Меню
Реклама


ПОСЛУГИ ДЛЯ КОМПАНІЙ






8–9 червня 2017р., в м.Київ відбудеться семінар «ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ в Україні 2017р! Адмінреформа в сфері земельних ресурсів та АПК. ОРЕНДА землі. Нові закони – практика їх застосування. ПЛАТА за землю. Договірні відносини. Сільськогосподарські землі – ризики дозволених операцій». Детальніше...
м.Київ. Семінар "Агробізнес майбутнього: Павловнія Клон ін вітро 112® - дерево-нафтова свердловина". Детальніше...
Проект Земельної спілки України: "Десять кроків для подолання корупції у земельних відносинах"...
Послуги «Земельної спілки України»
В Верховной Раде зарегистрирован Проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно предоставления земельных участков для лесоразведения)
В парламенте зарегистрирован Проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно предоставления земельных участков для лесоразведения) (№ 10727 от 06.07.2012 ).
Законопроект предусматривает внесение изменений в Земельный кодекс Украины и Закон Украины "О землеустройстве" относительно упрощения процедуры предоставления земель в постоянное пользование специализированным государственным или коммунальным лесохозяйственным предприятиям, другим государственным и коммунальным предприятиям, учреждениям и организациям, в которых созданы специализированные подразделения, для лесоразведения и возможности создания этими предприятиями защитных насаждений в пределах прибрежных защитных полос.
«Безгоспні» водойми волають про допомогу
Ставки та водосховища Полтавщини, разом із гідроспорудами на них, передадуть в оренду
Полтавська область за запасами води перебуває на 11 місці в Україні, а тому до наявних тут ставків, річок, озер, боліт, підземних водних ресурсів населення завжди ставилося з особливим пієтетом. У 1970-х та 1980-х роках в області побудували більшу (із наявних) кількість малих водосховищ, ставків, шлюзів-регуляторів на річках. Майже в кожному населеному пункті, особливо в селах, побудовано водойму. А то й цілі їх каскади, що були на утриманні колгоспів і радгоспів. Вони підтримували їх у робочому стані й ремонтували. Після реформування агросектору землі водного фонду разом із прибережними смугами і гідроспорудами перейшли у відання селищних та сільських рад — відтоді всі ці об’єкти, що мають балансову вартість, практично є безгоспними і поступово виходять з ладу, а нові не будуються. Тому обласна влада ставить завдання — зберегти хоча б наявні ставки, водосховища та гідротехнічні споруди у складі водогосподарського комплексу регіону.
Щоб зійшлися «дебет з кредитом»
Упродовж 2006—2009 років у районах востаннє проводили інвентаризацію водних об’єктів. За даними райдержадміністрацій, в області налічується 69 малих водосховищ і 2688 ставків загальною площею водного дзеркала майже 25 тис. га. Найбільше ставків у Глобинському, Миргородському, Зіньківському, Хорольському, Лохвицькому, Карлівському та Шишацькому районах. Встановлено, що майже 800 з них потребують поліпшення екологічного стану та ремонту гідротехнічних споруд. Повільно ведеться паспортизація водних об’єктів. Отож обласне керівництво вважає за необхідне найближчим часом виконати роботи з уточнення матеріалів інвентаризації земель водного фонду, ставків і водосховищ, провести їх паспортизацію, вирішити питання щодо посвідчення прав користування цими водними об’єктами. Тобто за кожним із них закріпити господаря. Одним із напрямків розв’язання проблеми може бути передача водних об’єктів із землями водного фонду, на яких вони розташовані, в оренду.
Тему використання внутрішніх водойм та розвитку рибного господарства Полтавської області обговорили й на спільному розширеному засіданні колегії облдержадміністрації й регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Відмічено, що за чинним законодавством в області проводиться певна робота з передачі в користування на умовах оренди водних об’єктів, що перебувають у басейнах річок загальнодержавного значення, та земельних ділянок із земель водного фонду. Обласна держадміністрація відпрацювала конкретні підходи з вирішення цих питань. Створено робочу групу з реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання водних об’єктів для риборозведення. Остання розробила «Тимчасовий порядок надання водних об’єктів, що перебувають у басейнах річок загальнодержавного значення, у користування на умовах оренди», проект «Договору оренди водного об’єкта» та порядок надання водних об’єктів у користування на умовах оренди. Ці матеріали мають рекомендаційний характер і використовуються райдержадміністраціями при передачі водних об’єктів в оренду.
