Україна - медова країна!

За п'ять місяців поточного року експорт знизився на 21% у кількісному вимірі (1,97 тис. т), але, за рахунок підвищення цін, збільшився на 4% у грошовому співвідношенні ($ 5,5 млн.) до січня-травня 2009 р. Проте відновлюється і збільшується експорт українського меду у РФ (за п'ять місяців поточного року експортовано вже 1,3 тис. тонн, що складає 66% від загального обсягу та 87% загального експорту 2009 р.) і в Білорусь (експортували відповідно 202,8 т, або 94% від загального експорту 2009 року). У частці українського експорту за 2009 р. 54% припадає на Польщу (2,1 тис. т) і Німеччину (1,9 тис. т), експортували також до Італії, США, Чехії, Швейцарії і Туреччини.

Хоча вітчизняна медова продукція і відповідає стандартам ЄС, заважає роздрібненість виробництва, яка негативно позначається на якості меду. На частку с/г підприємств-виробників припадає лише 0,002%; вони реалізують мізерні кількості (1%) від загального обсягу споживання, а це просто як крапля в морі. 90% меду виробляють на домашніх пасіках, господарі яких в подальшому самотужки реалізують власну продукцію на торгових майданчиках, бо це рентабельніше, або здають оптом перекупникам, аби швидко отримати обігові кошти.

Поступове підвищення цін на світовому ринку в деякій мірі може посприяти вітчизняній ціновій кон’юнктурі. Тим більше, що з кожним роком зростає собівартість медової продукції - тільки у 2008 році вона зросла в 1,2 рази відносно попереднього періоду (дані Держкомстату). На сучасному етапі ціни на мед залишаються поки-що на рівні минулого (продаж 50-60 грн./1,4 кг у роздріб), враховуючи низький рівень платоспроможності населення.

Дана галузь тільки зміцнює свої позиції на внутрішньому і світових ринках.
Культура споживання меду в Україні щороку зростає (1,1 - 1,3 кг/рік на душу населення) та складає 60 - 80% від потужностей внутрішнього ринку: лише 5-15% йде на експорт, незначна частка повертається у залишок та на відгодівлю бджіл.

На внутрішньому ринку з кожним роком розширюється асортимент продукції, з’являються ексклюзивні пропозиції монофлорного меду, наприклад з шавлії, буркуну, малини, фацелії (ТМ "Бартнік"), почали виробляти органічний мед ("Ентопродукт").
В подальшому можлива поява крупних гравців ринку, які інвестують у виробництво, але воно має безліч особливостей. Недостатньо лише здійснювати оптові закупки від дрібних виробників, - потрібно утримувати велику кількість бджолосімей (від 1000), сприяти розширенню площ медоносних культур, закупити необхідне обладнання для переробки/зберігання меду, організувати сертифіковані лабораторії якості. Поки що, за неофіційними даними, нараховується близько 700 тис. громадян (1,5% населення), які займаються бджільництвом, а кількість великих компаній залишаються "константою". Протягом останніх років кількість бджолосімей (3,5 - 4 млн.) зростає паралельно лише з дрібними виробниками меду.

Довідково:
Світове виробництво меду становить 1,5 млн. тонн на рік і на долю України припадає 5%. За даними FAO, Україна з 2008 р. очолила перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором у 75 тис. т), і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. т), Туреччина (81,4 тис. т), Аргентина (81 тис. т).

Ірина Осипенко
Аналітичний департамент УАК