Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Олександр Олехо
2017.09.15
17:55
Я - омега у вовчій зграї...
Я – омега у вовчій зграї.
Альфи й бети, як ті вороги.
Здоровило мене кусає.
Я гарчу на його сліди.
Я останній на святі крові,
підібгавши хвоста за крок,
і хапаю сніги багрові –
куцій вдачі з погонь оброк.
Альфи й бети, як ті вороги.
Здоровило мене кусає.
Я гарчу на його сліди.
Я останній на святі крові,
підібгавши хвоста за крок,
і хапаю сніги багрові –
куцій вдачі з погонь оброк.
Любов Бенедишин
2017.09.15
14:14
***
У талантів нова висота –
Друга… третя… і далі за списком.
…Мона Ліза скривила вуста.
Осміхається кіт (не)Чеширський.
Слів натовчених осад і флюс.
Диво-барв сурогати і спреї…
Друга… третя… і далі за списком.
…Мона Ліза скривила вуста.
Осміхається кіт (не)Чеширський.
Слів натовчених осад і флюс.
Диво-барв сурогати і спреї…
Ірина Вовк
2017.09.15
09:44
"У вінок Шашкевичу"
Відкинь той камінь, що ти серце тисне, -
Глянь, Маркіяне, літо буйнолисте
На гробівці ссилає світ небесний.
Хто вміє, Маркіяне, той воскресне
Посеред тьми довічної неволі
Блаженства смерті…Хоч би і поволі
Той промінь сонця пустку оживляє –
Глянь, Маркіяне, літо буйнолисте
На гробівці ссилає світ небесний.
Хто вміє, Маркіяне, той воскресне
Посеред тьми довічної неволі
Блаженства смерті…Хоч би і поволі
Той промінь сонця пустку оживляє –
Юля Бро
2017.09.14
19:39
Ти розмову цю не продовжуй. Бо.
Ти розмову цю не продовжуй. Бо.
Ось тобі Ду Фу, ось тобі – Лі Бо,
Кобо Абе, японець який, або
Праці розумової кит, стовп нефритовий,
Рот медовий.
Світло крізь шпарину лягає, подовжує пальці й дим.
Єзуїтом не втомлює бути старим, нудним?
Ось тобі Ду Фу, ось тобі – Лі Бо,
Кобо Абе, японець який, або
Праці розумової кит, стовп нефритовий,
Рот медовий.
Світло крізь шпарину лягає, подовжує пальці й дим.
Єзуїтом не втомлює бути старим, нудним?
Олександр Олехо
2017.09.14
13:04
А що там вересень?...
А що там вересень? Прийшов…
І задощило після спеки.
Охолодив зело, покров,
благословив на хадж до Мекки.
А там лиш взимку крапля, дві…
Скупе на сльози небо сходу.
А в нас толока у траві.
Осанна Богу і народу!
І задощило після спеки.
Охолодив зело, покров,
благословив на хадж до Мекки.
А там лиш взимку крапля, дві…
Скупе на сльози небо сходу.
А в нас толока у траві.
Осанна Богу і народу!
Анонім Я Саландяк
2017.09.14
11:38
Аргументи...
Аргумент п'ятнадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Жіноча логіка - Miverstand...
... ця “термінологічна катастрофа”, котру я навмисне виділив з Німецько-українського словника, полягає в тому, що там є термін - Miverstand – непороз
Ірина Вовк
2017.09.14
09:39
"Сіє сонечко світло промінне..."
Сіє сонечко світло промінне – добридень вам, люде, –
О… такого дзвінкого світання мо’ більше й не буде!..
Отакої яркої, картинної світо-заграви,
Отакої вогненної, всеобійменної лави…
…Бо то справді нечувана розкіш – вслухати пташині тріолі –
Цей
О… такого дзвінкого світання мо’ більше й не буде!..
Отакої яркої, картинної світо-заграви,
Отакої вогненної, всеобійменної лави…
…Бо то справді нечувана розкіш – вслухати пташині тріолі –
Цей
Микола Соболь
2017.09.14
06:05
Українці
Згуртували і гартували
Кийками били нас і пліттю.
А ми міцнішими ставали,
Єдналися у лихолітті.
Тривка душа у тебе, брате,
Кайдани рвуться мо намисто.
Тремтять коліна супостата.
Боїться вольності нечистий!
Кийками били нас і пліттю.
А ми міцнішими ставали,
Єдналися у лихолітті.
Тривка душа у тебе, брате,
Кайдани рвуться мо намисто.
Тремтять коліна супостата.