Окрім цього, як повідомив заступник начальника Полтавського облводресурсів Олександр Чмир, торік його відомство спільно із сільськогосподарською дорадчою службою, управліннями охорони навколишнього природного середовища, земресурсів, облсанепідемстанцією, ветмедицини, рибоохорони, вченими НААН і райслужбами провели шість кущових нарад-семінарів у Глобинському, Хорольському, Машівському, Гадяцькому та інших районах з відповідними роз’ясненнями і навчаннями щодо питань оренди водних об’єктів, демонстрацією тих, що нині надані в користування орендарів.
Без труда не виловиш і рибку зі ставка
За оперативними даними, станом на 1 квітня 2012 року райдержадміністрації передали в користування юр- та фізособам на умовах оренди 780 ставків загальною площею водного дзеркала 6 тис. га. Найбільше — по 56 — у Гадяцькому, Лохвицькому та Чутівському районах, 51 — у Полтавському, 44 — Диканському, 32 — Великобагачанському. Від орендної плати за ставки до обласного бюджету торік надійшло більш ніж 0,5 млн грн.
Учасники колегії зазначали, що передача в оренду водних об’єктів — не самоціль, але за її допомогою можна досягти збільшення виробництва риби, її різноманітності на ринках, створити нові робочі місця в сільській місцевості. До того ж, закріплена за орендарем водойма вже не знеособлена. За ставком, гідроспорудами та прилеглими землями водного фонду на визначений договором термін закріплюється господар, який зобов’язаний вчасно проводити доглядові роботи, поточні ремонти гідротехнічних споруд, обкошування територій, пропуск льодоходу і повені, влаштування місць відпочинку. Олександр Чмир поінформував, що полтавські орендарі здебільшого сумлінні. За його даними, щороку вони витрачають 400—500 тис. грн на ремонти гідротехнічних споруд на орендованих водоймах. Грошей на це в державному чи обласному бюджетах не передбачено.
Колегія вирішила, що треба полегшити передачу в оренду водойм і відстежувати ефективне їх використання для риборозведення. Під час брифінгу для журналістів голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко констатував: «Ефективне використання водних ресурсів, які в нас є, — це завдання і реальне, і нагальне, бо ще багато ставків залишаються безгоспними, а з них можна було б отримувати рибу тощо. Ставки слід здавати в оренду активніше, аби мати прибуток і порядок. Кошти, які надходитимуть за оренду, можна спрямувати на ремонт гідроспоруд, які практично 30 років ніхто не ремонтував».
Нині орендарі продовжують зариблювати орендовані водойми. Роблять це під контролем держуправління охорони навколишнього середовища, держекоінспекції, рибоохорони, ветслужби та орендодавців. Адже від своєчасного проведення цих заходів залежатиме і продуктивність, і віддача кожного ставка чи водосховища. Але не лише орендарі водних об’єктів, а й уся громадськість Полтавщини сьогодні дбає про відновлення в місцевих водоймах живих ресурсів. Бо, на жаль, давно минули часи, коли матінка-природа могла самотужки відновлювати запаси дичини та риби в природних водоймах. Наприклад, за сприяння Великобагачанської райдержадміністрації громадська організація «Рибачок» (керівник В. І. Проскура) випустила у середині червня в річку Затон 400 кілограмів мальків карася, 150 — товстолобика, 192 — коропа. Безумовно, це сприятиме поліпшенню екологічної ситуації у водоймі. Й такі приклади по області непоодинокі.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ
Урядовий кур’єр
На данный момент в Николаевской области выданы госакты на землю по 46 процентам зарегистрированных заявлений
На данный момент гражданам Николаевской области выдано 35 тыс. 15 государственных актов на землю, что составляет 46,3 процента от общего количества зарегистрированных заявлений территориальными подразделениями Госкомзема в области.
Всего с начала года специалисты выдали 9776 государственных актов на право собственности на земельный участок физическим лицам и 43 госакта юридическим лицам. Также специалисты зарегистрировали 97 госактов на право постоянного пользования земельным участком и 18728 договоров аренды земли.
Госземагентство
Село врятує кредитна спілка
Вітчизняному аграрному сектору без кооперації не обійтися
Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери.
З історії руху
В Україні станом на кінець 2011 р. нараховувалось 611 кредитівок, які охоплювали понад 1,1 млн осіб. З них понад 48 тисяч мали депозитні рахунки на 1,2 млрд грн, а майже 263 тисячі отримали 2,28 млрд грн кредитів. Середня величина кредиту на одного позичальника становила понад 8,7 тис. грн, депозиту — 25,3 тис. В основному люди брали споживчі кредити (38,8 %). На селянські і фермерські господарства припадає лише 4,2% загальної суми. Однак фахівці стверджують, що саме задля цього треба розвивати кооперативний рух в Україні.
