19.05.2017 06:23

За розрахунками експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у 2015 році до місцевих бюджетів у вигляді податків сільськогосподарськими товаровиробниками було сплачено 6,1 млрд. гривень. У той же час, в «тіньовому» обробітку перебуває близько 7 млн гектарів землі, через що бюджети недоотримали ще 2 млрд гривень або третю частину від податків, сплачених у 2015 році. Таким чином спільні зусилля влади та бізнесу в реформуванні сектору можуть додатково залучити 3,6 млрд гривень вже цього року.

Фінансування розвитку сільських територій та наповнення місцевих бюджетів відбувається за рахунок таких податків, що сплачуються аграрними виробниками:

1.      Єдиний податок 4 групи: сплачені кошти повною мірою надходять до бюджетів сільських громад. Ставка податку в 2015 році для ріллі складала 0,45% від нормативно-грошової оцінки земель с/г призначення, а в 2016 році була підвищена до 0,81%.

2.      Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що вираховується з орендної плати за земельні паї: в 2015 році його ставка складала 15%, з 2016 уже складає 18%. Три чверті сплачених коштів залишалось на місцевому рівні або передавалось сільським громадам у разі їх об’єднання.

3.      Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що вираховується із заробітної плати: в 2015 році його ставка була так само на рівні 15%, з 2016 року – 18%. 60% від сплаченої суми залишались у районному бюджеті, 15% - надходили до обласного, ще 25% - до державного бюджету. Так само, в разі об’єднання сільських громад, частина коштів надсилалась до спільного бюджету.

За рахунок сплати єдиного податку 4 групи місцеві бюджети в минулому році отримали 2,5 млрд грн від використання 21,3 млн га земель с/г призначення, що офіційно використовуються аграрними підприємствами. Від «тіньового» обробітку місцеві бюджети недоотримали 0,82 млрд грн. Через підвищення ставки податку в 2016 році аграріями буде сплачено близько 5,3 млрд грн єдиного податку з офіційно оброблюваних земель, а при детінізації оброблюваних земель залучено додаткові 1,8 млрд грн.

ПДФО з орендної плати за земельні паї у 2015 році склав 1,81 млрд грн. Сума недоотриманих коштів оцінюється в 0,6 млрд грн. Підвищення ставки ПДФО з 2016 року може призвести до збільшення надходжень на місцевому рівні від цього податку до 2,61 млрд грн цього року, а потенційні надходження внаслідок детінізації оцінюються у 0,87 млрд грн.

Надходження до місцевих бюджетів від сплати ПДФО, що стягувалось із заробітної плати працівників аграрного сектору, минулого року склали 1,77 млрд грн та ще 0,59 млрд грн було недоотримано внаслідок «тіньового» обробітку землі. В 2016 році прогнозується сплата аграрними підприємствами 2,69 млрд грн податку на обласному рівні, а додаткові надходження від детінізації можуть скласти 0,9 млрд грн. При цьому очікується, що середній рівень заробітної плати в сільському господарстві за підсумками року зросте з 3140 грн до 3984 грн за місяць при стабільних економічних умовах.

«У тіні сьогодні перебуває близько третини аграрного сектору, що призводить до занепаду сільських територій, а зростання податкового навантаження лише стимулює агробізнес працювати непрозоро. Складається ситуація, коли через нестачу державних коштів з прозорого бізнесу намагаються стягнути більше, тоді як боротьби з тіньовим бізнесом не відбувається. Ми вважаємо, що запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання з 1 га с/г земель допоможе збільшити надходження до місцевих бюджетів від тих агровиробників, які зараз працюють «в тіні», - підсумував генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

Крім обов’язкових виплат, прозорі аграрні компанії також надають соціальну допомогу місцевим громадам та мешканцям. Згідно дослідження Асоціації, в середньому з 1 гектару с/г земель 66 гривень направляються на соціальні потреби сільських громад. Загальний обсяг такої допомоги із офіційно орендованих земель оцінюється в 1,4 млрд грн.

