У Києві створили символічні глиняні таблички на зразок шумерських
Унікальну книгу, зроблену з глини, 10 листопада презентували на відкритті 14-го Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін». Це дві пласкі глиняні таблички розміром по кілька десятків сантиметрів, на яких зображена символіка доби Трипілля, а в центрі стилізоване дерево життя, що символізує минуле, теперішнє і майбутнє. У такий спосіб автори проекту «Зозулиця», чий символ став неофіційним талісманом ЄВРО-2012, привертають увагу до культурних надбань України.
Українська книга з глини
За слова у незвичній книзі слугує давня символіка
Зозулиця - глиняна пташка-свищик, що здавна славиться як амулет та музичний інструмент
Співавтори проекту "Зозулиця" (зліва направо): Ганна Карнаух, Олексій Колесник, Олександр Соколинський. Загалом в команді вісім співзасновників проекту
Олександр Соколинський, співатор проекту «Зозулиця»:
«На сьогодні йде засилля іноземної культури, я не вдаюся в подробиці, чи це східна чи американська, чи російська, але дуже мало нашої української. Тож хотілося б сказати, хлопці схаменіться...».
Представлена глиняна книга приблизно така сама, як була в Шумерів 3000 тисячі років до нашої ери у вигляді глиняних цеглинок-табличок, — переконують організатори, — з тою лише різницею, що замість шумерських знаків в українській книзі подана давня трипільська символіка.
Олександр Соколинський, співатор проекту «Зозулиця»:
«Кожна людина сама зможе прочитати цю книгу по своєму. Як Біблію, коли береш до рук, то не треба, щоб хтось тобі її перекладав, ти читаєш і йде розуміння того всього. Бо там закладений час, мудрість і світогляд».
Книга складається з двох сторінок символічного тексту
Витвір за 2 тижні створила гончарка в шостому поколінні з Василькова Леся Денисенко-Єременко. Саме ця майстриня розробила сучасний вигляд свищика-зозулиці у рамках однойменного проекту.
Леся Денисенко-Єременко, творець української глиняної книги
Леся Денисенко-Єременко, гончарка з Василькова:
«В цій книзі задіяна символіка землі; також вічний вазон, що малювався нашими дідами-прадідами, він був скрізь у мистецтві, в гончарстві — це дерево роду, або дерево життя; присутні люди, що на землі і ті, що вже у землі. Потім йде акцент на зозулицю — це та, що має ключі від вирію, а вирій — це не тільки той, куди птахи летять, а куди й душі летять до Бога. Змій — це символ мудрості й життя. Намальовані характерні для України калина й сонях. Це розповідь про те, як ми живемо... Навіть дещо нудто розповідати про ці речі, тому що ми всі живемо на цій землі, і кожен українець має хоч трішки відчувати і прочитувати ту символіку. Але ми відірвалися від землі української, тому дивлячись цю книгу, ми самі себе перепровіряємо, чи ще пам'ятаємо на генному рівні, хто ми».
Українську глиняну книгу автори проекту планують представити на інших подібних виставках, зокрема на виставках рекламної сувенірної продукції, щоб там показати, «як сьогодні можна роботи інформативні цікаві речі, але з глибинним почуттям історії».
Довідка
Пласкі глиняні цеглини-таблички відомі ще за часів шумерів (IV-III ст. до н.е., територія сучасного Іраку) вважаються першими праобразами сучасної книги. Проте лише в середині позаминулого століття археологи почали знаходити матеріальні свідчення їх існування. За допомогою клиноподібних знаків у таких книжках відображались основні віхи людського життя, легенди про створення Всесвіту, зібрання законів та правил, що регулювали тодішній лад, тощо.
Текст та світлини Катерини Качур, «Рукотвори»