Бібліотечному фахівцю

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія УБА визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №6 від 22.09.2017 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2017» присвоєно Централізованій бібліотечній системі для дорослих м. Львова за проект «URBAN бібліотека».

ІІ місце у конкурсі отримала Бердичівська центральна міська бібліотека, Житомирська обл. за проект «М-ФОРМАЦІЯ».

ІІІ місце у конкурсі отримала Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова за Обласну патріотичну акцію «Герої ХХІ століття».

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Центральна дитяча бібліотека ім. В. Стефаника Стрийської міської централізованої бібліотечної системи, Львівська обл. за доброту та людяність у роботі з людьми з особливими потребами (проект «Бібліотека – територія добра і милосердя»).

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків за створення сучасного бібліотечного простору для забезпечення інформаційно-освітнього процесу.

Переможці Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів у 2017 р.:

1 номінація: Кращий сайт бібліотеки національного/державного рівнів

Конкурс не відбувся

2 номінація: Кращий сайт обласної бібліотеки Конкурс не відбувся

3 номінація: Кращий сайт районної/міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Комунальний заклад культури «Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Харкова» (http://belinskogo.kh.ua).

4 номінація: Кращий сайт філії районної/міської ЦБС Бібліотека-філія № 8 для дітей Кам'янець-Подільської міської централізованої бібліотечної системи, Хмельницька обл. (https://knigagalina.jimdo.com).

5 номінація: Кращий сайт бібліотеки для дітей/юнацтва Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка (http://librarychl.kr.ua).

6 номінація: Кращий сайт бібліотеки вищого навчального закладу Наукова бібліотека Харківського національного університету радіоелектроніки (http://lib.nure.ua).

7 номінація: Кращий сайт шкільної бібліотеки

Шкільна бібліотека навчально-виховного комплексу № 9 м. Хмельницького (https://biblionvo9.jimdo.com)

8 номінація: Кращий сайт спеціальної бібліотеки

Конкурс не відбувся

9 номінація: Кращий бібліотечний інтернет-проект Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Веб-ресурс «Краєзнавство» (http://kray.korolenko.kharkov.com).

Визначено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2017»:

Алієва Еліна Юріївна, волонтер бібліотеки ім. В. Яна Дніпровського району м. Києва

Боднарюк Марина Володимирівна, бібліотекар 1 категорії відділу літератури іноземними мовами, філології та міжбібліотечного абонементу Науково-технічної бібліотеки Одеського національного політехнічного університету

Дубова Юлія Олегівна, редактор 2 категорії Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Горького

Кисельова Лілія Геннадіївна, методист I категорії відділу бібліотечного маркетингу і менеджменту Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва

Миронова Олена Анатоліївна, провідний бібліотекар бібліотеки-філії № 8 для юнацтва Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи, Кіровоградська обл.

Почесними відзнаками УБА у 2017 р. нагороджуються:

За відданість бібліотечній справі

Дузенко Таміла Андріївна, директор Полтавської міської централізованої бібліотечної системи

Капустіна Наталія Іванівна, завідувачка кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Кубишкіна Світлана Василівна, директор Наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Остапенко Тетяна Анатоліївна, заступник генерального директора з наукової роботи Національної наукової медичної бібліотеки України

Черноус Валентина Юхимівна, директор Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка

За внесок у бібліотекознавство

Колесникова Тетяна Олександрівна, директор Науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства

Самчук Лариса Іванівна, завідувач відділу наукової інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Бібліографічний посібник року

Благословенна та держава, що має відданих синів : історико-бібліогр. хроніка / уклад. Г. Буркацька; мал. Ю. Журавель; ред. : С. Чачко, В. Кучерява; Держ. б-ка України для юнацтва. — Київ : [б.в.], 2017. — 86 с.

Відзнака «За внесок у бібліотечну освіту» у 2017 р. не присуджується.

Щиро вітаємо наших переможців!

Відомих українських письменників Ларису Денисенко, Любка Дереша та Мар’яну Савку обрано посланцями доброї волі ООН в Україні.

Окрім письменників, послами доброї волі також стали журналіст Андрій Куликов, телеведучий Слава Варда, співачка Катя Чілі, філософ й дослідник Михайло Мінаков, правозахисник Євген Захаров та художниця Алевтина Кахідзе.

