М.М.Поплавський

[http://poplavskiy.com] Головна Персона Ректор Книги КНУКіМ КУК Проекти Ресторатор ПоплавОк Мережа ресторанів Шеф-кухар країни Творчiсть Кліпи Концерти Фільми Проекти Галерея Фотогалерея Вiдеогалерея Новини Поплавський Михайло Біографічна довідка Історія роду Нагороди Контакти Біографічна довідка Читати біографію Біографічна довідка Михайло Михайлович Поплавський народився в селі Мечиславка Кіровоградської області в селянській родині. Трудову діяльність розпочав іще у шкільні роки: працював помічником комбайнера в колгоспі, потім каменярем на будівництві сільських доріг. Після закінчення школи вступив до Горлівського професійно-технічного училища No 25 Донецької області, яке закінчив 1968 року за спеціальністю «Машиніст електровоза». Далі працював у Кіровську Донецької області, був машиністом електровоза місцевої шахти No 6. 1969 рік – служба в армії, був нагороджений медаллю «За військову доблесть». Після служби закінчив училище культури в Олександрії, що на Кіровоградщині. 1971-1973 рр. – директор сільського будинку культури у Великих Троянах, який під його керівництво став одним із кращих в області. 1973 рік – директор Ульяновського районного будинку культури Кіровоградської області. 1975 рік – вступив до Київського державного інституту культури, який з відзнакою закінчив 1979 року. У студентські роки був обраний головою профспілкового комітету Інституту культури, командиром об’єднаних студентських будівельних загонів м. Києва. 1980 рік – заступник директора Республіканського будинку народної творчості Держпрофтехосвіти УРСР. 1984 рік – нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР. 1985 рік – захистив кандидатську дисертацію в Академії педагогічних наук СРСР, працював у Київському державному інституті культури на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, декана факультету. Завжди був лідером для студентської молоді, легко згуртовував навколо себе колектив, генерував прогресивні ідеї щодо розвитку навчального процесу та освітньо-виховної роботи в інституті. 1991 рік – захистив докторську дисертацію в Ленінградській академії культури, став першим і єдиним в Україні доктором наук з управління та економіки соціокультурної сфери. 1993 рік – наказом Міністра культури України І.М. Дзюби був призначений ректором Київського державного інституту культури, ставши наймолодшим ректором в Україні. Розпочав радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери. 1994 рік – отримав звання професора, був рекомендований діячами культури та мистецтв на посаду Міністра культури України. У результаті боротьби різних груп за крісло міністра, був незаконно зміщений з посади ректора КДІК. 1995 рік – після трьох судових процесів за потужної підтримки студентів, які пікетували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, Михайло Поплавський повернувся на посаду ректора рідного інституту. 1996 рік – рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України Київський державний інститут культури акредитовано за найвищим IV рівнем, університетським (КДУК). 1997 рік – постановою Кабінету Міністрів України КДУК перейменовано на Київський державний університет культури і мистецтв (КДУКіМ). Було відкрито кафедри телебачення, правознавства, дизайну, менеджменту туризму, готельно-ресторанного бізнесу, етнокультурології, комп’ютерних технологій, соціології. Створена сучасна матеріально-технічна база для їх роботи. Щоби привернути увагу громадськості до маловідомого ВНЗ, використовуючи «Теорію стресу», Михайло Поплавський вийшов на сцену. Так, руйнуючи сталі стереотипи, шанований і поважний ректор столичного вишу виконав іміджеву пісню «Юний орел». Особистість «співочого ректора» Поплавського шокувала публіку й зацікавила її, цей інтерес автоматично перенісся й на університет. Того ж року за результатами експертного опитування, проведеного Міжнародною кадровою академією – членом Європейської мережі національних центрів з академічного визнання та мобільності, Київський державний університет культури і мистецтв було визнано найкращим вищим навчальним закладом освіти, культури та мистецтв України. А М. Поплавський став лауреатом загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Діяч культури і мистецтв». 