http://uire.org.ua/ Thu, 22 Jun 2017 13:21:32 +0000 uk-UA hourly 1 http://wordpress.org/?v=3.9.2 http://uire.org.ua/publikatsiyi/vtikati-vid-doli/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/vtikati-vid-doli/#comments Thu, 22 Jun 2017 13:21:09 +0000 http://uire.org.ua/?p=3873 DW, 20 червня 2017 року [http://www.dw.com/de/schicksal-flucht-bilder-einer-krise/g-39247418] Фотографії біженців, які хлинули до Європи в 2015-2016 роках, сильно вплинули на громадську думку. Раніше втеча і страждання людей не були задокументовані в такому обсязі. Перша мета – вижити Тікаючи від війни і горя в 2015-2016 роках, сотні тисяч людей, перш за все з Сирії, кинулися в Європу через Туреччину і Грецію. На грецьких островах Самос, Лесбос, Хіос все ще знаходяться близько 10 000 біженців. З січня по травень 2017 року туди прибули ще більше 6 000 осіб. Пішки до Європи Мільйони мігрантів намагалися в 2015-2016 роках потрапити в Західну Європу з Греції і Туреччини по так званому “балканському маршруту”: пішки через Македонію, Сербію, Угорщину. Потік біженців припинився лише тоді, коли багато країн закрили свої кордони і маршрут перестав діяти. Сьогодні біженці прямують до Європи по Середземному морю. Їх морський шлях починається біля берегів Лівії. Знімок, який здивував світ Ця фотографія зроблена в вересні 2015 року здивувала весь світ: на один з турецьких пляжів хвилями винесло тіло потонулого трирічного сирійського хлопчика Айла Курди. Фото з’явилося у всіх соціальних мережах і стало символом міграційного кризи і трагедії сирійських біженців. Остання спроба Знаючи, що шлях до Європи скоро буде закритий, тисячі біженців у розпачі намагалися дістатися до Хорватії в переповнених поїздах і автобусах. Кілька днів по тому, в жовтні 2015 року, Угорщина офіційно закрила свої кордони. Одночасно на території країни з’явився табір, в якому змушені були жити біженці, чекаючи офіційного дозволу про надання їм притулку в ЄС. Жахливі кадри Дитина в пилу і крові – це фото 5-річного Омрана з Алеппо шокувало громадськість і в 2016 році стало символом жахів громадянської війни в Сирії і страждань мирних жителів. Рік по тому в соціальних мережах з’явилися фото і відео цього ж хлопчика з батьком, але вже усміхненого і здорового. А прихильники Башара Асада розкритикували Захід за те, що перший знімок був використаний в цілях пропаганди. Безправ’я і відчай біженців в Лівії Тисячі людей з Північної Африки і Близького Сходу знаходяться в таборах для біженців на території Лівії, прагнучи дістатися до Європи по морю. Бізнес контрабандистів і торгівців людьми тут процвітає. За даними гуманітарних організацій, в таборах для біженців жахливі умови існування. Проституція і сучасне рабство – не рідкість. Але все ж люди сподіваються на краще майбутнє в Європі. Невідомість у чужій країні Під проливним дощем сирійський біженець несе на руках свою дочку в грецькому Ідоменей на кордоні з Македонією. Він сподівається, що його сім’я незабаром виявиться в безпеці. Згідно дублінському угодами, прохання про надання притулку може бути подано мігрантами лише в тій країні ЄС, яку вони перетинають першої. Тому багатьох біженців відправляють назад. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/vtikati-vid-doli/feed/ 0 http://uire.org.ua/novyni/zustrich-poroshenka-ta-trampa-komentar-eksperta-institutu-bogdana-petrenka-golosu-ameriki/ http://uire.org.ua/novyni/zustrich-poroshenka-ta-trampa-komentar-eksperta-institutu-bogdana-petrenka-golosu-ameriki/#comments Wed, 21 Jun 2017 07:14:13 +0000 http://uire.org.ua/?p=3870 Заступник директора Інституту Богдан Петренко прокоментував зустріч президентів України та США російській службі «Голосу Америки». Далі мовою оригіналу: Заместитель директора Украинского института