Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ірина Вовк
2017.10.08
13:56
"Тужливо, себто "ЛЯРГО"
Сумуєш, липко? Ти в передчутті
зимової крилатої дороги.
Опалі долу пасма золоті
у забутті солодкої знемоги.
Забулося... про те, що відбуло –
у кронах нашу мрію колисало.
Минулося... як спалах відцвіло,
і в осінь, наче мрево, погасало...
зимової крилатої дороги.
Опалі долу пасма золоті
у забутті солодкої знемоги.
Забулося... про те, що відбуло –
у кронах нашу мрію колисало.
Минулося... як спалах відцвіло,
і в осінь, наче мрево, погасало...
Сонце Місяць
2017.10.08
13:16
«Житимеш зі мною» (The Rolling Stones)
Маю кепські звички, о третій п’ю чаї
А солонина до обіду
Хай ще тиждень повисить
Стріляє ліпший друг щурів, щоби
Гусям на харчі
Мислиш, вистачить місця у
Простирадлах цих?
А солонина до обіду
Хай ще тиждень повисить
Стріляє ліпший друг щурів, щоби
Гусям на харчі
Мислиш, вистачить місця у
Простирадлах цих?
Олексій Кацай
2017.10.08
11:03
Місячна печера
Десь біля входу в місячну печеру,
розхитуючи тіні
ліхтарем,
виконую в скафандрі хабанеру
нетерпія,
що став проводарем.
У когось очі – наче дві бійниці,
розхитуючи тіні
ліхтарем,
виконую в скафандрі хабанеру
нетерпія,
що став проводарем.
У когось очі – наче дві бійниці,
Маркіяна Рай
2017.10.08
10:06
Гойдайте мою колиску
Спиняють мою колиску
Нічного безумства діти.
Кладуть з-перед мене миску -
Поїж, щоби не змарніти.
Мілку, як ріка у межень,
Порожню, як гнізда взимку:
Не вгледиш біді обмежень,
Нічного безумства діти.
Кладуть з-перед мене миску -
Поїж, щоби не змарніти.
Мілку, як ріка у межень,
Порожню, як гнізда взимку:
Не вгледиш біді обмежень,
Петро Скоропис
2017.10.08
07:12
З Іосіфа Бродського
Жовтень – час осмути і застуд,
а горобці – пролетарі пернатих –
захоплюють у кинутих пенатах
шпаківні, буцім Смольний інститут.
І гайвороння, звісно, тут як тут.
І хоч нема для пташого ума
більш ляцького поняття, чим зима,
а горобці – пролетарі пернатих –
захоплюють у кинутих пенатах
шпаківні, буцім Смольний інститут.
І гайвороння, звісно, тут як тут.
І хоч нема для пташого ума
більш ляцького поняття, чим зима,
Кристіан Грей
2017.10.08
06:38
Американські дівчата
Хтось казав що в Америці мало
Дуже мало красивих дівчат
Я ж сьогодні аж двох побачив
За недовгих пару хвилин
Одна йшла така загадкова
У короткому білому платті
Я б сказав закороткому навіть
У високих чорних ботфортах
Дуже мало красивих дівчат
Я ж сьогодні аж двох побачив
За недовгих пару хвилин
Одна йшла така загадкова
У короткому білому платті
Я б сказав закороткому навіть
У високих чорних ботфортах
Микола Соболь
2017.10.08
06:00
Тіні осінньої ночі
Завили щойно у саду нічні примари.
І над землею загуло, нагнало хмари.
І дощ застукав у вікно, та підвіконня,
Сльозами осені вмивається безсоння.
Схиляю зранені думки, а на папері,
Чорнилом ллється почуття моїй химері.
І над землею загуло, нагнало хмари.
І дощ застукав у вікно, та підвіконня,
Сльозами осені вмивається безсоння.
Схиляю зранені думки, а на папері,
Чорнилом ллється почуття моїй химері.
Ярослав Чорногуз
2017.10.07
23:51
Дихаю щастям
Приходжу знов сюди, і це мені не здасться,
А справді є таке прекрасне відчуття,
Немов усим єством я тут вдихаю… щастя,
О трепетне яке, божественне злиття!
Воно мені таке – немов у будень свято,
Я п`ю нектар небес – питво це голубе.
І дуба обніму,
А справді є таке прекрасне відчуття,
Немов усим єством я тут вдихаю… щастя,
О трепетне яке, божественне злиття!
Воно мені таке – немов у будень свято,
Я п`ю нектар небес – питво це голубе.
