АВВА | Українська Католицька енциклопедія

Перейти до основного матеріалу [#main-content] Українська Католицька енциклопедія Головне меню Головна Інформація про проект Контакти Карта сайту | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я Навіґація Повний перелік термінів Ви є тут Головна Пошукова форма Пошук АВВА Авва (арам. 'abba, грец. Άββα, лат. Abba), на арамейській мові – звернення до батька, прийняте в сім'ї (близьке до слова «таточко»); в Новому Заповіті – молитовне звернення Ісуса Христа до Бога-Отця; в ранній традиції східного монашества – позначення духовного наставника. Згідно з Євангелієм (Мк. 14, 36), Ісус Христос виголосив у Гетсиманському саду молитву «Авва, Отче». Молитовне вигук «Авва, Отче» згадується в посланнях апостола Павла (Гал. 4, 6 і Рим. 8, 15). Називаючи Бога своїм Отцем, християнин констатує наявність реальних відносин батьківства та синівства між Богом і людиною, встановлених у Христі. Крім того, Авва – звернення до старшого за віком або званням монаха, що коріниться в традиціях єгипетського і палестинського монашества IV-V ст. Від цього значення слова Авва походить термін абат. Переклад з catholic.ru