исследования экстремизма Богдан Петренко говорит о том, что еще до визита президента Петра Порошенко в Вашингтон складывалось впечатление – что его встреча с президентом Соединенных Штатов Дональдом Трампом будет «не более, чем символической». «Но сам факт встречи – это уже достижение, поскольку украинская власть поддерживала конкурента Дональда Трампа по президентской гонке Хиллари Клинтон и, несмотря на это, встреча президентов состоялась. Россия, наоборот, вкладывала «незаурядные», и не символические, усилия в победу Трампа, но не получила пока ни встречи президентов, ни понятного для Кремля результата от потраченных усилий», – говорит Богдан Петренко корреспонденту Русской службы «Голоса Америки». Богдан Петренко считает, что некоторые украинские проекты – договориться о получении летального оружия от США по итогам встречи Петра Порошенко и Дональда Трампа не имели под собой реального основания. «Если до сих пор никто из гарантов украинской целостности и суверенитета по Будапештскому меморандума не предоставил нам военной помощи в период активных военных действий в Донбассе, то не стоит ожидать каких-то кардинальных изменений в период так называемого «режима прекращением огня» и двухлетней локализации военного конфликта», – отмечает Богдан Петренко. Нынешнюю встречу в Вашингтоне он считает выгодной для обеих сторон. «Для Дональда Трампа она важна, чтобы уменьшить внутреннее давление и преодолеть пророссийский имидж, который активно навязывается конкурентами в политике. Именно после этой встречи с Петром Порошенко американский президент приобретает полноценное право, если так можно сказать, встречаться с Путиным. Для Петра Порошенко встреча важна, как демонстрация способности найти общий язык с новым американская лидером», – подчеркивает Богдан Петренко. Ряд громких политических скандалов в украинском политикуме, проблемы с коррупцией, по мнению Богдана Петренко, не позволяют американской политике стать более лояльной к официальному Киеву. Богдана Петренко отмечает, что в Соединенных Штатах прекрасно понимают малоэффективные усилия украинской власти в преодолении коррупции, «даже в близком к Петру Порошенко окружении». Більше читайте у матеріалі Тараса Бурноса « Петр Порошенко: мы получили твердую поддержку со стороны Соединенных Штатов » ]]> http://uire.org.ua/novyni/zustrich-poroshenka-ta-trampa-komentar-eksperta-institutu-bogdana-petrenka-golosu-ameriki/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/ranishe-nizh-putin/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/ranishe-nizh-putin/#comments Tue, 20 Jun 2017 13:40:59 +0000 http://uire.org.ua/?p=3867 Богдан Петренко, Обозреватель, 20 червня 2017 року Отже, зустріч двох президентів відбулась і в Україну полетіли джавеліни, стелси та мільярди доларів американської допомоги. Трамп проникся важливістю ролі України в контексті європейської та світової безпеки, вступив Україну в НАТО і ввів американський авіаносець у Керченську затоку перекривши доступ окупантів до анексованого півострову. Так би мала виглядати “перемога” і “західнамдопоможе” в ідеальному варіанті. Але, за три з половиною роки окупації ми маємо лише постійні розмови про збільшення санкцій. І, навіть після 5 місяців нової адміністрації, – відсутність чітких сигналів від США щодо вирішення конфлікту на Сході України. Точніше, сигнали є, але вони Україні так не подобаються, що ми робимо вигляд, нібито вони не чіткі. Від самого початку було зрозуміло, що зустріч – не більш, ніж символічна. Хоча тема актуальна для обох президентів – агресія Росії. Актуальна, але з різних боків. Щодо практичних результатів. Ніхто з гарантів української цілісності по Будапештському меморандуму не надав нам військової допомоги навіть у період