Нині мало хто знає, що в Україні колись діяла широко розвинена мережа кредитних спілок. Причому перші наші кооперативи ледь не ровесники німецьких, які були родоначальниками цього руху в Європі. Діяли спілки в обох частинах України, на той час розділених між Росією та Польщею. Про потужність руху свідчить хоча б те, що вже на початку ХХ ст. лише кредитних кооперативів, які діяли спільно із сільськогосподарською і споживчою кооперацією, було майже 3500. І займалися вони не тільки кредитуванням сільгоспвиробників, а й переймалися утриманням навчальних закладів, національно-культурних товариств, розбудовою інфраструктури краю.
У радянську добу кооперативний рух у його класичному розумінні так «зачистили», що відроджуватися він почав лише в часи незалежності. Перші об’єднання з’явилися у 1992 році за підтримки української діаспори та урядів Канади і США. А вже 1993-го, після виходу указу Президента, яким було затверджено «Тимчасове положення про кредитні спілки», розпочався масовий рух. Якби не гіперінфляція 1993—1994 рр. та «валютна» криза 1998-го, ситуація на ринку цих послуг була б зовсім іншою. Принаймні не довелося б чекати ще три роки, аби врешті в грудні 2001 року парламент схвалив Закон «Про кредитні спілки». Навряд чи знадобилася б і суцільна перереєстрація та ліцензування спілок, кількість яких із 1,5 тисячі скоротилася до 500.
Не відірвано, а в контексті
Не встиг кооперативний рух розправити плечі (поетапно почала формуватися система кредитної кооперації: Всеукраїнська асоціація кредитних спілок, об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів», Українська об’єднана кредитна спілка), як 2008-го знову грянула нова фінансова криза. Кількість спілок відтоді з 828 скоротилася до 610 (у 2011 р). У понад тричі зменшився обсяг членських внесків на депозитних рахунках, у стільки ж і активи. Однак таке падіння фахівці пов’язують не лише з кризою. На переконання заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика, найбільшої шкоди завдали великі кредитні спілки бізнесового типу, що мали розширену мережу філіалів і займалися масовим споживчим кредитуванням (дві третини падіння припадає саме на 8% таких спілок). Ті кредитівки, які працювали на класичних кооперативних засадах, кризу пройшли з мінімальними втратами і вже оговтуються після цього удару.
Щодо подальшого розвитку кооперативного руху в найближчому майбутньому, то вони будуть викладені у відповідній концепції, яка невдовзі побачить світ. За словами А. Оленчика, перспективи розвитку націлені на комплексне охоплення ринку сільської місцевості з глибоким проникненням у сферу фінпослуг для всіх категорій селян. А це соціальне, споживче кредитування, позики на розвиток особистих селянських господарств, реалізацію локальних програм енергозбереження, розвиток зеленого туризму, підтримку земельної реформи тощо.
До пріоритетних напрямків належить і кредитування малого бізнесу та фермерів, інтеграція з територіальними громадами, іншими видами кооперативів, різноманітними формами економічної чи соціальної самоорганізації населення, профспілками і трудовими колективами.
В Україні станом на кінець 2011 року нараховувалось 611 кредитівок, які охоплювали понад 1,1 млн осіб.
— Кредитна кооперація має розвиватися не відірвано, а в контексті загального кооперативного руху, — солідаризується з колегою керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури проекту USAID «Агроінвест» Микола Гриценко. — Тобто реформувати фінсектор на селі треба так, щоб кредитна кооперація розвивалася паралельно із сільськогосподарською. Це важливо, бо в Україні специфічна структура агросектору, що складається не лише із 46 тис. фермерських господарств, а й із 6 млн особистих селянських дворів, які виробляють значну частину продукції. Вони не є юрособами і не можуть брати кредити в банках. Для них кооперативні спілки — єдина надія отримати позику.
Спонукає до кооперації на селі й нинішня розрізненість аграріїв. Вона не дає змоги формувати товарні партії на експорт. Селяни й раді об’єднатися, однак у разі кооперування змушені будуть платити 35—37% податку від обігу. Якщо ж продають свою продукцію неофіційно, не відраховують до бюджету ні копійки. Мабуть, саме тому не формалізуються і обслуговуючі кооперативи, хоча для їхнього розвитку є резерв: 27 тис. заготівельно-збутових організацій, які можна довести до рівня кооперативів.
