Комітетові ООН з ліквідаціїї всіх форм дискримінаціїї українські НУО відзвітували про державну політику з протидії торгівлі людьми

Центр «Ла Страда-Україна» подав альтернативні звіт громадських організацій щодо виконання Україною 31 розділу заключних рекомендацій Комітету ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, над яким працював ряд українських НУО.

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда - Україна» спільно з партнерськими громадськими організаціями - Інформаційно-консультативним жіночим центром, Всеукраїнською мережею проти комерційної сексуальної експлуатації дітей, МГО «Школа Рівних Можливостей», ВГО «Жіночий консорціум України», ВГО «Центр - розвиток демократії », ВГО« Центр Розрада »та ін підготували альтернативний звіт громадських організацій щодо виконання Україною п. 31 заключних рекомендацій Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, в тому числі, на виконання ст. 29 Закону України «Про протидію торгівлі людьми».

Нагадаємо, що в березні 2010 року Комітет ООН про ліквідацію дискримінації щодо жінок надав свої Заключні рекомендації за результатами розгляду шостого та сьомого об'єднаного державної доповіді про виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію дискримінації щодо жінок.

В Прикінцевих спостереженнях відзначені негативні аспекти політики, а саме: (1) Першопричини торгівлі людьми не вирішені, (2) Фінансування притулків залишається недостатнім, (3) В цілому, ресурси, що виділяються для боротьби з торгівлею людьми, не є адекватними, (4) Недостатній обсяг міжнародної співпраці щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Ці зауваження залишаються актуальними і через два з половиною роки.

Враховуючи все вищевикладене, Комітет закликав Україну: 1. Усунути першопричини торгівлі людьми. 2. Прискорити прийняття законодавства про торгівлю людьми. 3. Забезпечити достатнє фінансування для ефективного виконання державної програми запобігання торгівлі людьми в Україні та інших заходів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми. 4. Проводити регулярний моніторинг їх впливу. 5. Виділяти достатнє фінансування. 6. Створити додаткові притулки для реабілітації та соціальної інтеграції жінок і дівчат, які стали жертвами торгівлі людьми. 7. Забезпечити систематичне розслідування, переслідування і покарання торговців людьми, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва. 8. Надати інформацію про кількість жертв, кількість проведених розслідувань та їх результати. Звіт за цими пунктами повинен пройти в 2012 р.

У своєму звіті експерти третього сектору відзначили протягом 2010-2012 років розвиток законодавчого забезпечення державної політики з протидії торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим:

- У вересні 2010 р. Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

- У вересні 2011 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про протидію торгівлі людьми».

- В 2011 р. ратифіковано Конвенцію Ради Європи № 201 про боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей та сексуальним насильством.

- 7 листопада 2011 р. Україна підписала Конвенцію Ради Європи № 210 про боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством, можна розглянути як намір України по її подальшої ратифікації.

- У лютому 2011 р. було підписано Меморандум про співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми між Урядами України та США.

- На виконання Закону України «Про протидію торгівлі людьми» в 2012 році був прийнятий ряд нормативно-правових актів.

Тим не менш, остаються проблеми в полі імплементації нових документів. Зокрема, проблемним залишається питання координації з боку компетентних державних структур - вона залишається досить слабкою, протягом 2011 - першої половини 2012 року публічних заходів з координації не здійснювалося взагалі.

Характеризуючи ситуацію в Україні щодо співпраці державних структур і громадських організацій, слід зазначити, що ініціативи по такому співробітництву в більшості випадків надходили з боку громадських організацій і багато в чому залежали і продовжують залежати від особистісного ставлення того чи іншого керівника або державного службовця до громадських організацій.

До цих пір ощущаються і негативні наслідки адміністративної реформи 2010 року для формування та реалізації державної політики протидії торгівлі людьми. Указами Президента від 6 квітня 2011 р. були затверджені положення про центральні органи виконавчої влади та його функції частково передані Міністерству соціальної політики. При цьому напрямок протидії торгівлі людьми залишилося поза сферою компетенції всіх центральних органів влади (на 14 серпня 2012 зміни не були внесені). Як результат, після закінчення в 2010 р. дії попередньої Державної програми з протидії торгівлі людьми до 2010 р. (затверджена кабінетом Міністрів України 7 березня 2007 р.), нова була прийнята лише в березні 2012 року, а її впровадження почнеться з 2013.

Згідно п.4 статті 29 Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, «кожна Сторона розглядає питання призначення національних доповідачів або інших механізмів для моніторингу за діяльністю по боротьбі з торгівлею людьми державними установами і за виконанням вимог національного законодавства». Однак це положення не знайшло закріплення в остаточному варіанті Закону України «Про протидію торгівлі людьми».

30 липня 2011 Центр «Ла Страда-Україна» направив грунтовне повідомлення в Комісію ООН по статусу жінок з інформацією про ігнорування проблеми торгівлі людьми, і жінок зокрема, на рівні державної політики України. Проведення адміністративної реформи, ліквідація Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України, координувало питаннями протидії торгівлі людьми, відсутність діяльності з даної проблеми в положеннях інших центральних виконавчих органів державної влади, неприйняття нової державної програми з протидії торгівлі людьми, відсутність комплексного законодавства з протидії торгівлі дітьми - ці питання включені в повідомлення до цієї інституції.

У вересні 2011 р., намагаючись вплинути на тривожну ситуацію з інституційним забезпеченням протидії торгівлі людьми в Україні на державному рівні, «Ла Страда-Україна» надіслала листи з описом ситуації до моніторингової групи ГРЕТА і до спеціального доповідача ООН з питань торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми.

Повний текст звіту можна завантажити тут російською та англійською мовами.