1998 рік – ректор разом зі своєю командою розробив і втілив у життя концепцію радикального реформування діяльності університету. Ініціював аналітичну розробку моделі «Вуз ХХІ століття» – одного з перших експериментальних проектів вищої школи, підтриманих на державному рівні. М. Поплавський удостоєний звання лауреата Всеукраїнського рейтингу популярності «Золота фортуна» – «Золота еліта України». За результатами Всеукраїнського рейтингового опитування, проведеного Українською студентською спілкою (УСС), п’ять років поспіль (1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.) М. Поплавського визнано «Ректором року». Того ж року КНУКіМ стає переможцем Всеукраїнського відкритого рейтингу популярності та якості в номінації «Вищий навчальний заклад України». 1999 року указом Президента України за значний внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів для сфери культури, збереження і розвиток мистецьких традицій українського народу Київському державному університету культури і мистецтв надано статус національного. Цього ж року Михайло Поплавський із братами Станіславом і Володимиром започаткували мережу ресторанів «Батьківська Хата», що розташована уздовж траси Київ-Одеса. 2000 рік – нагороджений орденом «За розбудову України» імені Михайла Грушевського IV ступеня. За результатами читацького опитування газети «Освіта», М. Поплавського визнали «Кращим освітянином 2000 року» в номінації «Лиш храм збудуй». Того ж року стартував спільний проект Першого національного телеканалу та Міжнародного благодійного фонду «Обдаровані діти України» – телевізійний дитячий конкурс «Крок до зірок», автором ідеї, режисером, генеральним продюсером якого є Михайло Поплавський. Михайла Поплавського нагороджено дипломом «Шлягер року», як «Кращого продюсера дитячих та молодіжних музичних програм», та визнано номінантом обласної програми-рейтингу «Лідер Кіровоградщини -2000» в номінації «Земляк Кіровоградщини-2000». Київська міська державна адміністрація та мистецька агенція «Територія А» відзначили М. Поплавського нагородою «За внесок у розвиток сучасної української пісні». Всеукраїнський конкурс «Крок до зірок» нагороджено премією «Золоте перо», як кращий телевізійний проект для дітей та молоді в 2000 році. М. Поплавському вручено нагороду «За кращу дитячу програму на телебаченні за 2000 рік» від щорічної мистецької акції «Місто дітей». 2001 рік – Київський національний університет культури і мистецтв визнано кращим навчальним закладом України, а його ректору вручено золоту медаль «За заслуги в освіті» та статуетку «Софія Київська». На фестивалі «Шлягер ХХ століття» М. Поплавського нагороджено дипломом за пісню «Росте черешня в мами на городі» (муз. А. Горчинського сл. М. Луківа). 2002 рік – за високий професійний рівень і вагомий внесок у розбудову освіти в Україні, формування позитивного іміджу нашої держави у світі Київський національний університет культури і мистецтв отримав премію «Золотий Арт-Олімп» у номінації «Суспільне визнання» в Національному відкритому рейтингу популярності та якості. Того ж року Михайло Поплавський балотується в народні депутати України по виборчому округу No 101 у Кіровоградській області та депутатом до Київської міської ради по Печерському району Києва (52 виборчий округ) і отримує подвійну перемогу. 2002 рік – обраний на посаду заступника голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За період 2002-2005 рр. подав такі законопроекти: - проект Кодексу законів України про культуру; - проект постанови про парламентські слухання «Масова культура та її вплив на формування національної свідомості»; - проект постанови про затвердження Державної програми розвитку інноваційних напрямів індустрії моди до 2010 року. 2003 рік – за сприяння та фінансової підтримки М. Поплавського було відремонтовано й відкрито комфортабельний дитячий садочок у селі Мечиславка Ульяновського району Кіровоградської області. 2003 рік – за матеріальної підтримки М. Поплавського було зведено храм Архистратига Михаїла для трьох сіл Ульяновського району Кіровоградської області: Йосипівки, Мечиславки і Великих Троянів. 2004 рік – Михайло Поплавський обраний президентом Міжнародної організації «Об’єднання українців світу». 