Людмила Дворяківська

Творчість

Темперними фарбами художниця розписує вироби з дерева, картини, стіни та глиняні прикраси й обереги. Велику творчу увагу надає обрядовій символіці з глини, як-то: весільні сердечка, яйця-мальованки, плакиточки (тобто глиняні плоскі розмальовані фігурки, які вішаються на стіну, наприклад, ангели, людські подоби). Колись заготівлі з глини під розпис виліплювала разом з чоловіком, а коли його не стало, почала замовляти у місцевих майстрів-гончарів. Разом з дочкою-ученицею, теж художницею за фахом Наталею Дворяківською беруть участь у виставках та проводять майстер-класи з художнього розпису.

Походження

Народилася 1946 року в селі Селище Баришівського району Київської області.

Освіта

Після 8-ми класів у школі вступила до Київського технікуму прикладного мистецтва. Після його закінчення рік працювала на фабриці ім.Т.Шевченка в цеху підлакового розпису. Далі продовжила навчання в Київському художньому інституті (нині це Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) на педагогічному факультеті.

Досвід

Батько художниці, за професією вчитель, дуже любив малювати і в дитинстві часто приносив їй велику коробку олівців. На це він не шкодував ні грошей ні часу, що певно й виховало у пані Людмили любов до малювання.

Після заміжжя вона з чоловіком працювали по майстернях управління культури (розписували стіни бібліотек, кімнат відпочинку на фабриках та заводах), а після звільнення під час перебудови у 90-х роках почали працювати по салонах — виробляти з глини різні фігурки, їх розписувати й продавати.

Виставкова та ярмаркова діяльність

Постійна учасниця етно-фестивалів, таких як «Країна мрій», виставок-ярмарків у музеї в Пирогові. У святкові дні художниця виходить зі своїми виробами на Андріївський узвіз.