Підписуйтесь на нас в Facebook
Дякую, я вже з Вами.
рус
укр
Архів
Архів
Повернутись назад
22 Січня 2016
Блоги09:00
Економіка
Ангела Бочі
Інвестицій немає через відсутність судової та податкової реформ
Війна на Сході не є першопричиною відсутності привабливого інвестиційного клімату в Україні. Головні чинники - це відсутність податкової та судової реформ і корупція. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі.
«Перш ніж говорити про перспективи інвестицій, спочатку треба подивитися в корінь проблеми, чому все ж наш клімат не є інвестиційно привабливим. Якщо дивитися на ті опитування, які зараз проводять бізнес-асоціації, то основні причини погіршення інвестиційного клімату - відсутність судової реформи, низька ефективність боротьби з корупцією, відсутність прогресу з податковою реформою. У тому числі основне питання - це відшкодування податку на додану вартість. Тому аж ніяк не війна на Сході, звісно, вона є однією з причин, але основна причина - це високий рівень корупції та несформована судова система», - зазначила економіст.
На думку Бочі, якщо ми говоримо про інвестиційну терапію, то передусім це означає, що необхідно створити привабливий інвестиційний клімат в Україні.
«А він можливий тільки за рахунок захисту прав власності інвесторів, чесного захисту, боротьби з корупцією, ефективної податкової реформи, у тому числі за відсутності проблем з відшкодуванням податку на додану вартість з прозорими системами ведення бізнесу. Це зміна наявної радянської системи - так звана дерегуляція. Також необхідне зменшення податкового навантаження. Ще одним фактором залишається політична стабільність у країні. Але перш за все органи влади повинні показати свою готовність боротися з корупцією, зменшувати тіньовий рівень економіки. Тільки тоді ми зможемо говорити про те, що іноземні інвестори повірять в економічну стабілізацію в Україні і будуть готові вкладати сюди гроші», - зазначає експерт.
Бочі підкреслила, що надходження інвестицій можливі найближчими кількома роками, але це оптимістичний варіант розвитку подій.
«Реально в середньостроковій перспективі - 2-3 роки. Є прогнози щодо відновлення зростання ВВП. Тому за 2-3 роки ми можемо очікувати припливу інвестицій, якщо все ж однозначно будуть ефективні дії щодо боротьби з корупцією і буде стабілізація на Сході. Але це за оптимістичним сценарієм», - переконана економіст.
Блоги11:33
Політика
Олег Виноградов
Чим загрожує політичний обман?
Брехні в медицині - у вигляді помилок, «брехні заради спасіння», статистики та фальсифікацій - повно. Багато обману й в інших сферах нашого життя, але найбільше, напевно, в політиці. Мені, оскільки здебільшого я висвітлюю питання охорони здоров'я, говорити про обман як про філософську категорію незручно. Але в останні роки, в гібридній війні проти України, поряд із танками і ракетами, Росія поставила на озброєння моторошну термоядерну брехню. Це позначається на психологічному здоров'ї людей. І як лікар я вважаю, що маю право написати про брехню з медичної точки зору, тож постарався відповісти на запитання: що є обман і як із ним боротися?
За Арістотелем, у розумінні «істина-брехня» є найвищий закон буття: «Неможливо одній і тій самій речі існувати і не існувати. Суще існує, не суще не існує». У сучасній психології для розуміння феномену брехні висувається кілька теорій, наприклад: спроба комунікацій (О.Фрай); трьохфакторна модель (Б.Де Пауло), навмисного спотворення або приховування інформації (П.Екман і Ж. Мазілу).
Спробуємо розібратися, що відбувається зі свідомістю, коли людині брешуть. Людський мозок має постійну потребу в інформації. Відомо, що розум працює за принципом, схожим на роботу комп'ютера. Хтось колись вклав у комп'ютер програму з правилами множення, і ця програма з успіхом вирішує завдання. Так і людина, вивчивши таблицю множення (згадаймо 2-й клас), здатна перемножувати цифри.
