
Морозно
А в батареях тече вода,
У небі щодень усе більше снігу.
Тепло відбуває - така хода! -
І з вулиць не чути сміху.
У батареях тече вода,
Повітря уранці наче з туману.
Тепло електричне - алмаз, руда :
У небі щодень усе більше снігу.
Тепло відбуває - така хода! -
І з вулиць не чути сміху.
У батареях тече вода,
Повітря уранці наче з туману.
Тепло електричне - алмаз, руда :
Ді Чубай
2017.10.27
18:17
...Або смерть
Прийшли вночі.
Постукали спроквола,
І поки одягався тремтячи,
Замкнули хату і садок у коло.
Йому говорять : "Вийди, не мовчи".
У світлі ліхтаря - червона зірка,
А чорний прапор в хаті на стіні.
Постукали спроквола,
І поки одягався тремтячи,
Замкнули хату і садок у коло.
Йому говорять : "Вийди, не мовчи".
У світлі ліхтаря - червона зірка,
А чорний прапор в хаті на стіні.
Ді Чубай
2017.10.27
18:16
...Або смерть
Прийшли вночі.
Постукали спроквола,
І поки одягався тремтячи,
Замкнули хату і садок у коло.
Йому говорять : "Вийди, не мовчи".
У світлі ліхтаря - червона зірка,
А чорний прапор в хаті на стіні.
Постукали спроквола,
І поки одягався тремтячи,
Замкнули хату і садок у коло.
Йому говорять : "Вийди, не мовчи".
У світлі ліхтаря - червона зірка,
А чорний прапор в хаті на стіні.
Ігор Шоха
2017.10.27
16:53
На стиках часу
Часи не ті, і влада ще не та,
аби юрбою подолати горе.
І гасло у людей, – дєржітє вора!
А на столі у будні і свята
усе те саме, що було й учора.
***
Ну що мені у силі вірша?
аби юрбою подолати горе.
І гасло у людей, – дєржітє вора!
А на столі у будні і свята
усе те саме, що було й учора.
***
Ну що мені у силі вірша?
Віта Парфенович
2017.10.27
15:24
НЕ зламаєш
Ти нападаєш,
У кожному слові – докір,
Це самозахист?
Внутрішнє?
Ой, облиш.
З неба за нами
Наглядачем -
У кожному слові – докір,
Це самозахист?
Внутрішнє?
Ой, облиш.
З неба за нами
Наглядачем -
Іван Потьомкін
2017.10.27
14:39
***
«Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій,—
Пожартуєм для розваги!»
Павло Тичина
Читаю Тичину
Серцем. Не очима.
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій,—
Пожартуєм для розваги!»
Павло Тичина
Читаю Тичину
Серцем. Не очима.
Ірина Саковець
2017.10.27
13:50
***
Декорації жовтня: вологі фасади храмів,
на гірляндах ожини – дощу мерехтливий бісер.
Меланхолія неба. Здається, осіння карма –
заховати цей світ за цупкі листяні куліси.
Ностальгія за сонцем. Здається, осіння карма –
оголити печаль, безпричинну,
на гірляндах ожини – дощу мерехтливий бісер.
Меланхолія неба. Здається, осіння карма –
заховати цей світ за цупкі листяні куліси.
Ностальгія за сонцем. Здається, осіння карма –
оголити печаль, безпричинну,
Галина Онацька
2017.10.27
13:12
Осені
Яблуками пахнуть твої губи –
Ніжний і солодкий аромат.
І п'янкий, нестримний подих згуби,
Кличе, манить томно в листопад.
І віддав би все тобі, єдиній,
Навіть з неба зорі золоті.
Осінь, Осінь, хто з тобою нині?
Ніжний і солодкий аромат.
І п'янкий, нестримний подих згуби,
Кличе, манить томно в листопад.
І віддав би все тобі, єдиній,
Навіть з неба зорі золоті.
Осінь, Осінь, хто з тобою нині?
Галина Онацька
2017.10.27
13:08
Вітрисько
Вітер-волоцюга взявся за тумани:
По шляхах розвіяв, по ярках розніс,
А тоді - у сосен верховіть органи
Пробудив, озвучив на усенький ліс.
Заспівали сосни хором стоголосим,
Із усіх симфоній вибрали стару.
Ту, якій навчала їх красуня-осінь,
По шляхах розвіяв, по ярках розніс,
А тоді - у сосен верховіть органи
Пробудив, озвучив на усенький ліс.
Заспівали сосни хором стоголосим,
Із усіх симфоній вибрали стару.
Ту, якій навчала їх красуня-осінь,
Віта Парфенович
2017.10.27
13:00
Нестримний потік
поколені стопи кровять від жорсткої стерні,
я витерла сльози, із стану стояча вода,
уже трансформуюсь в бурхливий нестримний потік,
на серці світлішає, сильна й така молода,
і я усміхаюся - долі і світу, й собі,
і стану я світлом - розлитися помі
я витерла сльози, із стану стояча вода,
уже трансформуюсь в бурхливий нестримний потік,
на серці світлішає, сильна й така молода,
і я усміхаюся - долі і світу, й собі,
і стану я світлом - розлитися помі
Ніка Новікова
2017.10.27
00:45
Червоне полотно
Ніхто не вірить мені, але зима виростає в моєму вікні.
Перші зерна і пагони бачу зранку, поверх фіранки,
ніби дерева, тільки на горизонті, білі, блакитні, жовті.
Стають на землю, холодом обіймають. Я їх боюся, мабуть.
Вижени холод з кімнати, швидше
Перші зерна і пагони бачу зранку, поверх фіранки,
ніби дерева, тільки на горизонті, білі, блакитні, жовті.
Стають на землю, холодом обіймають. Я їх боюся, мабуть.
Вижени холод з кімнати, швидше
Ігор Шоха
2017.10.26
22:18
Расова гординя
І тет-а-тет, і візаві,
на щастя, маю не єдину,
а протилежну половину
по духу, вірі і крові.
Неначе й думає потроху,
але позиція моя
і установки житія
на щастя, маю не єдину,
а протилежну половину
по духу, вірі і крові.
Неначе й думає потроху,
але позиція моя
і установки житія
Ірина Вовк
2017.10.26
16:04
МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА в матеріалах 1890-их-1940-их років. (Продовження7)
І.С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ писав з нагоди ювілею Заньковецької:
«Од Чорного Моря й до Балтійського, од Вісли й до Сяна й Перемишля стало славним Ваше ймення, як ймення української артистки. Чимало є в нас перворядних артистів, але Ви своїм високим талантом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
сад Пахомова Таня Творчий
2017.10.25
Ірина Борисюк
2017.10.22
Дмитро Ігорович Бугера Скорпіо
2017.10.15
Македонський Бицюк
2017.10.13
Вячеслав Даниленко
2017.10.13
Вікторія Лимарівна
2017.10.11
Валерія Соколова
2017.10.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Поновлення паролю