Посли доброї волі ООН та Посланці миру – це відомі особистості та визначні діячі, які присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу та відстоюють цінності та ідеали Організації Об’єднаних Націй у своїх країнах. Послами доброї волі ООН є відомі митці, музиканти, спортивні зірки та актори. Організація Об’єднаних Націй підтримує Послів доброї волі ООН у привернення ще більшої уваги та підтримки у вирішенні головних проблем. Більшість зірок призначаються Послами доброї волі для окремої агенції ООН. Вони повинні мати бездоганну репутацію, справжній інтерес до гуманітарних проблем та значну популярність.

Посли доброї волі ООН призначаються терміном до двох років з можливістю поновлення. Не існує встановлених правил або контрактних зобов’язань з обох сторін, однак проводиться символічна церемонія призначення. Посли доброї волі ООН не отримують заробітну плату, хоча, можуть отримувати символічну платню розміром 1 долар США на рік або еквівалент цієї суми. Вперше, ідея залучення знаменитостей як послів ООН була втілена у 1950-х роках, коли Голлівудська зірка Денні Кайе була залучена до акції захисту прав дітей. Серед Послів доброї волі призначених різними агенціями ООН на міжнародному рівні є Анжеліна Джолі, Джекі Чан, Рональдо, Анатолій Карпов та інші.

Лариса Денисенко — українська письменниця, адвокат, правозахисник, телеведуча. Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету, Центрально-Європейський Університет (Будапешт) та курс законопроектування при Міністерстві юстиції Нідерландів. Є адвокаткою, яка представляє інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Літературну кар’єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»). Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік. Авторка 10 книжок.

Любко Дереш — український письменник. Закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.

Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман «Культ» був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша «Культ» видано французькою у видавництві «Сток».

Мар’яна Савка — українська поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева», перекладач, громадський діяч, член Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, віце-президент літературної премії «Великий Їжак». Членкиня Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України.

Уряд повинен збільшити видатки на закупівлю літератури для бібліотек з бюджету 2018 року. Про це у щорічному посланні до Верховної Ради України заявив Президент України Петро Порошенко, передає кореспондент УНН. "Я просив би уряд наступного року підтримати національне книговидання, збільшивши видатки на закупівлю літератури для бібліотек", - сказав П.Порошенко.

Він також порадив КМУ знайти дієвий механізм зупинки контрабанди книжок. "Впорядкували ввезення книжок з РФ, бо разом з безумовно достойними взірцями художньої і наукової літератури, на жаль, в Україну вливався дуже потужний потік українофобської писанини і пропагандистського мотлоху. Таке рішення стало непоганим стимулом для вітчизняного книговидання, яке має зараз усі шанси задовольнити попит українців на якісну літературу", - додав Президент.

Як повідомляв УНН, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив, що у найближчі 6-8 років кількість книжок українською на ринку може сягнути до 90%.

Рішення про проведення Українсько-німецького року мов було прийнято у 2016 році міністрами закордонних справ обох країн, щоб через 25 років після початку дипломатичних відносин поглибити взаємну довіру та дружбу між Німеччиною та Україною, а також ще більше розвинути співпрацю у сферах освіти та культури.

Українсько-німецький рік мов відкриється у столиці 9 вересня 2017 року вуличним фестивалем на Контрактовій площі. Розпочнеться фестиваль з велопробігу від Європейської площі до місця подій і запросимо на найбільший урок німецької мови з прямою трансляцією з інших міст України. Впродовж дня гості фестивалю зможуть зробити перші кроки у вивченні німецької мови завдяки участі у безкоштовних мовних інтерактивних майстернях, граючи у футбол, беручи участь у конкурсі «Європа у пазлах» та навіть пробуючи страви німецької кухні. Повідомляє прес-служба Гете-Інституту в Україні.

На дітей чекають експериментальні майданчики з майстер-класами від IT-школи СМАРТ на базі конструктора Lego Mindstorms та Lego WeDO, уроки від школи RobotSchool на базі конструктора FISCHERTECHNIK, майстер-клас із робототехніки від школи intRobots та навіть Мала академія наук із незвичайним науковим пікніком.

Гості фестивалю скуштують традиційні німецькі страви та напої, а також візьмуть участь у кулінарних майстер-класах.

Маленьких відвідувачів та дорослих мрійників запрошуємо на виступи Лялькового театру німецького актора Олафа Мьоллера, а також на німецьку казку «Паперового театру» (“Papiertheater Nürnberg“). Літературний сад запропонує усім великий вибір книжок, поетичні майстер-класи з відомими літераторами, різноманітні розваги для дітей – справжнє відкрите місце для відпочинку!

Протягом двох днів, починаючи з 19:00, музичний настрій для вас створюватимуть німецькі гурти «Kellerkommando» та «Messer», а також українські колективи «Гайдамаки» та «Жадан і Собаки в космосі».

Довідково: Українсько-німецький рік мов триватиме протягом 2017-2018 року та включатиме понад 50 культурних подій. Основними тематичними напрямами стануть: популяризація німецької мови серед молодих українців, для яких це може відкрити кар'єрні перспективи; підтримка історичної пам’яті відносно історії двох народів заради майбутнього; українсько-німецький літературний діалог. Упродовж цього часу саме мова і література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів і європейських цінностей. Спільний Рік мов завершиться влітку 2018 року проведенням міжнародного Освітнього конгресу. Протягом всього року мова та література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей.

З метою вшанування пам'яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також тих громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу, Уряд затвердив План заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами Голодомору. Відповідний проект розпорядження був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 18 серпня.

Проект розпорядження було розроблено на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу» від 26.11.2016 р. № 523/2016.

Відповідно до Плану заходів, у Києві, зокрема, на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та інших населених пунктах щороку, у четверту суботу листопада традиційно проводитимуться жалобні заходи за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства та дипломатичного корпусу.

Впродовж 2017-2018 років буде проведено інформаційно-соціальну кампанію щодо інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні, у тому числі тематичних наукових, науково-практичних конференцій, круглих столів, присвячених масовим штучним голодам 1921-1923 років та 1946-1947 років в Україні. Планується продовжити роботу над Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також забезпечити подальше дослідження проблем Голодомору та проведення пошукової роботи зі встановлення осіб, які у 1932-1933 роках рятували людей від голоду.

У навчальних закладах та закладах культури планується проведення інформаційних, навчально-виховних та інших заходів, спрямовані на донесення інформації про вчинені комуністичним тоталітарним режимом штучні масові голоди, а також забезпечити проведення серед молоді, митців та молодих вчених Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає» та конкурсів на створення кращого твору літератури, образотворчого мистецтва, музичного твору на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу.

Крім того, планується вирішити питання щодо розвитку Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», зокрема, забезпечити створення Музеєм геоінформаційної системи місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932-1933 років в Україні. А також забезпечити спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику Голодомору 1932-1933 років в Україні Джеймсу Мейсу.

Урядом планується проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо подальшого визнання світовою спільнотою – іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932 -1933 років в Україні - геноцидом Українського народу, у тому числі: підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її до МЗС для подальшого представлення у приміщенні парламентів та урядових установ іноземних держав та міжнародних організацій; підготувати тематичні інформаційні матеріали про злочин Голодомору – англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами; передати до МЗС документальні та художні фільми про трагедію Голодомору, дубльовані або з субтитрами англійською мовою, призначені для некомерційного показу за кордоном.

Планом передбачається протягом 2018 року забезпечити виготовлення та випуску конверта з оригінальною маркою, присвяченого 85-роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні та проведення його спец погашення. У листопаді 2018 року заплановано проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-роковинам Голодомору в Україні.

У зв’язку зі зростанням цін на комп’ютерну техніку Уряд прийняв рішення про підвищення граничних сум витрат на придбання персональних комп’ютерів, у т.ч. операційної системи, державними органами, а також установами й організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, до 20 500 грн.

Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 593

На засіданні 9 серпня Уряд затвердив новий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга». Відповідний проект постанови розроблений Міністерством культури України з метою визначення механізму використання бюджетних коштів щодо діяльності Українського інституту книги та випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга».

Згідно із затвердженим Порядком, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінкультури, Український інститут книги є розпорядником коштів нижчого порядку та належить до сфери його управління. Передбачені бюджетні кошти використовуються з метою поповнення фондів бібліотек, забезпечення рівного доступу до сучасної української літератури та зарубіжної літератури українською мовою, сприяння максимальному задоволенню культурно-освітніх потреб населення у вітчизняній книжковій продукції. Зокрема, забезпечення випуску видань для дітей та юнацтва, творів сучасних українських авторів та видатних зарубіжних письменників, перекладів творів українських авторів іноземними мовами, видань, створених з урахуванням вимог для людей з особливими потребами тощо.

Крім того, бюджетні кошти спрямовуються на створення цифрової бібліотеки. А саме, придбання технічних засобів, розроблення програмного забезпечення, створення та забезпечення підтримки сайту цифрової бібліотеки та інші потреби.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що у 2018 році необхідно збільшити фінансування сфери культури.

Про це він сказав під час виступу на засіданні Кабміну, звітуючи про півріччя роботи уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Розвиток культурного потенціалу - думаю, що тут нам треба зробити ще дуже багато. Глибоко переконаний в тому, що українська культура має знайти ще більшу підтримку у бюджеті на 2018 рік. Без належної підтримки культури дуже важко побудувати успішну цивілізовану країну», - сказав Гройсман.

2017 рік перейшов середину, а українські письменники тішать читачів літературними новинками. Деякі книжки вже встигли привернути увагу поціновувачів української літератури. Вікторія Демидюк пропонує добірку творів, що за цей короткий термін вже прийшлись до душі читачу.

"Земля Загублених". Калитко Катерина

Інколи, Земля Загублених необхідна кожному з нас. Вона мандрує з нашої теперішньої реальності до паралельної, забираючи на свою територію усіх тих, хто почувається "загубленим" серед оточуючих людей.

Кожен раз, коли хтось гостро відчуває свою відчуженість від цього світу і приходить до висновку, що йому тут місця немає – Земля Загублених приходить за ними та забирає до таких же "інакших", котрі в певній мірі є одне одному родичами. Отже, певною мірою – ця земля є для усіх них домом, якого у них ніколи раніше не було. Кожна історія цієї книжки розповідає про когось з таких "загублених", втім, бодай одна з них зачепить вас за щось дуже особисте.

"№ 2". Остап Дроздов

Скільки ви вже бачили чи читали книжок про Україну? Здавалося б, складно написати про неї "по-новому". Але Остапу Дроздову це цілком вдалось. Він говорить про усі ті неприємні речі, які ми всі бачимо в країні, а також про ті всі неприємні речі, які ми не бачимо в собі.

Це історія людини, котра змогла втекти до іншої країни, але не змогла втекти від себе. Про нове ставлення, котре з’явилось у нього до України в еміграції. Про те почуття до своєї країни, котре не зникає, попри те, що ти відчув на собі всі "прикраси" життя у ній.

"Харків 1938". Олександр Ірванець

Книжка для тих, хто встиг відчути ностальгію за "дев’яностими". В ній ви знайдете і те, за чим скучили, і те, про що забули. Ви відчуєте часом полегшення, а часом роздратування і задумаєтесь, чи дійсно ви скучили за Україною "дев’яностих".

Книжка межує між "альтернативною реальністю" історії і звичайною пародією з елементами сатири. Події роману закручуються у карнавалі, де всі зациклені за "тілесних" потребах людини, котрі межують із тваринними. Всі п’ють, їдять і розважаються. Вистачає у творі й еротики, але нею все не обмежується, піднімаються і більш серйозні теми.

"Ловець океану". Володимир Єрмоленко

Європейські письменники полюбляють писати свої варіації на "Одіссею" Гомера. І ось сучасна українська література побачила свій варіант "Одіссеї" від Володимира Єрмоленка. Перші його дві книжки читачі високо оцінили, тож звістка про вихід твору "Ловець океану" одразу привернула їхню увагу.

Автор розповідає своє бачення щодо пошуку власного "Я" у світі, про власні пошуки та власні знахідки.

У Романі Єрмоленка гармонійно поєднується атмосфера класичної "Одіссеї" з її філософськими роздумами та сучасне бачення людини і світу.

