Шановні колеги!
Порядок денний сьогоднішнього дня вам розданий. Ми врешті-решт з вами підійшли до розгляду найважливішого питання для життя країни — це питання реформи самоврядування. Я вважаю, що сьогодні та розмова, яка повинна відбутися в цьому залі, — вона визначить шляхи цієї реформи, концепцію, і, безумовно, виконавці, які знаходяться сьогодні в цьому залі і які розпочнуть цю роботу, зобов’язані усвідомлювати значення цієї реформи для кожної людини, для кожного громадянина. Я скажу без перебільшення: це буде одним із найважливіших питань, складовою, яка буде впливати на покращення життя людей.
Від організації виконання цієї роботи будуть залежати терміни, буде залежати успіх модернізаційних змін, спрямованих на створення сучасної, ефективної, конкурентоздатної України.
У 2010 році був широкий діалог — ми його з вами розпочали з місцевими органами влади, експертами щодо конституційних змін, необхідних для підвищення ролі місцевого самоврядування. Разом з тим необхідна та довгоочікувана реформа у цій сфері не вичерпується лише змінами до Основного закону.
Реформа мусить визначити напрями, механізми, терміни формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Такої, що спроможна максимально забезпечити надання якісних та доступних публічних послуг, укріплення інститутів демократії, захист інтересів громадян в усіх сферах життя. Водночас, вона має бути гармонійним інструментом, що вибудує якісно нові відносини між державою та територіальними громадами, узгоджувати їх інтереси.
Очевидно, що нинішня система самоврядування на місцях — неефективна і суттєво стримує розвиток нашої країни.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що правове регулювання та сама практика місцевого самоврядування не задовольняють сучасних потреб України. Зауважу, що при цьому вони також не відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування. Невиконання ж положень Хартії є істотною перепоною на шляху реалізації курсу та перешкоджає інтеграції до Європейського співтовариства.
Ми маємо нераціональну систему підпорядкування та компетенцій, непрозору схему делегованих та власних повноважень органів місцевого самоврядування. Зокрема, ще з радянських часів існує біля 90 складних утворень, коли на території міст діють декілька інших адміністративно-територіальних одиниць, що не мають своєї територіальної громади. Ми з вами про це дуже часто говорили.
Я вже не кажу про застарілі проблеми місцевих бюджетів, проблеми дотаційності територіальних громад і регіонів.
Містобудування також ґрунтується на морально і технологічно застарілій моделі.
Нереформована система місцевого самоврядування консервує та накопичує проблеми житлово-комунального господарства. Звідси — низька якість комунальних послуг та поширення корупції на місцях.
Я неодноразово наголошував на неприпустимості надмірного зосередження повноважень у центрі.
На жаль, знову виявляються тенденції до концентрації влади у міністерствах та відомствах, і це створює нові перешкоди для ефективного управління.
На сьогодні в результаті проведеної ґрунтовної роботи та ретельного аналізу усіх змін у сфері місцевого самоврядування, спроби яких робились з 1996 року, маємо висновок: вони зазнавали поразок через відсутність системних підходів до вирішення проблем регіонального розвитку.
Адже справжня реформа починається з систематизації управління процесами, визначення пріоритетів та підготовки плану першочергових та інших заходів, врахування інтересів всіх зацікавлених сторін.
Ми обіцяли громадянам реформу місцевого самоврядування. Я не знаю жодної політичної сили, яка б про це не говорила — незалежно, як кажуть, від кольору. Тому вона повинна бути продумана, вирахувана у часі, зважена, послідовна, узгоджена з іншими розпочатими структурними реформами в державі.
Сьогодні настав час практичних дій для створення належних умов такої реформи.
За моїм дорученням було організовано роботу з підготовки Концепції реформи самоврядування. До роботи були залучені кращі фахівці, науковці, незалежні експерти, а також громадські організації, що представляють інтереси самоврядування усіх рівнів.
На сьогодні ми маємо перший проект цього документу, в якому знайшли відображення ті ідеї та ініціативи, які ми з вами неодноразово обговорювали на Раді регіонів, у парламенті, на численних зустрічах з нашими громадянами та громадським активом.
Вважаю за необхідне розпочати на всіх рівнях широку дискусію навколо напрацьованого проекту Концепції реформи місцевого самоврядування, забезпечити врахування всіх пропозицій, що будуть висловлені нашими співгромадянами.
Реформування місцевого самоврядування має відбуватися на засадах децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад.
Це все вимагає зважених кроків щодо законодавчого вирішення проблем місцевого та регіонального розвитку в контексті виробленої державної регіональної політики, бюджетної, податкової та муніципальної реформ із дотримання положень Європейської хартії місцевого самоврядування.
Йдеться про забезпечення повсюдності місцевого самоврядування, формування і забезпечення діяльності територіальних громад та їхніх органів. Їх головним завданням має бути покращення умов життя людей, оперативне та якісне надання їм публічних послуг, поліпшення умов сталого розвитку територій, ефективне використання бюджетних коштів та інших ресурсів.
Ми маємо припинити дублювання повноважень, функцій та завдань органів місцевого самоврядування різних рівнів.
Необхідно сформувати правові умови для розвитку ефективних територіальних громад, в яких буде створено дієздатні органи місцевого самоврядування, спроможні виконувати законодавчо визначені власні, а також делеговані державою повноваження.
Шановні колеги!
Глибоко переконаний, що лише та реформа має майбутнє та досягне результату, яка буде підтримуватися в суспільстві і яку розуміють люди.
Реформа самоврядування, нав’язана людям, як то кажуть «зверху», не матиме успіху. Дуже важливо, щоб такі зміни мали розуміння і реалізовувались в регіонах. Я не люблю слова «знизу», я кажу — реально там, де живуть люди, тоді ми будемо з вами мати підтримку, будемо мати успіх.
Ця реформа торкнеться кожної людини, кожної сім’ї, кожного підприємства і кожного регіону.
Це питання доручаю, насамперед, представникам органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних асоціацій, міським головам, депутатам обласних, міських, сільських та селищних рад.
Звертаюся до вас як до людей, які безпосередньо щодня займаються питанням місцевого самоврядування, з проханням організувати широке обговорення та роз’яснення основних позицій реформи.
Крім того, має бути здійснено ретельне вивчення та детальний аналіз громадської думки, враховано соціально-психологічні ризики, проведена потужна інформаційна та роз’яснювальна робота.
Наступна важлива передумова — формування сучасного менеджменту місцевого самоврядування.
Будемо відверті — небагато у нас прикладів ініціативної, добре організованої роботи місцевих рад. Не вистачає освічених та підготовлених кадрів. Їх треба буде нам з вами готувати, шановні колеги. Ми знаємо, як часто змінюються депутати в місцевих радах, а інколи ці зміни не йдуть, як кажуть, на користь. Люди про це кажуть, на жаль. Тому нам це треба врахувати.
У нас є досвід організації своєрідних «шкіл самоврядування», де організовується навчання, аналіз досвіду країн-сусідів, проводяться тренінги для активу самоврядування.
Позитивний приклад Вінниччини, одного з регіонів-лідерів у втіленні та поширенні ідей сучасного самоврядування.
Вважаю цей напрямок надзвичайно важливим, я би сказав, у національному масштабі. Я не називаю інших регіонів. Безумовно, у нас є — можна назвати серед цих регіонів Дніпропетровщину, можна назвати і Харківщину. Я не хочу нікого ображати, шановні колеги. Але ми знаємо, що там, де є просування вперед, це видно неозброєним оком. Перебуваючи в регіонах країни, ми бачимо, що уваги цим питанням приділяють не всі керівники.
Тому Уряд, Фонд розвитку самоврядування при Президентові України мають у якнайкоротші терміни розробити новий план дій щодо системної освіти активу самоврядування.
Треба вивчати досвід своїх земляків, користуватися допомогою країн-партнерів Центральної Європи, які успішно реалізували таку реформу.
Шановні колеги!
Реформа місцевого самоврядування спрацює тоді, коли вона буде чітко зорієнтована на зростання добробуту людини, зміцнення економічного потенціалу територіальної громади.
Серед базових пріоритетів стимулювання економічної активності на місцях — створення стабільних джерел наповнення місцевих бюджетів, задіяння місцевих ресурсів та нових важелів мобілізації наявних на регіональному рівні позабюджетних коштів.
Проблема фінансування розвитку територіальних громад, сіл, селищ і міст сьогодні виходить на перший план.
Зазначу — обсяги дотацій, що надаються місцевим бюджетам з державного бюджету, зростають щороку, а рівень добробуту людей, показники розвитку регіонів і громад покращуються надто повільно.
Нестача ресурсів для вирішення проблем місцевого розвитку відчувається постійно. І краще, ніж ви, цього не відчуває ніхто.
Традиційно найбільшими за обсягами сьогодні є такі доходи місцевих бюджетів, як податок на доходи фізичних осіб та плата за землю. Надходження від цих податків, що є загальнодержавними, щороку зростають.
Відчутну частку доходів місцевих бюджетів складає єдиний податок для суб’єктів підприємницької діяльності.
Держава запровадила диференціацію ставок єдиного податку та зарахування його до бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів. Це позитивно позначилось на їх наповненні.
Водночас, досі в Україні вкрай неефективно використовуються наявні на місцевому рівні потенційні джерела доходів держави — природні ресурси, земля, туристично-рекреаційна сфера.
Органи місцевого самоврядування недооцінюють потенціал об’єктів комунальної власності, доходи від яких можуть стати додатковим стабільним джерелом наповнення місцевих бюджетів.
У регіонах слабко налагоджено роботу щодо пошуку інвесторів для розбудови об’єктів соціально-культурного та господарського призначення.
Майже не рекламуються інвестиційні та туристичні можливості території, привабливі об’єкти для інвестування. Про це можна багато говорити. Я вам скажу, є регіони, які займаються, як кажуть, іміджевою політикою, а є регіони, які взагалі це слово не знають. Чому це так? Я хочу сказати, що багато залежить від підходів керівників, від їх менталітету, від їх любові до тієї землі, на якій вони живуть. Але це не торкається людей. Тому люди не повинні страждати від того, з яким настроєм працюють керівники чи політики тих чи інших регіонів. Ті підходи, які сьогодні є — вони не задовольняють, не створюють умови, не мотивують залучення інвестицій. Вони сьогодні не виконують ті вимоги сьогодення, які є.
Тому я хотів би, шановні колеги, звернутися в черговий раз до вас і окреслити стратегічне завдання: необхідно комплексно задіяти всі наявні на місцевому рівні можливості щодо наповнення місцевих бюджетів та максимально використати існуючі в регіонах ресурси — матеріальні, фінансові, інвестиційні, людські — для відродження економічної активності, розвитку підприємництва, створення нових робочих місць.
Напрям реформ, який ми поступово запроваджуємо, — навчити самостійно заробляти кошти на місцях, оскільки лише той результат вартий уваги, що здобутий саме в регіонах!
Чим більше свободи для місцевого самоврядування у господарській сфері, тим більшим буде власний фінансовий ресурс розвитку.
Вважаю, що незадіяним залишається ресурс комунального господарювання. Місцеві підприємства можуть ефективно працювати на місцевій сировині, використовуючи місцеві ресурси, корисні копалини.
У кожній громаді необхідно створити «інвестиційні карти» найпривабливіших об’єктів для інвестування.
Треба по-іншому підійти до вирішення застарілої проблеми безробіття в малих містах, селах і селищах. В Україні — більш ніж 350 населених пунктів мають статус малих міст, у яких проживає понад 6 мільйонів громадян.
Десятки тисяч мешканців цих міст шукають кращої долі або у великих містах, або за кордоном. Така ж ситуація й у переважній більшості сіл та селищ України.
Керівники місцевого самоврядування мають навчитися організовувати економіку власної території та створювати умови для роботи на місцях.
На порядку денному — оптимізація роботи регіональних ринків праці.
Великі сподівання покладаю на створення в Україні мережі професіоналів-регіоналістів — фахівців та експертів з питань регіонального розвитку. Ми з вами достатньо, шановні колеги, подорожуємо різними країнами, і дуже часто ми бачимо і вивчаємо досвід у цих країнах організації цієї роботи. Нам треба переходити до початку втілення цього досвіду в Україні. Нам треба застосувати нові підходи до вирішення нагальних питань у сфері регіонального розвитку.
Зауважу, що створення такої мережі має підтримку з боку наших партнерів із наших країн-сусідів — як Сходу, так і Заходу.
Окремою темою для уваги з боку держави та місцевої влади є вирішення проблем розвитку сільських громад, реалізація перспектив формування економіки сільських територій. Я буквально сьогодні зустрічався з головою Міжнародної фінансової корпорації, і ми говорили, який величезний потенціал має Україна в розвитку аграрного сектору економіки. З його слів, і ці дослідження робив Світовий банк, такі країни, як Бразилія, Аргентина й Україна, мають найбільший потенціал розвитку аграрного сектору економіки. І це питання дуже актуальне сьогодні у світі. Це питання є одним з першим з точки зору продовольчої безпеки.
В Україні — понад 28 тисяч сільських населених пунктів. Це інфраструктура, яка потребує сьогодні великої уваги, тому що в цих селах і селищах проживає третина населення нашої держави.
У сільськогосподарському виробництві зайнято майже 5 млн осіб, що становить 34% від загальної кількості населення, яке проживає в сільській місцевості.
Водночас, проблеми сільських територій не обмежуються лише розвитком агропромислового комплексу.
Село, у першу чергу — це середовище і спосіб життя людей, а вже потім — сфера виробництва.
Сучасне українське село переживає складні часи. Зменшується чисельність сільського населення. Майже третина від нього — пенсіонери. Працездатне населення та сільська молодь їдуть у великі міста або за межі країни.
Сьогодні, і я звертаю на це увагу Уряду, рівень середньомісячної заробітної платні у сільському господарстві майже на 35% нижче рівня заробітної плати в цілому по Україні.
Серед хронічних проблем українського села — низькі показники якості життя, невеликі доходи, застаріле інфраструктурне забезпечення, ускладненість доступу сільських мешканців до медичних та освітніх послуг.
Створення сучасних умов життя на селі в соціальному, культурному і духовному розумінні — найперше завдання для місцевої влади.
Саме тому земельна, медична, освітня реформи, реформа соціального забезпечення мають працювати на підвищення якості життя селян.
Комплексний та збалансований розвиток сільських територій — це усталений стандарт для Європейського Союзу і орієнтир для державної регіональної політики в Україні.
Серед базових пріоритетів державної політики — зростання доходів та якості життя на селі.
Цьому має слугувати збільшення орендної плати за використання землі великими підприємствами-орендарями.
Одне з найважливіших завдань Уряду, органів влади всіх рівнів — забезпечити створення нових робочих місць у сільській місцевості, залучити молодих спеціалістів до розбудови села, підтримувати розвиток сільгосппідприємств, фермерства, в тому числі сімейного.
Уряду, в межах діючих бюджетних програм, необхідно забезпечити повноцінне фінансування заходів, спрямованих на підтримку фермерів-початківців, сприяти створенню та розвитку сімейних ферм на селі.
Реалізація цих завдань створить умови для досягнення стратегічних цілей, якими я вважаю підвищення товарності сільськогосподарського виробництва та забезпечення внутрішнього ринку продовольством високої якості.
Тільки через об’єднання зусиль держави та виробників сільгосппродукції, через розвиток кооперації — споживчої, збутової, обслуговуючої, кредитної, через відродження підприємницької активності можна підвищити економічну результативність сільськогосподарського виробництва, досягти високих соціальних стандартів життя на селі.
Сьогодні лише 1% селянських господарств в Україні охоплено кооперацією, а, наприклад, у сусідній Польщі — понад 50%. Тому розвиток кооперації на селі потребує дієвої підтримки.
Влада має гарантувати державну допомогу розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на етапах їх створення.
За рахунок розвитку сільськогосподарської кооперації можна підвищити стандарти безпеки продуктів харчування, досягти міжнародного рівня якості та дотримання санітарних норм.
Державна влада має гарантувати підтримку на етапі просування сільськогосподарської продукції на ринок, створити сприятливі умови для наближення товаровиробника сільськогосподарської продукції безпосередньо до споживача, сформувати сучасні ринкові механізми.
Місцевій владі необхідно сприяти організації та проведенню ярмарків та виставок із продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, налагодити ефективну роботу оптових ринків сільськогосподарської продукції. Ту робота, шановні колеги, яку ми розпочали, по розбудові мережі оптових ринків треба продовжувати. Я дивлюся, Миколо Яновичу, що в тих регіонах, в яких ми намітили, наскільки пам’ятаю, їх п’ять, там робота ця майже завершена. Але я не знаю, де вона розпочата в нових регіонах і чому це так. Чому ми зупинилися? Я от дивлюся, Присяжнюка немає. Бісюк, я хотів би, щоб ви мені на це питання дали відповідь. Не сьогодні, але я хотів би від вас її почути.
Ефективність державної підтримки села повинна бути забезпечена впровадженням програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій.
Пріоритети розвитку сільських територій та соціально-економічного розвитку села мають знайти відображення в новому проекті Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, а також під час розробки та доопрацювання відповідних регіональних стратегій економічного та соціального розвитку.
Сучасне українське село повинне мати розвинуту інфраструктуру — платформу для залучення інвестицій та відродження підприємницької активності.
Її невід’ємною складовою має стати комплексна розбудова аграрного ринку, розвитку доріг, транспорту, житлово-комунальної та інженерної сфер.
І це також повинно бути пріоритетом роботи Уряду та місцевої влади.
Шановні учасники Ради регіонів!
Я розраховую на те, що в цій залі зібрались фахівці, державні менеджери, які добре розуміють цю проблему, як то кажуть, цей сигнал, який я зараз роблю.
Я розраховую, що в найкоротші терміни Урядом має бути опрацьоване питання розвитку економіки територій та нових підходів у регіональній політиці. У відповідному дорученні, яке я підпишу, будуть відображені відповідні завдання. Тому я просив би зараз висловити всіх виступаючих свою точку зору до цього питання і будемо сьогодні визначатися і приймати рішення.
Джерело:
Офіційне інтернет представництво
Президента України