Свято Купайла
Народний календар 86845 переглядів
[0]
Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
Народний календар 97241 перегляд
[0]
Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
Народний календар 90827 переглядів
[0]
Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Народний календар 61589 переглядів
[0]
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
День Маланки. Новий рік. День Василя.
Народний календар 131033 перегляди
[1]
Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.
“Щедрик” - найвідоміша у світі новорічна мелодія
Надбання 90200 переглядів
[1]
Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року.
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
Народний календар 165787 переглядів
[3]
Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
Великдень та Різдво - Сонячні свята
Народний календар 91691 перегляд
[3]
Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
Обжинки
Народний календар 48268 переглядів
[59]
Жнива скінчились. Поля густо вкриті копами. Високі навантажені гарби везуть урожай з поля додому. В той день, як дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок з того колосся і співають.
Другий або Яблучний Спас
Народний календар 61667 переглядів
[0]
Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Свято Маковія
Народний календар 104129 переглядів
[0]
14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.
Жнива
Народний календар 46996 переглядів
[0]
Основа сільського господарства в давнину – це хліб, його посів, урожай та збір урожаю, і це відігравало величезну роль в житті наших предків. Кульмінацією сільськогосподарського циклу були ЖНИВА, на які селинин-господар чекав як на велике свято.
Зажинки – пошана хлібу
Народний календар 46693 перегляди
[0]
Триває в Україні збір врожаю, віддає матінка-земля людям свій найбільший скарб, яким у нашого народу здавна вважався хліб. Хліб у давнину та й до останніх часів був символом святості, радості, багатства, щастя та здоров’я.
Християни не мають Великодня
Традиції 21523 перегляди
[0]
Великдень – це велике Праукраїнське Свято, перемога Світла Дажбожого над Зимовою темрявою. Ніякого відношення до “воскресіння Христоса” ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Пасха – “це по-українськи Великдень”. Це груба помилка.
Благовіщення і Жайворонки
Народний календар 54245 переглядів
[0]
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.
Сторінки (всього - 9): 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | » найдавніша