This version of the page http://odz.gov.ua/history/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-10-02. The original page over time could change.
Історична довідка :: Регіональна філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"

Історична довідка

Одеський залізничний вокзал. Минуле й сьогодення.

Книга Трудової Слави Одеської залізниці

Одеська залізниця одна з найстаріших залізниць України. Будівництво її почалося 4 травня 1863 року. Регулярний рух поїздів розпочався 4 грудня 1865 року на ділянках Одеса – Балта, Роздільна – Кучурган.

У 1867-1869 рр. були введені в експлуатацію лінії Балта – Єлисаветград (Кіровоград) – Крюків-на-Дніпрі, Одеса – Порт-Куяльник (соляні розробки), Кучурган – Тирасполь.

У травні 1870 року, по закінченню будівництва лінії Київ – Обхідна, Одеська залізниця отримала вихід на мережу залізниць Російської імперії, що існувала на той час.

З 1873 року розпочинається рух поїздів від Знам'янки до Миколаєва, а в 1876 році від Фастова через Бобринську до Знам'янки з відгалуженнями до Шполи та Черкас. Для потреб військових у 1877 році будується лінія Бендери - Галац через Болград і Рені.

З 1865 по 1869 рр. залізниця носила назву Одесько-Балтська, а в 1870 році перейшла у власність «Російського товариства пароплавства і торгівлі» («РОПіТ) в зв’язку з чим воно було перейменоване в «Російське товариство пароплавства і торгівлі й Одеської залізниці».

У 1878 році Одеська залізниця була об'єднана з Києво-Брестською та Брестсько-Граєвською залізницями в Товариство Південно-Західних залізниць.

До 1917 року були побудовані лінії від Вапнярки до Шполи і від Козятина до Умані з відгалуженням до Тростянця-Подільського (1891р.), Гребінка – Красне на Дніпрі через Золотоношу (1897р.), П'ятихатки – Користівка (1901р.), Миколаїв – Херсон (1907р.), Бобринська – Одеса через Помічну та Колосівку, Миколаїв – Херсон – Снігурівка (1914р.), Бессарабська – Арциз – Аккерман (Білгород-Дністровський) (1915р.), Одеса – Овідіополь з відгалуженням до Кароліна-Бугазу (1916р.), Акерман – Бугаз та Колосівка – Миколаїв (1917р.).

З 1917 року кілька разів змінювалася система управління рухом поїздів на південному заході України. З 1917 по 1919 рр. рухом керував самостійний Одеський відділ, виділений зі складу Південно-Західної залізниці.

У 1919 - 1920 рр. була організована Новоросійська залізниця, та було відновлено Одеський лінійний відділ (1920р.), що існував до 1924 року.

У 1936 році Одеська залізниця була виділена зі складу Південно-Західних залізниць як самостійне підприємство.

З жовтня 1941 року по квітень 1944 року Одеська залізниця знаходилась в тимчасовій окупації німецько-фашистських загарбників. У 1944 році, при відступі німецько-фашистських військ, був підірваний, побудований в 1884 році, Одеський залізничний вокзал.

З середини 50-х років ХХ століття почалося докорінне технічне переозброєння Одеської залізниці.

З 1957 року почалося використання тепловозів в маневровій роботі, а з 1960 року на тязі поїздів.

Перша електрифікована лінія П'ятихатки – Знам'янка – Шевченко – Миронівка була прийнята в експлуатацію в 1962 році, а в подальшому були електрифіковані лінії Одеса – Чорноліська (1972р.), Одеса – Бугаз з відгалуженням на Іллічівськ (1973р.), Бугаз – Білгород-Дністровський (1974р.).

У радянський час мережа залізниць продовжувала розвиватися в напрямку портів. Були побудовані лінії і сполучувальні ділянки: Апостолове – Херсон (1925р.), Снігурівка – Водопой (Миколаїв-Сортувальний) (1925р.), Арциз – Ізмаїл (1941р.), Херсон – Вадим (1944р.), Снігурівка – Каховка – Федорівка (1956р.), Раухівка ІІ – Мигаєве (1968р.), Долинська – Помічна (1978р.).

У зв'язку з будівництвом нових портів були введені в експлуатацію ділянки 22 км – Іллічівськ (1958р.) і Кульбабине – Жовтнева (під Миколаєвом) (1968р.).

До поромного комплексу в Іллічівську була прокладена гілка від Одеси-Застави I (1978р.).

З 1953 по 1956 рр. і з 1963 по 1979 рр. Одеська залізниця об'єднувалась із залізницею Молдавії і називалася Одесько-Кишинівською залізницею. З 1979 року магістраль працює як самостійне підприємство «Одеська залізниця».

У 1972 році були остаточно виведені з експлуатації паровози.

У подальшому на електровозну тягу переводилися ділянки від Одеси до Роздільної і від Помічної до Долинської (1983р.).

В 1983 році закінчується будівництво лінії Кошково (Чорноморська) - Берегова. Одночасно ця лінія електрифікується.

За період з 1985 по 1991 рік переводять на електровозну тягу лінії Котовськ – Помічна і Котовськ – Вапнярка.

Державні нагороди Одеської залізниці: медаль «За оборону Одесcы» (1967р.), орден Трудового Червоного Прапора (1976р.).

З 1991 року Одеська залізниця працює у складі «Укрзалізниці».