Законодавча база потребує змін
І все ж попри всі ці перепони, в Україні таки почали відновлюватися три гілки кооперації. Законодавча база для цього є: Закон «Про споживчу кооперацію» (1992), Указ Президента про кредитну кооперацію (1993), Закони «Про сільськогосподарську кооперацію» (1997), «Про кредитні спілки» (2001), «Про кооперацію» (2003). Проте деякі з цих документів потребують змін. Зокрема слід удосконалити Закон «Про кредитні спілки».? Багато проблем залишила остання фінансова криза, яка була не лише серйозним випробуванням для кредитного руху, а й стала каталізатором консолідації цього сектору. На порядку денному нові підходи до злиття діючих кредитних спілок, фіноздоровлення проблемних і виведення з ринку неплатоспроможних.
Стало очевидним, що забезпечити їхню стабільну діяльність та дотримання цивілізованих правил поведінки можна лише реформувавши систему держрегулювання і нагляду за ними та створивши обов’язкове саморегулювання. Його варто скопіювати в країнах з розвиненими кредитними системами. Приміром, у Німеччині, де останніх 70 років не було жодного банкрутства фінкооперативів, і де під час останньої кризи тільки кооперативні банки не зверталися за держдопомогою.
За словами представника однієї німецької кооперативної спілки Анни Гамбург, нині в Німеччині діє 5654 кооперативи, пайовиками яких є 18 млн осіб, тобто кожен п’ятий німець. Лише фінкооперативів з банківськими ліцензіями нараховується понад 1 тис. Сума їхнього балансу перевищує 1 трлн євро. Це майже річний валовий продукт Німеччини. І це окрім сільськогосподарських товарних, обслуговуючих, промислових товарних і споживчих спілок.
Система фінансової стабільності в Німеччині забезпечується так: Мінфін має законодавчу ініціативу, асоціації банків здійснюють самоконтроль, регулярні перевірки і моніторинг фінзакладів, а також управляють фондами гарантування вкладів. Федеральний орган нагляду проводить лише випадкові перевірки, коли вводяться зміни до законів. Регулярними перевірками на місцях займаються асоціації, а Німецький федеральний банк разом з Федеральним управлінням фінансового нагляду здійснює управління монетарною політикою. Ця система себе виправдовує з 1930-х.
Загалом у світі понад 100 млн робочих місць надають саме кооперативи. Пайовиків у них утричі більше, ніж акціонерів підприємств.
Тож багато аналітиків і учасників вітчизняного коопринку вважають за потрібне скопіювати німецьку систему гарантування вкладів. Але в Україні треба не просто створити і наповнити відповідний фонд коштом кредитівок та частково держави на поворотній основі, а й надати йому не так рятувальні, як наглядові функції, що унеможливило б банкрутство.
Врятує від нього і доступ до довгострокових зовнішніх ресурсів, адже тих коштів, що у них є, замало для кредитування села. Ресурсна база кредитівок переважно формується за рахунок дорогих і короткотермінових спілчанських депозитів. Директор департаменту Нацкомфінпослуг Олег Швець вважає за необхідне звернути увагу саме на якість резервів спілок, бо часто вони існують лише на папері.
Позбутися всіх цих негараздів можна лише за допомогою докорінного реформування кооперативного ринку в Україні, вважають фахівці. Зокрема слід розширити на законодавчому рівні перелік членів кооперативних об’єднань. Якщо нині на це мають право лише фізособи, то варто, щоб ними могли володіти фермерські господарства і малі підприємства. Слід також переглянути перелік фінпослуг, що надаватимуться членам спілок, і фінінструменти для кращого захисту ліквідності. А ще сформувати необхідну фінансову та сервісну інфраструктури (на другому фінансовому рівні є лише об’єднані кредитні спілки, а мав би бути банк кооперативного типу).