І дуба обніму,
Лариса Пугачук
2017.10.07
19:31
За чужими спинами
До редакції районної газети зайшов чоловік.
– Де сидять кореспонденти? – запитав прибиральницю.
Та махнула рукою на відчинені двері вкінці коридору і далі зачовгала шваброю по дерев’яній підлозі.
Чоловік спрямував до вказаних дверей.
– Хто з вас пис
Микола Дудар
2017.10.07
18:57
***
Ось та дівчина йде… саме там…
понад житом здіймалися птахи
новий день починають з листа
і за нуль заповзають невдахи
там керує всіма самота…
Крок за кроком нас зближує ваб
ми єдині в своєму пориві
понад житом здіймалися птахи
новий день починають з листа
і за нуль заповзають невдахи
там керує всіма самота…
Крок за кроком нас зближує ваб
ми єдині в своєму пориві
Сонце Місяць
2017.10.07
18:10
“Америка” (Simon & Garfunkel)
“Станем коханцями, вдачі свої одруживши
Маю активи, у сумці авжеж”
Взяли ми пачку цигарок, у міз Ваґнер – пирога
Й подались шукати Америку
Я сказав Кеті, як влізли у ґрейхаунд у Пітсбурзі
“Штат Мічіґан мені сниться у снах”
Якось, чотири дні, стопо
Маю активи, у сумці авжеж”
Взяли ми пачку цигарок, у міз Ваґнер – пирога
Й подались шукати Америку
Я сказав Кеті, як влізли у ґрейхаунд у Пітсбурзі
“Штат Мічіґан мені сниться у снах”
Якось, чотири дні, стопо
Іван Потьомкін
2017.10.07
14:56
***
У кого ж нам і вчитися, не як у дітей,
Аби не відставать од часу:
У що вдягатися, дивитись що й читать,
Які парфуми брати й вина?
Здамо пронафталінені медалі й ордени в музеї
(Моя сестра Онила два ордени за надої
На забавку онукам віддала
(не
Аби не відставать од часу:
У що вдягатися, дивитись що й читать,
Які парфуми брати й вина?
Здамо пронафталінені медалі й ордени в музеї
(Моя сестра Онила два ордени за надої
На забавку онукам віддала
(не
Вікторія Торон
2017.10.07
14:24
***
З хащі гілок дивляться очі:
чорні яблука
чорної ночі.
Липне туман до сирого розламу:
погляд -- стовбур,
постріли—прямо.
Червінню квітів вибухнуть рани,
нагла теплінь
чорні яблука
чорної ночі.
Липне туман до сирого розламу:
погляд -- стовбур,
постріли—прямо.
Червінню квітів вибухнуть рани,
нагла теплінь
Любов Матузок
2017.10.07
13:03
***
Осені повість, дощем розпочато абзац.
Сірий сюжет, хмаровиння - наступність династій.
Сонячні днини трапляються рідше за щастя.
Лампа і тиша, і книги - відмінний ерзац!
Вітер дахи на деревах розкрив - стережись!..
Та гострокраїх листків черепиця ос
Сірий сюжет, хмаровиння - наступність династій.
Сонячні днини трапляються рідше за щастя.
Лампа і тиша, і книги - відмінний ерзац!
Вітер дахи на деревах розкрив - стережись!..
Та гострокраїх листків черепиця ос
Ігор Шоха
2017.10.07
12:32
Участь поколінь
Поволі наближається майбутнє,
ущільнюючи пережитий час
за когось – нами і когось – за нас.
Не зайві і духовні атрибути
і тінями минуле і забуте
поповнює нічний іконостас.
Являються ровесники-ковбої
ущільнюючи пережитий час
за когось – нами і когось – за нас.
Не зайві і духовні атрибути
і тінями минуле і забуте
поповнює нічний іконостас.
Являються ровесники-ковбої
Олександр Олехо
2017.10.07
12:00
Принц
Всю жизнь ждала его – принца на коне. На белом, само собой разумеется, как символе чистоты и лучезарной совместной жизни. Долго ждала. Лет двадцать. А когда перестала, в двери позвонили. На пороге стоял слегка помятый, немного небритый и малость опухший м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Галина Онацька
2017.10.08
Тарас Рільке
2017.10.07
Лана Нест
2017.10.05
Ґейко Марґо
2017.10.05
Єлисавета Град
2017.10.01
Володимир Верста
2017.10.01
Александр Даниленко
2017.09.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Всі актуальні голосування
|
|
|
|
|
Постійні рейтингові голосування: Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (R2) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам: |
• Архів голосувань>>
Коментарі
1 2
Переглянути все