Словник термінів

— навмисне завдання шкоди власникові судна або вантажу екіпажем судна.

— особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона вигодонабувач за страховим полісом.

— формалізована програма діяльності компанії на декілька років, що містить, зокрема, систему заходів, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгоджених із стратегією і ресурсами і розрахованих на отримання максимального прибутку, зокрема за рахунок додаткових інвестицій. Основними розділами «БПС» є: характеристика страхових послуг компанії, оцінка ринку збуту страхових послуг, оцінка конкурентоспроможності компанії, план маркетингу, організаційний план, ресурси, оцінка ризику виконання плану, фінансовий план.

— тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу наступного укладання страхового договору. «Б» здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі, коли укладення договору вимагає тривалого часу на опрацювання нестандартних умов страхування.

— знижка, що її надає страховик із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах. «Б» визначається переважно у відсотках або проміле.

— система надбавок і знижок, що застосовується у страхуванні, здебільшого транспортних засобів.

— перелік ризиків, прийнятих на страхування, у частині, що передається цедентом на перестрахування. «Б» надсилається цедентом страховикові у визначені договором перестрахування строки. «Б» бувають попередніми і остаточними.

— брокер, що зареєстрований на страховому ринку Ллойда (Лондон).

— юридична або фізична особа, що має дозвіл виступати посередником між страхувальниками і страховиками. «СБ» діє від імені і за дорученням страхувальників. До його завдань входить пошук страхової компанії (компаній), де можна було б розмістити ризик на оптимальних умовах з погляду надійності страховика і розміру страхових премій. У разі страхового випадку «СБ» надає допомогу страхувальникові в отриманні відшкодування, а також залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестрахування. Оплату за послуги «СБ» здійснює страховик.

— загальна сума страхових внесків, визначена на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).

— сума визначеної нетто-премії і навантаження. Ці складові брутто-ставки мають різне призначення. Нетто-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування і на виплати зі страхування життя. Навантаження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи і отримання планового прибутку від страхових операцій.

— сумарний обсяг зобов’язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

— збиток, що зумовлює потребу виплати всієї страхової суми.

— ціна грошової одиниці однієї країни, виражена через грошову одиницю іншої країни або міжнародну грошову одиницю (наприклад, екю). Має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності в стосунках з суб’єктами інших держав. В Україні «ВК» визначається Національним банком України.

— форма страхового захисту, за якої страхувальники, котрі мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства. «ВС» довготермінова домовленість між групою осіб (юридичних і фізичних) про відшкодування в певних частках збитків один одному в разі настання страхових випадків. Зараз «ВС» має значне поширення в зарубіжних країнах, особливо в особистому страхуванні, страхуванні сільськогосподарських, морських ризиків. «ВС» в Україні ще не набрало належного розвитку.

— умова, згідно з якою цедент перестраховує свої договори в компаніях, які, в свою чергу, власні договори страхування передають йому на перестрахування. «В» може застосовуватися за критеріями обсягу премій або наслідків проходження договорів.

— особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно.

— страхування однорідних об’єктів від характерних для них небезпек.

— сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі припинення дії полісу.

— суб’єктивне ставлення юридичної або фізичної особи до своєї протиправної поведінки та її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Розрізняють вину двох видів: навмисні дії та необережність. Остання, у свою чергу, поділяється на просту і грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності може бути підставою для звільнення страховика від його обов’язків з виплати страхового відшкодування.

— форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів. «ВК» діє в межах генерального полісу. Самостійно юридичної сили не має.

— продовження дії договору страхування на новий термін. На практиці «ВС» здійснюється укладанням нового договору або оформленням спеціального додатка до діючого договору. Часто страховики надають страхувальникам, які щороку й своєчасно поновлюють поліси, пільги у вигляді знижок зі страхових премій.

— сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об’єктах страхування майна і відповідальності. Якщо страхова сума менша від збитку, «ВС» здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об’єкта. У разі подвійного страхування «ВС» фактичного збитку здійснюється всіма страховиками в межах страхової вартості об’єкта страхування пропорційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами договору страхування може передбачатись заміна виплати страхового відшкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

— письмова порука страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності. Це означає, що страхова компанія бере на себе зобов’язання в разі настання обумовлених подій сплатити суму неплатежу за свій рахунок.

— письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. «ГП» діє доти, доки не буде використаний (задекларований) увесь ліміт установленої страхової суми.

— комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку компанії без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських рішень, домінуючу позицію на ринку страхових послуг, нові технології.

— заява страхувальника про об’єкт страхування і характер ризику. «ДС» містить дані про склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й використання та іншу інформацію щодо об’єктів, котрі підлягають страхуванню.

— частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов’язань, передбачених договором перестрахування. «ДП» підлягає поверненню з припиненням дії договору. «ДП» застосовується переважно в договорах із зарубіжними перестраховиками. На кошти, розміщені в «ДП», перестраховикові нараховуються відсотки.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резидентові, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезидентові на строк та під відсоток. Залежно від терміну зберігання «Д» поділяються на три групи: до запитання, строкові та ощадні. Найпривабливішими є строкові «Д». За зберігання грошей на вкладах банки виплачують відсотки. «Д» є одним із основних каналів розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів. До страховиків ставиться вимога, щоб грошові кошти зберігалися на рахунках не менш ніж трьох банків;
2. грошові кошти, що вносяться власниками вантажів на спеціальний рахунок у банку для забезпечення сплати ними внеску за загальною аварією. Якщо вантаж застрахований на умовах, що передбачають покриття загальної аварії, то на вимогу страхувальника депозит має бути внесений страховиком

— форма страхування, при якій визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету. Сюди належать обов’язкове страхування військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, податкової і митної служби, народних депутатів та деяких інших категорій працівників.

— документ, що містить характеристику кожного випадку перестрахування, прийнятого перестраховиком від цедента.

—

у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику і отримання більшого прибутку шляхом:

1. одночасного розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів страхування, розширення страховиком спектра страхових послуг;
2. поширення активності страховиків за межі основного бізнесу, що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. частина прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів;
2. доходи, отримані суб’єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, від їх продажу і доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами)

— прийнята в багатьох країнах норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно сповістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

— розрахунок витрат, пов’язаних із загальною аварією, який складає диспашер. «Д» містить докладний виклад причин загальної аварії, а також розподіл їх між учасниками морських перевезень; виконується на підставі заяви зацікавленої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.

— фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

— форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. «ДС» здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик і реєструє в Укрстрахнагляді. Договір «ДС» вступає в дію, як правило, після сплати страхової премії.

— угода між двома страховими компаніями, з яких одна перестрахувальник зобов’язується передати ризики, а друга перестраховик прийняти ризики в перестрахування.

— угода між страхувальником і страховиком, яка передбачає зобов’язання страховика в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов’язується сплатити страхову премію у визначені строки. «ДС» укладається на підставі заяви страхувальника. Факт укладення «ДС» може засвідчуватись також страховим полісом, свідоцтвом. У «ДС» зазначається вид страхування, страхова сума, страхова премія, реквізити сторін, строки початку і закінчення дії договору. Як правило, «ДС» вступає в дію після сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком платежу.

— надбавка, що виплачується цеденту на покриття витрат, пов’язаних із залученням нових страхувальників.

— додатковий страховий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою. «ДП» застосовується здебільшого в особистому страхуванні в разі, коли андеррайтер вважає, що застрахувати заявника на звичайних умовах, з урахуванням його віку, стану здоров’я, небезпечної професії, складних кліматичних умов, неможливо.

— створена в 1996 році при Кабінеті міністрів України як дорадчий орган для підготовки висновків щодо формування державної політики у сфері страхування, розроблення пріоритетних напрямків розвитку страхового ринку.

— залишок страхової суми, що створюється зверх власного утримання страховика або перестраховика і повністю надходить у перестрахування.

— договір непропорційного перестрахування. Дає змогу страховій компанії захищати себе по певних видах страхування на випадок, якщо загальні наслідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що врахований при визначенні премій за страховими договорами.

— договір непропорційного перестрахування. Застосовується страховиками для захисту від великих і не передбачуваних збитків. Вступає в дію тоді, коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що спричинилися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).

— ексцедентний договір перестрахування. Згідно з його умовами всі прийняті на страхування ризики, страхова сума яких перевищує власне утримання цедента, підлягають переданню на перестрахування в межах визначеного ліміту або ексцеденту, тобто суми власного утримання цедента (лінія), помноженої на обумовлене число раз саму на себе.

— давня і найважливіша форма пропорційного перестрахування. Застосовується в тих випадках, коли ризики, що приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються. «ЕП» сприяє досягненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. «ЕП» найчастіше застосовується при страхуванні від вогню, стихійного лиха, крадіжки, нещасних випадків і при страхуванні життя.

— прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Документ містить 5 розділів (загальні положення, договори страхування, забезпечення платоспроможності страховиків, державний нагляд за страховою діяльністю в Україні, заключні положення).

— один із найважливіших показників надійності страховика. Визначається відніманням від загальної вартості майна суми нематеріальних активів і загальної суми зобов’язань. Страхові зобов’язання беруться такими, що дорівнюють технічним резервам. На будь-яку дату фактичний «ЗП» має бути не меншим за нормативний.

— та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

— особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я і працездатність. «3» може бути одночасно і страхувальником, «3» має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену страхову суму або виплати меншого розміру.

— подається страхувальником своєму страховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкодування. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

— особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.

— показник діяльності страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об’єктів у розрізі ризикових видів страхування. «ЗСС» визначається у відсотках, показує ймовірність збитку і зіставленням фактичного і тарифного рівнів використовується для оцінювання ризиків.

—

у страхуванні термін має кілька значень. Серед них:

1. втрата (шкода), що підлягає відшкодуванню страховиком;
2. факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику);
3. справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обґрунтованість виплати.

— шкода, завдана застрахованому інтересу внаслідок загальної аварії.

— здебільшого пов’язаний з морськими перевезеннями, коли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде в порт призначення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мінусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхувальникові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки і страховою сумою.

— назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни члени цієї системи. Дістала назву від кольору і форми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної системи «ЗК» є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні 1997 року до складу членів системи «ЗК» прийнято Україну.

— один із видів страхування майна до 1917 року. Назва походить від органів, що здійснювали таке страхування, земств. «ЗС» було трьох форм: обов’язкове, додаткове і добровільне. Здебільшого це було страхування на випадок пожежі, а згодом і від нещасного випадку. Кожне земство могло здійснювати страхові операції лише на території своєї губернії.

— вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покриття кількох несумісних ризиків. Найчастіше ЗСЖ включає покриття на випадок смерті з будь-якої причини протягом строку дії договору, при дожитті до закінчення строку договору і при нанесенні шкоди здоров’ю внаслідок нещасного випадку.

— умова поставки вантажу морським транспортом за зовнішньоекономічним договором. Права і обов’язки за договором КАФ подібні з умовами договору СІФ, проте страхування товару не входить в обов’язки продавця.

— якісне визначення об’єктів.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. частка участі страховика в загальній страховій сумі в разі страхування об’єкта на умовах співстрахування;
2. частка кожного з учасників у договорі перестрахування

— перестрахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестраховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій пропорції перестраховикові передається отримана цедентом від страхувальника премія, а перестраховик відшкодовує цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.

— компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їхніх потреб у страхових послугах. Це дає можливість досягати економії на страхових преміях. «КСК» можуть обходитися без послуг посередників.

— дата закінчення покриття полісу. Не поширюється на поліси, що передбачають автоматичну виплату суми в кінці періоду страхування (страхування на дожиття, довесільне страхування тощо).

— система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. «КС» має за мету сприяння формуванню страхового ринку, впорядкування звітності та державного регулювання страхової діяльності, розвитку міжнародної інтеграції в страхуванні.

— застереження, що вносяться в договір страхування.

— свідоцтво про страхування, яке видається брокером страхувальникові на знак підтвердження укладення договору страхування з переліком списку страховиків. «КН» не має юридичної сили, слугує лише довідковою інформацією. В обумовлений час брокер має вручити страхувальникові поліс.«КН» застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу і замінювати сліп.

— показник, що розраховується як відношення оплачених претензій і тих, що підлягають оплаті, до зароблених премій.

— страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємств усіх працівників або їх групи. У «КСЖ» страхувальником є підприємство, а застрахованим кожний працівник, прізвище якого заноситься до списку, що є невіддільною частиною полісу.

— винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам і агентам) за залучення об’єктів на страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках і за розгляд страхових претензій. «КС» нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших факторів.

— переведення полісу з одного виду страхування життя в інший.

— отриманий перестрахувальний інтерес.

— ціна товару в порту відправлення плюс морський фрахт до порту призначення. Не включає витрат зі страхування.

— визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

— термін, що відповідає кільком поняттям:

1. концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків внаслідок одного страхового випадку;
2. зосередження застрахованих об’єктів на одній території, вулиці, будинку, порту, залізничній станції, судні, що у разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушення фінансової стабільності страховика. «К» має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.

— термін означає комплекс робіт з визначення і виплати страхового відшкодування.

— термін, що відповідає кільком поняттям:

1. спроможність страховика своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги;
2. показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності і отримати гроші, необхідні для покриття зобов’язань.

— буває кількох видів:

ЗДС (за договором страхування) – це ліміт відшкодування, який встановлюється в цілому за договором страхування з врахуванням пропорційності зобов’язань Страховика після виплати страхового відшкодування.

Страхова сума є агрегатним лімітом відшкодування Страховика по всіх страхових випадках, що відбулися під час дії договору.

ПКВ (по кожному страховому випадку) – це ліміт відшкодування, який встановлюється по кожному страховому випадку. Страхова сума є лімітом відшкодування (обмеженням) страхового відшкодування, яке повинен сплатити Страховик, при кожному страховому випадку.

ПСВ (перший страховий випадок) – це ліміт відшкодування по якому діють наступні умови:

• договір страхування достроково припиняє свою дію з моменту настання першого страхового випадку, визнаного таким Страховиком на підставі заяви Страхувальника та відповідно до умов договору страхування;
• страховий платіж за договором страхування сплачується одноразово у повному обсязі;
• територія дії договору страхування – тільки Україна;
• страховим випадком не визнається будь-яка подія, яка має ознаки страхового випадку і настала в період між першим страховим випадком по договору страхування і виплатою страхового відшкодування Страхувальнику.

— частка відповідальності в договорі ексцедента суми, що дорівнює розміру власного утримання цедента.

— документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, має спеціальну форму і містить такі обов’язкові реквізити: повну і скорочену назви страховика та його юридичну адресу, перелік видів страхування з добровільного і обов’язкового страхування, назву території, на якій страховик і його філії мають право укладати договори страхування, термін дії, реєстраційний номер і дату видачі ліцензії, підпис керівника (або заступника) Держфінпослуг. У разі порушення страхового законодавства ліцензія може бути відкликана.

— термін, що відповідає кільком поняттям:

1. міжнародний страховий ринок, розташований у Лондонському Сіті;
2. корпорація (об’єднання) юридичне незалежних страховиків, кожний з яких самостійно приймає на страхування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Кожний член «Л» на забезпечення своєї діяльності має внести вагому суму у вигляді депозиту. Члени «Л» об’єднані в синдикати, що їх очолюють андеррайтери. Останні приймають на страхування ризики від імені членів синдикату. Заснований в 1734 році. Нині є великим страховиком і пере-страховиком, особливо морських, авіаційних, автомобільних та нафтогазодобувних ризиків. Багато українських страховиків перестраховують ризики на ринку Ллойда.

— заходи з просторового обмеження поширення ризику.

— галузь страхування, в якій об’єктом страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

— верхня межа збитку, імовірність появи якого внаслідок одного страхового випадку досить значна.

— обставини, що впливають на розрахунки андеррайтера при визначенні умов прийняття ним ризику.

— вид особистого страхування на випадок втрати здоров’я від хвороби або внаслідок нещасного випадку. «МС» застосовується з метою мобілізації та ефективного використання коштів на покриття витрат на медичне обслуговування страхувальників. «МС» може мати форми обов’язкового і добровільного страхування. Договори «МС» укладаються в груповому та індивідуальному порядку. Цей документ є гарантією отримання медичної допомоги в обсягах і на умовах, визначених чинним законодавством або правилами страхування.

— може бути:

1. повною, якщо існує виключне право держави або державної організації на проведення всіх форм і видів страхування у країні;
2. частковою, коли страховик користується «МС» за окремими видами страхування.

— форма об’єднання страховиків, юридична особа, яка діє на підставі Положення та установчого договору, погодженого з Держфінпослуг та Державним департаментом морського та річкового транспорту. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді, арбітражному та третейському судах, виконувати будь-які дії відповідно до укладених угод, що не суперечать законодавству.

— один з найдавніших видів страхування. Охоплює страхування суден, вантажів і фрахту від різних видів небезпеки під час виконання рейсів. Головні ризики: збитки від вогню, блискавки, шторму та іншого стихійного лиха, від зіткнення суден, посадки судна на мілину, зникнення судна безвісти тощо. Крім того, М. с. покриває витрати за загальною аварією, а також втрати, зумовлені крадіжкою і пропажею вантажу. Обсяг відповідальності за М. с. визначається спеціальними умовами.

— форма об’єднання страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Створене в 1994 році. Страховики можуть входити до МТСБУ як повні або асоційовані члени. Вищим органом управління є загальні збори страховиків членів Моторного бюро. Мета МТСБУ координація діяльності його членів щодо оформлення страхування і покриття шкоди, нанесеної третім особам внаслідок дорожньо-транспортних пригод на території України, а також за її межами, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності транспортних засобів інших країн. При МТСБУ для забезпечення виконання зобов’язань його членами перед страхувальниками і потерпілими створені страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій; фонд захисту потерпілих.

— частина страхового тарифу, не пов’язана з формуванням фондів для здійснення страхових виплат. «Н» призначене для мобілізації коштів, необхідних для покриття витрат, пов’язаних з веденням страхової справи (оплата праці персоналу страховика, оренда приміщень офісу, витрати на придбання й експлуатацію обчислювальної техніки, реклама, транспортні витрати, сплата деяких податків та обов’язкових платежів тощо).«Н» є джерелом оплати посередницьких послуг і отримання певної суми прибутку від страхової діяльності.

