Сьогодні кожен 5 будинок у Німеччині обладнується геотермальною установкою — експерт

  info        30.04.2013

Будучи представником понад 350-ти вчених у сфері геотермальної енергетики, координатором Європейського енергетичного дослідницького альянсу (EERA) і головою геотермальної секції Німецького центру геотермальних досліджень, професор Ернст Гюнгес прибув в Україну поділитися своїм досвідом з українською громадськістю, адміністративними органами і вченими.

За словами пана Гюнгеса: «Завдяки геотермалным установкам сім’я може скоротити споживання газу в 3-5 разів. Від кожної спаленої кВт-год газу Ви отримуєте 1 кВт теплоенергії, але з геотермальною установкою кожна інвестована кВт-год виробляє від 3 до 5 кВт теплової енергії. Ви можете також використати електричні насоси, щоб досягти для 1 кВт-год 4 кВт теплоенергії. Чим глибше установка, тим ефективніше тепловий насос: 1 кВт-год зможе дати від 5 до 7 кВт теплової енергії».

Перехід на відновлювані джерела енергії отримав 100% підтримку всіх політичних партій в Німеччині і більше 80% німецького населення. У 2013 році Німеччина вже досягла цілей 2020 року, які передбачали 20% частку ВДЕ в електропостачанні. Незважаючи на певні складнощі, Німеччина досягла показника 10% відновлювальних джерел енергії в системах опалювання за рахунок в основному біо-, сонячної і геотермальної енергії. «Сьогодні 5% всіх нових приватних будинків, побудованих в Німеччині, обладнані геотермальними установками. Проте, в старих будинках це складніше, тому ми стикаємося з проблемами в процесі заміни технології, в деяких це взагалі не є можливим», — додав пан Гюнгес.

Ернст Гюнгес, координатор EERA, голова геотермальної секції Німецького центру геотермальних досліджень

Експерт розповів, що розвиваючи геотермальну енергію, Німеччина орієнтується, головним чином, на попит. Температурна карта країни показує ряд багатообіцяючих регіонів для промислового розвитку, але пропозиція повинна співпадати з попитом. Тут потрібен тільки ринковий підхід. Ернст Гюнгес наводить три головні невід’ємні елементи розвитку галузі: нарощування потужностей, демонстрація, щоб показати кращі практики, і економічні стимули. Третій передбачає, головним чином, «зелений» тариф і сприятливе ринкове середовище. Інвесторам потрібні гарантії і стабільний ринок. Кожній країні потрібні коротко-, середньо- і довгострокові стратегії, які враховують місцеві ресурси і потенціал, терміни, необхідні для розвитку технологій і ринку, об’єм інвестицій і економічні цілі та результати.

Слід мати на увазі, що іноді розвиток ринку визначають рішення, які не є ефективними саме для цього ринку, у зв’язку з географічним положенням або технологіями і т.д., тому завжди потрібен план і політична воля. «Непродумані рішення держави приведуть до широкого розчарування серед населення, яке, у свою чергу, підтримуватиме сумніви в перспективах відновлюваних джерел енергії і енергоефективності в суспільстві. Ми маємо так багато невиконаних обіцянок. В Німеччині, до речі, також, тому я наполягаю на необхідності нехай навіть поступового, але неухильного розвитку галузі. І що також важливо, — роль засобів масової інформації в процесі донесення інформації для громадськості, і діяльність громадських організацій, спрямованих на освіту, пояснення і популяризацію екологічно чистих технологій в суспільстві», наголошує експерт.