Електрифіковані лінії Котовськ – Роздільна (1994р.), Одеса-Пересип – Одеса-Порт (1999р.), ділянка Роздільна – Кучурган (2000р.), лінії Користівка - Бурти і другий шлях на ділянці Кавуни – 1100км (2009р.).

Для збільшення притоку вантажів в порти Одеси та Іллічівська у 1997 році відкриваються зерноперевантажувальні комплекси, а з середини 90-х років XX сторіччя збільшуються обсяги переробки контейнерів у портах, освоюються нові напрямки поромного сполучення до Поті та Батумі (Грузія) (1999р.). Важливим для залізниці була також реанімація дії електрифікованої лінії Долинська – Помічна у 1999 році.

Всі ці роботи дозволили організувати рух контейнерного поїзда «Вікінг» від Іллічівська до Клайпеди (Литва) (2003р.). На теперішній час контейнерні поїзди курсують у напрямках Києва, Дніпропетровська, Мінська.

Суттєві зміни відбулися у пасажирському господарстві залізниці. У 1998 році було введено фірмове обслуговування пасажирів у приміських поїздах.

З 1999 року на всіх вокзалах обласних центрів та найважливіших станцій були відкриті сервісні центри, які обладнані системами «Експрес УЗ», квиткові каси інших станцій підключені до диспетчерських терміналів.

З 2003 року на дільниці П’ятихатки – Миронівка курсує швидкісний поїзд Київ – Дніпропетровськ, а з 2005 року – швидкий поїзд «Південний експрес» від Одеси до Вінниці.

У 1999–2003 рр. були побудовані нові вокзали на станціях: Вапнярка, Ізмаїл, Олександрія, Цвітково та вокзал європейського класу у Роздільній, поновлені старі вокзали на лініях П’ятихатки – Миронівка, Одеса – Ізмаїл, Одеса – Вапнярка.

У 1999 році зі складу залізниць Молдови були передані дільниці Болград та Рені з існуючою на цих станціях залізничною інфраструктурою.

З 2004 року почалось переобладнання комерційного господарства. Вводиться промислове телебачення при огляді вантажів, як на станціях так і при русі поїздів. Почався ввід тензометричних ваг на вхідних станціях залізниці.

Значні зміни за період з 2004 року по теперішній час сталися у локомотивному господарстві. Впроваджується програма заміни тепловозів 2ТЕ10 на модернізовані 2ТЕ116у. У 2004 році на залізницю прибули перероблені з електровозів ВЛ80т електровози ВЛ40у, з 2005 року починається експлуатація нових електровозів 2ЕЛ5, а з 2007 року – 2ЭС5К «Ермак» та дизель-поїздів ДЕЛ-02.

У 2007 році зі складу служби локомотивного господарства були виведені два депо – Одеса-Застава І та частково Христинівка, які стали складовою частиною новоствореної служби приміських пасажирських перевезень.

На теперішній час сформована та удосконалена ремонтна база. У 2008-2015 рр. введено в експлуатацію колісний цех в депо Котовськ, введено нове діагностичне устаткування та нові відділки для ремонту сучасних локомотивів.

У 2013 році в депо Одеса-Сортувальна прибули перші модернізовані маневрові тепловози ЧМЕ3М.

У службі вагонного господарства в період 2005-2013 рр. проходила заміна основних фондів залізниці. У зв’язку із зменшенням обсягів ремонту вагонів у вагонному депо Котовськ був налагоджений ремонт колійних машин. Всі депо залізниці були поділені на ремонтні та експлуатаційні.

Колійники Одеської залізниці провели у 2005–2014 рр. модернізацію лінії Знам’янка – Долинська – Миколаїв, Помічна – Одеса-Сортувальна, Одеса – Вапнярка. Ці роботи дозволили у 2014 році запустити поїзд Одеса – Київ системи «Інтерсіті», та забезпечити пропуск поїздів підвищеної ваги у напрямках припортових станцій.

Всього у 2011–2015 рр. проведено модернізацію 214 км колії, замінено 320 комплектів стрілочних переводів. Почала діяти дорожня лабораторія діагностування залізничної колії.

Працівники служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд у період 2005–2015 рр. значно наростили обсяги робіт з будівництва та ремонту будинків. У 2013–2015 рр. були здані в експлуатацію 2 спальні корпуси у дитячому оздоровчому таборі ім. Л. Шевцової та житловий будинок у Херсоні, почалась реконструкція невикористаних приміщень під житло для залізничників. Відкриті цехи з випуску меблів, металопластикових виробів, виготовлення електродів, металочерепиці, сайдингу тощо.

У господарстві електропостачання в період 2010–2015 рр. продовжувалась заміна технологічного устаткування, яку почали проводити у минулі роки. Проведено модернізацію ліній електропостачання на дільницях Бурти – Користівка, Долинська – Миколаїв. Проводилася електрифікація другої колії на лінії Чорноморська – Берегова.

З 2005 року вводяться цифрові телефонні станції «Фарлеп» та мікропроцесорні системи «Каскад», приведення пристроїв СЦБ для пропуску швидкісних поїздів, впроваджується супутниковий зв'язок.

Інформаційно-обчислювальний центр разом з працівниками інших служб вводить в експлуатацію нові автоматизовані системи. На 2015 рік по залізниці діють 37 таких систем.

Всі служби залізниці приймали участь у підвищені пропускної спроможності лінії Чорноморська – Берегова на протязі 2011–2015 рр.