— обставини, що склалися на певній території внаслідок стихійного лиха, катастрофи, аварії або іншої біди, що зумовило людські жертви, шкоду довкіллю, порушення нормальних умов життя і діяльності.

— частина премії, що по договору страхування або страховому портфелю припадає на ще не початий або залишок періоду страхування.

— форма організації договорів перестрахування, що передбачає відповідальність перестраховика понад обумовлений розмір збитку або збитковості, тобто відповідальність перестраховика не розраховується залежно від відповідальності страховика.

— брутто-премія за мінусом навантаження.

— частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика для виплати страхових відшкодувань і страхових сум. Методи розрахунку «НС» у майновому і особистому страхуванні різні.

— пожежа, дорожньо-транспортна аварія, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи, пошкодження або знищення застрахованого майна.

— на звітну дату (без договорів зі страхування життя) дорівнює більшій з таких величин:

1. визначеної як добуток суми надходжень страхових премій протягом звітного періоду на 0,25 (при цьому сума надходжень страхових премій зменшується на 90% страхових премій, сплачених перестраховикам);
2. визначеної як добуток суми здійснених виплат протягом звітного періоду за договорами страхування на 0,30 (при цьому сума здійснених виплат зменшується на 90% суми компенсацій, отриманих від перестраховиків). Страховики, котрі прийняли на себе страхові зобов’язання в обсягах, які перевищують можливості їх виконання за рахунок власних активів, мають застрахувати ризик виконання цих зобов’язань у перестраховиків. Перестрахуванню підлягають також усі об’єкти, страхова сума кожного за якими перевищує 10% загальної суми сплаченого статутного фонду і сформованих резервів

— суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.

— термін, що відповідає кільком поняттям:

1. стаття договору перестрахування, яка передбачає у випадках, коли один з учасників договору (перестраховик або цедент) матиме намір змінити умови договору або припинити його на наступний рік, він має надіслати своєму партнерові повідомлення про це не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії договору;
2. повідомлення судновласника фрахтівнику про час виходу судна в рейс або очікуване прибуття в порт навантаження (розвантаження).

— конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, відповідальність перед третьою особою, життя і здоров’я тощо), якому може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією.

— форма страхування, що грунтується на принципах обов’язковості як для страхувальника, так і для страховика. «ОС» має велику перевагу перед добровільним страхуванням у тому, що дозволяє різко знизити тарифи і здешевити страхові послуги. Водночас йому притаманні й недоліки, які полягають у тому, що «ОС» не враховує фінансових можливостей кожного страхувальника, особливостей об’єктів страхування і страхових ризиків. Обсяг відповідальності страховика при«ОС», як правило, значно нижча за реальну вартість майна.

Законодавством України передбачено здійснення «ОС» з 27 видів, у тому числі страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах. Більшість видів «ОС» становить страхування окремих категорій громадян: (народних депутатів України, працівників силових структур, податкової, митної, ветеринарної служби, пасажирів та ін.), цивільної відповідальності власників транспортних засобів, урожаю сільськогосподарських культур у державних підприємствах тощо.

— здійснюється від нещасного випадку в дорозі і поширюється на пасажирів морського, річкового, повітряного, залізничного та автобусного транспорту. Страхова премія входить у вартість квитка.

— галузь страхування, в якій об’єктом страхових відносин є життя, здоров’я і працездатність людини. «ОС», спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фінансового благополуччя.

— особа, що подає оферту.

— пропозиція певній особі укласти угоду з урахуванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. «О» вважається прийнятою після її акцепту.

— страхова організація, яка приймає об’єкти в перестрахування. Компанія, яка здійснює виключно операції з перестрахування, називається професійним «П».

— винагорода, що її сплачує перестраховик цедентові за те, що той передає ризики (об’єкти, договори) у перестрахування. За рахунок цих коштів цедент частково компенсує витрати, пов’язані з підготовкою і здійсненням операцій з прийняття ризиків на страхування, а також передачею обумовленої їх частки перестраховикові.

— сфера страхових відносин. «П» операція між двома страховими компаніями, при якій одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестраховикові). «П» дозволяє розукрупнювати великі ризики, поділяючи їх між двома або кількома страховиками, що сприяє збалансованості страхового портфеля кожного з них. Завдяки «П» підвищується фінансова надійність страховиків, зростає їхня загальна спроможність нарощувати обсяги страхових послуг.«П» буває факультативним (за окремими угодами) і договірним (облігаторним). Останнє зобов’язує цедента передавати на перестрахування в межах визначеної суми всі ризики, характер і розмір яких визначений умовами договору. Є дві форми «П» пропорційне і непропорційне.

— можуть надаватися у вигляді повного або часткового звільнення окремих страхувальників від сплати платежів з обов’язкового страхування. «ПУС» можуть полягати також у наданні переваг при укладанні договорів добровільного страхування для постійних страхувальників. Можуть бути застосовані знижки зі страхових премій, пільговий місяць (зі збереженням покриття) на поновлення договорів страхування тощо.

— одночасне повне страхування одного й того самого об’єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страховиків, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість. При виявленні «ПС» кожний страховик покриває страхувальникові збиток у межах страхової вартості об’єкта пропорційно до своєї частки в загальній страховій сумі.

— різновид особистого страхування, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових внесків.

— письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик у разі настання страхового випадку бере на себе зобов’язання виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у «П», за умови сплати страхових платежів у визначені строки. «П» має містити: назву документа, реквізити страховика, прізвище або назву страхувальника, його адресу, перелік об’єктів страхування, розмір страхової суми, перелік страхових випадків, розмір тарифу, а також страхових платежів, термін їх сплати, строк дії договору, права й обов’язки сторін, інші умови, підписи сторін.

— поштово-телеграфні витрати, що відносяться кредитними, торговельними та страховими організаціями, а також приватними особами на своїх клієнтів.

— загальна сума відповідальності страховика або перестраховика за всіма діючими полісами.

— страховий брокер, або агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

— опрацьовуються страховиком на кожний вид страхування і погоджуються з Держфінпослуг. «ПС» мають містити: перелік об’єктів страхування, порядок визначення страхових сум, перелік страхових ризиків, термін і місце дії договору страхування, порядок його укладання, права й обов’язки сторін, дії страхувальника в разі настання страхового випадку та перелік документів, що підтверджують ці випадки, порядок і умови сплати страхових сум, термін прийняття рішення про виплату або відмову щодо відшкодування, умови припинення дії договору і порядок вирішення суперечок. До «ПС» додаються страхові тарифи.