19.05.2017 06:23

13 квітня 2016 рокуу Києві відбулася конференція «Реформи у сфері обліку та аудиту в Україні - європейське майбутнє», яка була організована «Проектом технічної допомоги за пріоритетними напрямками фінансового сектору в Україні» (EU-FINSTAR), який спрямований на підтримку розвитку та реформ у фінансовому секторі України.  Програму конференції склали дві панельні дискусії з обговоренням ключових характеристик запропонованих змін до закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність та закону про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності в Україні.

Під час заходу відбувалися активні професійні дискусії щодо законопроектів про бухгалтерський облік та аудит, а також учасники обмінялися думками та досвідом щодо змін у законодавстві.

Було запропоновано, що успішне реформування фінансового сектора і бізнес-середовища України з метою інтеграції у транскордонні ринки вимагає наявності ключових умов в Україні, які відповідають Європейським та міжнародним стандартам та найкращій практиці.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) стали де-факто глобальним стандартом фінансової звітності та Угода про асоціацію охоплює прийняття і впровадження Україною МСФЗ.

Сукупність переваг для України від впровадження МСФЗ стандартів включає в себе:

•          Більш високу ступінь порівнянності для інвесторів серед фірм і галузей на глобальній основі

•          Зниження витрат на лістинг для компаній з множинним лістингом,

•          Посилення конкуренції серед бірж,

•          Більш ефективний глобальний розподіл ресурсів і нагромадження капіталу,

•          Знижена вартість капіталу,

•          Вищий темп глобального економічного зростання.

Реалізація міжнародно-визнаних стандартів бухгалтерського обліку матиме вплив на українські підприємства  та громадян з посиленням фінансової прозорості.

Вимоги ЄС для зовнішнього аудиту викладені у Директиві 2014/56 / ЄС (для всіх аудитів) та у Положенні 537/2014 (для аудиторів компаній/установ суспільного інтересу).

В даний час вимоги аудиту в Україні не наближаються до вимог ЄС. Стандарти, за якими проводяться багато аудиторських перевірок в Україні, не наближаються до стандартів і найкращих практик, встановлених IAASB. Проект Закону про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів, наближається до Директиви ЄС.  Модель регулювання в Законі, розробленому Міністерством фінансів, включає в себе модель публічного нагляду, що наближається до Директиви ЄС і стандартів і практик, встановлених IAASB.

В обговоренні прийняли участь п. Ян Томбінскі, Голова Представництва ЄС в Україні, Посол; п. Клавдія Максименко, в.о. Директора по Білорусі, Молдові та Україні, Світовий банк; п. Олена Макеєва, Заступник міністра фінансів України, Міністерство фінансів України; п. Олег Канцуров, Перший заступник керівника головного департаменту з питань економічної політики, Адміністрація Президента; п. Джон Хупер, Старший Експерт з питань бухгалтерського обліку та аудиту проекту EU-FINSTAR; п. Тетяна Куреза, Радник Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики;п. Катерина Рафальська, Директор з аналізу фінансової звітності та пруденційного нагляду, Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку та Валентина Легка, Аудитор, член робочої групи Парламентського комітету, Українська Асоціація професійних бухгалтерів та аудиторів.

Міністерство Фінансів України є головним бенефіціаром проекту EU-FINSTAR у підготовці нових законів про бухгалтерський облік та аудит для ухвалення Верховною Радою. Міністерство Фінансів України  та інші бенефіціари  проекту, а саме, Національний Банк, Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку України, Національна Комісія з регулювання фінансових послуг  підтримали запроновані зміни у законодавстві.

Загальна інформація: EU-FINSTARпроект технічної допомоги Уряду і державним установам, спрямований на зміцнення приватного сектору, посилення прозорості та більш ефективного використання інформації для прийняття політичних рішень і розвитку потенціалу з регулювання та нагляду відповідності фінансових послуг до міжнародних стандартів та практик. Проект, який фінансується за допомогою ЄС підтримує реформи, які збільшують доступ до фінансування і сприяють розвитку потужноїекономіки і сприятливих бізнес-умов, що ведуть до нових робочих місць.

Більш докладну інформацію про проект можна знайти на сайті: www.finstar.org.ua