Або,  як українські судді посилаються на стандарти Ради Європи, яких не існує, ігноруючи українське законодавство.

До написання цієї статті спонукали непоодинокі випадки розгляду судових справ, в яких журналістам забороняли здійснювати в судовому засіданні звукозапис. Останній такий випaдок стався в Апеляційному суді Херсонської області, де при розгляді кримінальної справи судді заборонили журналістці газети «Вгору» Анні Мартинюк використовувати у судовому засіданні диктофон.

Як це було в суді

Цікавими є аргументи суду, який свою заборону мотивував усним посиланням на Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси» (Комітет Міністрів ухвалив такий документ 10 липня 2003 року). Текст самих рекомендацій суд журналісту надати відмовився.

На аргументи журналіста про те, що дані рекомендації не є джерелом права, і жодної прямої заборони використовувати диктофон українським законодавством не встановлено, суд ніяк не відреагував.
На цьому спілкування суддів з журналістом закінчилось. Судове засідання розпочалось, а кореспондентці довелося користуватися блокнотом для нотаток.

Цікаво було згодом дізнатися журналістці, що не тільки українське законодавство в цій ситуації було на її боці, а й посилання суду на зазначені стандарти Ради Європи не мало до цього питання жодного стосунку. Стандарти дійсно встановлюють певні обмеження, але стосуються вони лише прямого транслювання судового процесу, що до звичайного звукозапису ніяк не відноситься.
Як зазначено в Стандартах, пряме транслювання ЗМІ з зали судових засідань та зйомка такого засідання підлягають забороні завжди, крім тих випадків, коли це прямо дозволяє закон чи уповноважений судовий орган. Транслювання та зйомку можна дозволити лише в тому разі, якщо вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих,  свідків, учасників судового розгляду, присяжних чи суддів.

До суду з диктофоном

Як дане питання регулюється чинним законодавством?
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій», встановлено, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Закон не пояснює, яка апаратура відноситься до стаціонарної, а яка – ні. На практиці щодо цього у суддів різні підходи: одні вважають стаціонарною всю апаратуру, крім диктофону; інші – тільки ту, яка потребує штативу. Як вже було зазначено, є й непоодинокі випадки, коли судді забороняють використовувати навіть диктофон, що вже є невідповідністю і порушенням законодавства.

Досить чітко це питання врегульоване в Цивільному процесуальному кодексу України і Кодексі адміністративного судочинства.
Частина 8 статті 6 ЦПК України передбачає, що «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої».  Частина 8 статті 12 КАСУ передбачає, що «Особи,  присутні  в  залі   судового   засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби».
Одразу хочу зазначити, що відсутність у процесуальних кодексах порядку вирішення вказаного питання при розгляді кримінальних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення не є перешкодою для його позитивного вирішення, оскільки відсутність процедури розгляду та прийняття рішення з певного питання не скасовує гарантоване законом (а в даному випадку – Законом України «Про судоустрій») право на вчинення відповідних дій. І судова практика вже неодноразово доводила це.

Якщо суд забороняє

Що ж робити, якщо з певних причин (необізнаність суддів чи інші причини) суд, як і в нашому випадку, все ж забороняє використовувати журналісту диктофон? Що може бути найбільш ймовірно в кримінальних, господарських чи справах про адміністративні правопорушення, оскільки в цих процесуальних кодексах це питання прямо не врегульовано.
Наводимо нижче зразок письмового клопотання про застосування диктофону в разі усної заборони судді.

До __________________________ суду
Адреса ____________________________
Судді _____________________________
 
Від журналіста/ЗМІ р________________
Адреса ____________________________
тел. ______________________________

В провадженні _______________________________ суду ____________ перебуває кримінальна справа № ____ по обвинуваченню __________________ у скоєнні злочину, передбаченого частиною ___ статті _____ КК України.
 
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій», розгляд справ у судах відбувається відкрито. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Отже, як вбачається, в частині 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій» обмеження щодо застосування фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису в залі судового засідання стосується саме стаціонарної апаратури.

Поняття стаціонарної апаратури в Законі України «Про судоустрій» та КПК не визначено. Разом з тим в Цивільному процесуальному кодексі і Кодексі адміністративного судочинства України відокремлено поняття портативного аудіо технічного пристрою від стаціонарної апаратури для звукозапису.

Частина 8 статті 6 ЦПК України передбачає, що «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».

Частина 8 статті 12 КАСУ передбачає, що «Особи,  присутні  в  залі   судового   засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб’єктами владних повноважень».

Таким чином, частина 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій» встановлює обмеження та спеціальні умови щодо одержання дозволу на використання саме стаціонарної апаратури.

Відповідно Законом дозволено вільне застосування портативних аудіо технічних пристроїв без спеціального дозволу. Оскільки портативний диктофон відноситься саме до портативних аудіо технічних пристроїв, його використання в судовому засіданні є вільним і законодавством не обмежується.

З повагою,
 
Головний редактор / журналіст                                                           
 
«___» ___________ 20____ року

Дмитро Чоповський, ІМІ