Ми зберігаємо в пам'яті досвід минулого. Завдяки цьому ми живемо і здатні передбачати своє майбутнє. Наші навички і знання допомагають приймати найбільш раціональні рішення. Так би мовити, вибудовувати геометрію подій. Але якщо в нашу свідомість потрапляє помилкова інформація, прогнозування різко погіршується. Приміром, комп'ютер не вирішить неправильно записане множення (2 х два =), так само і людський мозок дасть збій при надходженні неправдивої інформації. Наш розум живий і на відміну від машини він не «зависає», а продовжує пошук рішення. Нейрони людини перевіряють усі логічні ходи. Якщо рішення не знайдено, задіяні в процесі нейрони втрачають енергію і втомлюються. Втомлені клітини болять немов м'язи, але по-особливому, цей біль ми відчуваємо як почуття невдоволення, тривоги і навіть страху. Щоб дати спокій «утомленим» клітинам, мозок намагається відкласти невирішене завдання, переключитися на інші зони - і нам хочеться відпочити.
Знаючи правдиву інформацію, завжди є шанс прийняти оптимально правильне рішення. Згадаймо, «якби знаття, де впаду, то б і соломки б підстелив», але обман і брехня такого шансу не дають. Тому ми ненавидимо, коли нам брешуть.
Навмисна або випадкова брехня спотворює інформацію і завжди призводить до нерозв'язних або неправильно розв’язаних завдань, які втрачають сенс і важливий життєвий досвід. Обдурені вчинки мають непередбачувані наслідки. Наприклад, ви прослухали неправильний прогноз погоди, вийшли без парасольки і промокли під зливою. Можливо, все обійдеться, але ймовірність захворіти є.
Чи потрібно вважати брехнею казки, фантастику, анекдоти? Різниця в тому, що фантазії не спотворюють, а створюють нову, цікаву, часто повчальну інформацію, а брехня - це завжди спотворення вже існуючої інформації. Є такі поняття, як «рятівна», «благородна» брехня. Деякі вважають, що такий вид обману нешкідливий і переслідує благородні цілі, а політична брехня взагалі необхідна.
Це не так. Коли обманюють смертельно хвору людину, її позбавляють можливості розпорядитися останнім, відведеним їй часом. Можливо, вона вважала би правильним скласти заповіт або сповідатися, але благий обман «краде» її право на важливі рішення в кінці її життя. А політична брехня напевно приносить найбільшу сумарну шкоду.
Хоча ми говоримо про вплив обману на нормальну людину, слід зазначити, що брехуни є більш ущербними. Патологічна брехливість (вперше описана Е.Дюпре 100 років тому) - це психічна хвороба, в основі якої лежить зниження маси сірої речовини в корі головного мозку. Тому, перш ніж брехати, слід задуматися, як це вплине на твій мозок.
Сьогодні відкрита брехня стала основою державної політики Росії, зброєю агресора. Така собі патологічна брехливість цілої країни. Ця агресія має руйнівний вплив на психіку, і, можливо, багато хто помітив, як став залежним від інформації з Росії. Навіть ночами, відмовляючись від сну, в телевізорі та інтернеті жадібно чекаємо звідти новин. Згадаймо, як, викликаючи страх, час від часу нам довірені джерела повідомляють, що це елементи психологічної війни, які мають на меті змусити наш мозок «втомитися», відчути незадоволення, тривогу, страх і його найвищу ступінь - байдужість. Від такої брехні потрібно захищатися як від вірусного захворювання і проводити профілактику здоров'я власної свідомості.
Насамперед необхідно відпочивати, перемикати на час роботу ділянок мозку. Дві-три доби не дивитися телевізор, не підходити до комп'ютера з інтернетом. Найкраще виїхати на природу, вона не буває брехливою. Можна ігри, книги, фільми - це фантазія, вона корисна для розуму. Чудовим буде будь-яке спілкування, це також задовольнить свідомість у зміні інформації.
По-друге, істинність будь-якої інформації перевіряйте власними знаннями, досвідом і логікою, знаходите нестиковки. Незважаючи та те, що брехня має елементи правди, вона завжди не логічна. Наприклад, казав би Путін комусь, що нападе на Україну? Ні. Якби нападав, то несподівано, як Гітлер у 41-му. По-третє, на всяку звістку, яка викликала у вас підвищений інтерес, необхідно подумати, що вас хочуть обдурити і, швидше за все, це «фейк». Згадайте: «Чим жахливіша брехня, тим легше в неї вірять». Це правило Геббельса пов'язане з особливістю роботи свідомості людини і на цьому будується «професійна брехня». Переверніть це правило і скажіть собі: «Що більше я вірю, то менше там правди».
