Напевне, саме тому, що Іван Михалевич, лісничий Гірницького лісництва, живе, зважаючи ще з молодих літ на мудре навчання батька, його поважають і шанують у колективі, на підприємстві, у районі і за межами – у лісовій галузі області. Знають його як мудрого, доброго, розумного, толерантного, милосердного і доброчинного, лісничого – знавця своєї справи, людину, яка ніколи не залишить в біді іншу, яка навчить, передасть досвід і щиро бажає тільки добра ближньому.
Продовжити читання→
У житті Володимира Читкайла було три любові: робота, дружина і діти. Зараз уже ні рідні, ні колеги навіть не беруться розставляти їх за порядком, бо ніхто напевне не знає, хто ж був на першому місці. Головне, що всі разом вони уживалися і рік за роком спільно створювали книгу життя мужнього чоловіка, про якого досі говорять, згадують, особистим знайомством із котрим пишаються.
8 січня Володимирові Читкайлу виповнилося б 64. Не судилося. Але у пам’яті волинських лісівників він залишився назавжди.
Продовжити читання→
У ДП «Горохівське ЛМГ» працює чимало чудових фахівців. Серед них наставник молоді Людмила Сай.
Продовжити читання→
При в’їзді до Шацька око привертає ошатний будиночок ДП «Шацьке учбово-досвідне господарство». Воно одне з найуспішніших, суттєво впливає на розвиток Шацька – курортної столиці Волині. Дає людям роботу, наповнює місцевий бюджет, забезпечує місцевих підприємців лісовим ресурсом, а жителів – дровами. А ще дбає про зелені легені краю.
То ж про роль учбово-досвідного лісогосподарства у житті селища говоримо з його директором Андрієм Самолюком.
Продовжити читання→
Андрій Мар’янович Яцина – дуже скоромна людина. Попри це встигає бути і чудовим спеціалістом у лісовій галузі, і прекрасним сім’янином. Був у зоні АТО. Зараз очолює державне підприємство «Поліське лісове господарство» та районну спілку ветеранів АТО. Продовжити читання→
Тисячі років на нашій землі живуть поруч покоління людей і покоління дерев… Із лісом тісно переплітаються долі, бо той, хто ще змалку мав щастя милуватися пишною зеленню, назавжди залишається зачарований загадковістю й красою природи. Не дивно, що у родинах лісників, майстрів лісу, лісничих професія передається у спадок. Немало таких династій і на Турійщині.
Продовжити читання→
Серед густого лісу загубилося невеличке село з такою осяйною назвою – Світле. Ліс для його мешканців був захисником і годувальником. Могутніми зеленими грудьми ставав насупроти злих вітрів, спиняв шалені танці зимових завій. Невеличкі сільські оселі тулилися до нього, довіряли і любили.
В одній із них зростав хлопчик, якого батьки назвали Валерієм. З дитинства не знав, що таке байдикування, бо був найстаршим з чотирьох дітей у родині. Доглядав менших братиків, біг допомагати неньці «у ланку». Маючи вільну хвилинку, поспішав до батька Павла, що повертався з лісу. Продовжити читання→
Майстра лісу у ДП СЛАП «Рожищеагроліс» Андрія Олексюка сміливо можна назвати прикладом справжнього господарника – лісу. Андрій Васильович народився в с. Березолуки Рожищенського р-ну. Люблячий чоловік та турботливий батько трьох дітей. Користується повагою серед односельчан. З 1995 р. присвятив своє життя Рожищенським лісам.
Продовжити читання→