2004 рік – на Першому національному телеканалі вийшла в ефір програма «Наша пісня». Михайло Поплавський є автором ідеї та генеральним продюсером цього телепроекту. 2005 рік – з ініціативи ректора Поплавського відбулося відкриття Академії перукарського мистецтва та декоративної косметики при Київському національному університеті культури і мистецтв. Це – єдиний в Україні навчальний заклад, який має ексклюзивне ліцензійне право Міжнародної корпорації PIVOT POINT Internаtional (Чикаго, США) на підготовку модельєрів-перукарів, стилістів-візажистів і дизайнерів зачісок. Михайло Поплавський став президентом цієї Академії. 2007 рік – за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення Президент України нагородив М.М. Поплавського орденом «За заслуги» І ступеня. Таким чином він отримав статус повного кавалера ордена «За заслуги» (2000 р. 2001 р. 2007 р.). 2008 рік – указом Президента України М. Поплавському як генеральному продюсеру, головному режисеру, автору ідеї створення Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок» присвоєно почесне звання народного артиста України. Того ж року з ініціативи ректора на базі КНУКіМ започатковано кілька щорічних проектів: Шевченківський вечір «Ми – діти твої, Україно!», Всеукраїнський фестиваль молодих дизайнерів «DESINGN-KNUKIM. UNIFESTIVAL» та концертну програму «Мамо, вічна і кохана», присвячену Міжнародному дню матері. 2009 рік – М. Поплавський став володарем титулу «Людина року» в номінації «Митець року». За підтримки М. Поплавського та професорів КНУКіМ відбувся ІІ Міжнародний фестиваль дизайну та реклами «Молоді дизайнери назустріч Євро-2012». Цього ж року М. Поплавський презентував власний бізнес-проект – агенцію «Шоу-Олімп», яка займається організацією та проведенням шоу-програм. 2009 рік – М. Поплавський презентував ювілейний семитомник, до видання увійшли книги: «Ректор», «Родовід Михайла Поплавського» (авт. М. Ткач), «Антологія сучасної української естради», «Лідерство як бренд», «Імідж», «Смак», «Фотоальбом». 2010 рік – започатковано загальнонаціональний телевізійний проект «Українська пісня року», покликаний популяризувати українську пісню й виконавців. Автором ідеї та генеральним продюсером виступив М. Поплавський. Також на Першому Національному стартував авторський телепроект Михайла Поплавського «Шеф-кухар країни», який пропагує продукцію національних виробників та здорове харчування. 2011 рік – Михайло Поплавський ввійшов до семитомника «Постаті» лауреата Шевченківської премії Василя Пилип’юка, присвяченого видатним українцям. У книгах розповідається про життя відомих особистостей України – композитора і диригента Миколу Колесу, успішного господарника і провідного менеджера Георгія Кірпу, поета Дмитра Павличка, письменника і видатного громадського діяча Івана Франка, поета й художника Святослава Гординського, вченого у галузі хірургічної ендокринології Михайла Павловського. 7 том, присвячений М. Поплавському, називається «Світ моєї любові». 2012 рік – грандіозний телемарафон української пісні «Пісня об’єднує нас !», спільний проект Київського національного університету культури і мистецтв, Першого національного телеканалу та телекомпанії «Ера», увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найтриваліший музичний телемарафон національної пісні у прямому ефірі. Ідея проведення марафону належить Михайлові Поплавському. Проект «Пісня об’єднує нас!» тривав безперервно аж 110 годин 4 хвилини і 30 секунд, із 29 березня по 2 квітня. 2013 рік – Михайло Поплавський відсвяткував 20-річний ювілей ректорської діяльності в Київському національному університеті культури і мистецтв. Михайло Поплавський набирає більше половини голосів на виборах до Верховної Ради України в окрузі No194, що в місті Черкаси. 