активних військових дій. Може годі й очікувати якихось кардинальних змін у період так званого “режиму припинення вогню” та дворічної локалізації військового конфлікту. Ми вже маємо досвід Грузії, де відбулась пряма інтервенція Росії (збройними силами, а не “іхтамнєтами” як в Україні), де мирні переговори і через 9 років не призвели до вирішення конфлікту. Точніше, призвели до результатів, які влаштовували всіх, крім Грузії. Максимум, що можна вижати з цієї зустрічі, крім “першішості” за Путіна (це якісь відголоски права на першу шлюбну ніч у геополітиці?), це – сам факт зустрічі. Бо українська влада підтримувала конкурента Трампа – Клінтон, але не пройшло й півроку як зустріч глав держав відбулась. Росія навпаки вкладала неабиякі зусилля у перемогу Трампа (і не якісь там символічні, як Україна). Та зустрічі президентів так і не відбулось, і ККД від цих зусиль не зрозумілий Москві. Так зустріч – лише символ, але символ важливий. Важливий Трампу, щоб зменшити внутрішній тиск та подолати імідж “проросійського” політика, що нав’язується конкурентами. Важливий Порошенку – як засіб демонстрації спроможності знайти спільну мову з новим американським очільником. Що зміниться після зустрічі? Перше, Трамп набирає повноцінного символічного права зустрітись з Путіним. Значно довше і конфіденційніше, ніж з Порошенком. І можливо саме після цієї зустрічі Кремль зрозуміє ККД від впливу на чужі вибори. Український Президент буде запевнений у американській підтримці. Може не самими американцями, але власними помічниками – точно. І після повернення додому чи то продовжить розмірковувати над визволенням Донбасу, чи то над проектом “другий термін”. І якщо американські дадуть йому “добро”, то через пару місяців АТО у нас завершиться. Правда, не так як обіцяв Порошенко – замість антитерористичної операції буде введено військовий стан на Донбасі. Символічно, – це зміна стратегії з визволення. Практично, військовий стан може позбавити права голосу виборців, які проживають на контрольованих Україною частинах Донеччини та Луганщини. І вже зараз зрозуміло за кого вони точно голосувати не будуть. А що отримає український народ? Чергові розмови про санкції США, які будуть ось-ось прийняті, чи перемелювання у ЗМІ законопроектів, що вносяться або навіть приймаються то однією то іншою палатою, але так і не набувають чинності. І щоб не “всьопропало”, щоб “зради” було менше. Можливо після зустрічі і “верхи”, і “низи” зрозуміють, що національні інтереси України ніколи не були і не будуть національними інтересами США. І що відновлення територіальної цілісності не цікавить світ. Світ цікавить лише “аби не було війни”. І Хорватія свого часу переступила через думку світу. І нічого. Бо переможців не судять. Та якщо наша Держава нічого не робитиме зараз, то не судитимуть тих, хто віджав українські землі. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/ranishe-nizh-putin/feed/ 0 http://uire.org.ua/novyni/yes-gotoviy-vvoditi-sanktsiyi-za-kiberataki/ http://uire.org.ua/novyni/yes-gotoviy-vvoditi-sanktsiyi-za-kiberataki/#comments Tue, 20 Jun 2017 07:37:09 +0000 http://uire.org.ua/?p=3863 Офіційний сайт Ради ЄС, 19 червня 2017 року У Брюсселі створюють рамковий документ дипломатичної та правової відповіді на протиправну діяльність в кіберпросторі. Про це в понеділок, 19 червня, повідомила прес-служба Ради ЄС. Брюссель “стурбований збільшенням спектра можливостей і готовності різних інститутів і осіб на державному і недержавному рівнях переслідувати свої цілі шляхом зловмисних кібератак”, наголошується в заяві міністрів закордонних справ ЄС. Рамковий документ, як йдеться далі в заяві, стане частиною спільної дипломатичної реакції країн Євросоюзу і об’єднаного підходу Брюсселя до кібер дипломатії. Його