"Німа". Юлія Гук

Що відбувається, коли із абсолютно "неземної" та творчої особистості роблять піддослідного щура? Саме так себе відчуває головна героїня роману, котра розмірковує про теми, актуальні для кожної людини: пошук кохання та пошук власного місця у цьому світі. Дівчина, котра раніше малювала та не уявляла свого життя без творчості – тепер працює у сфері працевлаштування. Вона допомагає шукати роботу таким же розчарованим та загубленим, як вона: колишнім музикантам, письменникам та художникам. Що вона при цьому відчуває, приймаючи щодня таких самих "невдах", якою почувається героїня? Зневагу та відразу до них, тих, хто також опустив руки, чи співпереживання? Ця психологічна драма зачіпає достатню кількість актуальних життєвих питань, аби її варто було прочитати.

"Череп". Олег Шинкаренко Роман Олега Шинкаренка розповідає про те, що являє собою "русскій мір". Про те, як журналісти маніпулюють свідомістю людей. Як люди йдуть бездумно туди, куди їм скажуть і роблять те що їм скажуть, не думаючи про наслідки. Трагікомічна та абсурдна історія, котру ми всі відчули на собі, тому вона вже більш не здається нереальною. Автор кожному персонажу книги надав відповідну мову, діалект, завдяки якому можна зрозуміти, про кого саме йдеться у творі. "Сага про Кайдашів". Олексій Кононенко

Ще одна сучасна інтерпретація класичного твору. Цього разу – відомої всім із дитинства - "Кайдашевої сім’ї" Івана Нечуя-Левицького. Суто українська історія про родину Кайдашів переродилась у сучасну сагу-поему завдяки Кононенку. Віршовані рядки твору просякнуті українським побутом та звичаями, а також кожному зрозумілими жартами. Вона припаде до душі кожному, хто скучив за романтичними і водночас кумедними, простими та "народними" історіями.

До кінця року письменники обіцяють порадувати нас ще не однією літературною новинкою!

Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №5678 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)», ухвалений Верховною Радою України 25 травня 2017 року.

Основною метою законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», їх пам’яткоохоронного статусу.

Внесені до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зміни дозволять забезпечити належний правовий захист тих пам’яток, які набули пам’яткоохоронного статусу за старим законодавством та на даний момент ще не внесені до Реєстру.

Низка публічних бібліотек США почали пригощати дітей безкоштовним обідами, тим самим привчаючи їх до літнього читання. Про це повідомляє The New York Times.

Обіди надаються за програмою літнього харчування Міністерства сільського господарства США. У минулому році таким чином було профінансовано 50 тисяч закладів по всій країні. У 2017-му вже майже 4 мільйони дітей встигли отримати 179 мільйонів порцій. Ще з 1970-х років уряд США намагається зменшити розрив у обсягах харчування між дітьми з забезпечених і малозабезпечених родин, надаючи їжу різноманітним літнім таборам та іншим позашкільним закладам. Але транспортування та обмежена кількість літніх заходів для малозабезпечених дітей серйозно заважали реалізації таких планів.

Усе змінилося після того, як уряд почав рекомендувати бібліотекам потенційних локальних партнерів та зв’язувати їх зі спонсорами. Покращення функціювання програми також позитивно вплинуло на відвідуваність публічних бібліотек дітьми у літній час. «Завдяки програмі літнього харчування, бібліотеку почало відвідувати більше дітей. Вони приходять за їжею, але залишаються з книжками», – розповідає тимчасова директорка бібліотеки округу Керн у Каліфорнії Ені Еппл.

Також вона зазначає, що одна з головних умов літньої програми харчування полягає у тому, що їжу отримують лише діти віком до 18 років. Тож батьки повинні приносити харчі для себе. Для того, щоб отримати право на забезпечення бібліотеки їжею, партнерська компанія має бути розташована в районі, де щонайменше 50 відсотків учнів мають знижку на харчування або користуються безкоштовними пропозиціями.

Чеські роботодавці планують заохочувати своїх найкращих працівників чеками на купівлю книг. Ідею ввести книжкові «стравенкі» - це популярні в Чехії чеки на харчування - запропонував Союз чеських книгарень і видавців, а політиками вона була підтримана. Компанії запропонують нові бонуси своїм працівникам, які будуть «обнуляти» їх у книжкових магазинах. Проект зорієнтовано в першу чергу на працівників з низькими доходами і на сім'ї з дітьми, які раніше не могли собі дозволити покупку книг. Відрахування на книги компанії відніматимуть від податків. Як повідомляє Союз чеських книгарень і видавців, середня вартість книги в країні досягає 240 крон (приблизно 300 грн). Щорічно в Чехії продаються книги на суму 7 млрд крон, а кожну четверту книгу купують в інтернеті. На думку видавців і власників книжкових магазинів нововведення з книжковими чеками поверне читачів в реальні магазини.

