Цінності та принципи співпраці

Упродовж трьох днів, із 19 по 21 травня, проходив планувальний воркшоп щодо майбутнього спільного проекту організацій-представників Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» із німецькими партнерами Kurve Wustrow – The Centre for Training and Networking in Nonviolent Action. Від Коаліції у заході взяли участь сім організацій, зацікавлених у використанні зібраної під час документування інформації для миротворчих проектів.

«Вже третій рік наша країна перебуває в стані війни, але далеко не все українці усвідомлюють складність і трагізм цього конфлікту. Вірю, що зібрана в рамках нашого  проекту інформація про порушення прав людини допоможе зробити збройний конфлікт більш зрозумілим і для наших співгромадян, і для людей за кордоном. Це важливий крок для відновлення справедливості і миру на сході нашої держави»

– коментує заплановану діяльність Володимир Щербаченко,
 голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив.

Під час воркшопу учасники обговорили майбутній миротворчий проект та визначили його основні напрямками. В основі проектної ініціативи – документування порушень прав людини, вчинених відносно до цивільних осіб. Правозахисники запланували у найближчі місяці задокументувати інформацію про щонайменше 50 тяжких порушень прав людини (вбивств, поранень, насильницьких зникнень, тортур), а також обробити вже раніше зібрану інформацію.

В рамках проекту також заплановано надавати правову допомогу цивільним особам, що постраждали внаслідок збройного конфлікту. На основі зібраної інформації планується створення креативних продуктів про наслідки війни, а також  робота з медіа, культурними платформами та із лідерами суспільної думки.

«Маю багато вражень від інтенсивного та плідного воркшопу в Києві із представниками Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» та Kurve Wustrow для проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу». Щиро вдячний за всі ідеї та чудовий початок нашої співпраці на наступні три роки!»

– зауважує Сімон Шлегель,
міжнародний волонтер Східноукраїнського центру громадських ініціатив від Kurve Wustrow.

Про це свідчать дані дослідження, оприлюднені на круглому столі "Сексуальне насильство та безкарність під час збройного конфлікту на Донбасі: табу на справедливість", організованому платформою “Правозахисний порядок денний” під егідою Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» у партнерстві з трансмедійним міжнародним проектом ZERO IMPUNITY.

«Сексуальне насилля – одна із найбільш замовчуваних тем під час війни на Донбасі. Людям, які звільнилися із полону, важко про це згадувати, не те що говорити. Жертви та свідки сексуального насильства майже не вірять у відновлення справедливості, бодай відкладеної в часі. Це пов’язано також із тим, що в Україні норма права досі не відповідає нормі життя. Парадоксально, але на третьому році війни і законодавство, і практика так і не пристосовані до реальних умов розслідування злочинів, вчинених у ході збройного конфлікту», – коментує Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод. 

Протягом кількох місяців правозахисні організації-члени Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі” опитували потерпілих і свідків та задокументували 162 випадки різних форм сексуального насильства. Кожна третя опитана особа зазнала сексуального насильства під час утримання в незаконних місцях несвободи, створених проросійськими бойовиками, а тих, хто став вимушеним свідком такого насильства, теж абсолютно виправдано можна вважати постраждалими, вважають правозахисники. Активістам стали відомі факти сексуального насильства або погроз його застосування із боку представників українських добровольчих батальйонів та силових структур.

«Наведені цифри дають лише приблизне уявлення про масштаб сексуального насильства в зоні конфлікту. Ця тема є надзвичайно чутливою і далеко не всі наважуються розповісти про пережите чи побачене. Водночас, зібрані нами дані свідчать про свідоме застосування сексуального насильства як методу тортур, морального тиску та приниження полонених і заручників», – каже Володимир Щербаченко, керівник проекту з документування фактів сексуального насильства, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив.

Сексуальне насильство під час збройного конфлікту може проявлятися у різних формах – зґвалтування, примусова стерилізація, примусове оголення, погрози сексуального характеру, а також катування з елементами сексуального насильства (побиття чи ураження струмом у ділянці статевих органів) тощо.

«Як і з іншими порушеннями прав людини, наша Місія зазначає брак відповідальності та переважну безкарність і у справах з сексуального насильства, що відбувається в контексті збройного конфлікту. Це потребує ефективного розслідування та централізованої реакції», – зазначила Фіона Фрейзер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

В Україні, за словами правозахисників, однією із суттєвих перешкод у встановлені справедливості є застарілий Кримінальний кодекс України. Досі у ньому не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а його положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам сучасного міжнародного кримінального права. Кримінальний закон не передбачає значну кількість можливих форм сексуального насильства, наприклад, зовсім не враховує ситуації вимушеної згоди, коли людина боїться заперечувати проти статевого контакту з огляду на попередню поведінку її кривдника.

«Незалежно від масштабів, сексуальне насильство, особливо в контексті конфлікту, є серйозним порушенням особистої недоторканності. Такі випадки потребують негайного, ефективного розслідування та комплексної системи послуг для жертв. Наразі уряд не готовий реагувати на такі випадки через прогалини в законодавстві та юридичній практиці. Моніторингова Місія ООН з прав людини вважає, що зміни до законодавства, а також розвиток спроможності правоохоронних органів є важливим елементом, щоб забезпечити доступ жертв до правосуддя”, – зазначила Наталія Пилипів, співробітниця Моніторингової Місії ООН з прав людини.

Для вирішення цієї проблеми правозахисники розробили законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права». Він покликаний надати можливість національним правоохоронним органам здійснювати розслідування відповідно до міжнародного гуманітарного права.

«Кримінальне переслідування діянь, що є злочинами за міжнародним правом, як звичайних «загальнокриімнальних» злочинів є неприйнятним, а інколи – в принципі неможливим. Прийняття законопроекту забезпечить максимальну відповідність кримінального законодавства України з положеннями міжнародного права щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів, злочинів агресії та геноциду", – пояснює Костянтин Задоя, голова робочої групи експертної платформи “Правозахисний порядок денний” із розробці законопроекту.

За додатковою інформацією прохання звертатися до Катерини Златіної, Центр громадянських свобод +380673814088,   human.rights.agenda.ua@gmail.com.

Сьогодні в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася презентація звіту "Заборонена мішень: медичні заклади під обстрілами", яку підготували члени Луганського обласного правозахисного центру "Альтернатива" за результатами моніторингу фактів застосування заборонених міжнародним правом методів та засобів ведення війни щодо цивільних закладів охорони здоров’я під час збройного конфлікту на сході України.

На презентації говорили про факти пошкоджень та руйнувань медичних закладів під час бойових дій, випадки загибелі та поранення серед медичних працівників, розміщення особового складу та військової техніки на території діючих закладів охорони здоров'я, про здійснення обстрілів з території медичних закладів, напади на медичні транспортні засоби, навіть на ті, що позначені емблемою Червоного Хреста, психологічний тиск й залякування медичного персоналу з боку учасників збройного конфлікту і ще багато інших фактів застосування заборонених міжнародним правом методів ведення війни, що були зафіксовані правозахисниками за результатами дослідження 24 закладів охорони здоров'я Донецької та Луганської областей.

Звіт підготовлено в рамках роботи Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».