2014 рік – народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Історія роду Прізвище Поплавський відповідно до існуючих джерел відоме в Україні з середини XVII століття. В «Реєстрі Війська Запорозького 1649 року» значаться три козаки із прізвищем Поплавський: Поплавський Лук’ян — Ніжинський полк; Поплавський Григорій — Корсунський полк; Поплавський Адам — Миргородський полк. Поплавський Антоній (1739–1786) — польський письменник і педагог, ректор і професор семінарії у Кракові. У книзі «Дворянство Волынской губернии» за 1867 рік значиться Поплавський Францишек — депутат Волинських депутатських зборів від Старокостянтинівського повіту. Отже, прізвище Поплавський вказує на приналежність його родоначальника до шляхетського, козацько-старшинського чи дворянського соціального стану. Як засвідчує «Словник гідронімів», річка Поплавка є лівою притокою Дніпра і протікає в нинішній Запорізькій області (колишня Катеринославська губернія). Звідки пішов рід Поплавських — з Катеринославської (Запорізької нині), де протікає річка Поплавка, чи з Волинської губерній (нині Рівненська обл.), де є озеро Поплавське — це питання залишається відкритим. Та документально засвідчено: прапрадід Михайла Михайловича Поплавського — Василь Антонович Поплавський — вже з 1848 року проживав у слободі Мечиславка, а його брат Іван Антонович — у селі Ольховатій. За соціальним станом вони належали до однодворців і входили до 6-го однодворчого товариства, Балтського повіту (однодворці — це різновид шляхетних родів в Україні, до яких належала також козацька старшина). Прапрадіди Михайла Поплавського мали суто козацькі варіанти імен: Дем’янко, Семенко, Максимко, Арсенко, Пахомко, Григорко, які є показовими для Реєстру Війська Запорозького 1649 року та козацьких джерел. Таким чином, можна з впевненістю констатувати, що далекі предки Михайла Поплавського належали до козацької старшини. Нагороди 2009 рік — Михайло Поплавський став володарем титулу "Людина року" в номінації "Митець року". 2008 рік — указом Президента України присвоєно почесне звання: народний артист України. 2007 рік — Михайло Поплавський отримав статус повного кавалера ордену "За заслуги". 2006 рік — отримав премію "Муза Олімпа" за значний внесок в розвиток культури та мистецтва України. 2003 рік — отримав нагороду від Патріарха Філарета — орден Архістратига Михаїла. За високий професійний рівень та внесок у розбудову освіти в Україні Київський національний університет культури і мистецтв став переможцем Національного конкурсу "Золоті торгові марки — 2002" і отримав премію "Золотий Арт-Олімп" у номінації "Суспільне визнання". 2002 рік — за патріотичне виховання юних талантів отримав медаль і орден "Козацька слава" від козацького війська. 2001 рік — нагороджений дипломом і пам'ятною медаллю альманаху "Золота книга української еліти" — за заслуги в розбудові економіки та вагомий внесок у зміцнення гідного міжнародного іміджу України. 2001 рік — Київський національний університет культури і мистецтв було визнано одним з найкращих вищих навчальних закладів освіти України, а його ректору М. Поплавському вручено статуетку "Софія Київська" і золоту медаль "За заслуги в освіті". Київська міська державна адміністрація та "Територія А" відзначили нагородою М. Поплавського "За внесок у розвиток сучасної української пісні". Програму М. Поплавського "Крок до зірок" нагороджено премією "Золоте Перо" як кращий телевізійний проект для дітей та молоді 2000 року. М. Поплавському щорічною мистецькою акцією "Місто дітей" вручено нагороду "За кращу дитячу програму на телебаченні за 2000 рік". 2000 рік — М. Поплавський визнаний номінантом обласної Програми-рейтингу "Лідер Кіровоградщини — 2000" у номінації "Земляк Кіровоградщини — 2000". 10 грудня 2001 р. на фестивалі "Шлягер ХХ століття" 10 грудня 2001 р . М. Поплавського нагороджено дипломом за виконання пісні "Росте черешня в мами на городі" (композитор А. Горчинський, поет М. Луків). 2000 рік — М. Поплавського нагороджено дипломом "Шлягер року" як "кращого продюсера дитячих та молодіжних музичних телепрограм (дитяча телепрограма "Крок до зірок"). Газета "Освіта" визначила М. Поплавського "Кращим освітянином 2000 року" у номінації "Лиш храм збудуй". 2000 рік — нагороджений орденом Михайла Грушевського ІV ступеня "За розбудову України". У 1999 році М. Поплавський став переможцем Всеукраїнського відкритого рейтингу популярності та якості "Золота фортуна", володарем "Кришталевого рогу достатку" у номінації "Найкращий вищий навчальний заклад України". 1998 рік — лауреат Всеукраїнського рейтингу популярності "Золота фортуна" — "Золота еліта України". За результатами всеукраїнського рейтингового опитування, проведеного Українською студентською спілкою (УСС), М. Поплавський п’ять років поспіль (1997–2001 рр.) визнаний "Ректором року". 