Публікації10:49
Економіка
Зростання вартості підключення до електромереж. Вигода для обленерго і збитки для бізнесу
Підвищення тарифів на нестандартне приєднання до електромереж в шість разів, через яке в середовищі експертів, бізнесу і депутатів останніми днями піднявся шум, є необґрунтованим і призведе до погіршення бізнес-клімату в Україні. Таку думку в коментарі АСН висловив голова Всеукраїнської громадської організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич.
«Ми вважаємо, що обґрунтування недостатнє, воно формується на формулі, яка не витримує ніякої критики!» - підкреслив він.
Експерт нагадав, що до недавнього часу тарифу на нестандартне підключення взагалі не існувало і розрахунок вартості підключення до електромереж робився в ручному режимі, безпосередньо кожним менеджером середньої ланки енергопостачальної компанії. Тому підприємці неодноразово скаржилися на непрозорі процедури та корупційні прояви в цьому сегменті.
«Ми зробили опитування і з'ясували, що тариф при таких умовах становив 1-2.5 тис. грн за кВт. Затверджений же зараз тариф, більше 6 тис. грн за кВт, взагалі не вкладається в рамки здорового глузду. Тобто з усіма вигодами менеджменту виходило максимум до 3 тисяч, а тут ми отримуємо 6 тисяч», - порахував Доротич.
Він додав, що процедура прийняття цих тарифів суперечить закону про основи регуляторної політики, оскільки не було дотримано процедуру оприлюднення. Тобто НКРЕКП повинна спочатку оприлюднити відповідний проект рішення, обговорити його з бізнесом і тільки тоді приймати рішення, вважає експерт.
До того ж, на думку Доротича, істотне збільшення тарифів на нестандартне підключення до електромереж призведе до зменшення інвестиційної привабливості країни, а відповідно, до зменшення інвестиційних надходжень і навіть - до згортання інвестиційних проектів, які вже почали реалізувати в Україні.
«Буде завдано дуже серйозного удару по альтернативній енергетиці, яка в принципі абияк, але розвивалася в Україні. Бо підключення сонячної електростанції, гідроелектростанції, а це тільки нестандартне підключення, буде майже неможливо. Розміщення нових промислових потужностей так само, тому що переважно це теж нестандартне підключення», - додав експерт.
За словами Доротича, передовсім вигоду від такого рішення отримають власники мереж, зокрема обленерго.
«Найбільше отримають олігархи, які певною мірою, я думаю, пролобіювали це рішення. Як це не дивно виглядає, але там дуже багато російських інвесторів, які є власниками енергопостачальних компаній, зокрема обленерго. Вони отримають вигоду. Якоюсь мірою отримує вигоду і держава, бо в такі тарифи закладені і чималі податки, мінус отримає бізнес», - вважає він.
На таке рішення НКРЕКП вже відреагували народні депутати. Зокрема, як написав на своїй сторінці в Facebook депутат від БПП Олександр Домбровський, парламентарії вже обговорюють постанову про недовіру всьому діючому складу Нацкомісії з регулювання ринку електроенергії і комунальних послуг.
Однак Сергій Доротич вважає, що парламентарії навряд чи дійдуть до реальних рішень про відставку всього складу комісії.
«Ми повинні розуміти реалії, хто цю людину призначав і для чого. Це політичне питання. І, на жаль, хочемо ми цього чи не хочемо, ми живемо в країні, яка чітко підпорядкована, саме в цій галузі це однозначно рішенням Президента. І рішення парламентаріїв, якщо воно буде йти в розріз з рішенням Президента, я думаю, не змінить ситуацію - або не назбирають голосів, або Президент не підпише», - сказав експерт.
Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг 31 січня на своєму засіданні затвердила питому вартість нестандартного приєднання до електричних мереж на 2017 рік на рівні 3,7-11,3 тисяч грн за кВт.
Таким чином, якщо споживачеві необхідно приєднатися до джерела електроенергії, а відстань до нього перевищує 300 метрів, то вартість послуги складе від 3,7 тисячі до 11,3 тисячі гривень. Таке ж правило поширюється і на ситуацію, коли споживачу потрібна електрична потужність понад 50 кВт.
Публікації16:59
Суспільство
Зворотній бік медалі. Через збільшення «мінімалки» майже мільйон людей може залишитися без роботи
Зростання мінімальної зарплати вдвічі, до 3200 грн, призведе до збільшення безробіття. За прогнозами НБУ, загальна чисельність працівників формального сектора економіки в 2017 році скоротиться на 9% в порівнянні з 2016 роком. Про це йдеться в інфляційному звіті регулятора, опублікованому на сайті НБУ. До більш істотного зниження зайнятості, ніж прогнозувалося раніше, призведе збільшені витрат на оплату праці через підвищення мінімальної заробітної плати, вважають в НБУ.
«Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП (мінімальної заробітної плати. - АСН) складе 5.4 п.п. (або близько 630 тис. осіб). Зниження офіційної зайнятості буде непропорційним - більшою мірою відбудеться за рахунок МСП (малі та середні підприємства. - АСН) і ФОП, що перш за все пояснюється майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку», - йдеться у звіті.
Водночас, за прогнозами Нацбанку частково зниження офіційної зайнятості компенсується збільшенням неформальної зайнятості.
Найбільше, за прогнозами НБУ, скорочення кількості працівників очікується в агропромисловому комплексі, добувній промисловості, будівництві, роздрібній торгівлі та на малих підприємствах.
В цілому, за оцінками НБУ, зайнятість в Україні в 2017 році скоротиться на 5 процентних пунктів (п.п.) В порівнянні з 2016 роком, а рівень безробіття складе 10%.
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, навіть цей показник рівня безробіття не відображає реальної картини, що склалася в країні з незайнятим населенням.
«На сьогодні в реальності безробітних в Україні мільйони і мільйони. Зростання мінімальної зарплати - не спрацювало. Це не призвело до того, що люди відчули покращення добробуту. Навпаки. Ви знаєте, що деякі компанії просто вже скоротили співробітників. Тому їхній фонд оплати праці просто не виріс. Ті, хто ще працює, для них з'явилася ще одна проблема - зрівнялівка зарплат», - зазначив експерт.
Водночас науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Ярослав Жаліло переконаний, що скорочення через збільшення мінімальної зарплати торкнуться не тільки приватного сектора.
«Якщо говорити про бюджетні структури, то ми знаємо, що фінансування на медицину та освіту збільшено, і там, в принципі враховано це збільшення. Але якщо говорити про бюджетні установи, то далеко не у всіх збільшено бюджети так, що вони можуть забезпечити підвищення зарплати всім працівникам до мінімального рівня», - зазначив він.
До того ж, на думку Жаліло, державні службовці перебувають навіть у більшій зоні ризику, ніж приватний сектор, оскільки в останнього є запас коштів через зарплати в конвертах.
"У приватному секторі досить часто мінімальна зарплата була формальним приводом влаштувати людини на роботу. Все інше вони отримували в конвертах. Приватнику вже можна буде маневрувати, частину перевести в «легалку», або всю зарплату платити легально. В державному ж секторі та в органах місцевого самоврядування таких доплат, зрозуміло, не було. І тут вже означає точно звільнення, тому що немає ресурсу», - вважає економіст.
Тому в недофінансованих державних установах будуть або переводити працівників на неповну зайнятість, або звільняти, додав він.