 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Альтанки Золотої Підкови
|
|
|
|
|
|
|
|
Наша адреса:
Закарпатська область, |
База Золота Підкова:
Наші партнёри:
|
|
|
Агтелекський біосферний заповідник
| Агтелекський біосферний заповідник. Географічне положення. Розташований у північно-східній частині Угорщини на межі з Чехо-Словаччиною. На цій території в 1978 р. було створено ландшафтно-охоронний район. У 1979 р., за пропозицією Угорського національного комітету по проблемі "Людина і біосфера" (МАБ), ЮНЕСКО затвердило на його базі біосферний заповідник на площі 19 595 га.* Заповідник включає найцікавіші ділянки Торнайського (Північно-Боршодського) карета. Це своєрідна, середньої висоти, майже не порушена господарським впливом карстова область з системою незвичайних великих печер. Одна з них - всесвітньовідома печера Барадла. На прилеглих до неї вапнякових горах збереглись рідкісні реліктові й ендемічні види тварин і рослин. У географічному відношенні заповідна територія являє собою угорську частину словацького Гемер-Торнайського карста. * Зараз це і національний парк. Середня висота гірської території 400-500 м н. р. м. Це лісова зона, але від корінних листяних лісів зараз залишились лише острови дібров та грабових дібров, що мали раніш зональне поширення. Геологічна та геоморфологічна будова. У геологічному відношенні заповідник - південна частина великої карстової брилової гірської системи, яка складена древніми кристалічними породами і вкрита мезозойськими вапняками. У світло-сірому та білому тріасових вапняках утворились найоригінальніші карстові форми. Найвідомішою з них є агтелекська печера Барадла - одна з найбільших і величних сталактитових печер Угорщини, її повна довжина (разом із словацькою ділянкою) становить 22 км. Унікальна морфологічна особливість карстового плато полягає у тому, що воно містить у собі форми, які виникли протягом декількох періодів карстоутворення. Це залишки тропічного карстоутворення з нижньокрейдяного періоду, поруйновані форми кінця третинного періоду та плейстоценові форми. Мальовничістю відзначаються печери Беке (довжина 8,7 км) та Сабадшаг (2,7 км). Слід загадати й печерні системи Вечембюккі жомб* (глибина 130 м), Метеор (132 м), Сабо-паллагі жомб (130 м). Вода, яка просочується крізь шари вапняку, виходить на поверхню у вигляді повноводних джерел (наприклад, Йошвафейські джерела). * Жомб (угор.) - прямовисна шахтоподібна печера. Грунти. Зональний тип грунтів - лесовидні буроземи. Часто трапляються рендзини, в утворенні яких беруть участь залишкові третинні червоні глини. Тому червоноглиниста рендзина - найбільш поширений тип грунтів. Місцями, в основному під впливом ерозії, він деградує в кам'янисті скелетні грунти. Кліматичні умови. Клімат території помірний, досить вологий, гірського характеру. Середньорічна температура 7-8° С, середньосічнева - мінус 3-4°С, середньолипнева - 18-19° С Середньорічна кількість опадів 600-700 мм. Протягом вегетаційного періоду випадає 414 мм, взимку - 193 мм. Отже, територія заповідника є однією з найбільш прохолодних частин країни. Флора. Територія біосферного заповідника належить до найбільш північного Торнайського флористичного району Угорських Карпат. За характером флори це проміжна ланка між карпатською та паннонською флористичними провінціями. У рослинному покриві майже поряд зустрічаються бореальні види карпатського характеру, які надають перевагу прохолодним вологим місцезростанням, і південні та східні види. Локальними ендемічними видами є оносма торнайська (Onosma tornense), яка включена у Червону книгу рослин Європи, підвид бурачка гірського (Alyssum montanum ssp. brymii), сеслерія угорська (Sesleria hungarica), ендемічна також для Будайських гір, паннонсько-карпатський ендем - будяк угорський (Carduus collinus). Багато тут карпатських і бореальних видів (Rubus saxatilis, Pulsatilla grandis ssp. slavica, Saxifraga paniculata, Dracocephalum austriacum, Dianthus plumarius ssp. praecox). Карпатський ендем зубниця залозиста (Dentaria glandulosa) крім Агтелекського заповідника зустрічається в Угорщині лише в Земплинських горах. Теплолюбні рослини представлені такими видами, як Thalictrum foetidum, Lathyrus pisiformis, Geranium sanguineum, Onosma visianii, Asyneuma canescens, Carex brevicollis, та ін. На прилеглому до південного сектора заповідника великому кислому галечнику зустрічаються приурочені до кислого субстрату ацидофреквентні і гірські види - Potentilla rupestris, Calluna vulgaris, Achillea ptarmica, Nardus stricta. Зараз складається повний флористичний список (кадастр) заповідника, який налічує близько 1400 таксонів судинних рослин. |
Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)
Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова
Додаткова корисна інформація:
+ ціни
+ схема розташування інфраструктури на території бази
+ контакти для уточнення деталей Вашого відпочинку
Солочин Серебряный Водограй Поляна Трансфер в Буковель Крыжма Оренда квартир Ханой Вьетнам Эрго рюкзак Сок - энергия природы Рюкзак туристический Пешие походы в горы Барбершоп Курсы английского языка Курсы английского Вывоз строймусора Сварочные работы Розничная торговля Контент маркетинг Отель Grand More Угловые диваны Дисплей iphone 6s plus
|
|
|