Блоги13:03
Економіка
Ілля Несходовський
Список заборонених товарів з Росії - це політичний перелік
Розширення списку товарів, заборонених до ввезення з Росії, на 70 позицій, яке нещодавно схвалив Кабмін, відображає лише показову боротьбу України з російськими товарами. Це радше політичний перелік, ніж економічний.
Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт Ілля Несходовський.
«Раніше, незважаючи навіть на відсутність будь-яких санкцій, товарообіг між Україною та Росією постійно падав. Основна причина цього була в тому, що українські споживачі самостійно відмовлялися від використання російських товарів. І падіння було дуже значним. Перелік товарів, який було вказано в першому списку, абсолютно не становить жодної істотної частки в товарообігу між Україною і Росією. Це радше політичний список, який показує, що нібито Україна бореться і вживає якихось заходів, але за фактом розширення списку жодних істотних і реальних проблем для російських виробників не несе», - упевнений економіст.
Блоги14:48
Економіка
Юрій Гаврилечко
Для приходу інвестицій необхідно провести перевибори до Ради, змінити уряд і главу НБУ
Аби в Україну зайшли іноземні інвестиції, необхідно здійснити цілу низку кроків. Насамперед необхідні перевибори у Верховній Раді, зміна уряду і глави Нацбанку. Крім того, змін потребують судова та податкова системи. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.
«Інвестиції залучити, звісно, можна. Для цього, по-перше, треба провести перевибори парламенту, змінити чинний уряд, відправити у відставку голову Національного банку і провести судову реформу. Для цього потрібно змінити корпус суддів. Не по одному, а в принципі, я тут згоден із паном Аваковим, всіх. Треба змінювати, але не міняти особистість на особистість. Просто потрібна інша судова система. Необхідно реформувати прокуратуру, зменшити її чисельність. Принаймні втричі, бо у нас дуже багато прокурорів на одну людину, якщо виходити з європейських норм. Треба повністю змінювати податкове законодавство, залишаючи щонайбільше три-чотири податки. Потрібно міняти функції податкової, залишивши тільки дві. Це фіксація сплати податку і сервісна допомога платникам податків при заповненні декларацій», - розповів економіст.
Експерт упевнений, що необхідно дозволити підприємцям абсолютно спокійно розпоряджатися своїми коштами після сплати податків.
«Тобто заплатив податки, а далі можеш робити що завгодно, можеш знімати їх у вигляді готівки, можеш перераховувати на благодійні цілі або волонтерським організаціям. Це вже твої гроші. Треба скасувати всі обмеження, введені Національним банком на купівлю-продаж валюти, оскільки вітчизняні імпортери не можуть дозволити собі накопичити певні кошти і щось закупити за нижчими цінами, щоб потім продати і заробити. Два роки діє абсолютно корупційний закон про ціноутворення, де чиновник може самостійно визначати вартість імпортної продукції. Відповідно, він не несе жодних зобов'язань, він ні за що не відповідає, якщо щось буде не так. Це змушує імпортерів або платити хабарі, або завищувати ціни порівняно з тими, які існують в реальності», - зазначив економіст.
Гаврилечко впевнений, що чекати інвестицій і змін у цій сфері доведеться мінімум років 20.
«За рік особливо нічого не змінилося. Для того, аби щось змінилося, потрібні не лише якісь правильні закони, а ще й їх виконання. І щоб до цього звикли люди в країні і за її межами, адже наявність або відсутність інвестицій - це, перш за все, довіра з одного боку до держави, а з іншого - до того, хто виконує закони цієї держави. Причому діють вони для всіх однаково, а не вибірково», - резюмував Гаврилечко.
Відео16:24
Суспільство
Цуценя в захваті від зустрічі з коровою
Шестимісячне цуценя вперше в житті побачило корову.
І ця зустріч викликала у цуценяти неймовірну радість.
Публікації16:57
Суспільство
Об'єднати Україну в 97-й раз
«Живий ланцюг соборності» з'єднав сьогодні два береги Дніпра. Таким чином українці відзначили 97-му річницю проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.
