Металургія та ІТ-технології. Що вибере Україна?

Колонка Віктора Валєєва про перспективи традиційної та технологічної економік для сайту "Новое Время" .

На початку року Петро Порошенко несподівано змусив задуматися про економічні пріоритети держави. Дві заяви президента про те, що металургія - вже не пріоритет економіки, оскільки IT набагато привабливіше, порушили 25-річну традицію публічного славослів'я влади щодо бізнесів другого-третього технологічних укладів.

І, хоча сама по собі заява не несе прямих наслідків, прості українці та чиновники звикли орієнтуватися на позицію глави держави. Але чи готова промислова економіка України через кілька років зробити ставку не на фабричні труби металургійних гігантів, а на скляні вежі бізнес-центрів хай-тек компаній? Якщо порівняти статистику по металурії і IT-галузі в нашій країні сьогодні, то оптимізм може на перший погляд здатися не цілком виправданим.

Дані: Держстат,, Мінекономрозвитку, World Steel Association, UADN, IT Ukraine Association

Проте, варто зазначити, що ще десять років тому на економічній карті України IT-галузі не було взагалі. У 2005 році спроба порівняти економічний результат роботи програмістів і металургів виглядала б безглуздою. Але за десять років ситуація змінилася: IT-галузь зросла в 20 разів, в той же час як металургійна промисловість впала майже вдвічі. А як зміняться параметри цих галузей через 10 років? Форум в Давосі був присвячений ролі технологій в зміні світу і показав, що попит на IT зростатиме експоненціально. Але ж сьогодні Україна займає всього лише близько 1% від світового ринку IT-експорту.

Чи зможе наша країна за п'ять років збільшити вдвічі виробництво (де-факто - експорт) сталі? Адже не секрет, що наші техпроцеси в основному неефективні, основні фонди підприємств зношені більш ніж наполовину. І чи потрібно буде світу через п'ять років вдвічі більше української сталі? Навряд чи. Але спілкуючись постійно з нашими IT-компаніями, я точно знаю, що вдвічі більше кваліфікованих українських айтішників вже затребувані серед іноземних замовників.

Якщо ж у нас коли-небудь буде проведена судова реформа, то, можливо, українські стартапери та міжнародні інвестори повірять в наше правосуддя. Тоді вони будуть реєструвати свої компанії  та їх капітал в Україні, а не в США.

Це означає, що у традиційних галузей вже точно не залишиться жодних шансів вважатися економічними лідерами країни. Адже сумарна вартість «Криворіжсталі», «Азовсталі» та «Запоріжсталі» не дотягує до суми операції з купівлі месенджеру Whatsapp, який написав Ян Кум, який у 16 років емігрував з України. Тому очевидно, за якою галуззю майбутнє.

Крім того, 100 тисяч українських IT-інженерів - справжній незалежний середній клас. Це люди, які самі «зробили» себе і не бояться окрику начальника бригади, які не залежать від наявності верстата, голосують не за популістські гасла, а за опрацьовані програми. Це ті люди, які так потрібні сьогодні для розвитку демократичного суспільства в нашій країні.

Однак я б не протиставляв різні індустрії. Тема Давосу 2016, «Четверта промислова революція», переконливо говорить про те, що світ поки ніяк не обійдеться без індустріального виробництва. З іншого боку, так само чітко Давоський форум показав, що саме IT будуть драйвером конкурентної боротьби для нової промисловості.

В Україні є досягнення і в металургії, і в IТ? Тоді варто подумати про те, що зможуть зробити кращі фахівці цих галузей, якщо об'єднати їх разом. Наприклад, ми зможемо виробляти 3D-принтери, які друкують з металу.

У нас розвинений аграрний комплекс? Ця галузь прекрасне поле для експериментів із використанням IT. Адже дрони, які будуть збирати урожай, знаходяться вже на стадії переходу від ідеї до прототипу, а програмування рослин фз заданими властивостями тема передових наукових робіт. 

Якщо на Давоському форумі 2021 роки ми представимо такі технології, то наша країна буде сприйнята міжнародним співтовариством не як жебрак, а як партнер. Тоді Україна зможе поміняти транші кабальних кредитних договорів на мільярди інвестицій і доходів від експорту високоінтелектуальних сервісів і продуктів.

Адже, якщо Україні дісталася така велика кількість IT-інженерів, держава повинна зробити все для зміцнення і розвитку тієї галузі, яка змінює сьогодні не тільки всю промисловість, але і весь світ. Пріоритетом економічної модернізації країни має стати використання українських технологій для розвитку всіх галузей економіки.

Ось тільки одних слів про важливість IT-галузі, як ми бачимо на прикладі державної політики в тій же металургії, для успіху в ХХІ столітті недостатньо. Якщо ми хочемо бути потужною технологічною державою, Україні необхідна сильна і грамотна державна політика в сфері IT.