— сукупність здійснюваних страховиком або за його рахунок заходів, пов’язаних з попередженням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. «ПЗВС» випливають із самої сутності страхування, його превентивної функції. Це зумовлює потребу всебічного обгрунтування правил страхування і тарифів, а також застосування ефективних форм розрахунків, кваліфікованого оцінювання ризиків і визначення страхових виплат. Страховики можуть передбачати проведення за рахунок коштів страхових резервів низки заходів, спрямованих на запобігання пожежам, повеням, інфекційним хворобам тварин тощо.

— вимога платежу в розмірі шкоди, завданої страховим випадком, але не більшому за страхову суму.

— може статися за таких умов: закінчення передбаченого терміну страхування; розірвання страхового договору з ініціативи страхувальника або страховика, смерть страхувальника (фізичної особи); ліквідація страховика або визнання судовими органами договору недійсним.

— продовження дії договору змішаного страхування життя або пожиттєвого страхування понад термін, забезпечений оплаченими внесками.

— включає договори квотного та ексцедентного перестрахування, згідно з якими перестраховик має свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій.

— термін, що відповідає кільком поняттям:

1. Електронна сигналізація
1. Стандартні електронні сигналізації виконують такі охоронні функції як: блокіровка двигуна, спрацьовують на відкривання дверей, капоту, багажника, наявний датчик удару. (Alligator NEXUS, Alligator TRIDENT, Alligator Monster, Sheriff 600, Chalanger, A.P.S., Sheriff APS — 2500, 2600, Centurion I, Fighter, Cobra Globe та інші).
2. С двостороннім зв’язком. Такі сигналізації виконують всі функції «стандартного» виду авто сигналізацій, а також додатково відображають інформацію про стан автомобіля на рідкокристалічному дисплеї брелока. (Alligator S 275, S 325, S350, S500, Scher-Khan III, Sheriff ZX-700, ZX-900, KGB-4000, KGB-5000, Centurion XP, Xabre та інші).
3. підвищеного ступеню захисту. Такі сигналізації забезпечують підвищений рівень захисту Вашого автомобіля, а також високий рівень зручності в управлінні.
2. Іммобілайзер — це пристрій, призначений для «знерухомлення» автомобіля, зазвичай не подають сигналів тривоги. Робота іммобілайзера складається виключно в забороні запуску двигуна. Як правило, більшість сучасних іномарок оснащено таким пристроєм.
3. Механічні протиугінні пристрої – це такі пристрої, які в режимі охорони («замкнено») запобігають руху автомобіля. Механічними блокіраторами оснащуються: — коробка передач (Mul-T-Lock і подібні до нього пристрої); — колеса («Бульдог» и подібні; вони запобігають руху автомобіля та зняттю колеса); — двері та кришки капоту, багажника («худлоки», замки багажника та дверей різних типів); — кермовий вал («Гарант» і «Дракон» для вітчизняних автомобілів); — кермове колесо, педалі.
4. Супутникова система. Робота супутникової системи, в основному, зводиться до відстеження і точного визначення місцезнаходження викраденого автомобіля із супутника або за допомогою телефонних мереж стандарту GSM. Висока ефективність роботи цих пристроїв дозволяє страховим компаніям знижувати тарифи на страхування або зменшувати базовий розмір франшизи за ризиком «угон». Окрім того, транспортні засоби, які найчастіше викрадають (Lexus серії RX, LX и GX, Toyota Land Cruiser 100, BMW моделі Х3 та X5) взагалі можуть не прийматися на страхування без встановлених супутникових систем або без наявності маркування.

— право страховика на висунення у межах фактично сплаченої страхувальникові суми відшкодування збитку / претензії до третьої сторони, яка винна у страховому випадку, з метою отримання від неї компенсації за нанесену шкоду.

— частина премій за договорами страхування, що відповідає терміну страхування, який виходить за межі календарного року. У світовій практиці існує кілька методів визначення «РНП» В Україні «РНП» на звітну дату формуються залежно від сум надходження страхових премій за попередні 9 місяців (розрахунковий період). При цьому сума премій, що надійшли за 1 квартал, множиться на 0,25, за наступні 3 місяці розрахункового періоду на 0,5, за останні 3 місяці на 0,75. Знайдені добутки додаються. Так само обчислюється сума часток перестраховиків у резервах незароблених премій. Зі збільшенням (зменшенням) сум часток перестраховиків у «РНП» у звітному періоді відповідно збільшуються або зменшуються зароблені страхові платежі.

— елемент технічних резервів. «РЗ» призначений для розрахунків з неоплачених збитків. «РЗ» формується на підставі заяв страхувальників на певну дату, що містять віповідні вимоги про відшкодування збитків. Величина «РЗ» на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування на вимогу страхувальника, щодо яких ще не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Якщо «РЗ» збільшується проти попередньої звітної дати, то різниця (приріст) відноситься до витрат страховика. У разі зменшення «РЗ» різниця відноситься на зростання доходів страховика.

— система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою забезпечення гарантії майбутніх страхових відшкодувань і виплат страхових сум. «РС» визначаються по-різному в ризикових видах страхування і у страхуванні життя. У ризикових видах страхування формуються резерв незароблених премій і резерв збитків, а у страхуванні життя математичні резерви. Тимчасово вільні кошти «РС» інвестуються в цінні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додаткові доходи.

— створюється з метою забезпечення безперебійності виробництва у разі виникнення ризикових ситуацій. Формується за рахунок прибутку в розмірі, визначеному статутом підприємства. Як правило, не перевищує 25 % суми статутного фонду. «РФП» використовується для покриття відносно малих збитків, зумовлених непередбаченими обставинами. Дає можливість при укладанні страхових договорів передбачати франшизу.

— показник рівня прибутковості страхових операцій: відсоткове відношення суми отриманого прибутку до загальної суми страхових платежів. «РСО» визначають також у розрізі видів страхування.

— боротьба зі стихійним лихом (повінь, пожежа, великі снігові замети тощо) з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкодження застрахованих об’єктів.

— процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. «Р» досягається дробленням великих ризиків, розподілом відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків. Іноді частина таких ризиків може перейти до первинного страховика, якщо в договорі немає відповідного заперечення.

— одержувач платежу чи субсидії.

— термін, що відповідає кільком поняттям. Під «РС» розуміють:

1) ймовірну подію чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування. «РС» — можливість загибелі або пошкодження майна від вогню, повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні «РС» можуть бути непрацездатність, смерть, дожиття до певного віку або події.;

2) об’єкт страхування;

3) вид відповідальності страховика;

4) розподіл між страховиком і страхувальником шкоди, заподіяної страховим випадком.

— систематичне дослідження ризиків, що становлять загрозу для людей, майна й інтересів діяльності, а також розробка й вжиття заходів, спрямованих на вирішення проблеми ризиків. «РМ» охоплює ідентифікацію схильності до ризику, аналіз ступеня захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за ризиком, вжиття заходів щодо фізичного знищення або скорочення ризику, фінансування можливого ризику за рахунок самострахування або передачі ризику страховикам. «РМ» має свою специфіку стосовно кожного виду страхування.

— частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

— частина страхової премії, утримувана страховиком у разі розірвання договору.

— ризик, який знаходиться на відповідальності самого страхувальника. «С» форма захисту майнових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях. Здебільшого «С» забезпечує покриття збитків, зумовлених малими ризиками. Щодо збитків за середніми та великими ризиками «С» виявляється в застосуванні франшизи.

— документ, що засвідчує страхування окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.

— група андеррайтерів Ллойда, які об’єднуються в синдикат з метою збільшити свої фінансові можливості щодо прийому ризиків на страхування. Страхова премія та збитки між членами синдикату розподіляються пропорційно до частки їхньої участі в прийнятій відповідальності за ризик. Будь-який із «СЛ» може визначати свої умови страхування або погоджуватися на умови, запропоновані синдикатом, який є лідером зі страхування конкретного ризику.

— вид зовнішньоторговельної угоди, згідно з якою продавець зобов’язаний доставити вантаж у порт, забезпечити його навантаження на борт судна і за свій рахунок сплатити фрахт та застрахувати вантаж на ім’я покупця від ризиків на час перевезення й здачі в місці призначення.

— страховий документ, що використовується для попереднього розміщення ризику. «С» складається брокером і передається андеррайтерам. Останні акцептують «С» власноручним підписом і вказують частку участі в прийнятому на страхування ризику «С» найбільш характерний для факультативного перестрахування. У ряді випадків прирівнюється до страхового полісу. Містить дані про цедент, короткий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання цедента тощо.

— система гарантованого матеріального забезпечення людей у старості, у разі втрати працездатності, при вагітності та в інших обумовлених законом випадках за рахунок коштів спеціальних фондів, що акумулюються державою з внесків підприємств, організацій і установ згідно з визначеними нормами.

— умови, застосовувані в разі, коли потрібно змінити, розширити стандартні умови, застосовувані з цього виду страхування.

— страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи премії.

— вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування. «СВ» не повинна бути вищою за справжню вартість майна на день укладення договору страхування.

— юридичне оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має ліцензію на право брати на себе обов’язки страховика. В Україні більшість «СК» мають форму акціонерного товариства.

— подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, вигодонабувачеві).

— плата страхувальника страховикові за те, що той зобов’язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. «СП» сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір «СП» залежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших факторів.

— вимога страхувальника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування.

— український науково-практичний журнал, який подає аналітичний концентрат інформації про сферу страхування.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. спеціальна таблиця показників провадження певного виду страхування або всього портфеля ризиків за конкретним полісом протягом обумовленого періоду часу;
2. збір і систематизація даних з майнового та особистого страхування з метою нагромадження матеріалу, необхідного для прийняття своєчасних і обгрунтованих управлінських рішень;
3. галузь статистики, об’єктом якої є діяльність страховиків і їх взаємовідносини зі страхувальниками.

— межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). «СС» за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта. При добровільному страхуванні життя «СС» не обмежується.

— сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком.

— максимальна кількість об’єктів, котрі можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування це кількість населення, яке має самостійні доходи.

— сукупність загальноприйнятих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзаконних актах, які стосуються страхової діяльності.

— посвідчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до заміни його на страховий поліс, або видаватися на термін страхування і прирівнюватися до страхового договору. «СС» мало поширення в органах Держстраху УРСР.

— довірена фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повноважень робить пропозиції страхувальнику щодо страхування ризиків та виконує деякі операції по обслуговуванню договорів страхування. «СА» можуть займатись цією діяльністю повний день, або працювати за сумісництвом. Іноді «СА» може виконувати посередницькі доручення кількох страховиків. «СА» отримує комісію залежно від кількості і суми підписаних договорів.

— документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку.

— стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік «СВ» передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

— сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобов’язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму при настанні зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого). «СВ» може сплачуватись одноразово (до вступу договору в дію) і в кілька строків, обумовлених договором страхування.

— економічні, перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.

— шкода, нанесена страхувальнику внаслідок страхового випадку.

— матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник і т. ін. Включає майно і все те, що може бути предметом нанесення матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в зв’язку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. система управління у сфері страхової діяльності;
2. фах магістра ділової адміністрації, котрий закінчив курс навчання за однойменною програмою в КНЕУ.

— контроль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страхового нагляду покладені на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (див. Нацфінпослуг) та його органи на місцях.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. фактична кількість застрахованих об’єктів або число договорів страхування;
2. сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.

— добровільне об’єднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків. «СП» не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов’язань за договорами страхування. В Україні створено ряд «СП» Найбільший з них Ядерний страховий пул України. «СП» діє на принципах співстрахування.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання) асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри);
2. сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;
3. форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

— сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначений для попередження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

— організація, що за певну плату бере на себе зобов’язання відшкодувати страхувальникові або вказаним ним особам нанесену страховою подією шкоду, або сплатити страхову суму.

— сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням обов’язкового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб. До «СО» відносяться: оцінювання майна та інших об’єктів, що підлягають страхуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів страхування, інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ведення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.

— юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування (або є «С» згідно з чинним законодавством), сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

— це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

— страхування авто-каско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. У «СА» беруться також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення «СА» та деякі інші чинники. Головними ризиками є пошкодження, знищення, викрадення транспортного засобу. Застосовуються кілька варіантів «СА». Різниця між ними полягає здебільшого у визначенні страхової суми і наборі ризиків.

— один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.

— поширений в країнах Заходу вид добровільного страхування відповідальності перед працівниками. «СВБ» здійснює роботодавець.

— один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці «СВВ» забезпечує компенсацію в разі шкоди, нанесеної майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі. До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою і т. ін.

— вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності спадкоємцям за законом.

— вид майнового страхування, котрий активно використовується в індустріальне розвинутих країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатам.

— галузь страхування, де об’єктом є відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страховика буде завдано шкоди.

— за договором «СВР» страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду завдану життю та здоров’ю працівника. Це можуть бути визнані страховими тілесні пошкодження, професійні захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється вигодонабувачеві або спадкоємцям за законом.

— вид обов’язкового особистого страхування на випадок смерті або пошкодження здоров’я, зумовленого виконанням військовим персоналом своїх службових обов’язків. «СВ» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

— вид майнового страхування. У державних сільськогосподарських підприємствах «СВСК» здійснюється в обов’язковій формі. У колективних і фермерських господарствах воно добровільне. Страхування здійснюється на випадок втрати врожаю сільськогосподарських культур внаслідок, заморозку, граду, зливи, посухи, повені, пожежі та низки інших ризиків.  «СВСК» здійснюється в разі добровільної форми в договірній сумі, але не більше як 70% згаданої вартості урожаю, при обов’язковому страхуванні 50%.

— здійснюється банками з метою забезпечення вкладчикам, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

— страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасного випадку із застрахованим під час дії договору «СД» виплати здійснюються страхувальникові.

— становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають «електронні ризики», і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.

— підгалузь особистого страхування, в якій об’єктом страхування є життя застрахованого. Договір на «СЖ» укладається на термін не менш як 3 роки. Серед видів «СЖ» переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі несумісні події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору.

— страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспортного засобу.

— страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.

— звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, «від усіх ризиків».

— страхування майнових інтересів у космічній діяльності у світовій практиці розпочато 1965 року. Воно охоплює космічні програми в цілому, розробку і запуск одного або серії супутників, проведення експериментів у космосі, життя і здоров’я космонавтів і наземного персоналу, втрату доходів, відповідальність перед третіми особами.

— вид страхування, об’єктами якого можуть бути банківські позики (покупцеві і продавцеві) комерційні позики, зобов’язання й гарантії за кредитом, довгострокові інвестиції. «СК» має кілька варіантів, а саме:

1. страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страхувальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам;
2. страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит;
3. страхування ризику неплатежу, коли страхувальником є продавець постачальник, який страхує від ризику неплатежу суму, що її покупець має сплатити згідно з контрактом за товари, поставлені в кредит.

У зв’язку з активним переходом банків на кредитування під заставу матеріальних цінностей (підлягають страхуванню), посиленням контролю за роботою банків і страховиків інтенсивність безпосереднього «СК» різко спала.

— комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки. У зв’язку з приватизацією об’єктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб, вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові об’єкти страхування.

— вид особистого страхування. Може здійснюватися в обов’язковій формі для категорій працівників визначених чинним законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова втрата працездатності, постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

— вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобов’язання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобов’язується періодично виплачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обумовленого терміну або пожиттєво.

— охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в «СПВ» виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобов’язань між сторонами.

— вид страхування, застосовуваний у світовій практиці для захисту насамперед від небезпеки, що пов’язана з подіями політичного характеру (конфіскація, націоналізація або експропріація власності, військові події, соціальні безпорядки, обмеження конвертації національної валюти і заборона вивозу капіталу), які можуть завдати великих збитків майновим інтересам власників. «СПР» користується особливим попитом серед іноземних інвесторів.

— призначене для покриття збитків, завданих третім особам, внаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т. ін. «СПВ» поширюється на певний період часу, а не на конкретний випадок. Законом «Про страхування» передбачено перелік професій, щодо яких «СПВ» є обов’язковим.

— охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах.

— охоплює добровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою:

1. у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах;
2. у домашньому господарстві громадян. Страхові випадки стихійне лихо, інфекційні хвороби, пожежа тощо.

— комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного й пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.

— є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування. «СТ» передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.

— Його може здійснювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в «СФ» має судновласник, він реалізує його одночасно з страхуванням судна укладанням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в «СФ» більше зацікавлений власник вантажу, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.

— страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому у відповідності з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особами.

— вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збитків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумовленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні радіоактивних речовин. У світовій практиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відповідальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має об’єднання зусиль страховиків. З цією метою створено Ядерний страховий пул України (ЯСПУ).

— перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.

— комісія, яку отримує цедент від перестраховика в доповнення до основної комісії за втрати з ведення договору перестрахування.

— експерт, інспектор, агент страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування. На підставі висновку «С» страховик приймає рішення про укладання договору страхування.

— статистична таблиця, в якій містяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої. «ТС» складається в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статті. Використовується при проведенні актуарних розрахунків.

— комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно виплачує цедентові за наслідками проходження договорів перестрахування. Застереження про «Т» є формою заохочення перестраховиком цедента за надану участь у договорах перестрахування і обережне ведення справи.

— ставки страхових платежів з одиниці страхової суми за певний період. «ТС» складається з нетто-ставки і навантаження. Їх сума дорівнює брутто-ставці.

— вимога в полісах зі страхування суден, яка зобов’язує страхувальника негайно сповіщати страховикові про всі аварії судна, що можуть бути об’єктом подання претензій до страховика.

— період дії договору страхування. Звичайно починається не раніше від терміну сплати першого внеску страхової премії і закінчується з наступом страхового випадку, за яким виплачена вся страхова сума, припинення дії договору через несплату чергових платежів або з інших причин, а також після закінчення визначеного договором терміну страхування.

— сукупність резервів не зароблених премій (по видах страхування) і резервів збитків. «ТР» утворюються страховиками, які здійснюють види страхування, відмінні від страхування життя, з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування.