Аби встигнути із самого ранку вкотре об'єднати Україну, активісти зібралися на мосту Патона рівно о 8:00. Не злякав їх ані мороз, ані колючий вітер.
«Сьогодні ми святкуємо День соборності. Дуже хочеться показати, що ми єдині, що у нас є майбутнє, - каже організатор акції Вадим Васильчук. - Тому що нас якраз постійно хочуть роз'єднати. А наша акція дозволяє показати яскраво всім - ми єдині з 1919 року, ми соборні, а сьогодні - сучасні і пам'ятаємо свою історію».
Хтось приніс прапори та стрічки, хтось двоколірні фарби і пензлі. Останніми хлопці й дівчата малювали на обличчях українську символіку.
Акція на мосту Патона вже встигла стати традиційною. «Дуже приємно бачити знайомі обличчя, - продовжує Васильчук. - І я був дуже здивований, коли побачив людей, які взялися за руки ще в 1990 році. Вони самі підходили до нас, дякували, що є продовження цієї акції. Сьогодні вони приходять зі своїми дітьми та онуками. Це єднання поколінь. Воно надихає. Крім цього, добре, що акцію підхоплюють і в інших містах України, і українці, котрі живуть за кордоном. Українці єдині в усьому світі».
«Сьогодні ми символічно об'єднуємо два береги Дніпра, що буде символом єднання Правого та Лівого берегів, сходу і заходу, - розповідає учасник акції Владислав Корольов. На нашу думку, особливо важливо саме в наш час таке об'єднання, щоб показати, що схід і захід - це одна країна. Людей тепер приходить менше, ніж у попередні роки. І це дивно, адже у нас сьогодні нація на патріотичному підйомі».
Незважаючи на те, що на акцію прийшло кілька сотень людей, усі вони, взявшись за руки, під звуки гімну і слова «Одна єдина соборна Україна» рушили назустріч одне одному з обох берегів. Водії, які проїжджали повз, на знак солідарності активно сигналили.
Зустрілися посередині мосту, розгорнувши величезний, 30-метровий, жовто-синій прапор.
«Тут зібралися вільні люди, у яких є бажання жити у вільній країні, - сказав мер Львова Андрій Садовий. - Ми сьогодні повинні нагадати всім українцям про нашу славну історію. Тому що це прагнення було завжди, а сьогодні у нас є держава, і якою вона буде, залежить від кожного з нас. Бо незалежність не дається раз і на все життя, за неї треба боротися щодня. Сьогодні треба бути кращим, ніж ти був учора. Треба дбати про свою батьківщину, сім'ю, бути прикладом для всіх, бути гідним їх».
Потім активісти запалили свічки в пам'ять про тих героїв України, хто віддав свої життя за незалежність і цілісність нашої країни. Вшанували їх хвилиною мовчання.
Публікації20:21
Економіка
Не гривнею єдиною
Днями обмінний курс гривні до долара намагався повторити торішній подвиг, бив антирекорди: на 20 січня Нацбанк встановив курс 24,84 грн. за 1 долар США, а на чорному ринку за долар правили 27,5 грн. На щастя, минулорічна ситуація, коли обмінний курс на чорному ринку становив 40-45 грн./дол., а народ, проклинаючи главу Нацбанку Валерію Гонтареву, традиційно скуповував інвалюту на піку ціни та зносив з полиць магазинів навіть сіль та туалетний папір, не повторилася. Але що це було? І у що виллється? Чи продовжить Президент хвалити главу НБУ Валерію Гонтареву або ж під нею захитається крісло? Розбиралася «Аналітична служба новин» (АСН).
Без паніки
Останнє коливання курсу гривні на готівковому ринку було ситуативним, спричинене кількома факторами. Як пояснив АСН голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей, зокрема на ситуацію вплинуло те, що Міністерство фінансів виходило на аукціон із пропозицією продажу валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), відповідно був попит на купівлю валюти, для того щоб купити ці ОВДП. Та оскільки в США понеділок, 18 січня, був вихідним, пропозиції інвалюти бракувало, спекулянти почали шукати ресурси, а ми внаслідок цього отримали тиск на готівковому ринку.
