Охоронна ландшафтна область Словацький рай

Охоронна ландшафтна область Словацький рай. Розташована на схід від Низьких Татр і на північ від Словацького Рудогір'я. Створена в 1964 р. на площі 14 200 га. Найвища точка - гора Яворина - 1186 м, найнижча - 450 м.

Серед геологічних формацій переважають тріасові вапняки і доломіти, місцями верфенські сланці та мергелисті вапняки або палеогенові шаруваті вапняки. Внаслідок розвинутих ерозійних процесів утворились глибокі каньйони і ущелини, водоспади, часто трапляються карстові утворення у вигляді воронок, підземних тунелів і печер.

За характером клімату територія належить до холодної області (X, 4, 5). Середня температура січня мінус 5-7° С, липня-12- 15° С. Протягом вегетаційного періоду випадає 500-700 мм опадів, а взимку 350-500 мм.

Лісові формації займають 91% території. За характером клімату тут повинні б переважати ялицеві смеречини та бучини. Однак в умовах сильно розчленованого рельєфу часто спостерігається інверсія клімату, яка зумовлює й інверсію рослинності. На добре освітлених кам'янистих схилах зростають ксеротермні види - деревій паннонський (Achillea pannonica), віхалка гілляста (Anthericum ramosum), будяк паннонський (Cirsium pannonicum), дзвоники болонські (Campanula bononiensis), вайда рання (Isatis praecox), ковила волосиста (Stipa capillata), смілка Сілінгера (Otites borysthenicus ssp. sillingeri), вязіль піхвовий (Coronilla vaginalis). На північних схилах трапляються білотка альпійська (Leontopodium alpinum), товстянка альпійська (Pinguicula alpina), фіалка двоквіткова (Viola biflora), дріада, восьми-пелюсткова (Dryas octopetala) та ін.

У вапнякових ущелинах сформувались трав'янисті бучини, у покриві яких поширені аконіт молдавський (Aconitum moldavicum), гудайєра повзуча (Goodyera repens), тонконіг штирський (Poa stiriaca), клопогін європейський (Cimicifuga europaea).

У західній частині області характерним компонентом рослинності є вологі луки з такими видами, як язичник сибірський (Ligularia sibirica), осока Девелла (Carex davalliana), осока піхвова (С. vaginata), первоцвіт борошнистий (Primula farinosa).

З представників дикої фауни в охоронній ландшафтній області зустрічаються бурий ведмідь, декілька видів летючих мишей, ящірки живородяча, теплолюбна та стінна. З рідкісних видів птахів поширений чорний лелека (Ciconia nigra).

Для охорони особливо цінних ділянок створено декілька резерватів. У резерваті "Пієцки" (246 га) охороняються корінні високопродуктивні смерекові та букові ліси з такими рідкісними видами, як аденофоpa лілієлиста, аконіт молдавський та ін. На території резервату є великий мальовничий водоспад.- Резерват "Статена долина" (673 га) створений для охорони каньйона. ріки Гнилець, Добшинської льодової і Страшенської печер з численними підземними ходами і карстовими утвореннями. Довжина ходів Страшенської печери 11,5 км. Рослинний покрив утворюють корінні ялицеві ліси з участю осоки білої, зозулиних черевичок справжніх (Cypripedium calceolus). До вапнякових щебнистих схилів приурочені угруповання союзу Calamagrostion variae. Резерват "Суха Бела"( 153 га) - мальовнича долина в околицях села Бетляновце. В ній охороняються каньйоноподібні ущелини і водоспади. На вапнякових схилах ростуть мучниця звичайна (Arctostaphylos uvaursi), стародуб широколистий (Laserpitium latifolium), товстянка альпійська (Pinguicula alpina) та ін. Резерват "Перевал Горнад" (240 га) - каньйон глибиною 200 м з характерною інверсією рослинності. В його долині зростають мішані ліси з тисом ягідним; . на південних схилах сформована рослинність ксеротермного характеру з такими видами, як ковила волосиста і найкрасивіша, дзвоники великоцвіті (Campanula divergentiformis), вишня антипка (Primus mahaleb) та ін.

У резерваті "Великий і Малий Кісел" (891 га) охороняються мальовничі ущелини з водоспадами і Ведмежою печерою. Гірські схили вкриті смерековими лісами з участю модрини європейської, ялицевими бучинами і реліктовими сосновими борами.

Резерват "Великий і Малий Сокіл" (690 га) охоплює мальовничий каньйон глибиною 300 м з численними джерелами. На схилах ростуть смеречини, ялицеві бучини з тисом ягідним, реліктові сосняки. На вапнякових породах зустрічаються первоцвіт (Primula auricula), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata), дзвоники карпатські (Campanula carpatica), кортуза Маттіолі (Cortusa matthioli) та інші рідкісні кальцефільні види.

Й. Шмарда (Smarda, 1970) описав рідкісні угруповання зі Словацького Раю, що належать до союзу Cratoneurion commutati Koch (поблизу вапнякових джерел), Caricion davallianae Klika (мокрі осокові луки на вапняках), Seslerio-Asterion alpini Hadac (на сонячних скелях), Calamagrostion variae Sill, (угруповання біля підніжжя вапнякових скель), Alnion incanae (вільшняки гірських місцеположень), Abietion Brez. et Hadac (яличини).