1997 рік — М. Поплавський став лауреатом Загальнонаціональної програми "Людина року" у номінації "Діяч культури і мистецтв". 1984 рік — Михайла Поплавського нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Контакти Офiцiйна сторінка М.М. Поплавського "Twitter" Офiцiйна група М.М. Поплавського "Facebook" m.poplavskiy@gmail.com E-mail М.М. Поплавського Офiцiйний канал М.М. Поплавського на "YouTube" Офiцiйна сторінка М.М. Поплавського "Instagram" × Біографічна довідка Михайло Михайлович Поплавський народився в селі Мечиславка Кіровоградської області в селянській родині. Трудову діяльність розпочав іще у шкільні роки: працював помічником комбайнера в колгоспі, потім каменярем на будівництві сільських доріг. Після закінчення школи вступив до Горлівського професійно-технічного училища No 25 Донецької області, яке закінчив 1968 року за спеціальністю «Машиніст електровоза». Далі працював у Кіровську Донецької області, був машиністом електровоза місцевої шахти No 6. 1969 рік – служба в армії, був нагороджений медаллю «За військову доблесть». Після служби закінчив училище культури в Олександрії, що на Кіровоградщині. 1971-1973 рр. – директор сільського будинку культури у Великих Троянах, який під його керівництво став одним із кращих в області. 1973 рік – директор Ульяновського районного будинку культури Кіровоградської області. 1975 рік – вступив до Київського державного інституту культури, який з відзнакою закінчив 1979 року. У студентські роки був обраний головою профспілкового комітету Інституту культури, командиром об’єднаних студентських будівельних загонів м. Києва. 1980 рік – заступник директора Республіканського будинку народної творчості Держпрофтехосвіти УРСР. 1984 рік – нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР. 1985 рік – захистив кандидатську дисертацію в Академії педагогічних наук СРСР, працював у Київському державному інституті культури на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, декана факультету. Завжди був лідером для студентської молоді, легко згуртовував навколо себе колектив, генерував прогресивні ідеї щодо розвитку навчального процесу та освітньо-виховної роботи в інституті. 1991 рік – захистив докторську дисертацію в Ленінградській академії культури, став першим і єдиним в Україні доктором наук з управління та економіки соціокультурної сфери. 1993 рік – наказом Міністра культури України І.М. Дзюби був призначений ректором Київського державного інституту культури, ставши наймолодшим ректором в Україні. Розпочав радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери. 1994 рік – отримав звання професора, був рекомендований діячами культури та мистецтв на посаду Міністра культури України. У результаті боротьби різних груп за крісло міністра, був незаконно зміщений з посади ректора КДІК. 1995 рік – після трьох судових процесів за потужної підтримки студентів, які пікетували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, Михайло Поплавський повернувся на посаду ректора рідного інституту. 1996 рік – рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України Київський державний інститут культури акредитовано за найвищим IV рівнем, університетським (КДУК). 1997 рік – постановою Кабінету Міністрів України КДУК перейменовано на Київський державний університет культури і мистецтв (КДУКіМ). Було відкрито кафедри телебачення, правознавства, дизайну, менеджменту туризму, готельно-ресторанного бізнесу, етнокультурології, комп’ютерних технологій, соціології. Створена сучасна матеріально-технічна база для їх роботи. Щоби привернути увагу громадськості до маловідомого ВНЗ, використовуючи «Теорію стресу», Михайло Поплавський вийшов на сцену. Так, руйнуючи сталі стереотипи, шанований і поважний ректор столичного вишу виконав іміджеву пісню «Юний орел». Особистість «співочого ректора» Поплавського шокувала публіку й зацікавила її, цей інтерес автоматично перенісся й на університет. Того ж року за результатами експертного опитування, проведеного Міжнародною кадровою академією – членом Європейської мережі національних центрів з академічного визнання та мобільності, Київський державний університет культури і мистецтв було визнано найкращим вищим навчальним закладом освіти, культури та мистецтв України. А М. Поплавський став лауреатом загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Діяч культури і мистецтв». 