Курс на повний облік тепла та води – законопроект №4901

"Енергетична бідність" в Україні зростає з кожним роком: все більше сімей віддають на оплату комуналки понад 12% свого доходу. Тим не менш багато хто з цих людей оплачує тепло, яке ніколи не отримає. Близько 20% від суми в платіжці – це фактично понаднормові втрати в теплотрасах. І ці витрати лягають на самих мешканців будинків, якщо в них немає лічильників тепла та води. Заощадити на дорогому опаленні, контролювати своє споживання та свою платіжку можна лише встановивши в будинку лічильники.  

Без впровадження обліку споживання ресурсів населення стає заручником тарифної політики держави, бо позбавлене можливості вплинути на розмір платежів за отримані комунальні послуги.

По Україні не обладнано лічильниками тепла 48% будинків з централізованим опаленням, а водопостачання без лічильників здійснюється для 30% споживачів.

Без лічильників мешканці не можуть довести понаднормові втрати тепла та води у мережах або порушення нормативів витрат енергоносія в котельні, тому зобов’язані платити постачальникам комунальних послуг пропорційно площі своєї домівки – майже на 20% більше, ніж насправді споживають.

Через те, що люди не мають змоги заощаджувати кошти при оплаті комунальних послуг за відсутності лічильників, рівень марнотратства енергії в українських будинках найчастіше вдвічі більший, ніж у середньому по Європі.

Мешканці зможуть впливати на своє споживання та рахунки за опалення чи гарячу воду, коли перестануть платити за неотримане тепло – та будуть споживати менше завдяки ощадливості.

За наявності лічильника та терморегуляторів окупність більшості заходів енергозбереження в будівлях буде в межах від двох до семи років, що допоможе зменшити рахунок квитанції за опалення на 50%. А в державних органах, завдяки повному обліку споживання енергії, з’явиться об’єктивна інформація для обґрунтування тарифів та забезпечення прозорості енергетичного ринку.

Саме тому моніторинг споживання енергії – це перший ефективний крок на шляху до енергозбереження і початок реформ в житлово-комунальному господарстві.

Державний курс на повний облік споживання енергетичних ресурсів та води взято депутатами в Коаліційній угоді, президентом в Стратегії сталого розвитку "Україна 2020" та Кабінетом міністрів у його Плані дій.

Законопроект №4901 "Про комерційний облік комунальних послуг" (ініціатори – народний депутат Віталій Сташук та ін.) нарешті зареєстрований у Верховній Раді та підтриманий депутатами парламентського комітету, який відає питаннями житлово-комунального господарства.

Сучасні будівельні норми зобов’язують встановлювати лічильники тепла та води у новобудовах. Проте це не вирішує проблеми оснащеності лічильниками тих будинків, які експлуатуються вже багато років.

Уряд в Україні вже неодноразово намагався ввести облік споживання теплової енергії, затверджуючи державні та інвестиційні програми ліцензіатам. Більше того, ліцензійні умови вже давно зобов'язують всіх постачальників забезпечувати облік придбаної споживачами енергії. Але комунальники не поспішають виконувати свої зобов’язання, бо механізми встановлення лічильників та контролю за цим процесом не прописані в законодавстві.

Нове законодавство про облік споживання тепла та води повинне вимагати обов’язкову наявність групового лічильника на будинок (чи секцію будинку), а при можливості – також встановлення індивідуального лічильника в кожній квартирі, навіть якщо теплопостачання автономне. У Європі, окрім квитанцій для оплати за показниками лічильника, постачальники зобов’язані надавати людям додаткові дані про історію їхнього споживання. Постачальник має забезпечити споживачеві повну прозорість та чесність у житлово-комунальних послугах.

Європейський союз також вимагає від України впровадження найкращих практик з обліку енергії в якості першого справжнього кроку енергетичної реформи. Орієнтиром є обов’язкова до виконання Україною Директива ЄС 2012/27.

Без перебільшення, законопроект про комерційний облік житлово-комунальних послуг №4901 докорінно змінить на краще ситуацію в комунальній енергетиці, але тепер справа за малим – проголосувати за його прийняття конституційною більшістю депутатів.