завдання – сприяти запобіганню конфліктів, реагувати на існуючі загрози і заохочувати стабільність в міжнародних відносинах. Як відповідь на подібні атаки держави ЄС, зокрема, можуть вдатися до обмежувальних заходів, за своїм характером пропорційним тривалості та шкодочинності нападу ]]> http://uire.org.ua/novyni/yes-gotoviy-vvoditi-sanktsiyi-za-kiberataki/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/gibridniy-prismak-zaboroni-prorosiyskih-saytiv/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/gibridniy-prismak-zaboroni-prorosiyskih-saytiv/#comments Tue, 20 Jun 2017 06:59:24 +0000 http://uire.org.ua/?p=3859 Богдан Петренко, 112.ua, 19 червня 2017 року Так, заборона вимагає менше зусиль. І так, як тимчасове явище вона ефективна. Але ще ефективнішим для єднання суспільства є заміщення – заміщення російського та проросійського інформаційного продукту якісним українським. Мінінформполітики анонсує створення списку сайтів, які рекомендується заблокувати в Україні. Рівень довіри до влади сьогодні настільки низький, що будь-які суперечливі рішення викликатимуть хвилю невдоволення суспільства. Не стільки тому, що суспільство не підтримує конкретне рішення, скільки через те, що суспільство не підтримує джерело рішення. Українці за три роки так і не зрозуміли, навіщо країні Мінінформполітики. Можливо, це рішення і було прийнято лише для того, щоб суспільство пам’ятало про те, що в нас є Міністерство, покликане убезпечити інформаційний простір. І по суті. У нас триває війна. Незважаючи на жодні гейпаради, безвіз та постійні розбірки про те, хто менший корупціонер, щодня військовослужбовці жертвують своїм життям заради того, щоб українці могли лишатись українцями Тому ставлення до заборони інформаційного продукту агресора може бути двояким. З одного боку, так, російська інформаційна машина значно сильніша за українську, вона багатогранніша і, на жаль, впливовіша. Тому заборона на російський чи проросійський інформпродукт – це природний вибір захистити українця від подальшого промивання мізків. Та, якщо дотримуватись цієї логіки, Мінстець запізнився як мінімум на три роки. Забороняючи ті чи інші інформаційні ресурси, ми створюємо вакуум, який має заповнюватись власним продуктом. І створювати цей продукт мають власні – нехай і вигадані – але перемоги. Але на внутрішньому фронті в Україні всі перемоги – це чиїсь поразки. І це “чиїсь” одразу випливає у критику будь-чого. Не на російських, а на наших – українських ресурсах. Тому зменшення зовнішньої інформаційної атаки не єднатиме націю – воно збільшить атаки внутрішні. Але ж ще є зовнішній – справжній фронт. Однак і тут виникає питання – за що ми воюємо з Москвою? За те, де буде столиця, чи за цінності? Це – війна переконань чи війна символів? Бо якщо ми будемо перебирати методи нашого ворога, у тому числі заборону інформресурсів, і для українців, і для всього світу війна перестане бути протистоянням демократії та авторитаризму, а стане конфліктом двох пострадянських держав. А є ще третій – технічний момент. Йдеться не лише про VPN, яким користується половина підлітків, щоб обійти заборону на вхід до ВК. Йдеться про інші технічні моменти. Ми можемо швидко підписати заборону на російський інформаційний продукт в інтернеті. Але діятиме ця заборона лише в тій зоні, де проукраїнські настрої є домінуючими. А для нас проблема – лінія зіткнення, де засилля “Сепар-ТБ” формує таку альтернативну реальність, яка дозволяє бойовикам обстрілювати житлові будинки, а винними в цьому будуть ЗСУ. Для нас проблема – трансляція на Крим, де російська ідея тримається, у тому числі, “на безчинствах українських диверсійних груп”. Для нас проблема – частина Одеської області, де взагалі немає сигналу українського мовлення, зате добре приймається сигнал з Придністров’я. Так, заборона вимагає менше зусиль. І так, як тимчасове явище вона ефективна. Але ще ефективнішим для єднання суспільства є заміщення – заміщення російського та проросійського інформаційного продукту якісним українським. У тому числі проукраїнським продуктом для “ватної” частини громадян України. Питання в тому, де його брати. Може, щоб відповісти на це запитання, і є Мінінформполітики? ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/gibridniy-prismak-zaboroni-prorosiyskih-saytiv/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/london-ta-antiislamskiy-terorizm/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/london-ta-antiislamskiy-terorizm/#comments Mon, 19 Jun 2017 08:25:25 +0000 http://uire.org.ua/?p=3856 Богдан Петренко, LB.ua, 19 червня 2017 року У Великій Британії відбувся ще один терористичний інцидент. Цього разу жертвами насилля стали мусульмани, які повертались з вечірньої молитви у мечеті. Перше – тактика терористів не змінилась. Наїзд на натовп та ножові поранення. Холодна зброя та авто – це легальні засоби. І на відміну від вибухівки чи вогнепальної зброї вони складно піддаються контролю. Та і навряд чи демократична країна зважиться на те, щоб контролювати всі легальні процедури купівлі чи оренди. Більше того – підготовка самого теракту вже не потребує значних фінансових вкладень і спеціальних знань. Теракт може здійснити будь-хто і будь-де. Кожен активний прихильник тієї чи іншої ідеології потенційної може вважатись солдатом терористичної війни. А це – виклик демократії. Бо вже не лише вчинки, а й переконання можуть слугувати підставою для притягнення до відповідальності. І якщо демократична держава перейде цю межу і буде переслідувати за цінності, то це зітре межу між умовним Добром та Злом – між державою та терористами. Друге – як і попередні теракти, цей був здійснений для того, щоб сформувати «стіну» між мусульманською та немусульманською частинами суспільства Великої Британії. З одного боку – він є сигналом, що мирні мусульмани, які не приєднуються до священної боротьби з невірними, також можуть стати жертвами терористичної війни. З іншого боку – поки що нічого не відомо про особу, що вчинила злочин. Свідки вказують, що метою терориста було «убивати мусульман». І якщо дійсно ним виявиться немусульманин – то ситуація загостриться. Це вказуватиме на те, що терористи досягли своєї мети – не лише поширили ісламофобію, вони створили активні антимусульманські настрої серед англійців. І відтепер – насилля можуть учиняти і з одного, і з іншого боку. Це уже не просто стирає межу між Добром і Злом. Це створює ефект снігової кулі, – безкінечного «кров за кров», теракту за теракт. Таке насилля уже перестає стимулюватись ззовні. Насилля стає звичним суспільству. І такий терор не лише стимулює новий терор, він убиває суспільство зсередини. Це – головна мета терористів. Третє – у Великій Британії до цього часу не сформований уряд. Більше того, – жодна партія не має більшості після парламентських виборів, тому Уряд має бути коаліційним. І збільшення числа терактів може вимагати від коаліційного Уряду такої програми дій, яка б посилювала і міграційну політику, і поліцейський контроль у країні. Четверте. У мусульман триває Священний місяць Рамадан. І саме під час Рамадану, як заявили апологети Ісламської Держави, мають активізуватись терористичні атаки. Тому, на жаль, ближчим часом це протистояння посилюватиметься. Священний місяць триватиме ще тиждень – до 26 червня. Питання лише у тому чи піде крива терактів униз після його закінчення. Війна як відомо породжує лише війну. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/london-ta-antiislamskiy-terorizm/feed/ 0 http://uire.org.ua/novyni/uide-na-natsionalnomu-ekspertnomu-forumi-tochki-rostu/ http://uire.org.ua/novyni/uide-na-natsionalnomu-ekspertnomu-forumi-tochki-rostu/#comments Thu, 15 Jun 2017 14:21:35 +0000 http://uire.org.ua/?p=3853 Український інститут дослідження екстремізму, очолюваний Галиною Герегою, 15 червня 2017 року взяв участь у Національному експертному форумі «Точки росту». Перша панель Форуму «Стабільність політичної системи» за участі Степана Кубіва, Ірини Геращенко, посла ЄС в Україні Мінгареллі, Оксани Продан, Мустафи Найєма, Олени Сотник стосувалась реформування Конституції, оптимальної архітектури політичної системи України, порядку денного для влади на 2017 рік, можливості позачергових парламентських та президентських виборів, політичного процесу на місцях. Тема другої панелі – Енергетичний сектор – точки росту. Третя панель Форуму «Україна та світ, що змінюється» стосувалась питань: Євроінтеграція через системні реформи – шлях до модернізації України та запровадження європейських стандартів; західний і східний вектори зовнішньої політики України; вплив глобальних змін у Європі на зовнішню політику України; нове політичне обличчя Європи. Аналіз сприятливих і небезпечних факторів для України. Спікерами під час панельної дискусії виступили Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Маттес Бубе, директор Фонду Еберта в Україні і Білорусі, Люк Якобс, посол Бельгії в Україні, Жан-Батіст Вільмер, директор Інституту IRSEM, Георгій Логвинський, народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи. Український інститут дослідження екстремізму на Форумі представляв Олег Зарубінський. У своїх виступах під час дискусій він, зокрема, наголосив на прямому впливі соціально-економічних процесів, зокрема реформування медичної, аграрної сфери, на політичну стабільність в суспільстві. Підкреслив необхідність чіткого дотримання хронології в процесі проведення реформ. Так, не може прийматися закон, яким передбачається скасування безкоштовності надання медичних послуг, до зміни статті 49 чинної Конституції, де ця безоплатність гарантується, адже, згідно із ст. 8 Конституції, Основний закон є нормою прямої дії. Застеріг молодих політиків від самоназви себе пасіонаріями, оскільки їхня пасіонарність або її відсутність може визначатися не ними самими, а з часом, коли це буде підтверджено. Зупинився на шкідливості тотальної орієнтації на аграрізацію України, адже деіндустріалізація і єдиний наголос на вивозі сільськогосподарської сировини у все більших обсягах – є прямим шляхом до депопуляції населення. Адже сучасна аграрна сфера потребує набагато менше людей, ніж індустріальна держава. Також висловився проти всілякого педалювання спікерами шкідливості «популізму», наполягаючи на тому, що останній є продуктом великої відстані аж до прірви між тими, хто називає себе елітою та більшістю населення, між істеблішментом та звичайними громадянами. А демократія – це не мерітократія чи охлократія, а саме ДЕМОкратія, тобто влада більшості, а не елітарної меншості, що зверхньо дивиться на базові потреби та вимоги пересічних громадян ]]> http://uire.org.ua/novyni/uide-na-natsionalnomu-ekspertnomu-forumi-tochki-rostu/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/terorizm-zhive-za-rahunok-zmi/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/terorizm-zhive-za-rahunok-zmi/#comments Tue, 13 Jun 2017 09:56:04 +0000 http://uire.org.ua/?p=3848 DW, 10 червня 2017 року Інтерв’ю професора соціальної психології Гюнтера Бірбрауера щодо проблеми тероризму DW: Як би ви описали психологічний портрет людини, яка робить вибух в натовпі молодих людей? - Гюнтер Бірбрауер: Я знаю про неї не більше, ніж з ранкового репортажу по радіо. Отже, що це за людина. Відповідь, яку дають люди- це якийсь