Ідея поступового виселення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зі Львова якнайтісніше пов’язана з будівництвом елітного житлового кварталу на території колишнього заводу «Ð›ÑŒÐ²Ñ–вприлад», – заявляє голова Львівської обласної організації Української народної партії, заступник голови УНПОльга Давид.

3 грудня 2016 року відбувся ХХ з’їзд Української народної партії.

Під час з’їзду делегати наголосили на необхідності нових підходів до партійного будівництва, з метою створення на юридичній базі УНП сучасної правоцентристської політичної сили європейського зразка.

Партійці наголосили на необхідності розбудовувати партійну структуру, активізувати партійців для участі у виборах до об’єднаних територіальних громад на засадах партійної програми УНП, посилити інформаційну діяльність через власні засоби розповсюдження інформації.

Голова УНП Олександр Клименко у своїй звітній доповіді наголосив: «Ð—араз багато говорять про дострокові вибори до Верховної Ради, але чи зможуть щось змінити вибори в сьогоднішніх умовах. Нинішня система влади ставить хрест на можливості партій боротись за мандат, і не тільки через використання грошей замість партійних осередків, а й через зміни до законодавства. Ми - УНП знаємо, що робити, маємо програму, маємо структури, але ми не маємо достатньо фінансових ресурсів для ведення повноцінної виборчої кампанії. Ті, що сьогодні при владі, не мають ні програм, ні структур, нехтують законами, але вони мають достатньо грошей щоб купити технологів і рекламістів, оплатити час на телебаченні за цю рекламу. Люди знову будуть довіряти обіцянкам, або просто результат намалюють, як це вже бувало. Без зміни законодавства про вибори, нового складу ЦВК, заборони політичної реклами на приватних телеканалах, політичного навчання суспільства, партії не зможуть боротись з олігархічними грошима. І, відповідно, вибори знову нічого не змінять, бо замість представників волі суспільства, мандати знову отримають представники олігархів»

Олександр Клименко підсумував, що суть влади не змінилася, реформи не є реформами. Жодна з парламентських «Ð¿ÑÐµÐ²Ð´Ð¾ партій», не запропонували програми реформування держави з тим, щоб вдосконалити державне управління і інтересах громадян, реалізації і захисту їх прав та з метою усунути причини корупції. Тому УНП на сьогодні має стати політичною силою, яка об’єднає навколо своєї ідеології лідерів з державницьким мисленням і бажанням вдосконалювати державне управління на національно-демократичних засадах.

Головою УНП вдруге обрано Олександра Івановича Клименка. Олександр Клименко – колишній шахтар, народний депутат України від УНП, громадський діяч, меценат, волонтер, кандидат у Президенти України від УНП у 2014році.

Заступниками голови УНП стали голова Львівської обласної організації УНП Ольга Давид та почесний голова Миколаївської обласної організації УНП Олексій Мірошниченко.

Одночасно, було внесено ряд змін до Статуту УНП, які конкретизували повноваження керівних органів партії, підстави для прийняття і виключення з партії, упорядкували фінансово-господарські питання.

Делегати конференції Полтавської обласної організації Української народної партії 26 листопада обрали головою організації Дмитра Слободянюка.

Дмитро Слободянюк – знана на Полтавщині людина, адже 30 років він викладає філософію в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, тож у кожній школі області працюють його колишні випускники.

Новий очільник полтавської УНП – член партії з 1999 року, пройшов усі щаблі партійної кар’єри в області: був головою первинного осередку, керував районною і міською організаціями партії.

В ефірі передачі «Ð§Ð¸Ð¼ живе область» на телеканалі «ÐœÐ¸ÐºÐ¾Ð»Ð°Ñ—в» Заступник голови УНП, голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко розповів про Ð°ÐºÑ‚уальні питання життя Кривоозерщини.

Розмова йшла про підготовку району до осінньо-зимового періоду, проблеми з ремонтом доріг, впровадження програм енергозбереження, здобутки в соціально-гуманітарній сфері та досягнення в аграрному комплексі.

Вже чверть сторіччя Україна – незалежна держава. Окроплена кров’ю героїв-українців, омріяна дідами і прадідами  Незалежність України до сьогодні потребує захисту і сильної волі політиків, сміливості і відваги воїнів, любові і патріотизму кожного українця.

Нехай цей день буде для нас не лише радісним Днем народження держави, а й днем пам’яті та вшанування подвигів усіх борців за Свободу, Незалежність та Соборність України, нагодою для кожного українця задуматися про свій власний внесок у розвиток сучасної і сильної нації, проявити національну свідомість і усвідомити власну відповідальність за майбутнє України!

Цінуймо найвизначніший здобуток українського народу - незалежну державу!

Бережімо, поважаймо, віддячуймо кожного українця і українку, які присвячують своє життя моральному, інтелектуальному, культурному, економічному розвитку нашого народу!

Молімося за сміливих, мужніх і сильних захисників нашої України!

Будьмо щасливі у своїй рідній Україні!

Слава Україні! Героям слава! 

Життям своїх найкращих синів Україна платить за безпеку в Європі. Сумно і прикро, що Польща, встромляє ще й свій ніж у спину знесиленої протистоянням рашистському геноциду українців. До цього часу українці знали і вірили, що мають справу з сучасною, сильною, толерантною, великою християнською польською нацією, здатною любити, пробачати, поважати правду, будувати мир і захищати спокій. Разом з поляками ми переживали в часі Смоленської трагедії, бо знаємо, що таке біль втрати національної еліти, яка є основою життя і розвитку нації. Ми називали Польщу адвокатом України в Європейському союзі, а насправді вона виявилася прокурором у сфабрикованій політиками справі проти української нації.

Юрій Костенко спростував отримання фінансування від ПР і не визнав правдивості своїх підписів у так званій «Ñ‡Ð¾Ñ€Ð½Ñ–й бухгалтерії ПР»: «Ð£ мене зовсім інший підпис, який я ставив під відомими міжнародними угодами, справжній і легальний.  А от вся українська політика на той час  діяла поза законом, тому, що ні закон про вибори, ні закон про політичні партії не впорядковували  Ñ†Ð¸Ñ… правовідносин. УНП намагалася змінити ситуацію, пропонуючи на розгляд парламенту ряд проектів законів, зокрема щодо фінансування політичних партій, реформування виборчого  законодавства. Однак жоден з них навіть не потрапляв у порядок денний»