Боїться вольності нечистий!
Ярослав Чорногуз
2017.09.14
02:49
Згадай...
Мені лиш спогади лишились,
Бо стала ти навік чужа,
Я сам зламав любові квіти,
Як словом ніжність ображав.
Докірливо та далеч сива
Усе нагадує ізнов
Як виривав любов з корінням –
Бо стала ти навік чужа,
Я сам зламав любові квіти,
Як словом ніжність ображав.
Докірливо та далеч сива
Усе нагадує ізнов
Як виривав любов з корінням –
Шон Маклех
2017.09.14
01:04
Мовчазна подружка
Я живу в кам’яному домі –
Старому, як напівзабуті спогади
Про вік кам’яний – важкий,
Вогню жадаючий,
Я живу в кам’яному домі –
Темному, як часи короля Едварда,*
Холодному, як ольстерський жовтень,
Високому, як дерев’яна шибениця
Старому, як напівзабуті спогади
Про вік кам’яний – важкий,
Вогню жадаючий,
Я живу в кам’яному домі –
Темному, як часи короля Едварда,*
Холодному, як ольстерський жовтень,
Високому, як дерев’яна шибениця
Володимир Бойко
2017.09.14
00:13
Бережіть друзів (за Расулом Гамзатовим)
Знай ціну і дружбі й ворожнечі,
І судом поспішним не гріши.
Гнів на друга, марний, недоречний,
Погамуй у збуреній душі.
Може, друг тебе дошкульним словом
Скривдив. Та покаявся – і край.
Ти йому образу випадкову,
І судом поспішним не гріши.
Гнів на друга, марний, недоречний,
Погамуй у збуреній душі.
Може, друг тебе дошкульним словом
Скривдив. Та покаявся – і край.
Ти йому образу випадкову,
Іван Потьомкін
2017.09.13
20:57
Іван Суриков (1841-1880)
Степ та степ довкіль, шлях далекий лежить,
В тім степу глухім замерзав ямщик.
Із останніх сил у свій смертний час
Він товаришу віддавав наказ:
«Товаришу мій, зла не пригадай,
В цім степу глухім мене поховай.
Коників моїх батькові віддай,
Рідній мат
В тім степу глухім замерзав ямщик.
Із останніх сил у свій смертний час
Він товаришу віддавав наказ:
«Товаришу мій, зла не пригадай,
В цім степу глухім мене поховай.
Коників моїх батькові віддай,
Рідній мат
Лариса Пугачук
2017.09.13
16:12
У потенції
Без бажання та, власне, й без сили
силюсь думку здобути,
закидаючи слово у хвилі,
вирізняючи сутнє.
Марна справа? Можливо…
Можливо, це й не справа, а вправа-
перевірка, злегенька глузлива –
силюсь думку здобути,
закидаючи слово у хвилі,
вирізняючи сутнє.
Марна справа? Можливо…
Можливо, це й не справа, а вправа-
перевірка, злегенька глузлива –
Василь Кузан
2017.09.13
13:29
День – перекотиполе.
День – перекотиполе.
Ночі трясовина…
Очі проміння коле.
Спрагла душа вина.
Спрага – це сутність долі.
Доля – клубок доріг.
Волі гірке похмілля
Ночі трясовина…
Очі проміння коле.
Спрагла душа вина.
Спрага – це сутність долі.
Доля – клубок доріг.
Волі гірке похмілля
Любов Бенедишин
2017.09.13
11:56
***
Так навкруги бентежно, хлипко…
Сумних мелодій – океан.
Поезії би флейту, скрипку.
А їй – то горн, то барабан.
13.09.2017
Сумних мелодій – океан.
Поезії би флейту, скрипку.
А їй – то горн, то барабан.
13.09.2017
Любов Матузок
2017.09.13
10:19
***
У павутинному лататті
заснув на зиму лист бузку.
Жоржини, наче пси, кудлаті
за сторожів у квітнику.
Всихають пружних стебел жили,
кущів знапівпритомнів ряд.
Поглипує в страху ожинно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...заснув на зиму лист бузку.
Жоржини, наче пси, кудлаті
за сторожів у квітнику.
Всихають пружних стебел жили,
кущів знапівпритомнів ряд.
Поглипує в страху ожинно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Романюк Олексій Романюк Олексій
2017.09.14
Валерія Яковлева
2017.09.13
Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2017.09.09
Алла Смулка
2017.09.05
Наталія Книш КнишКа
2017.09.04
Ірина Мелимук
2017.09.01
Тетяна Самойлова
2017.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення