This version of the page http://maysterni.com/userrubrics.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-09-27. The original page over time could change.
Вхід - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Луцкова
2017.09.27 19:58
***
Ще бавиться у хованки оса
Між сторінками жовтої кульбабки,
Де першокласник-вересень писав
Кумедний вірш. І не поставив крапки.

Стебло тримає квіти у руці,
А цвіркуни стару лагодять скрипку.
І тільки всюдисущі горобці

Олександр Сушко
2017.09.27 11:57
Стежки
Спить дитятко на руках у нені
Лагідних наслухавшись казок.
Проростає у майбутнє зерня,
Набирає силу колосок.

Світ для нього - тільки власна мама,
І спокійний, регулярний сон.
Це - початок. Ну, а далі - драма,

Олександр Олехо
2017.09.27 10:55
* * *
Егоцентричні кола днів,
різновіддалені орбіти.
Метелик на вогні летів.
Він думав, що яскраві квіти…

Із літа бабиного в сон,
де жовто-пряні листопади
та їх осінній марафон –

Олександр Жилко
2017.09.27 09:55
Ідеальний розчин
Замішую мул і бурштин у єдиний розчин.
Плач прадавніх дерев і намитий осад.
Жіночі ключиці до начисто вимитих палуб
кораблів, що сіли на низьку воду,
рятуючись від штормів і пробоїн.
І часто лишались гнити до скону.
Жіночі ключиці, обдаровані красою

Ірина Вовк
2017.09.27 08:25
"Про тітку Осінь" (дитяче)
Яснолиця тітка Осінь
Дітям кошики розносить:
Тим, хто помагає мамі,
Сипле яблука рум’яні.
Тим, хто дуже любить тата,
Принесе грушок багато.
І опеньки, і лисички –
Тим, у кого є сестрички,

Олександр Сушко
2017.09.27 07:20
Бережіть!
Золою сиплються думки,
В імлі розчинені тривоги.
Догрібся до кінця ріки -
Пора настала епілога.

Пройшов у мене врешті сказ,
Писав до цього без зупину.
Упав знесилений Пегас,

Сонце Місяць
2017.09.27 00:26
asorbus
тут не бракує глибини
ночей & днів тоді & зараз
тони порожні тіней плазуни
а часом як натиснуть хмари
еґреґор дуплікує сни

тут ми дорослі та одні
міркуємо про карму та при брамі

Лариса Пугачук
2017.09.26 23:15
Наскрізь
пройти крізь рай
намилувавшись вдосталь
світлинами наповнившись ущерть
любові трунком розчинити щем
залишити на пам’ять тиші дотик
і усміхаючись піти за край

26.09.2017

Олександр Сушко
2017.09.26 16:39
Нарешті!
Пора пустити носом бульку,
Втомився, вимотався - жах!
Поскручувало крижні в рульки,
У прірву зсовується дах.

Ламає велетня робота,
Здоров'я майже на нулі.
Думки, неначе в банці шпроти,

Олександр Сушко
2017.09.26 16:35
Лети!
Праця робить людину щасливою?
Особливо коли задарма?
В цю сентенцію майже не вірую,
Для поета в ній сенсу нема.

Щире Слово - дитятко непрошене.
Плід гіркий, що обламує віть.
Помирає в гіллі недоношене,

Іван Потьомкін
2017.09.26 15:01
Чари осені
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає,
Все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні

Маркіяна Рай
2017.09.26 15:00
Крихтами хліба
Крихтами хліба й небесною манною
Землю вкриває сніг.
Янголи славлять людину осанною,
Туляться їй до ніг.

Сніг пролітає крізь янголів, бавиться,
Та не лоскоче крил.
Сніг їх не сповнить і не приласкавиться -

Маркіяна Рай
2017.09.26 14:57
Руді не плачуть
Не хочу сьогодні суму, не хочу, пробач!
Я така незакохана і така відверто нічийна.
Я сьогодні рудіша ніж завжди й рішучіше вільна.
Чи змогла б я заплакати? Наче виклик ти кидаєш: плач!
Я програю в цій битві, бо, знаєш, руді не плачуть.
Зможеш справжн

Віта Парфенович
2017.09.26 14:48
Тайм-аут
Мне нравится моя свобода. Об этом я могу заявить, так как более трех лет в отношениях стали опытом, обретая который я пришла к данным выводам. Мне нравится быть необремененной бесконечными «должна», в области приготовления пищи, супружеского долга, созво

Ірина Вовк
2017.09.26 09:00
"В вечірню сутінь осінь погаса..."
В вечірню сутінь осінь погаса.
Багряно клен прощається із листом.
І Покрова крилом своїм Пречистим
манить у вирій: ось тобі яса!

Суєтні тіні в сутінковій млі
кудись зникають, звідкись виринають…
Кити на спинах Землю обертають –

Олександр Жилко
2017.09.26 07:29
Плач
Якби дати тобі силу
обрубати гілки ще тоді,
чи стало б мужності?
Не важливо. Пощади.

Пройти від зерняти яблука
по тонкому стеблу
порівно до середини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Олена Вітер
2017.09.22

Сергій Булат
2017.09.17

Брайтон Брайтон Юра
2017.09.17

Романюк Олексій Романюк Олексій
2017.09.14

Валерія Яковлева
2017.09.13

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2017.09.09

Алла Смулка
2017.09.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід
Для входу в систему ви повинні надати Ім’я зареєстрованого користувача системи та правильний пароль.
Користувач: 
Пароль: