This version of the page http://maysterni.com/votes_archive.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-09-16. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2017.09.16 01:30
* * *
Поволі день між тіней легко тане,
Озерна рінь вібрує он ледь-ледь.
Нарешті тиша луків довгожданна
Наповнила і води й сиву твердь.

І пестить тихо й лагідно, як мати,
Шепочучи: Приляж на мить, засни!
Як хороше отут відпочивати –

Лариса Пугачук
2017.09.16 01:04
У щасті – 2
Утримати когось простіше,
cебе тримаючи в руках.
Та чи ж тримання душу втішить?

Воно неначе і мудріше
приспати пристрасті вулкан –
і ти вже нібито й не грішник...

Роксолана Вірлан
2017.09.15 20:12
Люби мене
Люби мене — як уперше.
Люби мене — як ув останнє,
До гілля серця обдерши:
Ти — птахом, я обрисом лані.

Люби мене хижо й ревно
І ще легковажно і ніжно,
Бо завтра уже напевно

Олександр Олехо
2017.09.15 17:55
Я - омега у вовчій зграї...
Я – омега у вовчій зграї.
Альфи й бети, як ті вороги.
Здоровило мене кусає.
Я гарчу на його сліди.
Я останній на святі крові,
підібгавши хвоста за крок,
і хапаю сніги багрові –
куцій вдачі з погонь оброк.

Любов Бенедишин
2017.09.15 14:14
***
У талантів нова висота –
Друга… третя… і далі за списком.

…Мона Ліза скривила вуста.
Осміхається кіт (не)Чеширський.
Слів натовчених осад і флюс.
Диво-барв сурогати і спреї…

Ірина Вовк
2017.09.15 09:44
"У вінок Шашкевичу"
Відкинь той камінь, що ти серце тисне, -

Глянь, Маркіяне, літо буйнолисте
На гробівці ссилає світ небесний.
Хто вміє, Маркіяне, той воскресне
Посеред тьми довічної неволі
Блаженства смерті…Хоч би і поволі
Той промінь сонця пустку оживляє –

Юля Бро
2017.09.14 19:39
Ти розмову цю не продовжуй. Бо.
Ти розмову цю не продовжуй. Бо.
Ось тобі Ду Фу, ось тобі – Лі Бо,
Кобо Абе, японець який, або
Праці розумової кит, стовп нефритовий,
Рот медовий.

Світло крізь шпарину лягає, подовжує пальці й дим.
Єзуїтом не втомлює бути старим, нудним?

Олександр Олехо
2017.09.14 13:04
А що там вересень?...
А що там вересень? Прийшов…
І задощило після спеки.
Охолодив зело, покров,
благословив на хадж до Мекки.
А там лиш взимку крапля, дві…
Скупе на сльози небо сходу.
А в нас толока у траві.
Осанна Богу і народу!

Анонім Я Саландяк
2017.09.14 11:38
Аргументи...
Аргумент п'ятнадцять (спроба простої логічної схеми) З Канта. Жіноча логіка - Miverstand... ... ця “термінологічна катастрофа”, котру я навмисне виділив з Німецько-українського словника, полягає в тому, що там є термін - Miverstand – непороз

Ірина Вовк
2017.09.14 09:39
"Сіє сонечко світло промінне..."
Сіє сонечко світло промінне – добридень вам, люде, –
О… такого дзвінкого світання мо’ більше й не буде!..
Отакої яркої, картинної світо-заграви,
Отакої вогненної, всеобійменної лави…

…Бо то справді нечувана розкіш – вслухати пташині тріолі –
Цей

Микола Соболь
2017.09.14 06:05
Українці
Згуртували і гартували
Кийками били нас і пліттю.
А ми міцнішими ставали,
Єдналися у лихолітті.
Тривка душа у тебе, брате,
Кайдани рвуться мо намисто.
Тремтять коліна супостата.
Боїться вольності нечистий!

Ярослав Чорногуз
2017.09.14 02:49
Згадай...
Мені лиш спогади лишились,
Бо стала ти навік чужа,
Я сам зламав любові квіти,
Як словом ніжність ображав.

Докірливо та далеч сива
Усе нагадує ізнов
Як виривав любов з корінням –

Шон Маклех
2017.09.14 01:04
Мовчазна подружка
Я живу в кам’яному домі –
Старому, як напівзабуті спогади
Про вік кам’яний – важкий,
Вогню жадаючий,
Я живу в кам’яному домі –
Темному, як часи короля Едварда,*
Холодному, як ольстерський жовтень,
Високому, як дерев’яна шибениця

Володимир Бойко
2017.09.14 00:13
Бережіть друзів (за Расулом Гамзатовим)
Знай ціну і дружбі й ворожнечі,
І судом поспішним не гріши.
Гнів на друга, марний, недоречний,
Погамуй у збуреній душі.

Може, друг тебе дошкульним словом
Скривдив. Та покаявся – і край.
Ти йому образу випадкову,

Іван Потьомкін
2017.09.13 20:57
Іван Суриков (1841-1880)
Степ та степ довкіль, шлях далекий лежить,
В тім степу глухім замерзав ямщик.
Із останніх сил у свій смертний час
Він товаришу віддавав наказ:
«Товаришу мій, зла не пригадай,
В цім степу глухім мене поховай.
Коників моїх батькові віддай,
Рідній мат

Лариса Пугачук
2017.09.13 16:12
У потенції
Без бажання та, власне, й без сили
силюсь думку здобути,
закидаючи слово у хвилі,
вирізняючи сутнє.
Марна справа? Можливо…

Можливо, це й не справа, а вправа-
перевірка, злегенька глузлива –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Романюк Олексій Романюк Олексій
2017.09.14

Валерія Яковлева
2017.09.13

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2017.09.09

Алла Смулка
2017.09.05

Наталія Книш КнишКа
2017.09.04

Ірина Мелимук
2017.09.01

Тетяна Самойлова
2017.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Архів голосувань