Тетяна Олександрівна Терен (Колтунова) - українська журналістка, кураторка книжкових проектів та літературних програм. Закінчила відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Працювала у літературному журналі «Березіль», ведучою авторського проекту «Книжковий кошик» та ініціювала соціальний проект «Книжкові сходини». З 2011 по 2013 роки працювала керівником прес-офісу видавництва «Грані-Т», з 2013 року стала шеф-редактором проекту про українські бібліотеки «Простір ідей», 3 2014 по 2015 роки працювала на телебаченні, у 2015-2016 працювала випусковим редактором «Української правди. Культура». У 2017 році координувала Українську програму та курувала фокус-тему фестивалю «Книжковий Арсенал», окрім цього координувала літературні програми «Культурного проекту (2013) та PinchukArtCentre (з 2014 року).

Двадцять років «Зелена хвиля» проходила в Одесі як книжковий ярмарок із супутньою програмою. З 2017 року «Зелена хвиля» — книжковий фестиваль. Нова зручна структура, нові комфортні майданчики, нові імена, новий зміст.

Програма фестивалю: http://vsiknygy.net.ua/news/50094/

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переможцем визнано фільм Тараса Каляндрука «Віденські стежки Івана Франка. Подорож на захист честі» (2016). Фільм, що вийшов в ефірі Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ», розповідає про навчання і наукову роботу Івана Франка у знаменитому Віденському університеті, захист ним докторської дисертації. Фільм розкриває взаємини Івана Франка з видатними вченими-славістами та лідерами тогочасної австрійської соціал-демократії, а також єврейським мислителем Теодором Герцлем.

Лауреатом Премії 2017 року у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стала Тетяна Сергійчук за заключний випуск культурологічно-публіцистичної програми «Світоч» (2016) Першого каналу Українського радіо. У програмі її автор і ведуча презентувала власну інтерпретацію постаті Великого Каменяра, передусім як поета, який своєю творчістю суттєво вплинув на формування модернізму в українській поетичній літературі.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» одноголосно переміг науково-просвітницький інтернет-проект Наталії і Тихолоз та Богдана Тихолоза «Франко: Наживо», який стартував 1 травня 2016 року та активно наповнюється й сьогодні (https://frankolive.wordpress.com). Ця культурологічна ініціатива стала однією з найпомітніших інтелектуальних подій ювілейного франківського року, оскільки вдало поєднала солідну академічну наукову базу, популярний стиль викладу, адаптований до запитів масової аудиторії, та широкі можливості сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Сьогодні аудиторія його постійних читачів охоплює близько 24 тисяч користувачів з 68 країн світу. Нагадаємо, що премія ім. Івана Франка заснована постановою Кабінету Міністрів України за пропозицією Держкомтелерадіо і Національної спілки журналістів у 2003 році. Вона присуджується щорічно напередодні дня народження Івана Франка 27 серпня. Премією відзначаються автори, чиї твори сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Склад Комітету з премії імені Івана Франка затверджується наказом Держкомтелерадіо. До нього входять представники Держкомтелерадіо, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України. Також до складу Комітету включено представників громадськості – голову НСЖУ Сергія Томіленка, члена НСПУ Григорія Кримчука, голову правління Благодійного фонду «Троянди й виноград» Максима Рильського, президента громадської організації Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» Людмилу Мех, директора видавництва «Київ-Дакар-Париж» Бориса Клименка та інші. Очолює Комітет з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Громадське об’єднання “Пам’ять без кордонів” заснувало Всеукраїнський поетичний конкурс «Моє кохання без кордонів».

Конкурс має дві номінації: “Любовна лірика” та “Еротична поезія”. Правління громадського об’єднання затвердило Положення про конкурс, кількісний та персональний склад Журі: "Вперше в історії поетичних конкурсів, ми підібрали до його складу не професійних поетів, літературознавців та критиків, а людей різних професій, громадських діячів і т. д. Але безумовно тих, які люблять і відчувають магічний вплив поезії. Ми вважаємо, що поети пишуть для нас, а тому саме нам і давати оцінку їхній творчій праці та натхненню", - стверджують організатори конкурсу.