ПРЯМА МОВА
Леонід КОЗАЧЕНКО,
голова Ради підприємців
при Кабінеті Міністрів:
Створення та розвиток малих підприємств на селі — нині велика проблема. Розв’язати її можна за допомогою кредитних спілок. Адже якщо господарю потрібна невелика сума грошей на короткий термін, іти в банк і шукати заставу для нього — нереально. А якщо зі свого доходу він поклав якусь суму на спілчанський депозит, взяти її звідти, а заодно і невеликий кредит, можна без зайвих зусиль. Окрім того, створення кредитівок на селі дасть поштовх не лише розвитку виробництва, а й сприятиме вирішенню соціальних питань. Проект Мінагропроду «Рідне село», який передбачає кооперацію селян, є досить цікавим. Але перш ніж поширювати його на всю Україну, я радив би випробувати на якомусь із регіонів. І лише після того, як буде проаналізований набутий досвід, надавати проекту статус національного
Віктор НОВІКОВ,
директор юридичного
департаменту Нацбанку:
Що стосується державного регулювання, то у Верховній Раді у першому читанні розглянуто відповідний законопроект. Але, як на мене, то пропонується надто жорстка система кооперації — трирівнева (спілки, регіональні об’єднання, центральний кооперативний банк). Вважаю, що структуру системи підкаже саме життя. Що ж до регулювання, то воно справді має бути жорстким. Однак таким, щоб не заважало їхньому розвитку. Якщо скопіювати банківський контроль, то доведеться щороку перевіряти кожну спілку. Контролерів на таку кількість об’єктів не вистачить. З огляду на те, що засади, на яких грунтується кредитна кооперація, відрізняються від тих, на які спирається банківська система, то й нагляд за ними має бути різний. Нарешті треба визначитися і з тим, як саме держава втручатиметься в процес регулювання, аби забезпечити повноцінний пруденційний нагляд і ефективно відстежувати фінансові ризики.
Лариса ДАЦЮК
Урядовий кур’єр
С начала года в Волынской области зарегистрировали и выдали более 27 тыс. госактов на право собственности на земельные участки
С начала 2012 года государственные регистраторы Волынской области зарегистрировали и выдали 27,6 тыс. государственных актов на право собственности на земельные участки и 487 государственных актов на право постоянного пользования земельными участками. Кроме того, специалисты зарегистрировали 8,4 тыс. договоров аренды земли.
Также на 39 тыс. земельных участков открыта Поземельная книга. Для осуществления гражданско-правовых сделок государственные регистраторы выдали гражданам 3,8 тыс. выписок из Поземельной книги. Проставили 1,1 тыс. отметок о переходе права собственности. Определили кадастровые номера 20,9 тыс. земельных участков.
Госземагентство
Симеизский поселковый совет пытался забрать земельный участок у спецсанатория по лечению туберкулеза
При активном вмешательстве Генеральной прокуратуры Украины 05.07.2012 Высшим административным судом Украины отменены судебные решения и удовлетворен иск прокурора и признано недействительным решение, согласно которому Симеизский поселковый совет пытался предоставить субъекту предпринимательской деятельности земельный участок площадью 1,8 га.
Указанный участок находился в пользовании государственного предприятия - «Специализированного санатория« Юность »- учреждения по лечению туберкулеза органов дыхания и неспецифических заболеваний легких у подростков.
Генеральная прокуратура Украины
За второй квартал года в Черниговской области гражданам выдали 43,6 тыс. правоустанавливающих документов на землю
В течение второго квартала этого года государственные регистраторы территориальных органов земельных ресурсов Черниговской зарегистрировали и выдали 43,6 тыс. правоустанавливающих документов на земельные участки. Из них почти 17 тысячам граждан оформлено право собственности на землю.
Также специалисты зарегистрировали 26,4 тысячи договоров аренды земли, из которых 92 процента - договоры аренды земельных паев. Специалисты проставили 6,5 тысячи отметок о переходе права собственности на землю по гражданско-правовым договорам - договорами купли-продажи, оформлением наследства.
Кроме того, государственные регистраторы приняли 37,1 тысячи заявлений на определение кадастрового номера земельного участка.
Для наполнения базы данных Государственного земельного кадастра в области проведено сканирование 80 процентов имеющихся планово-картографических материалов прошлых лет, в частности: проектов формирования территорий местных советов, проектов установления границ населенных пунктов, проектов раздела земель коллективной собственности на земельные паи, технической документации по составу почв, определения крутизны склонов.
Госземагентство
Сторінка 1022 із 1041
- Початок
- Попередня
- 1017
- 1018
- 1019
- 1020
- 1021
- 1022
- 1023
- 1024
- 1025
- 1026
- Наступна
- Кінець
База ділянок
Пошук
Розсилка
Новини Zem.ua
- Чи можна змінити розмір орендної плати?
- Як оформити суперфіцій?
- Які податки та збори необхідно сплатити при укладанні договору емфітевзису?
- Що робити у разі втрати Державного акта на право власності на земельну ділянку?
- Чи є обов’язковим страхування земельної ділянки, яка передається в оренду?
ПОСЛУГИ ДЛЯ ГРОМАДЯН


