Лазберцький ландшафтоохоронний район

Лазберцький ландшафтоохоронний район. Має в основному водоохоронне значення, хоча тут поселяються цікаві тварини і зростає ряд рідкісних видів рослин. Заслуговують також на увагу карстові форми ландшафта. ЛОР розташований у Боршод-Абуй-Земпленській області на північ від гір Бюкк. Це невисока гірська місцевість, центральною частиною якої є Уппонські гори, що в структурному плані схожі до гір Бюкк. Найвищі їх вершини досягають 400-450 м н. р. м.

Площа ЛОР - 8510 га, охоронний статус надано йому в 1975 р. Природоохоронний догляд здійснює Північно-угорська водогосподарська служба. Відвідування території обмежене.

Клімат ЛОР набагато м'якший, ніж в Агтелекському БЗ. Середньорічна температура 8-9° С, річна кількість опадів - 550-600 мм. За геологічною будовою територія схожа на гори Бюкк, проте складена старішими відкладами, що відносяться до карбону. На річці Бан, водозбірним басейном якої є Високий Бюкк, перед Уппонською скелястою ущелиною створено штучне водосховище місткістю 6,2 млн м3, яке постачає воду всім промисловим підприємствам долини Шайо. Невеликі печери, кам'яні ніші скелястої ущелини й оточуючих карстових вершин, скам'янілості Уппонського джерела Сіклафорраш становлять геологічну і палеонтологічну рідкісність.

Флора має паннонсько-середньоєвропейський характер. Найбільш цінні види: понтійсько-середземиоморський елемент штернбергія морозникоквіткова (Sternbergia colchiciflora), карпатський ендем сеслерія Гейфлерова (Sesleria heufleriana). Цікаві також види "скельного типу" - бурачок гірський (Alyssum montanum), сонцецвіт сивий (Helianthemum canum).

Фауна нагадує тваринний світ Бюккського національного парку. З хижих птахів зустрічається сокіл-сапсан (Falco peregrinus), сокіл-балобан (Falco cherrug), чорний і червоний шуліки (Milvus nigricans, М. milvus), мохноногий канюк (Buteo lagopus), пугач (Bubo bubo). Фауна безхребетних тварин знаходиться у стані вивчення.

Близько половини території ЛОР вкрито лісами, решта зайнята пасовищами, ріллею. Фрагменти лісів представлені переважно зональними дібровами (Quercetumpetraeae-cerris), а місцями (головним чином в Уппоньській ущелині) екстразональними карстовими чагарниковими заростями, що чергуються з ділянками степової і скельної рослинності (екстразональний лісостеп).

Захисні зони навколо ЛОР сприяють поліпшенню його функцій. Штучне водосховище і його околиці належать до природоохоронних територій строгого режиму. На південь від водосховища знаходиться захисна зона (3740 га) з джерелами, річками тощо, на північ - природоохоронна зона (4357 га). Територія їх майже повністю вкрита лісами. В ЛОР здійснюється постійний нагляд з метою попередження потрапляння в долину річки Бан комунальних та забруднених хімічними речовинами вод. Систематично проводиться контроль якості води водосховища та вивчення в ньому тваринних організмів (Felfoldy, 1981).

Оскільки водосховище є джерелом питної води, купатись у ньому заборонено. В обмеженій кількості дозволено ловити рибу. Територія ЛОР становить інтерес і як місце для проведення наукових екскурсій.