«Схожа ситуація була у цей самий період минулого року, коли Національний банк не зорієнтувався, зробив кілька помилкових кроків, а курс почав рухатися до 40 грн./дол. Цього року таких помилок уже не було. А швидка реакція прем'єра (Арсеній Яценюк скликав засідання Ради фінансової стабільності щодо ситуації з курсом гривні. - Ред.) говорить про те, що саме оперативне реагування на валютні коливання дає результати», – акцентував Гулей.
Поінформований і озброєний
Банкір-фінансист Василь Горбаль переконаний, що за умови чіткого інформування ринку про реальний стан справ і своєчасних дій з мінімізації ризиків (і уряду, і Нацбанку) курсовим гойдалкам можна покласти край.
«Перше - було втрачено контроль за ситуацією з боку регулятора. Одразу ж після свят потрібно було дати чіткі меседжі, ринку зокрема, що продовження роботи з МВФ буде, про ситуацію з держбюджетом. Позитивні правдиві меседжі мали йти як від голови уряду, так і від Нацбанку. Зате вийшло так, що бюджет ухвалили, довго відзначали свята, пішов негативний тренд в обговоренні - і, власне, отримали реакцію», - пояснив він. І зазначив, що на Україну також вплинула ситуація у світі, як, наприклад, економічні проблеми Китаю, які почалися з девальвації юаня і призвели до обвалу індексів світових фондових бірж і навіть падіння російського рубля.
Пізно чи ніколи
Також на тому, що курсові гойдалки – це черговий ляп НБУ, який за Конституцією відповідальний за стабільність національної грошової одиниці, наголосив і економіст Олексій Плотніков.
«Так, у нас плаваючий валютний курс, немає валютного коридору. Але в даному випадку НБУ мав втручатися, притому давно - перед Новим роком. Тому що є розраховані макропоказники, є параметри у 24,1 грн./дол. як середній курс 2016 року тощо. Але в цьому разі НБУ реально нічого не зробив… А те, що прем'єром робляться спроби скликати раду, то тут також потрібно розуміти: засідання Ради фінансової стабільності щодо ситуації з курсом гривні варто було проводити ще до Нового року», - додав він.
Білим по чорному
У свою чергу економіст Віктор Лисицький вважає, що чорний ринок валюти має колосальний психологічний вплив на людей.
«У розвинених країнах весь час щось кудись «пливе». Але німці не бігають у паніці по Берліну або Гамбургу, скуповуючи долари, якщо курс євро трохи змінився. До того ж, якщо взяти всю історію існування євро, його курсу до долара, то там такі дива були - але жодної істерики. І мене дуже дивує, що на суспільну свідомість чинить досить великий вплив динаміка курсу валют чорного ринку, обсяги якого публічно ніхто не знає, як і те, як туди реально потрапляють більш-менш помітні обсяги валюти», - пояснив економіст та наголосив, що необхідно реально боротися з чорним ринком валюти, а не лише звітувати про виявлення конвертаційних центрів.
Тиша для грошей
Отож, як бачимо, останні курсові стрибки – це ознака радше неефективних дій, зокрема регулятора, очільниця якого нещодавно, виступала з лекцією «Як подолати ідеальний шторм і реформувати фінансову систему: погляд з НБУ» та розповідала, що будь-яка неправдива інформація – дезінформація - створює паніку на ринку. Розмірковувала про ЗМІ, називала їх «вільною продажною пресою». Говорила, що криза в Україні минула б набагато легше, якби панічні настрої не підігрівалися…
Виходить, одне діло лекції читати, винуватих знаходити, а інше – діяти. І тепер главі НБУ Валерії Гонтаревій, яку так сильно нахвалював Президент Порошенко, буде несолодко. Адже політики, зокрема тимошенківці та ляшківці, вимагатимуть звіту та відставки Гонтаревої, яка не раз за свою каденцію обіцяла зниження курсу долара, та після чи не кожного свого публічного виступу мала курсову пожежу.
Люди ж на фоні заяв про проблеми національної валюти, зниження рівня життя, зменшення доходів та заощаджень українців про всяк випадок переводитимуть гривні в долари. І так повторюватиметься раз у раз, аж поки або долар не зникне, або система в Україні не перейде на рівень, коли громадян інвалюта, ще й готівкою, цікавитиме тільки у розрізі бізнесу або подорожей.
21 Вересня15:51 Поштова площа у Києві побудована з порушенням норм і ось-ось впаде
Iнтерв`ю