Нагороди отримають 5-ть перших місць у кожній номінації + 2 cпеціальні призи від ГО “ПБК”.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ КОНКУРС “МОЄ КОХАННЯ БЕЗ КОРДОНІВ”:

1. На конкурс може подаватися один вірш від одного автора у кожну номінацію;

2. Вірші слід надсилати на електронну адресу: gopbk@ukr.net;

3. Автор самий обирає номінацію, у якій хоче брати участь;

4. Автор має вказати у листі точне прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання та роботи і номер мобільного телефону;

5. Твори приймаються до 20 серпня 2017 року;

6. Нагородження переможців: 5 перших місць у кожній номінації + 2 спеціальні призи від ГО “ПАМ’ЯТЬ БЕЗ КОРДОНІВ”;

7. Журі приймає рішення більшістю голосів;

8. Рішення Журі є остаточним і перегляду не підлягає.

9. Нагородження відбудеться орієнтовно 15-го вересня 2017 року у м. Львові.

Примірники грузинської літератури поповнять колекцію іспанської університетської бібліотеки. Про співпрацю між Університетом Аліканте в Іспанії і Національною парламентською бібліотекою Грузії повідомили в МЗС Грузії. Згідно із домовленостями найбільш яскраві твори грузинської літератури стануть частиною колекції університетської бібліотеки Аліканте. Крім того, археологи обох країн будуть проводити спільні розкопки в відповідних місцях як в Грузії, так і в Іспанії.

Після кількох років забуття в британські будинки повертаються книжкові шафи й полиці.

Два роки тому торгові мережі вже було поставили на них хрест: в країні стрімко набирали популярність електронні книги, для яких, як відомо, книжкові полиці не потрібні.

Однак до британців несподівано повернулося прагнення вразити друзів своїми домашніми бібліотеками, і тепер книжкові меблі розлітаються як гарячі пиріжки.

У Британії навіть з'явилася мода на "шелф" (від слова shelf - полиця): користувачі соцмереж активно постять фотографії своїх полиць з книгами. Магазини, які торгують меблями, повідомляють про значне зростання продажів книжкових полиць.

Популярний в Лондоні магазин Heals повідомив, що продажі полиць в цьому році зросли на 47%. Продаж найпопулярніших полиць з мангового дерева магазину John Lewis за рік підскочила на 224%. Одна з причин, за словами фахівців - мода на вільне планування квартир, де книжкові полиці можуть використовуватися в якості перегородок. Але головне - це повернення популярності паперових книг і "романтики книжкового колекціонування", як висловився один з виробників книжкових меблів.

Цей тренд, судячи з усього, продовжиться, пише Times: продажі звичайних паперових книг, за прогнозами, в наступні п'ять років зростуть на 25%. Компанія Mintel, що займається дослідженням ринків, пророкує, що продажі електронних книг, хоч і незначно, але впадуть: читачі втомилися від електронних екранів.

за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організовано майстерню для керiвникiв (адміністраторiв, працівників, що відповідальні за програмне наповнення) третіх місць зi схiдних областей України. Курс розрахований на мешканцiв Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької областей. При наявності місць, взяти участь зможуть мешканці Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Навчальні блоки передбачають:

📌 Філософія третіх місць:

Обговорення книги Рея Ольденбурга “Третє місце”

Роль третіх місць в системі креативної економіки

Роль третіх місць в екосистемі міста

📌 Робота зі спільнотою:

Розвиток спільнот на базі вільного простору

Підтримка комунікації, співпраця зі спільнотою

Соціальна діяльність в межах спільноти

📌 Робота з програмами:

Робота з соціальними програмами

Робота з бізнес-спільнотою

Робота з освітніми програмами

📌 Проектний менеджмент

📌 Роль польових досліджень в роботі зі спільнотою/третіми місцями:

Підготовка ➡ Організація ➡ Проведення ➡ Досвід ➡ Обробка даних

📌 Маркетинг громадських просторів

Дати: 4-6 серпня

Місце проведення: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 60 (Єнгельса,60) Вартість: учасники оплачують тільки проїзд в обидві сторони, харчування та проживання беруть на себе організатори.

Реєстрація: https://impacthub.odessa.ua/events/2017/07/01/2261/