Публікації18:52
Суспільство
Бути чи ні новим святам і чи підуть у небуття старі в Україні?
Український інститут національної пам'яті запропонував упорядкувати календар державних свят і пам'ятних днів, скоротивши вихідні для українців з 11 до 9 днів, відмовившись від "травневих свят", Дня Перемоги та Міжнародного дня жінок 8 Березня. Ця ініціатива ще перебуває на стадії громадського обговорення, та серед парламентарів вже намітився розкол.
Нові свята та європейський приклад
Так, Інститут національної пам'яті розробив законопроект "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який будуть розглядати на громадських обговореннях до 1 березня. Законопроектом пропонується виокремити: - державні (робочі і неробочі); -традиційні (неробочі); - скорботні дні, професійні та пам'ятні дати, які є робочими днями.
Директор Інституту нацпам'яті Володимир В’ятрович вважає, що Україна має відмовитись від радянських свят, що, за його словами, є природнім у процесі декомунізації.
Так, на державному рівні пропонується святкувати День незалежності і День Конституції. Пропонується відмовитися від святкування Дня міжнародної солідарності трудящих -1 Травня, Міжнародного жіночого дня - 8 Березня та Дня Перемоги - 9 Травня.
Натомість пропонується визначити такі вихідні дні: Шевченківський день - 9 березня, День пам'яті і примирення - 8 травня, День Конституції - 28 червня, День незалежності - 24 серпня, День сім'ї - в другу п'ятницю вересня, День захисника України -14 жовтня, а також - Новий рік, Різдво і Великдень.
Важливо, що також запропоновано врахувати загальноєвропейську традицію та відмовитися від традиційного для нас та такого зручного "перенесення" на понеділок святкового дня, якщо той припав на суботу або неділю. Виняток становитимуть лише Різдво і Великдень.
Може, святкові вихідні треба взагалі скасувати?
Депутати фракцій коаліції, коментуючи пропозицію щодо нового переліку свят, очікувано підтримали таку ініціативу.
Так, голова профільного Комітету з питань культури та духовності, заступник голови фракції "Народний фронт" Микола Княжицький в коментарі АСН заявив:
"Поки що законопроекту немає. Якщо ініціатор (В’ятрович. - АСН) до нас звернеться, то ми готові це розглянути. Поки що це відбувається без нас. Я вважаю, що від радянських свят треба відмовлятися. В’ятрович пропонує відмовлятися не від свят, а від деяких вихідних. Наприклад, перенести 9 травня на 8 травня. Це логічно, бо весь світ святкує перемогу над фашизмом саме 8 травня. І так сталося, що в Радянському Союзі святкували 9 числа, лише через різницю у часі. Але це не підміняє суті свята. Пропонується натомість зробити День примирення. А що стосується 1-2 Травня, то відмова від цих вихідних днів - це абсолютно нормально. Бо натомість додали нові вихідні дні. Не лише День сім'ї, а й релігійні свята".
У свою чергу, нардеп Блоку Петра Порошенка Іван Вінник цілком підтримує пропозицію щодо скорочення вихідних для українців. "Знаєте, я б взагалі відмінив геть усі свята! В особливий період треба працювати, а не святкувати! Держава зараз перебуває не в тому стані, щоб дозволити собі таку велику кількість вихідних днів", - сказав він АСН.
В опозиційній фракції "Радикальної партії Олега Ляшка" також солідарні з провладними силами. Так, нардеп Оксана Корчинська зазначила:
"Я повністю підтримую! І це стосується березня так само! Знаєте, я постійно на фронті. Можу сказати, що треба працювати! Досить відпочивати. У нас і так забагато свят, ну, давайте визнаємо! За нас ніхто не зробить історію України. Нашу історію маємо робити ми, не американці, не поляки".
В "Самопомочі" також вважають, що потроху треба відмовлятися від радянських звичок у всьому. За словами нардепа Єгора Соболєва, у травні давно вже не треба відпочивати під гаслами "мир-труд-май".
"Насамперед більше треба працювати народним депутатам. І країні теж. Насправді ми бідна держава, нам ще багато треба буде пролити крові та поту, щоб проводити час у святкуваннях. Думаю, що багато людей не сприймуть позитивно цю ініціативу, це їх може засмутити. Але сподіваюся, що будуть і такі, що скажуть: "Ок, давайте врешті-решт працювати, це наш дохід та добробут", - прогнозує він.
Є ще й альтернативна ініціатива – для саджателів картоплі
Народний депутат "Батьківщини" Ігор Луценко розповів у кулуарах Ради, що підготував пропозиції до законопроекту В’ятровича, які обов'язково передасть.
"Загалом я підтримую ідеологію відмови від радянських свят. Я ще у 2015 році пропонував відмовитись від ідеологічної компоненти цих свят, а залишити, наприклад, традиційну. Зокрема, сільсько-господарську. Всім відомо, що на ті ж травневі свята люди займалися сільським господарством. Тому я пропоную, щоб була можливість у людей за рахунок своєї відпустки взяти 1-2 дні. Наприклад, якщо саджаєш картоплю в кінці квітня - на початку травня, можеш взяти 1-2 дні відпустки. Тобто береш 2-3 дні вихідних, як ми вирішимо, за рахунок відпустки. В результаті вихідні будуть у такому собі "флексибл"-режимі, а радянська ідеологія має бути прибрана", - закликав він.