божевільний, ненормальний, що має особливо агресивний характер. Але така відповідь невірна. Тому що терористи – теж звичайні люди, але вони роблять жахливі злочини. Однак розглядати ці злочини з точки зору патології, вважати їх психічно хворими – як правило, такі міркування заводять в глухий кут. Як нормальні люди роблять такі жахливі вчинки ? - Якщо людина повністю присвячує себе якійсь ідеології. Якщо говорити про ісламський екстремізм, то мова йде про детально вибудувану ідеологію. Подумайте тільки про третій Рейх. Жахливі злочини скоювали нормальні чоловіки. Але в своїх діях вони повністю орієнтувалися на певну ідеологію. Іншими словами, небезпечний той, хто підпорядкував себе якийсь людиноненависницької ідеології, але не з патологічних, а з ідейних причин. Все частіше теракти відбуваються на концертних майданчиках і клубах. Це випадковість? - Це не випадковість, це усвідомлений вибір. Такі місця вони вибирають свідомо. По-перше, там багато молоді. А терористичний акт, при якому жертвами стають молоді люди, більшість сприймає як більш підступний, блюзнірський, ніж якби йшлося про людей середнього або похилого віку. Так що терористам важливо цілитися саме в молодих людей. Крім цього, мотивом таких терактів є неприйняття західного стилю життя, поп-музики, свободи. Так що сюрпризом такий вибір не є. З цього можна зробити висновок, що в майбутньому ми побачимо ще більш жахливі теракти. Чи можна очікувати, що європейці звикнуть до терактів? І шоковий ефект – можливо, головна зброя терористів – перестане працювати? - Не думаю, що страх перед терактами зменшиться. Навпаки, терористи будуть шукати нові цілі, які знову і знову будуть викликати інтерес засобів масової інформації. Ми повинні звернути особливу увагу на роль мас-медіа: без них були б тільки вбивства, але не було б тероризму – він живе за рахунок ЗМІ. Якби всі журналісти сьогодні домовилися не повідомляти про це, то тероризму не стало б. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/terorizm-zhive-za-rahunok-zmi/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/den-nezalezhnosti-rosiyi-vid-dimona/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/den-nezalezhnosti-rosiyi-vid-dimona/#comments Mon, 12 Jun 2017 10:07:07 +0000 http://uire.org.ua/?p=3845 Богдан Петренко, Обозреватель, 12 червня 2017 року “Он Вам не Димон”. Саме таке гасло обрала російська опозиція для того, щоб протистояти корупції в країні у День Росії. Власне, у тому що тролять саме Медведєва, дивного немає нічого. Путіна люблять у Росії, як Сталіна після війни. Тому електорально вигідніше тролити якогось Калініна, ніж Самого. А те, що свято офіційно називається уже не день “незалежності”, а просто день Росії – то чого дивуватись – це як святкувати День незалежності третього Рейху від окупованих територій. Ще напередодні Навальний переніс проведення мітингу з санкціонованого місця на несанкціоноване. Фактично, тим самим ризики конфлікту між “правоохоронцями” та “опозицією” у Росії зросли. Але кожна зі сторін отримала сигнал, який має сподобатись. Опозиціонери і протестна частина російського суспільства – що опозиція не прогинається під якимись там санкціонованими місцями від влади – це ж “гетто для опозиції”. Провладна частина – сигнал, що опозиція з самого початку порушила норми законодавства та пішла на конфлікт. Практично йдеться про поляризацію російського електорату перед виборами. Та і конфлікт свідомо створювався обома частинами. Опозицією, яка порушила законодавство (хай і неправової країни, але порушила). І владою, яка створювала обмеження для проведення повноцінного мітингу опозицією. Для влади важливо не віддати “болото” на користь опозиції, а для Навального важливо взяти всі 10-12% голосів, які опозиційно