“Вісник Переяславщини”

Традиційно у новорічну ніч з телевізора нас вітає Президент України. А як тільки проб’ють куранти, що сповіщають про прихід нового року, ми шлемо вітання чи то телефоном, чи то віч-на-віч своїм рідним, близьким людям.

Кому бажають здоров’я і щастя у перший день нового року наші земляки, поцікавилися журналісти «Вісника».

Юрій Цілий, 28 років, місто:

– Як і завше, спершу привітаю свою дружину Марину. Разом з нею бажатиму здоров’я нашій донечці Олександрі. Їй шість місяців, то у відповідь радітимемо її угуканню. Зранку ж 1 січня завітаємо з новорічними поздоровленнями до моїх батьків у Гречаники, а також до тестя і тещі, які живуть у Підварках. Ну, а з друзів найпершого привітаю свого однокурсника Олександра, який живе на Чернігівщині. Звичайно, якщо він не випередить мене, бо я беру до рук мобільний лише після того, як доп’ю келих шампанського, який піднімаю за удачу в новому році.

Ольга Ліснича, 60 років, с. Жовтневе:

– Свято Нового року буду відзначати з донькою Тетяною. Вона приїде із Києва, можливо, з кількома друзями. У першу чергу буду її вітати. Побажаю особистого щастя, бо мені дуже хочеться, щоб донька вийшла заміж. Мій син на новорічні свята буде у відрядженні в Німеччині. Привітаю його зі святом, пославши есемеску. Вісім років тому я працювала в Італії. Маю чимало друзів-італійців, підтримую теплі стосунки з людьми, в яких працювала. Їм теж есемесками відправлю привітання з Новим роком.   

Наталія Басараба, 50 років, місто:

– У новорічну ніч першим я вітаю свого брата Григорія, він з родиною живе в Києві. В мене – єдиний брат, то з ним підтримую дуже близькі стосунки, спілкуємось часто, допомагаємо одне одному. Потім обов’язково телефоную своїм колишнім однокурсникам Ларисі та Василю Колотюкам. Ми в 1985 році разом закінчили Український державний інститут водного господарства в Рівному, і мені радісно, що за більш ніж чверть століття не загубились на життєвих дорогах. А свято новорічне зустрічаємо вдома – з чоловіком, донькою, зятем і 4-річною внучкою Катею. Приємно, що нас теж у новорічну ніч не забувають друзі, родичі, знайомі – телефони дзвонять часто.

Вікторія Лінник, 16 років, с. Ташань:

– Якщо Новий рік зустрічатиму вдома, звичайно ж, в першу чергу привітаю найрідніших – маму, тата, брата, яких найбільше люблю. Минулого року ми святкували родиною і одразу ж після 12-ї ночі радісно почали вітати один одного, шукати подарунки під ялинкою. Цього року я навчаюся вже в десятому класі, і можливо, що Новий рік зустрічатиму з друзями. Але напевно ще не знаю. Та навіть, якщо й не вийде відсвяткувати з ними, друзі теж будуть одними з перших, кого привітаю у новому році. Взагалі настрій уже святковий, тим більше, що попереду двотижневі канікули.

Василь Коваль, 35 років, місто:

– У нашій сім’ї традиція – зустрічати Новий рік в колі своєї родини, ми не ходимо в гості у новорічну ніч і не приймаємо гостей. Тому перші, кого вітаю, – дружина Наталія, донечки Каміла і Анжеліка. Вранці 1 січня телефоную, в першу чергу, та вітаю з Новим роком свою маму Ольгу Кирилівну, яка мешкає в Рівненській області, та батьків дружини – Людмилу Іванівну і Івана Захаровича, які проживають в Тернопільській області. Серед свят початку року ми вважаємо найголовнішим  Різдво, тому цей день намагаюся перебувати на своїй батьківщині чи в гостях у батьків дружини. В цей день традиційно даруємо подарунки: в минулому році ми з дружиною подарували Анжеліці гарний телефон, а Камілі енциклопедію, вона багато читає.

Валентина Погасій, 53 роки, с. Світанок:

– Новий рік збираюсь зустрічати разом із мамою. Вона живе неподалік, то я вдома приготую кілька святкових страв та й піду до неї. Маму ж першою і привітаю із Новим 2014 роком. Потім зателефоную у Москву, там разом із своїм чоловіком живе доця. Син живе у Києві, то зателефоную і до нього, аби привітати.

209 total views, 1 views today