Опоблок категорично проти «бісексуального життя» та «іншої орієнтації»
Водночас в "Опозиційному блоці" виступають категорично проти. Так, екс-міністр молоді за часів Януковича та нардеп "Опозиційного блоку" Юрій Павленко запевнив, що його однопартійці будуть ініціювати відставку директора Інституту національної пам'яті.
"Він своїми ініціативами додатково збурює суспільство, якому й так несолодко. Подібного роду непідготовлені заяви рвуть Україну, а мали б об'єднувати. Країна рік займалася так званою декомунізацією, змінювала таблички та пам'ятники, але Верховна Рада не ухвалила жодного рішення для завершення війни. Тобто у нас змінюють лише вивіски та назви. Це схиблені пріоритети Інституту пам'яті... Як можна відмінити 9 Травня - день Великої Перемоги? Нема родини в Україні, де б хтось не загинув у тій війні. Тому це приниження країни. У нас не так багато залишилося ветеранів. Але В’ятрович цим їм вкоротив віку... Відмова від 8 Березня - Дня захисту жінок - це взагалі якесь схиблене уявлення про гендерну європейську політику В’ятровича, який представляє уряд, можливо, у нього якась інша орієнтація. Тому це змушує його таким чином дискредитувати жінку", - розповів він АСН.
Не менш категоричну точку зору озвучив позафракційний Вадим Рабинович.
"Думка добра, коли її думають головою, а коли нема голови, то починають думати тим, на чому сидять! 9 Травня - це День Перемоги над фашизмом. І мені до одного місця, що вони мені будуть говорити! Я буду його святкувати. Далі 8 Березня. Я вважаю, що це єдиний день у році у наших жінок. Я розумію, що зараз модно жити бісексуальним життям, але я буду жити нормальним. 19 країн Європи святкують 1 Травня. Вони пояснюють, що люди багато відпочивають? Ще багато їдять та багато дихають! І на пенсію треба виходити в 90 років, відмовитись від зарплат. На користь цих паразитів!» - іронізував він.
Судячи з досить радикальних настроїв обох депутатських таборів, затвердження рішення про зміну кількості свят і вихідних в Україні доведеться чекати ще дуже довго.
Публікації19:11
Суспільство
Що нового принесе перша хвиля медичної реформи, якщо колись таки почнеться
Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель розпочнеться вже у 2017 році і триватиме три роки. Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я.
Заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк розповів, що для цього перш за все потрібен пакет документів. А саме: законодавчі зміни, пакет підзаконних актів та договір, який буде укладатися між Національною службою здоров’я та пацієнтом. Вони досі не готові – у кращому випадку їх презентують громадськості навесні, каже Ковтонюк.
«Ми запланували зробити все до весни, що стосується національного рівня, і потім буде робота в регіонах, буде низка вимог до них, які вони повинні виконати, аби з середини року перейти на нову модель», - пояснив заступник міністра.
Що стосується практичних завдань, то тут головне – вживити в нашу застарілу систему охорони здоров’я сучасні технології.
«Зокрема, нам треба буде зробити електронну охорону здоров’я. Це буде створення нового центрального органа виконавчої влади – Національної служби здоров’я, яка буде замовляти послуги, укладати договори і сплачувати за кожного конкретного пацієнта. Буде надання автономії медичним закладам, яка необхідна для того, щоб укладати з ними договори на послуги», - зазначив Ковтонюк.
Він пояснив, що процес вибору лікаря супроводжуватиметься заповненням декларації пацієнта, куди вноситимуться всі дані про нього.
«Декларація проста, на одну сторінку. Ви укладаєте її у лікаря в кабінеті. Тобто ви прийдете на черговий візит, вам видають цей документ, ви його заповнюєте і підписуєте», - сказав він.
Одна з головних новацій – у пацієнта з'явиться можливість вільно вибирати собі якого завгодно лікаря, оскільки скасовується територіальна прив'язка та й змінити його буде просто.
«Пацієнт буде обирати лікаря і приходити до нього, він буде це (договір) заповнювати разом з лікарем, підписувати, дані будуть вноситися в електронний реєстр, таким чином ми будемо бачити, де є реальні пацієнти і куди підуть їхні кошти», - пояснив заступник міністра.
Що ж до лікарів, то головні зміни для них у тому, що вони будуть отримувати дохід, а не зарплату. А дохід залежатиме від кількості пацієнтів.
«Ми бачимо три спеціальності на первинці – це сімейний лікар, педіатр і дільничний терапевт, - уточнив Ковтонюк. - Де є люди, там буде стимул для лікаря, щоб йти туди і надавати їм допомогу».
Представник МОЗ також заперечив чутки про масові звільнення лікарів, каже, в первинній ланці їх і так не вистачає. Водночас він наголосив, що лікарю буде вигідно мати більше пацієнтів.
«Ми поступово відходимо від поняття зарплати лікарів і переходимо до поняття дохід лікарів. У лікарів будуть різні доходи… Ми переходимо на принцип, коли кошти йдуть туди, де є багато пацієнтів… У новій системі у лікаря буде вибір, де працювати. Це означатиме, що й керівники закладів будуть конкурувати за хороших лікарів», - пояснив Ковтонюк.
Роботу сімейного лікаря, як зазначають у МОЗ, контролюватиме сам пацієнт і Національна служба здоров'я.
Він також нагадав, що реформа вторинної медичної допомоги, яка надаватиметься на рівні госпітальних округів, буде готуватися упродовж цього року і має стартувати з 2018-го.