Петро Качкалда: «Землю не можна купувати, як ручку чи телефон. Вона безцінна»

Гасло «чим гірше народові – тим краще владі» за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу.  Тож майже інстинктивно на питання «навіщо хтось іде до влади?», більшість українців відповість: «красти». Інтернет-видання КиевVласть вирішило розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об’їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Сьогодні – інтерв’ю з головою Переяслав-Хмельницької районної ради Петром Качкалдою.
Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують щодо цього конфлікти на місцевому рівні?
– Це для нас дуже болюче питання, і ми ним займаємося, починаючи з 2015 року. Спочатку хотіли в районі створити чотири чи п’ять ОТГ. Я пропонував одну – Переяслав-Хмельницьку. Не могли визначитись із центром. Місто відмовлялось, бо навіщо їм ми, село. Потім почали їздити по селах, говорити із головами. Сьогодні головне, що вони не бояться втратити роботу, бо розуміють, що можуть стати старостами.
Попередньо в нас сформувались дві об’єднані територіальні громади – Студениківська (села Переяславське, Козлів, Соснова і Сомкова Долина) і Циблівська (села Циблі, Хоцьки, Світанок, Лецьки і Пологи-Яненки). Щодо останньої ми пройшли вже всі етапи обговорення, сільради прийняли відповідні рішення, і документи подано на розгляд в обласну адміністрацію. Практично готові з цією громадою йти на вибори.
Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані в 2017 році? Чи працює в районі система «Прозорро»?
– У минулому році районною державною адміністрацією було розроблено Програму залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Переяслав-Хмельницькому районі на 2016-2018 роки. За її допомогою буде розроблено схему планування території району. Наявність містобудівної документації дасть можливість розміщення за межами населених пунктів об’єктів будівництва та відведення земельних ділянок під них.
На стадії завершення перебуває ряд інвестиційних проектів: будівництво очисних споруд біологічної очистки стічних вод ЕКХП «Переяславський» в селі Переяславське, будівництво свинокомплексу ТОВ »Стейкагро» в селі Гайшин, реконструкція нежитлової будівлі в цех із переробки та зберігання сільгосппродукції ТОВ «Стейкагро» в селі Гланишів.
Також є проекти, реалізація яких розпочата нещодавно: будівництво цеху з виготовлення м’ясних напівфабрикатів потужністю 5 тонн за зміну ТОВ «Укрпромпостач-95» (село Пристроми), реконструкція складу пального ТОВ «БРСМ-Нафта» зі збільшенням об’єму резервуарного парку з 5 тис. до 20 тис. кубометрів. Також відзначу будівництво твердопаливної котельні (потужністю 2,5 тонн пари за годину) ЕКХП «Переяславський» (село Переяславське) і будівництво норкової ферми ТОВ «Мінк» (село Ковалин).
Окрім того, один із інвесторів, GREEN FISH PLANT LLC, планує побудувати аграрний кластер (комплекс будівель та споруд басейного рибницького господарства та тепличного господарства для вирощування овочевих культур) на території Студениківської сільської ради.
«Прозорро» в районі працює. Нещодавно зекономили близько 20 тис. гривень на встановлені твердопаливного котла.
Чи є у вашому районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
– Є велика проблема з дорогами. В нас у районі 340 кілометрів доріг на балансі КК «Київавтодор». У минулому році депутати проголосували за виділення на ці дороги 2 млн гривень. Але ми не маємо право їх фінансувати, поки вони на балансі комунальної корпорації. Передавати нам їх відмовляються. І про співфінансування говорили, марно. Є в нас також підприємства і фермери, які згодні допомогти з фінансуванням. Поки своїми силами трохи латаємо дороги в селах. Вибору в нас немає, бо стан тих доріг з кожним днем все гірший.
Чи є в районі проблема зі сміттям?
– Це – глобальна проблема, яка не оминула і нас. У нас був сміттєвий полігон біля села Велика Каратуль, який наразі не працює. В районі немає жодного офіційного полігону чи звалища – люди везуть сміття в ліси, яри. Таке наробили, жах. Катастрофа під носом.
Буквально місяць тому приїздила одна українська компанія, говорили про будівництво сміттєпереробного заводу. Ми запропонували місце, поговорили про об’єми сміття, але вони ще у пошуку.
У районі розташовані маєтки колишніх топ-політиків часів Віктора Януковича, наприклад, Ігоря Бакая, Сергія Курченка. Що з цими маєтками сьогодні?
– Маєток Курченка, здається, продавався. Там змінилось кілька власників. Знаю, що нічого там не охороняється. Сам не був, тому достеменно розповісти не можу.
Чи є в районі проблеми зі сплатою оренди паїв?
– Були деякі питання в минулому році з приводу розрахунків за паї. Згідно із законодавством, це 9-12%. Усі наші підприємства сплачували 9%, раніше було 5,5%. Проблема була в тому, що великому господарству було легше сплатити потрібну суму, ніж малому. Далі почалась конкуренція – хто більше відсотків заплатить, щоб отримати пай в оренду.
Нещодавно було спірне питання у селі Світанок. Там працювали іноземці, у яких договори закінчуються навесні та восени. Почали вони ходити до місцевих, щоб продовжити договори. І тут теж почалась конкуренція – хто більше запропонує. Вдалося залагодити все тільки після загальних зборів.
На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
– Вже давно стоять «Боїнги», напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі. Як тільки це станеться, села поскуповують за дві години. Аграрії, у яких від роботи мозолі на руках, зникнуть як клас. Прийдуть чужі люди, яким далекі проблеми наших шкіл, лікарень, доріг. Тоді соціальну сферу очікує занепад. Землю не можна купувати як ручку чи телефон. Вона безцінна. Тому я певен, що мораторій має діяти завжди. Якщо завтра його відмінять, то люди землю продадуть. Зараз бабусі старенькі свої паї переписують на онуків, що живуть у місті, не маючи сил і бажання обробляти ту землю. А онукам потрібні гроші, щоб годувати сім’ю… Тому я повністю підтримую позицію Аграрної партії України, яка категорично виступає проти зняття мораторію на продаж землі.
Вам особисто вистачає владних повноважень?
– Мало отримати владу, треба розуміти, як нею скористатися. Я бачу, як чубляться між собою хлопці в різних кабінетах – хто старший, хто поважніший. Це все зайве, повірте мені, як людині, що прожила 60 років, а в крісло голови колгоспу сіла в 28. Я давно у владі. В 1994 році я виграв вибори голови районної ради. Не було двовладдя, як зараз. Я був єдиним представником влади в районі на той час і нічого – все вирішували. Якось у бюджеті залишилось 1300 гривень, з яких потрібно було виплатити зарплату вчителям, взути «швидку» новими колесами і заправити пальним міліцію. І робили все, навіть коли грошей не було. Не сварились і нічого не ділили.
Взагалі у нас політики дуже багато там, де не треба зовсім. Гадаю, це моя остання каденція, я вже достатньо накерувався. В мене є своє фермерське господарство, тож у майбутньому буду вирощувати хліб і допомагати своєму селу, а керувати хай вчаться молоді.

Ігор Дармостук,
Оксана Мельник, Вікторія Білоус, КиевVласть (Інтерв’ю друкується
з деякими скороченнями)

739 total views, 1 views today