Храм Святых мучеников Адриана и Наталии, г. Киев

З благословення Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України, під патронатом Відділу духовно-фізичного виховання молоді Київської єпархії Української Православної Церкви, за підтримки соціального центру «Перспектива»
15 лютого об 11:00 пройде святкування дитячої Масляної.

У програмі свята:

виступи вихованців дитячих садочків Лісового масиву та недільної школи храму;

благодійний аукціон «Діти — дітям» (допомога дітям із зони АТО);

майстер-класи;

казкові персонажі поруч.

Святкування пройде за адресою: просп. Лісовий, 32, храм свв. мчч. Адріана і Наталії.

1 февраля 2015 года по благословению настоятеля храма свв. мчч. Адриана и Наталии протоиерея Романа Матюшенко состоялась встреча ветерана Великой Отечественной войны Анатолия Афанасиевича Тышкевича с учащимися воскресной школы.

Анатолий Афанасиевич, человек с непростой и интересной судьбой, в которой явно видится промысел и помощь Божья, поделился с детьми историями своего детства, тесно переплетенного с войной. Когда началась война, Анатолию Афанасиевичу было всего 5 лет, как и многим из тех детей, которые в этот день собрались в помещении воскресной школы, чтобы послушать рассказ человека, на чью долю выпало множество непростых испытаний.

2 лютого з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія клірик храму свв. мчч. Адріана та Наталії диякон Василій Склязь у рамках розвитку співпраці бібліотек Лісового масиву з громадою прочитав лекцію для школярів у бібліотеці ім. Гагаріна про суть свят Різдва, Нового року та Хрещення Господнього. Також ішлося про важливість чеснот у сучасному світі, зокрема серед молоді.

Наприкінці зустрічі о. Василій запросив присутніх завітати до православного клубу «Кіфа», який щоп'ятниці після вечірньої служби збирає молодь під дахом храму свв. мчч. Адріана і Наталії. Після відповідей на запитання присутніх, насамкінець бесіди, слухачі отримали пам’яні подарунки: ікони,  духовну літературу та солодощі.

25 січня. День пам'яті святої мучениці Татіани. Храмове свято у нашій церкві. Від урочистої служби перехоплює подих: якось особливо співає хор,  сонячним вітром лине молитва, всі, усміхнені й радісні, в передчутті чогось незвичайно-казкового…

І раптом  над головами прихожан запурхав метелик, невпевнено затріпотів крилами і зник у сяйві свічок десь за образами. Миряни спантеличено перезирнулися – звідки він? Літо ввірвалося у зимове безгоміння? А може, чиясь бунтівна душа воскресла силою молитви і любові?.. Диво!

Стурбовані і заглиблені в себе, дещо збайдужілі і втомлені, ми так рідко озираємось навколо.  А відтак, втрачаємо те, що все більш віддаляє нас від дитинства – віру в дива. Проте вони є. Треба лише вірити і чекати, сподіватись і не втрачати надію. Ніколи, попри будь-що. 
Дива бувають, вони є. Принаймні, одне з них живе у нашому храмі…

Прихожанка храму, Т. Кучерявенко