— узагальнене поняття при страхуванні всіх видів транспортних ризиків. «ТС» можуть бути охоплені як самі транспортні засоби (див. Страхування КАСКО), страхування вантажів (Страхування карго), а також відповідальності перевізника перед третіми особами, у тому числі й пасажирами.

— особа, що не є страховиком або страхувальником за конкретним договором (полісом).

— обгрунтований рівень страхової суми, в межах якої страховик залишає на своїй відповідальності долю страхових ризиків, а решту передає на перестрахування.

— метод перестрахування, при якому страховик не несе ніякої відповідальності перед перестраховиком за передачу ризиків у перестрахування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування і в якому обсязі, вирішує цедент. У свою чергу, перестраховик не має обов’язків перед страховиком щодо прийняття ризиків на свою відповідальність. Головний недолік «ФП» відсутність у страховика впевненості в розміщенні ризику в перестрахування, великі витрати часу на оформлення «ФП»

— договір перестрахування конкретного ризику, укладений на добровільних засадах.

— форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у перестрахування чи ні. Так само й перестраховик не має права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропонованого ризику.

— заздалегідь визначений розмір комісії, що не може переглядатись протягом періоду страхування.

— ринок кредитів і фондових цінностей, в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів. Складовою частиною «ФР» є страховий ринок.

— умова угоди, що застосовується в морській торгівлі. Відповідно до неї покупець зобов’язаний застрахувати вантаж і сплатити вартість перевезення. На продавця покладається своєчасне повідомлення необхідних для страхування даних. У противному разі вантаж залишається на утриманні продавця.

— страхування може бути обов’язковим і добровільним. Обов’язкове страхування запроваджується або скасовується законами України. Нині існує 27 видів обов’язкового страхування. Серед них: медичне страхування, страхування військовослужбовців та працівників інших силових структур, митної, податкової служби, пасажирів на транспорті, працівників низки інших ризикових професій, страхування урожаю сільськогосподарських культур у державних підприємствах, страхування авіаційних суден, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Із загального обсягу страхування понад 3/4 становить добровільне страхування. Воно здійснюється на підставі договору між страховиком і страхувальником. Умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що опрацьовуються страховиком.

— Термін, що відповідає кільком поняттям:

1. події, надзвичайні ситуації, які не можуть бути передбачені, попереджені або усунені якими-небудь заходами;
2. обумовлені правилами страхування надзвичайні обставини, на випадок яких страховик звільняється від виконання зобов’язань за договором страхування. Більшість страховиків відносять сюди випадки, що зумовлені військовими діями, страйками, запровадженням надзвичайного стану, радіоактивними викидами тощо.

— передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Розрізняють умовну і безумовну «Ф». Умовна «Ф» засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру «Ф», і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує «Ф». Безумовна «Ф» свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом «Ф».

— плата власникові транспортного засобу за перевезення вантажів та пасажирів по будь-яких шляхах сполучення. Особливо часто термін застосовується на морському і річковому транспорті. Інколи під «Ф» розуміють вантаж, включаючи витрати на його навантаження, розвантаження. Розмір «Ф» визначається на підставі тарифів або обумовлюється в договорі.

— страховик, що видає на прохання другої компанії поліс від свого імені за умови, що 100% прийнятої відповідальності буде перестраховано у другій компанії. В цьому разі «ФК» залишає за собою юридичну відповідальність перед страхувальником. «ФК» має право на отримання комісійної винагороди за фронтингування.

— прояв сутності страхування в дії Страхування виконує такі функції: ризикову, створення і використання страхових резервів, заощадження коштів, превентивну.

— страхування ціни та прибутку у ф’ючерсних угодах.

— страхова компанія яка спрямовує свою діяльність на придбання контрольних пакетів акцій інших страхових компаній, створення холдингових компаній і здійснення загального керівництва ними.

— страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові або професійному перестраховикові.

— особа, якій передається право власності. У страхуванні «Ц» страхова компанія, що приймає ризик у перестрахування.

— процес передання застрахованого ризику в перестрахування.

— вид договору морського та авіаперевезення. Документ, що засвідчує наявність і зміст договору фрахтування між перевізником і фрахтувальником. Залежно від того, який ступінь ризику приймає на себе фрахтувальник, застосовується одна з трьох груп фрахтових угод, кожна з яких оформляється відповідною формою «Ч»: рейсовий «Ч» фрахтування на час (тайм-чартер), димайз (бербоут-чартер). Бербоут-чартер договір фрахтування судна без екіпажу на умовах оренди. Витрати зі страхування несе судновласник.

— може мати місце в тих випадках, коли фрахт повністю або частково підлягає оплаті після прибуття вантажу в порт призначення. Ця частина фрахту підлягає страхуванню.

— будь-який збиток у застрахованому майні, сума якого менша за страхову суму.

— показник, що є елементом збитковості страхової суми. «ЧСВ» визначається відношенням числа страхових випадків до кількості застрахованих об’єктів або договорів страхування в розрізі видів страхування.

— основний розділ полісу страхування повітряних суден. «Ш» містить інформацію про учасників договору страхування, експлуатантів, вигодонабувачів, екіпажі і повітряні судна, що приймаються на страхування, страхові суми, франшизи, терміни страхування тощо. Іноді як шедула може використовуватись складена за стандартною формою заява страхувальника.

— наслідок порушення прав, що охороняються законом, та інтересів суб’єктів цивільних правовідносин (держави, організацій або громадян). «Ш» може бути майновою або моральною. Майнова «Ш» це наслідок правопорушень, що мають вартісну форму. «Ш» моральна це моральні та фізичні страждання, спричинені правопорушенням. Вона не може бути виражена у грошовій формі.

— страхування втрати прибутку та інших фінансових втрат, зумовлених призупинкою виробництва внаслідок настання страхового випадку, наприклад повені, пожежі, осідання грунту.

— витрати, що їх здійснює вантажовласник за згодою страховика в зв’язку з юридичними діями проти перевізника з приводу стягнення з нього збитку. Такі витрати підлягають відшкодуванню страховиком.

— відправлення правосуддя, підсудність справи. Правильне визначення «Ю» має особливе значення у страхуванні ризиків, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності. У полісах зі страхування суден, вантажів та інших об’єктів, де сторони страхових відносин належать до різних країн, має бути обумовлено, в якій країні підлягають розгляду судові суперечки, що випливають з договору страхування.