1998 рік – ректор разом зі своєю командою розробив і втілив у життя концепцію радикального реформування діяльності університету. Ініціював аналітичну розробку моделі «Вуз ХХІ століття» – одного з перших експериментальних проектів вищої школи, підтриманих на державному рівні. М. Поплавський удостоєний звання лауреата Всеукраїнського рейтингу популярності «Золота фортуна» – «Золота еліта України». За результатами Всеукраїнського рейтингового опитування, проведеного Українською студентською спілкою (УСС), п’ять років поспіль (1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.) М. Поплавського визнано «Ректором року». Того ж року КНУКіМ стає переможцем Всеукраїнського відкритого рейтингу популярності та якості в номінації «Вищий навчальний заклад України». 1999 року указом Президента України за значний внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів для сфери культури, збереження і розвиток мистецьких традицій українського народу Київському державному університету культури і мистецтв надано статус національного. Цього ж року Михайло Поплавський із братами Станіславом і Володимиром започаткували мережу ресторанів «Батьківська Хата», що розташована уздовж траси Київ-Одеса. 2000 рік – нагороджений орденом «За розбудову України» імені Михайла Грушевського IV ступеня. За результатами читацького опитування газети «Освіта», М. Поплавського визнали «Кращим освітянином 2000 року» в номінації «Лиш храм збудуй». Того ж року стартував спільний проект Першого національного телеканалу та Міжнародного благодійного фонду «Обдаровані діти України» – телевізійний дитячий конкурс «Крок до зірок», автором ідеї, режисером, генеральним продюсером якого є Михайло Поплавський. Михайла Поплавського нагороджено дипломом «Шлягер року», як «Кращого продюсера дитячих та молодіжних музичних програм», та визнано номінантом обласної програми-рейтингу «Лідер Кіровоградщини -2000» в номінації «Земляк Кіровоградщини-2000». Київська міська державна адміністрація та мистецька агенція «Територія А» відзначили М. Поплавського нагородою «За внесок у розвиток сучасної української пісні». Всеукраїнський конкурс «Крок до зірок» нагороджено премією «Золоте перо», як кращий телевізійний проект для дітей та молоді в 2000 році. М. Поплавському вручено нагороду «За кращу дитячу програму на телебаченні за 2000 рік» від щорічної мистецької акції «Місто дітей». 2001 рік – Київський національний університет культури і мистецтв визнано кращим навчальним закладом України, а його ректору вручено золоту медаль «За заслуги в освіті» та статуетку «Софія Київська». На фестивалі «Шлягер ХХ століття» М. Поплавського нагороджено дипломом за пісню «Росте черешня в мами на городі» (муз. А. Горчинського сл. М. Луківа). 2002 рік – за високий професійний рівень і вагомий внесок у розбудову освіти в Україні, формування позитивного іміджу нашої держави у світі Київський національний університет культури і мистецтв отримав премію «Золотий Арт-Олімп» у номінації «Суспільне визнання» в Національному відкритому рейтингу популярності та якості. Того ж року Михайло Поплавський балотується в народні депутати України по виборчому округу No 101 у Кіровоградській області та депутатом до Київської міської ради по Печерському району Києва (52 виборчий округ) і отримує подвійну перемогу. 2002 рік – обраний на посаду заступника голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За період 2002-2005 рр. подав такі законопроекти: - проект Кодексу законів України про культуру; - проект постанови про парламентські слухання «Масова культура та її вплив на формування національної свідомості»; - проект постанови про затвердження Державної програми розвитку інноваційних напрямів індустрії моди до 2010 року. 2003 рік – за сприяння та фінансової підтримки М. Поплавського було відремонтовано й відкрито комфортабельний дитячий садочок у селі Мечиславка Ульяновського району Кіровоградської області. 