У 2012 році Німеччина імпортувала 33,16 млрд. кубометрів газу і посіла в Європі друге місце (Україна імпортувала 32,9 млрд. кубометрів). Але завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії в Німеччині ця проблема не так актуальна, як в Україні. За словами Гюнгеса: «Обхідні трубопроводи, розробка родовищ сланцевого газу, впровадження технологій добування нафти, схожих на ті, які використовуються в США, нині розглядаються як один із способів вирішення проблеми газової залежності. Але кращим рішенням є збільшення частки внутрішніх енергетичних ресурсів у споживанні енергії. Наші завдання — зупинити атомну енергетику, знизити рівень викидів CO2 і розвивати відновлювані джерела енергії. Наша стратегія полягає у використанні газу тільки для електроенергії, тоді як газ для теплопостачання приватних домогосподарств має бути замінений ВДЕ, у тому числі геотермальними технологіями».

Німеччина також зіштовхується з проблемами ліній електропередач: вітер на півночі, а споживачі — на півдні. За словами експерта, країні потрібна єдина лінія передач від колишньої НДР до колишнього кордону Баварії, але в суспільстві є багато сумнівів з цього приводу. Тому висувається ідея децентралізованих рішень і довгострокової стратегії створення систем сховищ.

Експерт навів певні цифри: «Геотермальна установка вимагає первинних інвестицій — в Німеччині вони складають близько 10-20 тис. євро. Але інвестувавши одного разу, ви почнете економити. Це — інвестиції в майбутнє, хоча сьогодні вони також стали конкурентноздатними, головним чином завдяки тенденціям цінового зростання традиційних джерел енергії. Після установки Ви платитимете за електрику, що витрачається на роботу насоса. Так, коли Ви платите за 1 кВт-год електроенергії за поточними тарифами, Ви отримуєте щонайменше 4 кВт-год тепла. Чим більша Ваша система, тим ефективніше і дешевше це буде. Ефект масштабу ніхто не відміняв. Обслуговування установки не потребує великих витрат. У 1980-х після перших нафтових криз, які викликали перший бум геотермальних установок в Німеччині, їх якість залишала бажати кращого. Сучасні установки успішно працюють вже впродовж 10-ти років. Вони надійні і мають гарантійний термін експлуатації. Я хочу звернути Вашу увагу на те, що рушійною силою розвитку геотермальної галузі в Німеччині є приватні господарства».

Об’єм енергії, що виробляється з геотермальних джерел, в Німеччині зараз досягає 10 МВт потужності в електропостачанні, 200 МВт потужності з глибоких свердловин (більше 1 км), теплові насоси для домогосподарств дають 2 ГВт. Глобально об’єм енергії, що виробляється з геотермальних джерел, складає близько 11 ГВт потужності для електро- і 50 ГВт для теплопостачання. Для міста, подібного до Берліна, який, можливо, є більш показовий в порівнянні з Києвом, потенціал геотермальних насосів для теплопостачання досягає 1 ГВт потужності.

Деякі держави забезпечують 20% електроенергії за рахунок геотермальної енергії, завдяки розташуванню у вулканічних регіонах. На такій місцевості має сенс використати геотерму для виробництва електрики, в інших же регіонах доцільно використати геотермальні установки для опалювання і гарячого водопостачання. Влітку геотермальні системи можуть застосовуватися також для охолодження. Китай є світовим лідером у використанні геотермальної енергії, за ним слідують Швеція і США. Четверте місце посідає Ісландія. В її столиці – у місті Рейк’явік, майже 90% будинків постачаються гарячою водою із геотермального родовища. Частка геотермальної енергії в загальному енергобалансі Німеччини і ЄС сьогодні складає лише 1%.

Пан Гюнгес акцентує увагу, що «немає простого єдиного рішення, як перейти на відновлювані джерела енергії. Потрібен глобальний підхід до комбінації відновлюваних джерел енергії і традиційних з розподілом частки різних видів ВДЕ (сонячна, вітрова, геотермальна, біо- або гідроенергія) залежно від ряду чинників для кожної окремо взятої країни».

Візит проф. Ернста Гюнгеса в Україну здійснений за підтримки Федерального міністерства науки (BMBF), інформаційного центру DAAD в Києві й Асоціації відновлювальної енергетики «Альтернатива».

Джерело: Українська енергетика