Головна - Україна модерна

[http://stfalcon.github.io/euromaidan/] Журнал присвячено історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть. Заснований у 1996 році, часопис видається українською мовою з англомовними резюме один раз на рік. Від 2007 року «Україна Модерна» виходить у форматі тематичних випусків. Головна Про часопис Свіжий номер Для авторів Наступні томи Архів журналу Де придбати? Редакція Книги на рецензію Тека з паперами Незрозуміла війна: рецензії на книги і конференції про Першу світову Ярослав Грицак Рефлексуючи над низкою знакових книг та доповідей з історії Першої світової війни, Ярослав Грицак насвітлює запропоновані дослідниками свіжі і продуктивні ідеї в оцінці її причин та наслідків, та вказує на очевидні вади, помилкові тези та свідомі маніпуляції, зумовлені політичними поглядами наукоців. Автор показує еврістичний потенціал ширшого погляду на війну, генезу якої варто шукати у стрімких процесах модернізації та конфлікті поміж імперіалізмом та націоналізмом початку ХХ ст., а також акцентує важливість хронологічного розширення меж Першої світової війни, яка спричинилася і до міжвоєнних процесів у Європі і фактично призвела до Другої світової та подальших геополітичних змін. Автор простежує, як певні концепції, підходи і теорії циркулюють і трансформуються у різних текстах. >>> Думки вголос Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 2. Михайло Гаухман Продовжуючи оглядати історичний курс «Нова імперська історія Північної Евразії» від журналу «Ab Imperio», задаюся питанням: «Як іще можна писати історію великих просторів?». Приклади інших версій «великого історіописання» надає українська інтелектуальна традиція та сучасні історіографічні дискусії – від Михайла Грушевського й Омеляна Пріцака до наших сучасників. Що є «альфою і омегою» історичного процесу? Чи може народ-нація бути віссю історичного процесу, а територія сучасної держави – його рамками? Українські концепції та дискусії показують, з яких позицій можливо і неможливо писати історію українського простору, а тим самим – дозволяють наголосити на теоретичних особливостях «Нової імперської історії Північної Евразії». >>> Таємнича муза львівського Моцарта: візуальна реконструкція приватної біографії Опубліковано 06.08.2017 Мар’яна Левицька Незабаром у Львові відбудеться непересічна музична подія – фестиваль LvivMozArt, присвячена творчості Моцарта-сина. Та що нам відомо про особисте життя митця? В долі Франца Ксавера Моцарта музика і кохання поєдналися особою однієї жінки. Якою була Йозефіна Марія де Кастільйоні, яка причарувала світське товариство Львова і підкорила серце австрійця? Пошуки портрета легендарної Йозефіни перетворилися в детективно-наукову історію із несподіваним фіналом. Стосунки Йозефіни і Франца-Ксавера Моцарта, відображені у малярських джерелах, на тлі музично-мистецького життя Львова першої третини ХІХ ст., стали предметом цієї розвідки. «Батяр» від А до Я (антек – махабунда – яндрус). «Предки» та льокальні різновиди субкультури (до 1939) Опубліковано 05.07.2017 Володимир Окаринський Батяр, батяри — в масових уявленнях — невідмінний атрибут Львова, його «візитівка». Цей образ щиро плекають (і самі в нього вірять) самі львів'яни. Однак, так було не завжди: ще сто чи вісімдесят років тому мешканці галицьких міст і навколишнього простору знали багато різних «батярств», і не лише під цією назвою. Як деруни можуть бути тертими пляцками, або тертюхами, так і батяри були і яндрусами, антками або махабундами — в Коломиї, Перемишлі, Львові, Станиславові чи Тернополі. Нижче автор поведе балак про батярів, їхніх предків та їх льокальні різновиди. Це спроба побачити більш адекватне місце цього феномена в соціокультурній панорамі Галичини другої половини ХІХ — першої половини ХХ століть. усі папери в теці (Де)монтаж пам'яті (Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт Опубліковано 18.09.2017 У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури. Про деконфедерацію у Сполучених Штатах Америки і про те, який це може мати стосунок до України Опубліковано 17.09.2017 Юлія Юрчук, Елеонора Нарвселіус Усі пам’ятники зводять так, ніби вони стоятимуть вічно. Будівничі не думають про те, хто і з яких причин буде їх знімати. Однак саме зараз проживаємо напружений, іконокластичний момент, коли великі символи минулих епох падуть, перетворюючись на ливарні деталі на подвір’ї металургійного цеху. Як помирають пам’ятники? І яка робота пам’яті і самозапитування цей процес супроводжує? У день, коли робітники в центрі Нового Орлеана готувалися знести останній пам’ятник конфедератам, статую генерала Роберта Е.