2003 рік – за матеріальної підтримки М. Поплавського було зведено храм Архистратига Михаїла для трьох сіл Ульяновського району Кіровоградської області: Йосипівки, Мечиславки і Великих Троянів. 2004 рік – Михайло Поплавський обраний президентом Міжнародної організації «Об’єднання українців світу». 2004 рік – на Першому національному телеканалі вийшла в ефір програма «Наша пісня». Михайло Поплавський є автором ідеї та генеральним продюсером цього телепроекту. 2005 рік – з ініціативи ректора Поплавського відбулося відкриття Академії перукарського мистецтва та декоративної косметики при Київському національному університеті культури і мистецтв. Це – єдиний в Україні навчальний заклад, який має ексклюзивне ліцензійне право Міжнародної корпорації PIVOT POINT Internаtional (Чикаго, США) на підготовку модельєрів-перукарів, стилістів-візажистів і дизайнерів зачісок. Михайло Поплавський став президентом цієї Академії. 2007 рік – за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення Президент України нагородив М.М. Поплавського орденом «За заслуги» І ступеня. Таким чином він отримав статус повного кавалера ордена «За заслуги» (2000 р. 2001 р. 2007 р.). 2008 рік – указом Президента України М. Поплавському як генеральному продюсеру, головному режисеру, автору ідеї створення Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок» присвоєно почесне звання народного артиста України. Того ж року з ініціативи ректора на базі КНУКіМ започатковано кілька щорічних проектів: Шевченківський вечір «Ми – діти твої, Україно!», Всеукраїнський фестиваль молодих дизайнерів «DESINGN-KNUKIM. UNIFESTIVAL» та концертну програму «Мамо, вічна і кохана», присвячену Міжнародному дню матері. 2009 рік – М. Поплавський став володарем титулу «Людина року» в номінації «Митець року». За підтримки М. Поплавського та професорів КНУКіМ відбувся ІІ Міжнародний фестиваль дизайну та реклами «Молоді дизайнери назустріч Євро-2012». Цього ж року М. Поплавський презентував власний бізнес-проект – агенцію «Шоу-Олімп», яка займається організацією та проведенням шоу-програм. 2009 рік – М. Поплавський презентував ювілейний семитомник, до видання увійшли книги: «Ректор», «Родовід Михайла Поплавського» (авт. М. Ткач), «Антологія сучасної української естради», «Лідерство як бренд», «Імідж», «Смак», «Фотоальбом». 2010 рік – започатковано загальнонаціональний телевізійний проект «Українська пісня року», покликаний популяризувати українську пісню й виконавців. Автором ідеї та генеральним продюсером виступив М. Поплавський. Також на Першому Національному стартував авторський телепроект Михайла Поплавського «Шеф-кухар країни», який пропагує продукцію національних виробників та здорове харчування. 2011 рік – Михайло Поплавський ввійшов до семитомника «Постаті» лауреата Шевченківської премії Василя Пилип’юка, присвяченого видатним українцям. У книгах розповідається про життя відомих особистостей України – композитора і диригента Миколу Колесу, успішного господарника і провідного менеджера Георгія Кірпу, поета Дмитра Павличка, письменника і видатного громадського діяча Івана Франка, поета й художника Святослава Гординського, вченого у галузі хірургічної ендокринології Михайла Павловського. 7 том, присвячений М. Поплавському, називається «Світ моєї любові». 2012 рік – грандіозний телемарафон української пісні «Пісня об’єднує нас !», спільний проект Київського національного університету культури і мистецтв, Першого національного телеканалу та телекомпанії «Ера», увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найтриваліший музичний телемарафон національної пісні у прямому ефірі. Ідея проведення марафону належить Михайлові Поплавському. Проект «Пісня об’єднує нас!» тривав безперервно аж 110 годин 4 хвилини і 30 секунд, із 29 березня по 2 квітня. 2013 рік – Михайло Поплавський відсвяткував 20-річний ювілей ректорської діяльності в Київському національному університеті культури і мистецтв. Михайло Поплавський набирає більше половини голосів на виборах до Верховної Ради України в окрузі No194, що в місті Черкаси. 2014 рік – народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Закрити Головна Персона Ректор Книги КНУКіМ КУК Проекти Ресторатор ПоплавОк Мережа ресторанів Шеф-кухар країни Творчiсть Кліпи Концерти Фільми Проекти Галерея Фотогалерея Вiдеогалерея Новини