налаштовані. Нагадаю, що кандидат у президенти Росії, хоча й має взяти більше 50%, але вибори “іспоконвєков” відбуваються в один тур. Більшість росіян однозначно проголосує за Путіна і у березні 2018 року. У травні його дії підтримували 81%. І хоч запроваджуй для них продовольчі картки, – вони все рівно будуть голосувати за “спасітєля Росії”. Тому, для Навального важливо взяти якнайбільше в першому і єдиному турі, де конкурентом йому буде не стільки Путін, скільки – решта опозиціонерів. Саме тому, для нього конфлікт – це не просто засіб привертання до себе уваги. Це засіб акумуляції опозиційного електорату. І найголовніше – засіб усунення на другий план у новиневому потоці інших лідерів опозиції. Власне, чим більше буде протистояння, тим більше вигоди обом сторонам. Навальному, який до березня наступного року буде доводити, що він єдиний антипутінський кандидат. Та і самій владі, яка, після цього конфлікту по-перше, матиме черговий привід “закрутити гайки у країні”. Під соусом турботи про безпеку. І, по-друге, спецслужби матимуть можливість поновити “списки осіб, які ведуть активну опозиційну діяльність” напередодні початку виборчої кампанії. І провести з ними відповідну виховну роботу. Бо для Путіна теж важливі наступні вибори – не для перемоги – а для кількості. Для нього важливо отримати значно більше, ніж на минулих виборах. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/den-nezalezhnosti-rosiyi-vid-dimona/feed/ 0 http://uire.org.ua/publikatsiyi/kiberviyni/ http://uire.org.ua/publikatsiyi/kiberviyni/#comments Mon, 12 Jun 2017 07:05:59 +0000 http://uire.org.ua/?p=3842 Rеuters, 8 червня 2017 року Ідентифікація осіб, що займаються кіберзлочинністю і особливо атаками, які переслідують військові і політичні цілі, залишається об’єктивно складним завданням через слабкий рівень захисту сучасної комп’ютерної інфраструктури. Йдеться про базові програмах таких фірм, як Microsoft, Apple, SAP і Google, якими користуються мільярди людей по всьому світу, говорять експерти. Операційна система Windows, наприклад, має близько 100 мільйонів рядків коду. А невелика шкідлива програма обходиться буквально кількома сотнями рядків. Сховати її легко, знайти – ні: “хороший” код і “поганий” виглядають, на перший погляд, однаково. Завжди можна маніпулювати цифровим кодом, вказує Гайкен, і тому навіть знайденим слідах не варто надавати надто багато значення. Докази можна свідомо залишити, щоб навести на помилковий слід, пояснюють експерти. Фактично однозначно ідентифікувати нападника може тільки він сам – зізнавшись в атаці і привівши відповідні докази. Інша проблема – як правило, ті на кого здійснена атака не реагують на невдалу спробу злому, значить, у нападників є перевага в часі. Вони можуть шукати “дірку” в системі настільки довго, скільки їм хочеться. Нападникам достатньо однієї вдалої спроби, в той час як той хто захищається повинен вміти витримати і кілька тисяч атак. Кібервійна асиметрична, констатує Сандро Гайкен (Sandro Gaycken), незалежний радник з IT-безпеки при НАТО. Але головна нерівність в положенні атакуючих і тих, хто піддається нападу, полягає в факторі анонімності. Сліди кібератаки легко стираються, шкідливий код програми тільки ненадовго займає місце на фізичному носії, а потім зникає. Залишається тільки зміст шкідливої ​​програми. Але і цього недостатньо для ідентифікації атакуючого. Завжди можна маніпулювати цифровим кодом, каже Гайкен, і тому навіть знайденим слідам не варто надавати надто багато значення. Докази можна свідомо залишити, щоб навести на помилковий слід, пояснюють експерти. Фактично однозначно ідентифікувати нападника може тільки він сам – зізнавшись в атаці і привівши відповідні докази. ]]> http://uire.org.ua/publikatsiyi/kiberviyni/feed/ 0