Лі, мер міста Мітч Лондрьо виголосив перед містянами промову. Пропонуємо її український переклад в супроводі аналітичних коментарів дослідниць історичної пам'яті, що дозволяють спроектувати подію на українську ситуацію. усі статті в рубриці Відеотека Cемінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” Опубліковано 01.04.2017 29 березня 2017 відбувся науковий семінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” за участю Миколи Рябчука та Ярослава Грицака. Подія була організована Кафедрою нової і новітньої історії України і магістерською програмою з історії УКУ. Лекція Ірини Старовойт "Саме тут. Голокост у моєму місті" Опубліковано 19.11.2016 1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці. Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку" Опубліковано 15.11.2016 4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України. усі відеоматеріали Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 1: Стиль історіописання та «імперська ситуація» 01.09.2017 Михайло Гаухман Улітку 2017 року побачило світ двотомне видання історичного курсу «Нова імперська історія Північної Евразії» від авторитетного російського журналу «Ab Imperio». До того глави історичного курсу були опубліковані в окремих номерах квартальника протягом 2014–2016 років. Представляю увазі читачів початок огляду нового видання. В першій частині розглядаю стиль історичного курсу та засадниче для нього поняття «імперської ситуації». Стиль історіописання «Нової імперської історії Північної Евразії» характеризую чотирма ознаками: 1. Блоки переважають наративи; 2. Значення переважають описи; 3. Структури переважають аґентів; 4. Влада переважає спільноти. Показую, що замість теорії імперії автори вдаються до «імперської ситуації», яка потребує політичної самоорганізації різних спільнот на відносно розлогому просторі. В будинку кольору гарячого піску 28.08.2017 Олена Петренко В архівному залі Центрального бюро управління юстиції земель щодо розслідувань нацистських злочинів в Людвігсбурзі гортаю акти у справі розстрілу паціентів Херсонської психіатричної лікарні восени 1941 року. В 1960-х роках тут працювали близько 120 суддів, прокурорів та криміналістів. Загалом було активовано запити на близько 106 тисяч осіб, з яких тільки 6700 були засуджені. У тому мінімальному числі справ, які дійшли до суду, звинувачені часто перетворювались на свідків та причетних, а самі вироки виявлялись м’якими та театрально-номінальними. Не знайшлось відповідальних і за трагедію у Херсонській лікарні усі думки вголос Життєписи історії Оля Гнатюк: “Я ніколи не була кабінетним вченим, склад душі не такий” Опубліковано 10.09.2017 “Україна Модерна” запросила до відвертої розмови про життя, науку і громадську діяльність Олю Гнатюк, польську дослідницю в галузі українознавства, перекладачку та популяризаторку української культури, співробітницю Інституту славістики Польської Академії Наук, професорку НаУКМА. Про складні повороти родинної історії, про схильність до математики і про поступове занурення в українську культуру, про тих, хто стали учителями і провідниками на шляху до україністики, про непокірну вдачу і громадянське становлення в Польщі часів Солідарності, про політичні погляди і роль релігії у формуванні особистості, про культурницький активізм та культурну дипломатію, і про повернення до загублених атлантид читайте у цій біографічній розповіді. Гелінада Грінченко: “За всі роки ніколи не стикалася з цензурою, несприйняттям чи зверхнім ставленням до того, що роблю в усній історії” Опубліковано 31.08.2017 На завершення літа запрошуємо до розмови з Гелінадою Грінченко - ученою, чиє ім'я стійко асоціюється зі становленням усної історії в Україні, докторкою історичних наук, професоркою кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, головною редакторкою часопису “Україна Модерна”. Окрім своїх нових дослідницьких проектів, наша співрозмовниця розповідає і про те, чим вона займалася у період між своїми двома дисертаціями, про шкоду і силу перфекціонізму в житті, і про найбільші виклики і спокуси для дослідників у ділянці усної історії в Україні. усі життєписи Шафка з документами Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Опубліковано 17.03.2016 Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа. усі документи в шафці Нотатки На перехресті часів та просторів: літня школа з юдаїки у Польщі 04.09.2017 Алла Марченко 17-27 