"Ла Страда-Україна" підтримала звернення проти узаконення смертної кари

Членам Комітету Верховної Ради України з питань

законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
ШВЕЦЮ В.Д., ОЛІЙНИКУ В.М., ШЕНЦЕВУ Д.О.,

СТРЕТОВИЧУ В.М., ПРОКОПЧУКУ Ю.В., МАЛИШЕВУ В.С.,

САВЧЕНКУ І.В., ГРИЦАКУ В.М., МОЙСИКУ В.Р.,

ШЕМЧУКУ В.В., ЛЕЩЕНКУ В.О.

Щодо НЕЗАКОННОСТІ узаконення смертної кари в Україні

Шановні народні депутати!

     Закликаємо Вас не влаштовувати передвиборчий піар "на крові" нещодавніх подій в Миколаєві, та під час засідання профільного парламентського Комітету не приймати жодного рішення щодо законопроекту № 8148 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо впровадження смертної кари як виду покарання. Просимо вчинити таким чином задля того, щоб після перевиборів Верховної Ради законопроект № 8148 був автоматично знятий з розгляду.

     Нагадуємо, що узаконення смертної кари суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року), Протоколу № 6 до цієї Конвенції 1983 року (ратифікований Законом України від 22 лютого 2000 року) та Протоколу № 13 до цієї Конвенції 2002 року (ратифікована Законом України від 28 листопада 2002 року), cуперечить Міжнародному пакту про громадянські і політичні права 1966 року (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року) та Протоколу № 2 до цього Пакту 1989 року (ратифікований Законом України від 16 березня 2007 року), згідно з якими Україна взяла на себе зобов’язання щодо повного скасування смертної кари.
     Також нагадуємо, що остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, згідно зі статтею 152 Конституції України та статтею 63 Закону України "Про Конституційний Суд України", є Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року, у якому зазначено, що "позбавлення людини життя державою внаслідок застосування смертної кари як виду покарання, навіть у межах положень, визначених законом, є скасуванням невід'ємного права людини на життя, що не відповідає Конституції України".
     Таким чином, узаконення смертної кари як виду покарання є можливим виключно після внесення відповідних змін до Конституції України, а також після денонсації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколів № 6 та № 13 до цієї Конвенції. Це призвело б до автоматичного виключення України зі складу Ради Європи, та уподібнило б до останньої країни зі смертною карою в Європі – Республіки Білорусь. Узаконення смертної кари також є неприйнятним, в тому числі, в світлі прагнення української влади щодо якнайшвидшого повноцінний вступу України в Європейський Союз. Крім того зазначимо, що денонсація Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Протоколу № 2 до цього Пакту неможлива.