серпня 2017 р відбулась літня школа з юдаїки «Єврейство Польщі як культурно-історичний феномен». Ареал проведення школи - Варшава-Люблін-Замость-Ланьцут-Жешов-Тарнов-Краков-Пінчув-Хмельник-Варшава. В школі взяли участь 37 учасниць і учасників з різних країн – Білорусь, Латвія, Німеччина, Польща, Росія, Україна. Організатори школи – Міжнародний центр академічної юдаїки «Сефер», Музей історії польського єврейства «Полін», а також Інститут історії Варшавського університету за підтримки Genesis Philanthropy Group та UJA Federation of NY. Заява Редакції "України Модерної" 23.08.2017 Нещодавно редакція сайту та журналу "Україна модерна" зазнала випаду з боку редакторів ресурсу historians.in.ua. Цей випадок є не лише кричущим фактом іншування та особистого цькування колег, спробою цензури та контролювання наукової дискусії, але й демонструє деякі вкрай тривожні тенденції щодо нехтування підставовими принципами академічної етики і сумлінності в сучасній історичній науці в Україні. У заяві Редакція "України Модерної" подає своє бачення ситуації та пояснює справжні витоки та сутність цього конфлікту. усі нотатки main page Свiжий номер 23/2016: Перша світова: українська перспектива Всі номери журналу Замовити журнали КАБІНЕТ ІСТОРИКА Робочий стіл Тека з паперами Думки вголос (Де)монтаж пам'яті Життєписи історії Нотатки Книжкова полиця Бібліотека Відеотека Шафка з документами Календар подій Можливості розвитку Урок історії Робочий стіл Семінар за участі Олі Гнатюк "Світло в темряві: історія порятунку групи львівських євреїв та її інтерпретації" Львів, 20 вересня 2017 Конкурс наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко Кінцевий термін подання - 15 листопада 2017 Виставка про мистецьке та історичне осмислення масового насильства ХХ століття: “(не)означені“ Львів, 7 вересня - 26 листопада 2017 Конференція "Входи/Виходи соціалізму: візії і досвіди змін у містах "другого світу" Львів, 25-27 серпня 2017 Весь робочий стіл Книжкова полиця Julia Malitska. Negotiating Imperial Rule: Colonists and Marriage in the Nineteenth-century Black Sea Steppe. Huddinge: Södertörns högskola, 2017. - 392 p. Всі книжки на полиці Можливості розвитку Fellowship Competition at The US Holocaust Memorial Museum Deadline - 15 November 2017 Call for Papers: Journal "Studi Slavistici" Deadline - 15 September 2017 Gaude Polonia Scholarship Program Deadline - 15 October 2017 Публікація в журналі “Місто: історія, культура, суспільство” Кінцевий термін подання - 15 вересня 2017 Всі можливості розвитку Календар подій Convention of the Association for the Study of Nationalities (ASN) Deadline - 26 October 2017 Conference “The Experience of Faith in Slavic Cultures and Literatures in the Context of Postsecular Thought” Deadline - 15 September 2017 Конференція "Україна як культурний та історичний наратив (мова, історія, література)" Кінцевий термін подання - 30 вересня 2017 Conference “Conformity, Resistance, Dialogue and Deviance in Health and Medicine” Deadline - 2 February 2018 Усі події в календарі Нас підтримують: Підтримка сайту відбувається у рамках Програми дослідження сучасної історії України ім. Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта) при співучасті Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського Католицького Університету Знайдіть нас у Facebook Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) facebook.com - uamoderna Будь ласка, надішліть нам запит дружби! Останні матеріали: Convention of the Association for the Study of Nationalities (ASN) (Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт Про деконфедерацію у Сполучених Штатах Америки і про те, який це може мати стосунок до України Julia Malitska. Negotiating Imperial Rule: Colonists and Marriage in the Nineteenth-century Black Sea Steppe. Huddinge: Södertörns högskola, 2017. - 392 p. Conference “The Experience of Faith in Slavic Cultures and Literatures in the Context of Postsecular Thought” Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії». Ч. 2. Оля Гнатюк: “Я ніколи не була кабінетним вченим, склад душі не такий” Найбільше читають: Головна Календар подій Тека з паперами Можливості розвитку Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді (із книги «Жіноче тіло у традиційній культурі українців») Жінки Європи у Першій світовій війні (1914-1918 р.): конспект лекції Франсуази Тебо © "Україна Модерна", 2011-2016 Використання матеріалів дозволено тільки за згодою авторів і редакції Посилання на "Україну Модерну" обов'язкове 1105791